Ухвала суду № 72586605, 13.02.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 330/1225/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №330/1225/17 Головуючий в 1 інст. Гусарова В.В.

Провадження №11-кп/778/259/18 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Дадашевої С.В.,

суддів Гончара О.С., Білоконева В.М.,

при секретарі Вертепній Ю.Г.,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Косих Якимівського району Запорізької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Лиманське Якимівського району Запорізької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,

за участю прокурора Мотренко М.В.,

ВСТАНОВИЛА:

прокурор у кримінальному провадженні Дударенко О.О. звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 13 липня 2017 року, яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожного окремо, засуджено за ч.1 ст.249 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн.

На підставі п.п.2, 3 ч.1 ст.96-2 КК України у власність держави вилучено підйомні пастки висотою 60 см, шириною 30 см, вічко 12 мм, мононитку - 2 шт., пристрій для траління «кішка» - 1шт., рибу бичок - у кількості 321 шт. вагою 25 кг.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої злочином шкоди 10 914 грн. Вирішена доля речових доказів у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи обставини справи, доведеність вини та кваліфікацію дій обвинувачених, просить вищевказаний вирок суду першої інстанції змінити та призначити ОСОБА_2 і ОСОБА_3 покарання, кожному окремо, у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 1700 грн. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що призначення обвинуваченим покарання у виді штрафу у твердій грошовій формі без визначення кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суперечить положенням ч.2 ст.53 КК України.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за те, що вони 06 червня 2017 року, приблизно о 20 годині 45 хвилин, маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, діючи за попередньою змовою між собою, керуючись корисливими мотивами, знаходячись в акваторії Азовського моря в районі бази відпочину «Донець» на косі Федотова в смт.Кирилівка Якимівського району Запорізької області, не маючи ніяких дозвільних документів, за допомогою раніше установлених ними заборонених знарядь лову - двох під'ємних пасток, здійснили незаконний вилов водних живих ресурсів, а саме: 321 екземпляра риби «Бичок», вартість якого становить 34 гривні за один екземпляр, внаслідок чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заподіяли рибному господарству України істотну шкоду на загальну суму 10914 гривень.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, переглядаючи оскаржуваний вирок суду в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення при обставинах, зазначених у вироку, засновані на доказах, досліджених у судовому засіданні, є обґрунтованими, та ніким з учасників провадження не оспорюються.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні повністю визнали себе винними, дали показання по суті пред'явленого їм обвинувачення, у зв'язку з чим, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, оскільки вони учасниками судового провадження не оспорювались.

Суд дав правильну оцінку дослідженим доказам, належним чином мотивував у вироку свої висновки та вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.1 ст.249 КК України, як незаконне зайняття рибним промислом, яким заподіяно істотної шкоди.

Доведеність вини й кваліфікація дій обвинувачених ніким з учасників провадження не оспорюється.

При призначенні покарання суд дотримався вимог ст.65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, ряд обставин, що пом'якшують покарання. Обставин, що його обтяжують, судом не встановлено. Суд дійшов правильного висновку про можливість призначення обвинуваченим покарання у виді штрафу в межах, встановлених санкцією ч.1 ст.249 КК України.

Разом з цим, відповідно до вимог ст.ст.408,409 КПК України, вирок суду в частині призначеного покарання підлягає зміні через наступне.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.53 КК України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

За змістом частини 2 цієї статті, розмір штрафу повинен визначатися у певній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкцією ч.1 ст.249 КК України розмір штрафу також визначається у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян.

Натомість, суд першої інстанції не застосував закон, який підлягає застосуванню та призначив покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у виді штрафу без визначення кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на що обґрунтовано вказав прокурор в апеляційній скарзі.

Що стосується фактично призначеного судом покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, то воно відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України, є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових правопорушень.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Дударенка О.О. задовольнити.

Вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 13 липня 2017 року, яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.249 КК України, в частині призначеного покарання змінити.

Вважати ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожного окремо, винними у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, з призначенням покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1700 (одній тисячі семистам) грн.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді:

Дадашева С.В. Гончар О.С. Білоконев В.М.