Рішення № 72587950, 22.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 р. Справа№805/1/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Кіксель В.П.

за участю:

позивача: не з’явився;

представника відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду у м. Дзержинськ про зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

23.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду у м. Дзержинськ про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинськ поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та виплатити виниклу заборгованість з березня 2016 року на рахунок Бахмутського відділення № 190 ПАТ “Укрсоцбанк” № 26251190221471, рахунок установи уповноваженого банку №32008100801026 в Національному банку України, код банку 300023, код згідно ЄДРПОУ 00039019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії. З 01.03.2016 року відповідач безпідставно припинив виплачувати пенсію, чим порушив права позивача та позбавив останнього єдиного джерела до існування.

Посилаючись на статтю 8, 24, 46, 64 Конституції України, статті 4, 5, 8, 47, 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, положення Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, ст. 14 Закону України “Про боротьбу з тероризмом”, ст. 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, постанови КМУ № 595 від 07.11.2014 року “Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей”, Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” позивач просив задовольнити позов.

Представник відповідача через канцелярію суду надав письмові заперечення, згідно змісту яких зазначив, що в призначенні (відновленні) соціальних виплат позивачу було відмовлено у зв’язку із скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, про що складено відповідне Рішення від 20.10.2016 року № 185397 тощо. На підставі зазначеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без своєї участі.

Представник відповідача клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію не надавав.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами документи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою суду від 22.01.2018 року разом з іншим звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору; визнано поважними та поновлено ОСОБА_1 строк звернення за даною справою; прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання за даною справою на 13.02.2018 року.

Ухвалою суду від 13.02.2018 року призначено судовий розгляд адміністративної справи № 805/1/18-а на 22.02.2018 року.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком, що не заперечується учасниками справи.

Як вбачається з копії довідки від 08.02.2014 р. № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, яка перемістилася з м. Горлівка Донецької області до м. Дзержинськ Донецької області.

З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що виплату пенсії позивачу було припинено з 01.03.2016 року. Підставою для вчинення зазначених дій стала інформація, отримана від СБУ. Даний факт не підтверджується окремим наданим доказом та вбачається з письмових заперечень відповідача.

В подальшому, Рішенням відповідача № 185397 від 20.10.2016 року у відповідності з п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року ст. 12 Закону України від 20.10.2014 року № 1706 – VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», п. 14 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року № 365, на підставі п. 4 Витягу з протоколу засідання комісії з питань відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 19.10.2016 року № 18 позивачу у відновленні соціальних виплат відмовлено у зв’язку із скасуванням довідки про взяття на облік ВПО. Як вбачається з матеріалів справи, підставою скасування довідки ВПО позивача є «не підтвердження місця фактичного перебування». Інших підстав для скасування довідки з матеріалів справи не вбачається. Згідно супровідного листа від 20.10.2016 року № 2738/03, зазначене Рішення № 185397 було скероване на адресу позивача, що зазначена в довідці ВПО.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ч. 3 цієї статті, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Статтею 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відтак, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідачем не надано до суду відомостей щодо прийняття рішення про призупинення виплати пенсії позивачу саме з 01.03.2016 року з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Натомість на обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на «інформацію, отриману від СБУ». Доказів, які конкретизують або доводять зміст такої інформації до суду не надано.

Відповідно суд зазначає, що «інформація, отримана від СБУ» не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а тому право позивача на отримання пенсії було безпідставно порушено відповідачем. Отже, зазначені відповідачем підстави не є належними для припинення пенсійних виплат в розумінні статті 49 Закону України № 1058.

Таким чином суд зазначає, що обов'язок відповідача щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 у період з 01.03.2016 року по 19.10.2016 року є безумовним.

Щодо позовних вимог в частині зобов’язання виплатити пенсійну заборгованість на рахунок Бахмутського відділення № 190 ПАТ «Укрсоцбанк» суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (в редакції від 17.03.2016 року), установлено, що починаючи з 1 липня 2016 р. виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, довічних державних стипендій за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”.

Аналізуючи вищевказане суд вважає, що у період з 01.03.2016 року по 30.06.2016 року позивач мав право на отримання пенсійних виплат на банківський рахунок Бахмутського відділення № 190 ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідно приходить до висновку про задоволення позовних вимог в даній частині шляхом зобов’язання Управління Пенсійного фонду у м. Дзержинськ Донецької області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 за період з 01.03.2016 року до 30.06.2016 року включно на рахунок Бахмутського відділення № 190 ПАТ «Укрсоцбанк» № 26251190221471, рахунок установи уповноваженого банку № 32008100801026 в НБУ, код банку 300023, код згідно ЄДРПОУ 00039019.

Щодо пенсійних виплат у період з 01.07.2016 року по 19.10.2016 року, суд зазначає, що, як вже було зазначено вище, обов'язок щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 є безумовним, але, в наслідок дії постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (в редакції від 17.03.2016 року), пенсія не може бути нарахована та виплачена на вказаний позивачем картковий рахунок. Таким чином суд вважає за належне задовольнити позовні вимоги частково та зобов’язати Управління Пенсійного фонду у м. Дзержинськ Донецької області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 за період з 01.07.2016 року до 19.10.2016 року.

Щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 у період з 20.10.2016 року по теперешній час, суд зазначає наступне.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII, відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Зокрема, відповідно до статті 7 цього закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є разом з іншим знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою.

Згідно п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо перміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 (в редакції Постанови КМ № 352 від 08.06.2016) (далі Порядок №509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

Аналогічні правові висновки зазначені в постановах Верховного суду від 06.02.2018 року по справі № 233/4105/17, від 30 січня 2018 року у справі № 234/9660/17, від 21.02.2018 року по справі №233/3903/17.

Згідно ч. 5 ст. 265 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи зміст Рішення відповідача № 185397 від 20.10.2016 року суд зазначає, що ключовою правовою підставою для його прийняття є скасування довідки тимчасово переміщеної особи ОСОБА_1

Разом з цим позивачем у позовній заяві не було заявлено позовної вимоги щодо скасування зазначеного Рішення.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином суд вприходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Таким чином адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (в. Бітумна, б. 5, кв. 1, м. Горлівка, 84611, ІПН НОМЕР_2) до Управління Пенсійного фонду у м. Дзержинськ Донецької області (в. Дружби, б. 26, м. Торецьк, 85200, ЄДРПОУ 21970814) про зобов’язання вчинити певні дії, – задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду у м. Дзержинськ Донецької області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 за період з 01.03.2016 року до 30.06.2016 року включно на рахунок Бахмутського відділення № 190 ПАТ «Укрсоцбанк» № 26251190221471, рахунок установи уповноваженого банку № 32008100801026 в НБУ, код банку 300023, код згідно ЄДРПОУ 00039019.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду у м. Дзержинськ Донецької області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 за період з 01.07.2016 року до 19.10.2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частина рішення складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 22.02.2018 року.

Повний текст рішення складено 05.03.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кірієнко В.О.