Постанова № 72587941, 07.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 р. Справа № 804/6974/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засідання Конєвої С.О. Карімовій Ю.Р. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови №UА110080/2017/100016/1 від 08.08.2017р., №UА110080/2017/100017/1 від 10.08.2017р., №UА110080/2017/100018/1 від 29.08.2017р. та карток відмови у митному оформленні товару №UА110080/2017/00053 від 08.08.2017р., №UА110080/2017/00055 від 10.08.2017р., №UА110080/2017/00061 від 29.08.2017р., -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФИМ» звернулося з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС України та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів№UA110080/2017/100016/1 від 08.08.2017р., та картку відмови в прийняття митної вартості декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00053 від 08.08.2017р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів№UA110080/2017/100017/1 від 10.08.2017р., та картку відмови в прийняття митної вартості декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00055 від 10.08.2017р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів№UA110080/2017/100018/1 від 29.08.2017р., та картку відмови в прийняття митної вартості декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2017/00061 від 29.08.2017р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі контракту з компанією INATEX (м.Бяла, Польща) позивачем у 2016-2017рр. були здійснені сім операцій з поставки ниток від вказаної компанії під час митного оформлення яких митницею було визнано правильною заявлену позивачем митну вартість ниток по ціні у діапазоні 1,32 -1,4 євро/кг, яка була визначена позивачем за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Також у липні 2017р. позивач отримав партію ниток згідно контракту №100217 з компанією INATEX, та митні декларації були подані до митного оформлення товару (нитки поліефірні) за митними деклараціями від 07.08.2017р., 10.08.2017р. та 29.08.2017р., проте у рамках проведених консультацій з митницею були виявлені розбіжності у назвах пунктів відправлення, що призвело до сумнівів посадових осіб митниці щодо повноти включення до розрахунку митної вартості товару суми транспортних витрат та були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації з підстав не надання позивачем додаткових документів, які були витребувані митницею для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Позивач вважає, що висновки відповідача про наявність розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення та витребування додаткових документів є протиправні та призвели до прийняття помилкових рішень, оскільки всі відомості для визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) підтверджені документально, визначені кількісно, включено до складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні. Позивач посилається і на те, що висновок відповідача про те, що ціна за посередницьким зовнішньоекономічним контрактом (з компанією INATEX) не може бути нижчою за ціну, встановлену безпосередньо виробником такого товару (ОАО "СветлогорскХимволокно), бо це суперечить поняттю дійсної вартості товару та дані твердження спростовуються листами №116 від 06.06.2017р., №22/7306 від 07.06.2017р., б/н від 14.06.2017р., №22/7376 від 17.06.2017р., які підтверджують, що ціна реалізації нитки поліефірної текстурної 18,5 текс. виробництва ОАО «СветлогорскХимволокно» (Білорусь) на сьогодні складає для ринку СНД - 1,58 євро/кг, для Європейського ринку - 1,25 євро/кг та саме ця різниця була причиною зміни постачальника ниток, тоді як польський посередник (компанія INATEX) має можливість купувати нитки за ціною 1,25 євро/кг та продавати позивачу за ціною 1,4 євро/кг. Проте позивач вважає, що нижчий рівень митної вартості імпортованого товару, порівняно із задекларованим раніше, сам собою не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості товару і не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення митної вартості. При цьому, на думку позивача, застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості - 2-а - метод за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідач не обґрунтував неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною контракту у оспорюваних рішеннях з урахуванням того, що у відповідача була наявна інформація про попередні поставки товару (ниток) позивачу від Компанії INATEX, остання з яких була оформлена 15.02.2017р. за ціною контракту - 1,4 євро/кг, пункт відправлення: м.Бяла, Польша (МД №1100550004/2017/000978 від 21.02.2017р. та МД №110050004/2017/0001041 від 24.02.2017р.) та у разі, якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість - ч.7 ст.59 Митного кодексу України, а найближчою датою за якою береться інформація є 14.06.2017р., що є максимально наближеною до дати поточного (спірного) митного оформлення. За викладеного, позивач переконаний, що, приймаючи оспорювані рішення, відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин, які мають значення та призвели до надмірної сплати митних платежів, а тому мають бути визнані протиправними та скасовані.

Представник позивача у судовому засіданні 30.11.2017р. позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.11.2017р. проти позову заперечував, в усних поясненнях та письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі посилаючись на те, що позивачем до митного оформлення були надані митні декларації №UA110080/2017/004209 від 07.08.2017р.; №UA110080/2017/004419 від 10.08.2017р. та №UA110080/2017/004806 від 28.08.2017р. відповідно до яких заявлено до митного оформлення товар: «нитки поліефірні, текстуровані, нефарбовані, некручені, номінальна лінійна щільність одиночної нитки 18,5 текс f48, структура нитки 167 дтекс марка А, ТУ ВY 400031289.129-2007» (код УКТЗЕД - 5402330000) виробник - ОАО «СветлогорскХимволокно», походженням Білорусь. Вказаний товар поставлявся на підставі посередницького зовнішньоекономічного контракту від 15.02.2017р. №100217, доповнення № 4 від 17.06.2017р. та №5 від 07.08.2017р. з компанією «INATEX Sp. z o.o" (Польша) на комерційних умовах поставки FCA - PL Biala k.Zgierza. Митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною контракту (основний метод) відповідно до ст.58 Митного кодексу України згідно інвойсів: від 20.07.2017р. № 13/17/SC та від 08.08.2017р. № 14/17/SC - 1,45 євро/кг. За результатами перевірки документів та відомостей були виявлені розбіжності та відсутність відомостей, а саме: виявлена розбіжність у назвах пунктів відправлення у доповненні №4 від 17.06.2017р. та №5 від 07.08.2017р. до контракту №100217 від 15.02.2017р. ( зазначено FCA 95-001 Biala k.Zgierza), в рахунках від 20.07.2017р. № 13/17/SC; від 08.08.2017р. № 14/17/SC (зазначено FCA Biala/PL), накладних № 974979 від 20.07.2017р. та №052600 від 08.08.2017р. (зазначено Wola Rogozinska Poland), в рахунках перевізника від 25.07.2017р. № 18 та від 09.08.2017р. № 40 (маршрут від м. Biala) та деклараціях країни відправлення №MRN 17PL362010E0156894 від 20.07.2017р., №MRN 362010NS10V235 від 15.08.2017р. (зазначено - Wola Rogozinska 5 Zgierza PL), що призвело до сумнівів щодо повноти суми включення транспортних витрат. Також у ході контролю співставлення було встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товару (на рівні 1,45 євро/кг згідно з інвойсами) є значно нижчою відносно «дійсної вартості», тобто вартості абсолютно ідентичного товару, який продається, імпортується на територію України при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції безпосередньо виробником товару (1,58 євро/кг). Так, у відповідача наявна інформація щодо здійснення позивачем митного оформлення абсолютно ідентичного товару за прямим контрактом від 06.10.2015р. №2705-22/5 укладеним з виробником за МД №UA110080/2017/001386 від 26.04.2017р. за ціною товару 1,58 євро/кг на умовах FCA м. Світлогірськ. Отже, за наведених розбіжностей у митниці були достатні підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості за митними деклараціями від 07.08.2017р., від 10.08.2017р. та від 28.08.2017р. з відповідним обґрунтуванням вищезазначених підстав. Однак позивач шляхом направлення електронних повідомлень відмовився надати додаткові документи через їх відсутність. У зв'язку з неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів заявлених за митними деклараціями від 07.08.2017р., від 10.08.2017р. та від 28.08.2017р. відповідачем було послідовно перейдено до наступного методу визначення митної вартості товару та за оспорюваними рішеннями було скориговано митну вартість товару за методом 2-а - метод за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до наявної у відповідача інформації щодо вартості абсолютно ідентичного товару, раніше ввезеного позивачем за прямим контрактом з виробником - ОАО «СветлогорскХимволокно», при цьому, при коригуванні митної вартості товару за основу взято ціну операції з ідентичним товаром, оформленим за МД №110080/2017/001386 від 26.04.2017р. - ціна за інвойсом - 1,58 євро/кг з урахуванням вартості перевезення згідно з рахунками перевізника (на суму 12000 грн. - до пункту пропуску на кордоні України). Отже, при прийнятті рішення про коригування митної вартості №UA110080/2017/1000016/1 від 08.08.2017р. митна вартість товару склала - 1,6014 євро/кг; рішення №UA110080/2017/1000017/1 від 10.08.2017р. митна вартість за 1 кг товару склала - 1,6016 євро/кг; рішення № UA110080/2017/1000018/1 від 29.08.2017р. митна вартість товару склала 1,60 євро/кг. За викладеного, відповідач вважає, що вказані вище рішення відповідача відповідають вимогам чинного законодавства, прийняті у спосіб та в межах повноважень, наданих відповідачу законодавством та є цілком обґрунтованими. Також відповідач вважає, що і картки відмови є обґрунтованими, так як заявлена декларантом митна вартість за митними деклараціями від 07.08.2017р., 10.08.2017р. та 28.08.2017р. не може розглядатися як ціна, за якою товар продається на умовах вільної конкуренції, що є ознакою «дійсної вартості» з урахуванням того, що у митниці наявна інформація щодо здійснення позивачем митного оформлення за прямим контрактом від 06.10.2017р. №2705-22/5 за ЕМД від 03.08.2017р. № UA110080/2017/004130 за ціною товару 1,58 євро/кг на умовах FCA м.Світлогірськ та з урахуванням того, що згідно з наданою копією митної декларації товар імпортовано на підставі посередницького зовнішньоекономічного контракту, укладеного ТОВ «Келтік» також з польською компанією «INATEX Sp. Z o.o",однак відомості про наявність та кількість посередників за вказаною поставкою - відсутні. Поряд із зазначеним, згідно з документами, поданими до митного оформлення з поставки товару за зовнішньоекономічним контрактом від 15.02.2017р. №100217 наявні декілька посередників: ОАО «СветлогорскХимволокно» (Білорусь) - виробник товару; компанія BNH oil Polska (Польша), яка продає товар посереднику; компанія-постачальник «INATEX Sp. Z o.o", (Польша), а отже, на думку представника відповідача, положення міжнародного законодавства та відомості листів виробника від 07.06.2017р. №22/7306, від 17.06.2017р. №22/7376 щодо диференційованого рівня цін для поставок на ринок країн СНД та Європейського ринку, заявлена декларантом митна вартість не може бути визначена як «дійсна вартість» відповідно до положень статті УІІ ГАТТ.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 07.12.2017р.

07.12.2017р. представники позивача та відповідача подали до канцелярії суду клопотання про здійснення розгляду справи у письмовому провадженні (а.с.145-147).

За приписами ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи наведене, подані представниками позивача та відповідача клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, строки розгляду і вирішення спору, встановлені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі доказами у письмовому провадженні згідно до вимог ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини у даній справі.

15.02.2017р. між Компанією «INATEX Sp. Z o.o" (м. Бяла, Польша) - продавець товару - та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФИМ» - покупець - був укладений контракт №100217 за умовами якого продавець продає, а покупець купує і сплачує за товар - нитки поліефірні, текстуровані текс 167/48f, нефарбовані. Покупець придбаває товар для власної переробки на території України. Виробником товару є: ОАО «СветлогорскХимволокно» (м. Світлогірськ,Білорусь), що підтверджується копією відповідного контракту (а.с.17-19).

25.07.2017р. позивач отримав партію товару (ниток) згідно контракту №100217 від 15.02.2017р. та Додатком до контракту №4 від 17.07.2017р. у розмірі 18210,4 кг на суму 26405,08 євро по ціні 1,45 євро/кг на умовах поставки FCA Biala.

Для здійснення митного оформлення вказаного вище товару позивачем до митного оформлення були подані наступні митні декларації, а саме:№UA110080/2017/004209 від 07.08.2017р.; № UA110080/2017/004419 від 10.08.2017р.; № UA110080/2017/004806 від 28.08.2017р.

Одночасно із вказаними митними деклараціями позивачем на підтвердження митної вартості товару за ціною договору (контракту) були надані наступні документи, зокрема, контракт №10217 від 15.02.2017р.; доповнення №4 від 17.07.2017р.; комерційна пропозиція від 14.07.2017р.; рахунок 13/17/SC від 20.07.2017р.;CMR №974979 від 20.07.2017р.; сертифікати якості товару; сертифікат походження товару №PL/MF/AL 0824056 від 20.07.2017р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №18 від 25.07.2017р.; договір про перевезення 19/05 від 19.05.2017р.; інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного та радіологічного контролів; копію декларації країни відправлення 17PL3620EO156894 від 20.07.2017р.; лист №116 від 06.06.2017р.; лист №22/7306 від 07.06.2017р.; лист б/н від 14.06.2017р.; лист №22/7376 від 17.06.2017р.

У ході проведення перевірки митної вартості товару відповідачем у рамках письмових консультацій з метою підтвердження митної вартості товару були витребувані додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім зазначеного, позивача також повідомлено про можливість подання додаткових наявних у нього документів для підтвердження заявленої митної вартості товару за власним бажанням відповідно до п.6 ст.53 Митного кодексу України.

Проте, позивачем шляхом електронного повідомлення надіслано відмову в поданні додаткових документів через їх відсутність у позивача.

У зв'язку з неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товару заявлених за митними деклараціями від 07.08.2017р., від 10.08.2017р. та від 28.08.2017р., відповідачем були прийняті наступні рішення про коригування митної вартості товару, а саме: №UA110080/2017/100016/1 від 08.08.2017р.; №UA110080/2017/100017/1 від 10.08.2017р.; №UA110080/2017/100018/1 від 29.08.2017р., а також картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110080/2017/00053 від 08.08.2017р.; №UA110080/2017/00055 від 10.08.2017р.; №UA110080/2017/00061 від 29.08.2017р. (а.с.92-105).

За вказаними рішеннями було скориговано митну вартість товару за другорядним методом митної вартості - 2а- метод за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до інформації, наявної у митниці щодо вартості ідентичного товару, раніше ввезеного позивачем за прямим контрактом з виробником - ОАО «СветлогорскХимволокно» (Білорусь) та тотожними умовами поставки (FCA місце відправника), при цьому, за основу взято ціну операції з ідентичним товаром, оформленим за МД №110080/2017/001386 від 26.04.2017р. ціна за інвойсом - 1,58 євро/кг з урахуванням вартості перевезення до пункту пропуску на кордоні України та визначено митну вартість товару за 1 кг на рівні 1,6014 євро/кг за рішенням №UA110080/2017/100016/1 від 08.08.2017р.; на рівні 1,60 євро/кг за рішенням №UA110080/2017/100017/1 від 10.08.2017р.; на рівні 1,60 євро/кг за рішенням №UA110080/2017/100018/1 від 29.08.2017р. (а.с.20-29,36, 107-121).

У подальшому товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, що підтверджується наявними в матеріалами справи копіями декларацій (а.с.122-134).

Позивач просить визнати протиправними та скасувати вищевказані оспорювані рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови посилаючись на те, що, приймаючи вказані рішення, відповідач діяв не обґрунтовано, без урахування усіх обставин у справі з порушенням норм чинного законодавства, що призвело до надмірної сплати позивачем митних платежів.

Заслухавши представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Згідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати ( за наявності) додаткові документи.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Тобто, митниця, у разі виникнення сумнівів щодо достовірності відомостей, що містяться в документах, поданих митному органові, має право витребувати у декларанта додаткові документи, що є її правом, здійсненим у межах повноважень.

Безумовно, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

В той же час, у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки.

При цьому, за нормами п.2 ст.52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально - п.21 ст. 58 Митного кодексу України.

В той же час, згідно ст.59 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики;2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Так, як свідчать матеріали справи, митним органом за результатами контролю співставлення проведеного відповідно до вимог митного законодавства, за поданими до митного оформлення товару вищевказаними митними деклараціями 07.08.2017р., 10.08.2017р. та 28.08.2017р. позивачем митна вартість товару (ниток) була заявлена на рівні 1,45 євро/кг згідно з інвойсами, що є значно нижчою відносно «дійсної вартості», тобто вартості абсолютно ідентичного товару, який продається, імпортується на територію України при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції безпосередньо виробником товару (1,58 євро/кг), при цьому, у відповідача наявна інформація щодо здійснення позивачем митного оформлення абсолютно ідентичного товару за прямим контрактом від 06.10.2015р. №2705-22/15 укладеного з виробником, за МД №UA110080/2017/001386 від 26.04.2017р. за ціною товару 1,58 євро/кг на умовах FCA м.Світлогірськ. Окрім того, у банківських платіжних документах, що стосуються оцінюваного товару, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару виявлені розбіжності у назвах пунктів відправлення у доповненні №4 від 17.06.2017р. та №5 від 07.08.2017р. до контракту №100217 від 15.02.2017р. ( зазначено FCA 95-001 Biala k.Zgierza), в рахунках від 20.07.2017р. № 13/17/SC; від 08.08.2017р. № 14/17/SC (зазначено FCA Biala/PL), накладних № 974979 від 20.07.2017р. та №052600 від 08.08.2017р. (зазначено Wola Rogozinska Poland), в рахунках перевізника від 25.07.2017р. № 18 та від 09.08.2017р. № 40 (маршрут від м. Biala) та деклараціях країни відправлення №MRN 17PL362010E0156894 від 20.07.2017р., №MRN 362010NS10V235 від 15.08.2017р. (зазначено - Wola Rogozinska 5 Zgierza PL) (а.с.92-134).

Таким чином підставами для прийняття митним органом оспорюваних рішень про відмову у митному оформленні товару за ціною договору та коригування митної вартості товару (ниток) була, на думку митного органу митна вартість товару на рівні 1,45 євро/кг, що є нижчою від ціни товару, який безпосередньо встановлено виробником такого товару - на рівні 1,58 євро/кг, а також розбіжності у пунктах відправлення товару у доповненні №4 від 17.06.2017р., №5 від 07.08.2017р. до контракту, де у банківських платіжних документах не була зазначена вулиця із номером будинку у м.Бяла, Польша, що призвело до сумнівів щодо повноти суми включення до митної вартості товару транспортних витрат.

Проте, такі висновки митниці не ґрунтуються на нормах чинного законодавства з огляду на те, що рішення суб'єкта владних повноважень не можуть ґрунтуватися на припущеннях та будь-яких сумнівах, виходячи з того, що як свідчать матеріали справи та не спростовано жодними доказами представником відповідача у ході судового розгляду справи, позивач дійсно за контрактом із виробником ниток - ОАО «СветлогорскХимволокно» (Білорусь) придбавав вказаний товар безпосередньо у виробника за ціною 1,58 євро/кг, тобто за ціною, які були виставлені виробником для покупців країн СНД, що підтверджується копією листа виробника товару, який також надавався і під час митного оформлення товару позивачем №22/7306 від 07.06.2017р. (а.с.55).

При цьому, як свідчить зміст вказаного листа, позивач просив ОАО «СветлогорскХимволокно» (Білорусь) знизити рівень цін на придбання вказаного товару, проте, названий постачальник зазначив, що ціна для країн СНД становить 1,58 євро/кг, а для Європейського ринку, зокрема для польських переробників ціна на нитки встановлена на рівні 1,25 євро/кг (а.с.55).

Також позивачем було надано і копію листа ОАО «СветловодскХимволокно» (Білорусь) адресованого «INATEX Sp.z o.o» за №22/7376 від 17.06.2017р. у якому повідомлялося про те, що у червні 2017р. ціна на даний товар (нитки) підніметься з 1,23 євро/кг до 1,25 євро/кг (а.с.57).

З урахуванням аналізу наведених відомостей щодо ціни товару на Європейському ринку (1,25 євро/кг) та з урахуванням того, що позивачем саме було укладено договір про поставку вказаного товару (виробником якого є ОАО «СветлогорскХимволокно») із польською Компанією «INATEX Sp.z o.o», яка згідно контракту №100217 від 15.02.2017р. продала позивачеві товар (нитки) по ціні 1,45 євро/кг, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем митна вартість товару на рівні 1,45 євро/кг є дійсною вартістю товару за договором, що підтверджено змістом вказаних вище листів про підтвердження того, що ціна для польської компанії є нижчою, ніж для позивача, а тому вказане не позбавляє можливості польську компанію здійснювати продаж вказаного товару по ціні 1,45 євро/кг,а позивачу придбавати такий товар по вказаній ціні, що не заборонено ні нормами міжнародних договорів, ні нормам чинного законодавства України.

З огляду на викладене, посилання митного органу на те, що митна вартість товару є нижчою за дійсну ціну товару, яку встановлює її виробник, є безпідставними, оскільки як встановлено із вищенаведених документів ціни на вказаний товар для покупців країн СНД - зокрема для України є вищими 1,58 євро/кг, тоді як ціна на цей товар для Європейського ринку становить у червні 2017р. 1,25 євро/кг.

При цьому, суд приходить до висновку, що придбання позивачем товару у польської компанії, яка купила цей товар по 1,25 євро/кг та продала його позивачеві за ціною 1,45 євро/кг не суперечить вимогам законодавства та не може розцінюватися митним органом як ціна товару, яка не відповідає його дійсній вартості (є нижчою від дійсної вартості), оскільки вказане спростовано вище дослідженими судом документами та вказані обставини не можуть бути підставами для коригування митної вартості товару за оспорюваними рішеннями.

Також слід зазначити, що є безпідставними і доводи представника відповідача стосовно розбіжностей у банківських платіжних документах у назвах пунктів відправлення у доповненні №4 від 17.06.2017р. та №5 від 07.08.2017р. до контракту №100217 від 15.02.2017р., у рахунках, накладних, рахунках перевізника та деклараціях країни відправника, у яких не зазначено вулиці та номеру будинку,а зазначено лише місто, країна, з огляду на те, що вказані розбіжності не стосуються складових митної вартості товару з урахуванням того, що усі банківські документи та доповнення до договору містять саме пункт відправлення - з м. Бяла Польша та зазначені розбіжності не можуть свідчити про неможливість перевірки числових значень складової митної вартості товару, оскільки числові значення митної вартості товару не містили розбіжностей, а тому підстав для коригування митної вартості товару на рівні 1,60 євро/кг за методом 2а - метод за ціною договору щодо ідентичних товарів за оспорюваними рішеннями у митниці не було.

Окрім того, митницею необґрунтовано було визначено митну вартість товару за оспорюваними рішеннями на рівні 1,60 євро/кг виходячи з того, що як встановлено у судовому засіданні, і не спростовано представником відповідача жодними доказами, у митниці була наявна інформація, яка була надана позивачем під час письмових консультацій, про те, що 14.06.2017р. ТОВ «Келтік» м. Київ по контракту з компанією «INATEX» (Польша) згідно декларації №UA25010/2017/001969 від 14.06.2017р. проведено розмитнення нитки за ціною 1,42 євро/кг на умовах FCA Biala (а.с.58).

Також у відповідача була інформація про проведені попередні поставки нитки позивачем від компанії «INATEX», остання з яких була оформлена згідно Додатку №1 від 15.02.2017р. до контракту №100217 від 15.02.2017р. за ціною 1,4 євро/кг, пункт відправлення - Biala, Польша (МД №110050004/2017/000978 від 21.02.2017р. та МД №110050004/2017/0001041 від 24.02.2017р.) та митна вартість за цими поставками була прийнята відповідачем та оформлена за першим (основним) методом - методом за ціною контракту.

Так, за ч.7 ст.59 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість. При цьому, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Отже, виходячи з наведеного,можна дійти висновку, що з урахуванням того, що найближчою датою оформлення митного товару ідентичного із товаром позивача було 14.06.2017р. за декларацією №UA25010/2017/001969 від 14.06.2017р. за якою було проведено розмитнення товару (нитки) за ціною 1,42 євро/кг на умовах FCA Biala, Польша, тобто з ідентичними умовами поставки, то у відповідності до вимог ч.7 ст.59 Митного кодексу України митний орган був зобов'язаний для визначення митної вартості оцінюваних товарів використати найменшу таку вартість, тобто 1,42 євро/кг, а не 1, 58 євро/кг.

Відповідна правова позиція також узгоджується і з позицією, викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 13.03.2017р. № 2.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача у ході судового розгляду справи не було надано жодних доказів та не наведено у запереченнях жодних підстав, які б свідчили про обґрунтованість прийняття оспорюваних рішень виходячи з вищенаведених вимог чинного митного законодавства та з урахуванням обставин, встановлених судом їх наданих матеріалів справи, які не спростовані відповідачем жодними належними та допустимими доказами.

Судом критично надається оцінка доводам відповідача у запереченнях про те, що заявлена позивачем митна вартість товару не відповідає «дійсній вартості» відповідно до положень статті УІІ ГАТТ з підстав того, що виявлене митне оформлення ідентичного товару поставка якого здійснена позивачем за контрактом, укладеним з безпосереднім виробником товару (ЕМД від 26.04.2017р. №UA110080/2017/1386) відправленням товару зі складу виробника на комерційних умовах поставки FCA - Світлогорськ, за умови здійснення 100% передоплати (на рівні 1,58 євро/кг) без залучення будь-яких посередників, з огляду на те, що вказані обставини не можуть бути підставами для коригування митної вартості товару з урахуванням вимог ч.7 ст.59 Митного кодексу України за наявності у митного органу факту поставки ідентичного товару у червні 2017р. по нижчій ціні - на рівні 1,42 євро/кг, а також виходячи з того, що наявність вищенаведеного контракту не позбавляє права позивача здійснювати постачання цього ж товару від польської компанії-посередника за ціною товару на рівні 1,45 євро/кг у серпні 2017р.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладених обставин, перевіривши правомірність та обґрунтованість прийняття оспорюваних рішень у відповідності до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що оспорювані рішення прийняті відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією України та Митним кодексом України без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття оспорюваних рішень, у зв'язку з чим оспорювані рішення про відмову у митному оформленні товару та картки коригування митної вартості товару підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Дніпропетровської митниці ДФС України на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжних доручень №4075,4076, 4077 від 10.10.2017р. у загальному розмірі 4800 грн. (а.с.3,5,7).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71,86, 94, 122, 160, 128,161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИМ» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень №UA110080/2017/100016/1, від 08.08.2017р., №UA110080/2017/100017/1 від 10.08.2017р., №UA110080/2017/100018/1 від 29.08.2017р., та карток відмови у митному оформленні товару №UA110080/2017/00053 від 08.08.2017р., №UA110080/2017/00055 від 10.08.2017р., №UA110080/2017/00061 від 29.08.2017р. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2017/100016/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації,митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№UA110080/2017/00053 від 08.08.2017р.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2017/100017/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації,митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№UA110080/2017/00055 від 10.08.2017р.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2017/100018/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації,митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№UA110080/2017/00061 від 29.08.2017р.

Стягнути з бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИМ» (53081, Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, 2Б, код ЄДРПОУ 05468386) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4800 грн. ( чотири тисячі вісімсот грн.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанова, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва