Ухвала суду № 72589155, 05.03.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3222/17

УХВАЛА

05 березня 2018 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Ганкіної І.А.,

при секретарі: Жигаровій Д.О.,

за участю прокурора: Совгира І.Д.

обвинуваченого: ОСОБА_1

адвоката: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017020000000397 від 09.09.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, враховуючи, що ризики, які стали підставою для обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не зникли.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 заперечили, щодо клопотання прокурора. Захисник ОСОБА_2 просить врахувати, що представником державного обвинувачення не наведено достатніх підстав існування ризиків, які стали підставою для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що дані ризики на теперішній час зникли, оскільки обвинувачений повністю визнає вину, а скоєний ним злочин є ненавмисним.

Вислухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.

Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що суд зобов’язаний розглянути питання продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України та продовжений за ухвалою суду від 26.12.2017 року.

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

При цьому, суд враховує, що злочин, за яким обвинувачується ОСОБА_1, віднесений відповідно до ст.12 КК України, до тяжкого злочину, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, строком покарання від 3 до 8 років позбавлення волі, що дає підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення від покарання, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які підлягають виклику до суду, уникати явки до суду. Також суд враховує, що ОСОБА_1 ніде не працює, не має постійного джерела доходу, неодружений, не приймав належних мір до відшкодування потерпілим шкоди. На стадії досудового слідства ОСОБА_1 неодноразово змінював адреси свого місця проживання, про що не повідомляв слідчого, та враховує ту обставину, що ОСОБА_1 отримав закордонний паспорт і на стадії досудового слідства неодноразово виїжджав за кордон України, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення вимог ПДР України.

Відтак, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Обставин, які є перешкодою для продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, - не встановлено.

У зв'язку із викладеним, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. В клопотання сторони захисту обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу у виді взяття під варту – відмовити.

Виходячи з того, що на даний час судовий розгляд даного кримінального провадження лише розпочато, суд, заслухавши клопотання прокурора, з’ясувавши думку учасників кримінального провадження, вважає за необхідне продовжити термін тримання під вартою ОСОБА_1 строком до 2 місяців.

Враховуючи вимоги норм розділу ІІ КПК України, зокрема, ст. ст. 177,183,199, а також вищевказані обставини, суд вважає, що більш м’які заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду даного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу – тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, строком до 2 місяців – до 02 травня 2018 року включно.

Копію ухвали направити для виконання начальнику УВП№1 м. Вінниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Ганкіна