Рішення № 72586741, 26.02.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8514/17

Провадження №2-а/524/114/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2018 м.Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді - Андрієць Д.Д.

за участю секретаря - Воблікової І.О.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Коробова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання рішення органу місцевого самоврядування протиправним та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання рішення органу місцевого самоврядування протиправним та зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є інвалідом ІІ групи з ураженням опорно-рухового апарату. Його хвороба заважає йому вільно рухатись, у зв'язку із чим він вирішив придбати транспортний засіб. Оскільки він не має особистого гаражу, 20.02.2017 він звернувся до ЦНАП із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га для будівництва індивідуального гаража у дворі по АДРЕСА_1 в м.Кременчуці.

Рішенням 20 сесії 7 скликання Кременчуцької міської ради від 04.04.2017 «Про надання чи відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам в м. Кременчуці» йому відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу.

Вказане рішення вважає таким, що порушує його права.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати п.7.1 рішення ХХ сесії VІІ скликання Кременчуцької міської ради Полтавській області від 04 квітня 2017 року «Про надання чи відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам в м.Кременчуці» в частині відмови ОСОБА_4 в надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0024 га, для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1; зобов'язати Кременчуцьку міську раду Полтавській області на черговій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.02.2017 та видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га, для будівництва індивідуального капітального гаража на території двору будинків по АДРЕСА_1 в м.Кременчуці.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2, позов підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Представник позивача звертала увагу на те, що в своєму рішенні відповідач посилається на те, що на земельній ділянці, обраній позивачем для майбутньої забудови заплановано будівництво багатоповерхових будинків і будівництво індивідуального гаража в даному місці не передбачено. Однак позивач надав суду фотознімок вказаної місцевості на якому відображено, що саме в тому місці вже збудовані два капітальних гаража. Також, просили суд врахувати, що відповідно до ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.

Представник відповідача, Коробов Д.В., проти задоволення позову заперечував. Вказав, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність належить до зони багатоквартирної житлової забудови, де не дозволяється будівництво капітальних гаражів.

Суд вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України(далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Приписи ч.2 ст.4 ЗК України визначають, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

В ч.1 ст.116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За правилами частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.2,3 ст.123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Судом встановлено, що 04 квітня 2017 року Кременчуцькою міською радою Полтавської області прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0024 га, для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 у зв'язку із невиконанням вимог ст.118 Земельного кодексу України, а саме невідповідністю містобудівній документації - детальному плану території центральної частини міста Кременчука, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 21.08.2015 №502 та від 13.06.2016 №538, згідно якого на земельній ділянці заплановано будівництво групи багатоповерхових будинків 6 та 8 поверхів, та будівництво індивідуального гаража в даному місці не передбачено.

В ст.13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.(ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ч. 7 ст.118 ЗК України визначено, що підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

На думку суду, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не було доведено суду законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Зокрема, надані відповідачем викопіювання з плану зонування території(зонінгу) м. Кременчука не підтверджують те, що обрана позивачем земельна ділянка для будівництва індивідуального гаража відповідно до детального плану території центральної частини міста Кременчука, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 21.08.2015 №502 та від 13.06.2016 №538 належить до зони багатоквартирної забудови, де не передбачено будівництво капітальних гаражів.

Також, суд відзначає, що спірне рішення прийнято суб'єктом владних повноважень після спливу встановленого ст.123 Земельного кодексу України місячного строку, що на думку суду свідчить про порушення процедури прийняття рішення.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасувати п.7.1 рішення ХХ сесії VІІ скликання Кременчуцької міської ради Полтавській області від 04 квітня 2017 року «Про надання чи відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам в м.Кременчуці» в частині відмови ОСОБА_4 в надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0024 га, для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1.

В ч.1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

Завдання правосуддя полягає не в забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання ним вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Тобто, вимога позивача про зобов'язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га, для будівництва індивідуального гаража на території двору будинків по АДРЕСА_1 в м.Кременчуці є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

У зв'язку із чим, суд вважає за можливе частково задовольнити позов ОСОБА_1 та зобов'язати Кременчуцьку міську раду Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0024 га, для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.139 КАС України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 10, 14, 241-246, 255, 293 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання рішення органу місцевого самоврядування протиправним та зобов'язання вчинити дії -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п.7.1 рішення ХХ сесії VІІ скликання Кременчуцької міської ради Полтавській області від 04 квітня 2017 року «Про надання чи відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам в м.Кременчуці» в частині відмови ОСОБА_4 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0024 га, для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1.

Зобов'язати Кременчуцьку міську раду Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0024 га, для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Кременчуцької міської ради Полтавської області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір на користь держави в сумі 640 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м.Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Д.Андрієць