Ухвала суду № 72591437, 05.03.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/1074/18

Провадження № 4-с/263/11/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

при секретарі Рудь Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі у залі суду скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, заінтересована особа – ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк» (далі – ПАТ «ПроКредитБанк») звернулося до суду з із скаргою на дії держаного виконавця, в якій просить визнати протиправним дії старшого державного виконавця Центрального Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 (далі – Центральний ВДВС м. Маріуполя) при винесенні повідомлень від 24 листопада 2017 року вих. № № 38172, 38181, 38183 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а саме:

–виконавчого листа від 11 жовтня 2010 року № 2-2240/10, виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області від 10 лютого 2012 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання траншу від 28 вересня 2005 року № 8.5202/1163 у сумі 801 218 грн. 89 коп., заборгованості за договором траншу від 25 січня 2006 року № 8.6106/1163 у сумі 146 808 грн. 08 коп., а всього на загальну суму 948 026 грн. 97 коп.;

–виконавчого листа від 11 жовтня 2010 року № 2-2240/10, виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2012 року про стягнення з боржника ОСОБА_1АП. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 40 грн. з кожного;

–виконавчого листа від 11 жовтня 2010 року № 2-2240/10, виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2012 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 судового збору по 566 грн. 67 коп. з кожного;

скасувати повідомлення від 24 листопада 2017 року вих. № № 38172, 38181, 38183 старшого державного виконавця Центрального ВДВС м. Маріуполя ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу ПАТ «ПроКредитБанк» без прийняття до виконання; зобов’язати Центральний ВДВС м. Маріуполя винести постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання указаних постанов.

На обґрунтування вимог ПАТ «ПроКредитБанк» посилається на те. що 22 січня 2018 року банком поштою отримано повідомлення старшого державного виконавця Центрального ВДВС м. Маріуполя ОСОБА_2 від 24 листопада 2017 року про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання, а саме про повернення: виконавчого листа від 11 жовтня 2010 року № 2-2240/10, виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області від 10 лютого 2012 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання траншу від 28 вересня 2005 року № 8.5202/1163 у сумі 801 218 грн. 89 коп., заборгованості за договором траншу від 25 січня 2006 року № 8.6106/1163 у сумі 146 808 грн. 08 коп., а всього на загальну суму 948 026 грн. 97 коп.; виконавчого листа від 11 жовтня 2010 року № 2-2240/10, виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2012 року про стягнення з боржника ОСОБА_1АП. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 40 грн. з кожного; виконавчого листа від 11 жовтня 2010 року № 2-2240/10, виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2012 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 судового збору по 566 грн. 67 коп. з кожного. ПАТ «ПроКредитБанк» вважає, що повідомлення про повернення виконавчих листів винесення з порушенням закону, а обставини, на які посилається державний виконавець, не відповідають дійсності. Так, у мотивувальній частині повідомлень від 08 грудня 2017 року старшим державним виконавцем Центрального ВДВС м. Маріуполя вказано, що виконавчий документ не відповідає вимогам п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: відсутній РНОКПП боржника. ОСОБА_1 є громадянином ОСОБА_3 Федерації, що підтверджується договором поруки. Положеннями ст. 70 Податкового кодексу України передбачено, що до Державного реєстру фізичних осіб платників податків вноситься інформація про осіб, які не: громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні, іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійно місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України. ОСОБА_1 не має постійного місця проживання в Україні та він не оформлював картку платника податків, однак представник державної виконавчої служби не звернув увагу на цю обставину, тому скаржник вважає, що державний виконавець не мав права з наведених ним підстав повертати виконавчий документ та просить вимоги скарги задовольнити.

Представник ПАТ «ПроКредитБанк» – ОСОБА_4 до судового засідання не з’явився, попередньо подав до суду заяву, в якій вимоги скарги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, а розгляд скарги провести за його відсутності.

Державний виконавець Центрального ВДВС м. Маріуполя – ОСОБА_2 до судового засідання не з’явився, попередньо подав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, проти її вимог заперечує.

Заінтересована особа – ОСОБА_1 до судового засідання не з’явився, причини неявки суд не повідомив, що за змістом ст. 450 ЦПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась у відповідності до ст. 247 ЦПК України, у зв’язку із розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Виконуючи вимоги ст. ст. 12, 259, 260, 450 ЦПК України, суд встановив наступні обставини та відповідно до них правовідносини.

05 жовтня 2016 року набрав чинності новий Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII).

З огляду на викладене, враховуючи, що виконавчі дії здійснюються після набрання чинності цим Законом, тому саме він підлягає застосування до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судове рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Стаття 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У силу частини першої статті 4 Закону № 1404-VIII, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред’явлення рішення до виконання.

У справі, де предметом розгляду є скарга на дії державного виконавця, підставою для повернення виконавчих листів стало те, що у такому відсутні дані про РНОКПП ОСОБА_1

У той же час, положення п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII необхідно розуміти у тому, що відомості про платника податків (РНОКПП) підлягають зазначенню у випадку, коли вони відомі органу, який видав виконавчий лист, тобто суд може зазначити відповідну інформацію тільки за її наявності в матеріалах справи.

Отже, слід дійти висновку, що при відсутності таких відомостей та/або неможливості їх встановити при виготовленні виконавчого листа така інформації до нього не вноситься, та відповідно не може слугувати підставою для висновку про невідповідність такого виконавчого листа вимогам закону.

Між тим, реєстраційний номер облікової картки платника податків є лише тією інформацією, яка ідентифікує осіб та може сприяти виконанню виконавчого провадження, однак її відсутність жодним чином не перешкоджає вчиняти дії з примусового виконання рішення суду.

При цьому, заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що ОСОБА_1 є громадянином іншої держави та в силу положень Податкового кодексу України взагалі може не мати реєстраційний номер платника податків на території України.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII встановлено, що державний виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону № 1404-VIII, під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, зокрема, й конфіденційну, а тому відсутність у виконавчому листі реєстраційного номеру облікової картки платника податків не може бути беззаперечною підставою для повернення виконавчого листа, у зв’язку з чим дії державного виконавця неможна визнати правомірними.

З огляду на викладене, вимоги скарги в частині визнання дій незаконними підлягають до задоволення.

Разом з тим, за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам ст. ст. 259, 260, 451 ЦПК України.

Виходячи зі змісту ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Зокрема, суд може зобов’язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби провести певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

При цьому суд не має права зобов’язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, зокрема, постановити ухвалу про зобов’язання державного виконавця прийняти виконавчий лист до виконання або зобов’язання державного виконавця відкрити виконавче провадження, оскільки вказаним Законом передбачено і інші підстави для повернення виконавчого листа та відмови у відкритті виконавчого провадження, які підлягають самостійній перевірці державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій.

З огляду на викладене, у даному випадку на державного виконавця можливо лише покласти обов’язок вирішити питання про прийняття виконавчого листа до виконання без інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків – боржника ОСОБА_1

Що стосується вимог про визнання протиправних дій державного виконавця щодо винесення повідомлень та їх скасування, то такі також не ґрунтуються на вимогах Закону, оскільки у даному випадку належним способом захисту є саме скасування оскаржуваних постанов.

Питання, які передбачені ст. 452 ЦПК України судом не вирішуються, оскільки у справі відсутні судові витрати.

Керуючись ст. ст. 12, 259, 260, 447, 450, 452 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, заінтересована особа – ОСОБА_1, – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції в Донецькій області ОСОБА_2 щодо повернення виконавчих документів від 11 жовтня 2010 року № 2-2240/2010, виданих Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області від 10 лютого 2012 року, без прийняття до виконання.

Зобов’язати старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції в Донецькій області ОСОБА_2 вирішити питання про прийняття виконавчих документів, а саме:

– виконавчого листа від 11 жовтня 2010 року № 2-2240/10, виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області від 10 лютого 2012 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання траншу від 28 вересня 2005 року № 8.5202/1163 у сумі 801 218 грн. 89 коп., заборгованості за договором траншу від 25 січня 2006 року № 8.6106/1163 у сумі 146 808 грн. 08 коп., а всього на загальну суму 948 026 грн. 97 коп.;

–виконавчого листа від 11 жовтня 2010 року № 2-2240/10, виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2012 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 40 грн. з кожного;

–виконавчого листа від 11 жовтня 2010 року № 2-2240/10, виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2012 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 судового збору по 566 грн. 67 коп. з кожного,

без інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків – боржника ОСОБА_1.

В іншій частині вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання її копії через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області або безпосередньо до апеляційного суду Донецької області.

Суддя О.М. Музика