Рішення № 72588656, 05.03.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2018 року м. Київ №810/3527/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (далі позивач, ТОВ "Сільпо-Фуд") з позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 30.05.2017 №UA125220/2017/010032/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, він визначив його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), заявив цей показник у декларації митної вартості від 23.05.2017 №UA125220/2017/704564, до якої додавалися усі необхідні документи для підтвердження ціни. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням методу 2-г (резервний).

Позивач вказує також на недотримання відповідачем порядку щодо черговості застосування методів визначення митної вартості та відсутність проведеної консультації при винесенні рішенні.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що під час митного контролю та митного оформлення позивачем було надано документи, при здійсненні аналізу яких виявлено, що документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності.

Так, по-перше, у контракті поставки товарів, предмет договору не відповідає переміщуваному товару, який надавався до митного контролю та митного оформлення (побутові та кухонні товари, іграшки, білизна), а саме: в розділі 1 "Предмет контракту" (п. 1.3) зазначена харчова продукція (соуси) та її виробнича потужність Xiamen Jianxin Import and Export Co., LTD Room 307, No 239, Hiatian Road, Xiamen, China 361006, однак в митній декларації виробником товарів є Райс енд Шайн (Ім. енд Екс.) Ко Лтд., країна виробництва Китай.

По-друге, контракт поставки товарів в розділі 5 "Порядок поставки товару" (п. 5.4) зазначає, що постачальник повинен разом з Товаром передати Покупцю (транспортному агенту Покупця) оригінали таких товарно-супровідних документів, і серед них (п. 5.4.4) Сертифікат походження товару форми EUR 1, в той час, коли відповідно до Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" від 18.11.2014 №1142 сертифікат з перевезення товару EUR.1 заповнюється та видається відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Натомість, країна-виробник та країна-відправлення - Китайська Народна Республіка (КНР) не є стороною, з якою укладено угоду, тож з огляду на це, виникає сумнів з приводу автентичності даного контракту.

По-третє, контракт поставки належним чином не підтверджує свою автентичність, так як в розділі 11 "Інші умови" (п. 11.14.) відсутні зразки факсимільних підписів представників як Покупця, так і Продавця.

По-четверте, контракт поставки товарів не є таким, що вважається укладеним, так як в розділі 13 "Підписи представників сторін" (п. 13) підпис Покупця має різні форми як на українській, так і на англійській версіях контракту, а підпис Постачальника (директора) взагалі відсутній як на українській, так і на англійській версіях контракту. Однак, розділ 11 "Інші умови" (п. 11.1.) передбачає, що даний контракт набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами.

По-пяте, контракт поставки, який наданий до митного контролю декларантом та контракт поставки, який наданий як доказ до матеріалів справи містять розбіжності в розділі 13 "Підписи представників сторін" (п. 13), а саме: підпис Покупця має різні форми на обох копіях контракту; по-різному проставлений відтиск печатки Постачальника як на українській, так і на англійській версіях контракту.

Протокольною ухвалою від 23.01.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (ідентифікаційний код: 40720198) зареєстроване в якості юридичної особи 05.08.2016 за адресою: 02090, м. Київ, Дніпровський район, вул. Бутлерова, буд. 1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.10.2017 (том 1, а.с. 133-136).

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ "Сільпо-Фуд" (Покупець) та AIMON GROUP LIMITED, Китай (Постачальник), було укладено зовнішньоекономічний контракт поставки товарів від 17.11.2016 №1500 (далі контракт від 17.11.2016 №1500) (том 1, а.с. 27-37).

Відповідно до п. 1.1 даного контракту, на умовах визначених цим Контрактом, Постачальник зобовязується поставити і передати у власність Покупця продукцію (надалі в тексті - "Товар"), в асортименті, кількості та за ціною, що визначені в виставлених Постачальником інвойсах, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити поставлений Товар.

У травні 2017 року позивачем, на підставі вказаного зовнішньоекономічного контракту та інвойсу від 20.03.2017, увезено на територію України товар, зокрема: іграшки для гри на свіжому повітрі мячі не призначені для гри в гольф та настільний теніс: - арт. 594804 Мяч-стрибун, що світиться 6,5 см. в асортименті, матеріал: ПВХ, вода 12528 шт., арт. 594808 Мяч-стрибун, що світиться 10 см. в асортименті, матеріал: ПВХ, вода 1008 шт., арт. 501072 Мяч 10 см. YI-01, матеріал: поліуретан 3300 шт., - арт. 594812 Мяч ПВХ 7 см. в асортименті, матеріал: ПВХ 6600 шт., - арт. 594817 Мяч ПВХ 7,6 см. в асортименті, матеріал: ПВХ 3000 шт. Торгівельна марка: немає даних, виробник: Фуян Жуйцзян Спортінг Гудз Ко., ЛТД (FuYang Ruijiang Sporting goods co Itd). Країна виробник: Китай (CN).

23 травня 2017 року позивачем до Київської митниці ДФС подано електронну митну декларацію (далі - також ЕМД) №UA125220/2017/704564, у якій для митного оформлення задекларовано товар (товар №6), а саме: іграшки для гри на свіжому повітрі мячі не призначені для гри в гольф та настільний теніс: - арт. 594804 Мяч-стрибун, що світиться 6,5 см. в асортименті, матеріал: ПВХ, вода 12528 шт., арт. 594808 Мяч-стрибун, що світиться 10 см. в асортименті, матеріал: ПВХ, вода 1008 шт., арт. 501072 Мяч 10 см. YI-01, матеріал: поліуретан 3300 шт., - арт. 594812 Мяч ПВХ 7 см. в асортименті, матеріал: ПВХ 6600 шт., - арт. 594817 Мяч ПВХ 7,6 см. в асортименті, матеріал: ПВХ 3000 шт. Торгівельна марка: немає даних, виробник: Фуян Жуйцзян Спортінг Гудз Ко., ЛТД (FuYang Ruijiang Sporting goods co Itd). Країна виробник: Китай (CN) (том 1, а.с. 55-68).

Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

Відповідно до графи 44 EМД від 23.05.2017 №UA125220/2017/704564, на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем митному органу були подані: пакувальний лист; інвойс від 20.03.2017; коносамент від 25.03.2017; автотранспортну накладну (СМR); сертифікат про походження товару від 20.03.2017; картку відмови у прийнятті митної декларації; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 25.04.2017; страховий поліс від 13.04.2017; зовнішньоеконімчний договір (контракт) купівлі-продажу товару 17.11.2016 №1500; договір страхування від 28.11.2016 №101023480; договір морського перевезення від 07.11.2016 №1763; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення фіто-санітарного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампів "Ввезення в Україну дозволено", або "Транзит по Україні дозволено"); інформацію від постачальника від 20.03.2017 (стікери); акт виконаних робіт від 25.04.2017; виписку по рахунках від 04.05.2017; комерційну пропозицію №10/01/2017 від 10.01.2017; прайс-лист постачальника від 07.01.2017.

Після подачі вказаної митної декларації, 25.05.2017 декларант позивача отримав від відповідача електронне повідомлення, в якому зазначено, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів на підставі розгляду поданих документів встановлено, що вони містять розбіжності, зокрема: не підтверджене числове значення обовязкової складової митної вартості, як витрати понесені на страхування товарів, а саме розмір страхової суми, визначений страховим полісом від 13.04.2017 №1064, не відповідає умовам п. 3.1 Генерального договору страхування від 28.11.2016 №101023480, а значно перевішує суму інвойсу та розмір транспортних витрат. Страхова сума 2098643,716 грн., а сума інвойсу разом з транспортними витратами 1444342,75 грн. Зазначені невідповідності не містять достовірних та обєктивних відомостей, які підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема, витрати на фрахт та розвантажувальні послуги. У звязку з чим, запропоновано декларанту подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: оригінали контракту від 17.11.2016 №1500 та доповнень до нього, інвойсу від 20.03.2017 №FZYWC17005; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; транспортні (перевізні) документи, а саме: оригінали актів виконаних робіт, рахунок на транспортні виграти з датою передбаченою умовами контракту на перевезення та виписку з банку про його оплату (том 1, а.с. 104).

На виконання вказаних вимог Митниці позивачем, листом від 30.05.2017 вих. №637, були надані: оригінал контракту поставки товару від 17.11.2016 №1500; оригінал комерційного інвойсу №FZYWC17005 від 20.03.2017; платіжне доручення від 03.05.2017 №3859364 про сплату послуг перевезення; виписку по рахунках б/н від 03.05.2016; оригінал акту виконаних робіт №UAІМ0285819 від 25.04.2017; оригінал рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг №UAІМ0285819 від 25.04.2017 та письмові пояснення щодо зазначених митним органом розбіжностей (том 1, а.с. 105-106).

Проте, відповідачем із врахуванням додатково поданих позивачем документів було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 30.05.2017 №UA125220/2017/010032/2, згідно з яким вартість задекларованого товару, а саме: іграшки для гри на свіжому повітрі мячі не призначені для гри в гольф та настільний теніс: - арт. 594804 Мяч-стрибун, що світиться 6,5 см. в асортименті, матеріал: ПВХ, вода 12528 шт., арт. 594808 Мяч-стрибун, що світиться 10 см. в асортименті, матеріал: ПВХ, вода 1008 шт., арт. 501072 Мяч 10 см. YI-01, матеріал: поліуретан 3300 шт., - арт. 594812 Мяч ПВХ 7 см. в асортименті, матеріал: ПВХ 6600 шт., - арт. 594817 Мяч ПВХ 7,6 см. в асортименті, матеріал: ПВХ 3000 шт. Торгівельна марка: немає даних, виробник: Фуян Жуйцзян Спортінг Гудз Ко., ЛТД (FuYang Ruijiang Sporting goods co Itd). Країна виробник: Китай (CN), митний орган визначив із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів (далі оспорюване рішення) (том 1, а.с. 109-110).

Після прийняття Митницею вказаного рішення про коригування митної вартості товарів, з метою оформлення товарів на умовах фінансових гарантів, позивачем було подано нову митну декларацію від 30.05.2017 №UA125220/2017/704873 із застосуванням фінансових гарантій на суму переплати митних платежів (том 1, а.с. 112-119).

В подальшому, позивач звернувся до Митниці із заявою від 18.08.2017 №УРБ 10/14-3978/1 про скасування рішення щодо коригування заявленої митної вартості товару від 30.05.2017 №UA125220/2017/010032/2 та винесення рішення про визнання заявленої ТОВ "Сільпо-Фуд" митної вартості товару. До вказаної заяви позивачем було надано: платіжне доручення в іноземній валюті від 03.07.2017 №1496 про оплату товару AIMON GROUP LIMITED та банківську виписку по рахунку ТОВ "Сільпо-Фуд" про оплату платіжного доручення від 03.07.2017 №1496 (том 1, а.с. 120-125).

У відповідь на вказану заяву позивач отримав лист від 05.09.2017 №7074/2/10-70-64-47, яким відповідач відмовив у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням дати надходження додаткових документів (том 1, а.с. 126).

Не погоджуючись з рішеннями митного органу щодо коригування митної вартості від 30.05.2017 №UA125220/2017/010032/2, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VІ (надалі МК, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Відповідно до частини першої статті 246 МК, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів частини третьої статті 318 МК, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

В силу приписів частини першої статті 248 МК, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина перша статті 257 МК).

Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частиною четвертою статті 58 МК також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина пята статті 58 МК).

Згідно із статті 51 МК, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (стаття 52 МК).

Згідно із частиною першою статті 53 МК, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із частиною пятою статті 53 МК, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини першої статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини другої статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За змістом частини шостої статті 54 МК передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини другої статті 58 МК, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив з того, що подані декларантом основні та додаткові документи не містили належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості.

Так, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 оскаржуваного рішення зазначені причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме:

- згідно розділу 5 "Порядок поставки товару" (п. 5.4.4.) зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів від 17.11.2016 №1500 постачальник разом із товаром має передати покупцю визначений пакет документів, серед яких є Сертифікат про походження форми EUR-1 (який подається до митного оформлення тільки з товарами виробленими в країнах Європейського Союзу), а також в розділі 7 "Маркування" (п. 7.2.) завбачено, що товари мають відповідати стандартам та нормам Європейського Союзу для таких товарів. Англійська версія контракту відповідає українській;

- в розділі 11 "Інші умови" (п. 11.14.) відсутні зразки факсимільних підписів представників як покупця, так і продавця. Договір укладено з AIMON GROUP LIMITED, 6/F KAM SANG BUILDING, 257 DES VOEUX ROAD, CENTRAL, SHEUNG WAN, HONG KONG, P.R. CHINA (Китай), тому вищевказані пункти в договорі не можуть бути присутні. Ще необхідно зазначити, що відбитки печаток продавця та покупця знаходяться на окремому листку, що дає можливість змінювати загалом весь текст контракту;

- згідно розділу 6 "Порядок розрахунків" (6.1.) договору на перевезення №1763 від 07.11.2016 в англомовній версії передбачено надання рахунку за фрахт та послуги розвантаження у день прибуття судна. В російськомовній версії ж цей пункт просто видалено;

- прайс-лист, який був наданий додатково, складений AIMON GROUP LIMITED, а виробником товарів є "FuYang Ruijiang Sporting goods со ltd", згідно графи 31 митної декларації;

- при складанні експертного висновку від 04.05.2017 №Ц-377, згідно п. 6 використовувались документи, що мають розбіжності, а у п. 9 зазначено, що контрактну вартість товару підтверджено з урахуванням цінової пропозиції виробника. Проте, слід зазначити, що комерційна (цінова) від 10.01.2017 №10/01/17, пропозиція надана іноземним контрактотримачем AIMON GROUP LIMITED, який в свою чергу не є виробником товару.

При цьому у письмових запереченнях проти позову зазначено також про те, що у зовнішньоекономічному контракті предмет договору не відповідає переміщуваному товару, який надавався до митного контролю та митного оформлення (побутові та кухонні товари, іграшки, білизна), а саме: в розділі 1 "Предмет контракту" (п. 1.3) зазначена харчова продукція (соуси) та її виробнича потужність Xiamen Jianxin Import and Export Co., LTD Room 307, No 239. Hiatian Road, Xiamen, China 361006, однак в митній декларації виробником товарів є Райс енд Шайн (Ім. енд Екс.) Ко Лтд. Країна виробництва Китай.

Крім того зазначено, що в розділі 13 "Підписи представників сторін" (п. 13) підпис Покупця має різні форми як на українській, так і на англійській версіях контракту, а підпис Постачальника (директора) взагалі відсутній як на українській, так і на англійській версіях контракту, однак, розділ 11 "Інші умови" (п. 11.1.) передбачає, що даний Контракт набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами.

При цьому також вказано, що зовнішньоекономічний контракт поставки, який наданий до митного контролю декларантом, та контракт поставки, який наданий як доказ до матеріалів справи, містять розбіжності в розділі 13 "Підписи представників сторін" (п. 13), а саме: підпис Покупця має різні форми на обох копіях контракту; по-різному проставлений відтиск печатки Постачальника як на українській, так і на англійській версіях контракту.

Щодо посилання Митниці на те, що у контракті поставки товарів від 17.11.2016 №1500, предмет договору не відповідає переміщуваному товару, який надавався до митного контролю та митного оформлення, суд зазначає наступне.

Пунктом 1.1 вказаного контракту встановлено, що на умовах визначених цим Контрактом, Постачальник зобовязується поставити і передати у власність Покупця продукцію (надалі в тексті - "Товар"), в асортименті, кількості та за ціною, що визначені в поставлених постачальником інвойсах, а покупець зобовязується прийняти та оплатити поставлений товар.

Судом досліджено, що постачальником було поставлено на територію України товар, зокрема: іграшки для гри на свіжому повітрі мячі не призначені для гри в гольф та настільний теніс: - арт. 594804 Мяч-стрибун, що світиться 6,5 см. в асортименті, матеріал: ПВХ, вода 12528 шт., арт. 594808 Мяч-стрибун, що світиться 10 см. в асортименті, матеріал: ПВХ, вода 1008 шт., арт. 501072 Мяч 10 см. YI-01, матеріал: поліуретан 3300 шт., - арт. 594812 Мяч ПВХ 7 см. в асортименті, матеріал: ПВХ 6600 шт., -арт. 594817 Мяч ПВХ 7,6 см. в асортименті, матеріал: ПВХ 3000 шт. Торгівельна марка: немає даних, виробник: Фуян Жуйцзян Спортінг Гудз Ко., ЛТД (FuYang Ruijiang Sporting goods co Itd). Країна виробник: Китай (CN), в асортименті, кількості та за ціною, що визначені в інвойсі від 20.03.2017, у звязку з чим твердження відповідача в цій частині є безпідставними.

Щодо твердження Митниці, що прайс-лист, наданий не виробником товарів, а стороною зовнішньоекономічного договору (контракту) AIMON GROUP LIMITED, суд зазначає, що прайс-лист виробника товару не має імперативного характеру та не є документом, що підтверджує митну вартість товару, і за наявності його у декларанта може прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості.

Прайс-лист виробника товару виступає в якості документу, що підтверджує митну вартість товару, лише за наявності розбіжностей, неповноти відомостей чи неточностей в основних документах.

Щодо інших зауважень, які зазначені в спірному рішенні про коригування митної вартості товару від 30.05.2017 №UA125220/2017/010032/2, суд зазначає наступне.

Судом було досліджено контракт поставки товарів від 17.11.2016 №1500 та встановлено, що в п. 11.14 розділу 11 "Інші умови" відсутні зразки факсимільних підписів уповноважених представників Покупця та Постачальника.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, факсимільний підпис уповноваженого представника Постачальника використовувався при підписанні вказаного зовнішньоекономічного контракту.

Окрім того, п. 5.4.4. розділу 5 "Порядок поставки товару" передбачено, що постачальник повинен разом із Товаром в місці поставки передати Покупцю (транспортному агенту Покупця) оригінали таких товарно-супровідних документів, зокрема, є Сертифікат про походження форми EUR-1.

Суд зазначає, що сертифікат походження товару - це документ, що підтверджує країну його походження, що, у свою чергу, впливає на величину мита, що стягується при ввезенні товарів на митну територію України.

Так, 21.03.2014 та 27.06.2014 між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони було підписано Угоду про асоціацію. Ця Угода була ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII та набула чинності з 01.01.2016.

Сертифікат EUR.1 - це сертифікат, що підтверджує країну походження товару і використовуваний в тих випадках, коли товар, виготовлений в одній з держав Європейського Союзу, вивозиться в країну, що підписала угоду з ЄС про надання взаємних торгових преференцій.

Натомість, країною-виробником та країною-відправлення переміщуваного товару, зокрема: іграшки для гри на свіжому повітрі мячі не призначені для гри в гольф та настільний теніс: - арт. 594804 Мяч-стрибун, що світиться 6,5 см. в асортименті, матеріал: ПВХ, вода 12528 шт., арт. 594808 Мяч-стрибун, що світиться 10 см. в асортименті, матеріал: ПВХ, вода 1008 шт., арт. 501072 Мяч 10 см. YI-01, матеріал: поліуретан 3300 шт., - арт. 594812 Мяч ПВХ 7 см. в асортименті, матеріал: ПВХ 6600 шт., -арт. 594817 Мяч ПВХ 7,6 см. в асортименті, матеріал: ПВХ 3000 шт., є Китай (CN).

Суд зазначає, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Натомість, позивачем ні до органу доходів і зборів, ні до суду не надано жодних пояснень та документів на спростування вказаних недоліків.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що в даних спірних правовідносинах у Митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення позивачем митної вартості товару з застосуванням методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту.

У рішенні про коригування митної вартості товару від 30.05.2017 №UA125220/2017/010032/2 митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, визначено джерело інформації, що використовувалась відповідачем для визначення митної вартості, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Так, для застосування другорядних методів визначення митної вартості щодо ідентичних та подібних товарів згідно статей 59 та 60 МК, необхідно мати інформацію для порівняння ціни продажу ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів в Україну. Зазначеними статями МК чітко визначено, що саме розуміється під ідентичними та подібними (аналогічними) товарами (частина друга статей 59, 60 МК), а також зазначені ознаки таких товарів, зокрема, фізичні характеристики, якість та репутація цих товарів на ринку, країна виробництва, виробник, наявність торгової марки. Оскільки інформація, яка б відповідала вищезазначеним ознакам відсутня, то скористатися другорядними методами визначення митної вартості щодо ідентичних та подібних митний орган не мав можливості.

Методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартостей не застосовуються у звязку з відсутньою інформацією щодо ціни складових для визначення за даними методами. При цьому, згідно із статтями 62 та 63 МК, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення така інформація надана не була. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не було надано, а тому даний метод теж неможливо застосувати.

При цьому, варто зазначити, що відповідно до частини шостої статті 55 МК, консультація у письмовому вигляді проводиться лише на вимогу декларанта, а такої вимог позивачем не було заявлено, суд приходить до висновку, що в спірному випадку консультація проводились, оскільки у графі 33 оскаржуваного рішення міститься відповідний запис.

А також, враховуючи те, що позивачем направлявся лист від 30.05.2017 вих. №637, яким додатково було надано: оригінал контракту поставки товару від 17.11.2016 №1500; оригінал комерційного інвойсу №FZYWC17005 від 20.03.2017; платіжне доручення від 03.05.2017 №3859364 про сплату послуг перевезення; виписку по рахунках б/н від 03.05.2016; оригінал акту виконаних робіт №UAІМ0285819 від 25.04.2017; оригінал рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг №UAІМ0285819 від 25.04.2017 та письмові пояснення, тобто вчинялись заходи щодо надання витребуваних документів, твердження позивача про відсутність проведення консультацій є хибним.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо визначення митної вартості товару відповідають вимогам закону, а прийняте рішення є обґрунтованим та правомірним, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.