Рішення № 72585480, 19.02.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/3106/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Козак О.В.,

при секретарі – Слободянюк А.В.,

за участі: представника позивача-відповідача – ОСОБА_1,

відповідача-позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача-позивача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького цивільну справу за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання кредитного договору №1362008/5ро від 28.03.2008 року та договору іпотеки від 28.03.2008 року недійсними,

встановив:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказав, що 28.03.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №1362008/5ро, згідно якого банк надав відповідачу кредит в сумі 38000 доларів США на строк з 28.03.2008 року по 27.03.2023 року або по день визначений в п.3.3.11 Договору, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,3% річних.

Відповідач ОСОБА_2 зобов’язалась повернення суми кредиту здійснювати щомісячно з 1 по 10 число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/180 від суми отриманого кредиту, що становить 211,11 доларів США.

Відповідно до абз.1 п.3.3.4 кредитного договору, відповідач зобов’язався сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, один раз на місяць, не пізніше останнього банківського дня місяця та в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.1 цього договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день дострокового розірвання цього договору.

Згідно п.3.1.10 кредитного договору, банк зобов’язується на залишок простроченої заборгованості за кредитом проценти нараховувати, виходячи із процентної ставки зазначеної в п.1.1 збільшеної на 1 процент, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості. Абзацом 2 пункту 3.3.4 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язується у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої п.3.1.10 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом.

За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов’язується сплатити банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності. Сплата неустойки (штрафу, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку в повному обсязі (п.5.3 кредитного договору).

ОСОБА_2 свої зобов’язання за кредитним договором щодо сплати процентів, суми кредиту не виконує. Станом на 26.01.2015 року її заборгованість за кредитним договором №1362008/5ро від 28.03.2008 року становить 23243,06 доларів США, з яких: заборгованість по кредиту строкова – 20688,98 доларів США; заборгованість по кредиту прострочена - 1290,27 доларів США; заборгованість по процентах поточна – 209,08 доларів США; заборгованість по процентах прострочена – 1054,73 доларів США, а також 3984,50 грн., з яких: пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 1914,79 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів – 2069,71 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості. Тому позивач просить позов задоволити.

Ухвалою суду від 26.05.2015 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання кредитного договору №1362008/5ро від 28.03.2008 року та договору іпотеки від 28.03.2008 року недійсними.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 вказала, що 28.03.2008 року між нею та ВАТ АБ «Укргазбанк», в подальшому перейменовано на ПАТ АБ «Укргазбанк», було укладено кредитний договір №1362008/5ро, відповідно до якого банк надав їй кредит в сумі 38000 доларів США на задоволення її споживчих потреб зі строком повернення по 27.03.2023 року та відсотками за користування кредитом у розмірі 13,3% річних. До вказаного договору між нею та банком також було укладено додаткову угоду №1 від 07.07.2008 року та №2 від 16.02.2009 року, якими врегульовувались питання рахунків, на які необхідно було сплачувати заборгованість по кредиту та надавалися додаткові повноваження банку щодо списання з її рахунків коштів на погашення кредиту.

В рахунок забезпечення зобов’язання за кредитним договором, 28.03.2008 року між ОСОБА_4 та банком було укладено договір іпотеки зареєстрований в реєстрі за №772 та посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 згідно якого предметом іпотеки став житловий будинок загальною площею 103,9 кв.м. та земельна ділянка площею 0,0940, які знаходяться в м.Хмельницькому по вул.Кудрянки, 2/4. ОСОБА_4 був її батьком, але 30.04.2009 року він помер і після його смерті все майно успадкувала вона згідно свідоцтв про право на спадщину від 09.11.2009 року за №1-2013, №1-2015 і таким чином вищевказаний будинок із земельною ділянкою по вул.Кудрянки, 2/4 в м.Хмельницькому, перейшов до її власності разом з іпотекою.

Кредитний договір №1362008/5-ро та договір іпотеки від 28.03.2008 року вона вважає такими, що були укладені з порушенням законодавства, а тому вони є недійсними з моменту їх укладення.

Відповідно до п.1.5 кредитного договору №1362008/5ро від 28.03.2008 року, кредит надається на задоволення споживчих потреб позичальника, тобто оспорюваний кредитний договір являється договором споживчого кредиту. Зі спірного кредитного договору №1362008/5ро 28.03.2008 року вбачається, що в ньому не має відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту, не має умов, які п.п.3.2, 3.4 розділу 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, визнані обов’язковими. Також банком не надавався окремий письмовий документ з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача.

Про графік погашення кредиту була лише одна згадка у надписі над додатковою угодою №1 від 07.07.2008 року до кредитного договору, однак графіка їй так і не було надано відповідачем до цього часу. Також п.1.3 кредитного договору їй була встановлена комісія за аналіз ліквідності забезпечення в розмірі 700 грн., однак такий платіж є дією на користь банку і є несправедливим відповідно до ст.ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи наведене, положення Закону України "Про захист прав споживачів", Правил надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного Банку України №168 від 10.05.2007 року, умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов’язків, на погіршення становища споживача. Договір іпотеки від 28.03.2008 року є правочином щодо забезпечення кредитного договору, а тому відповідно до положень ч.2 ст.548 ЦК України він також має бути визнаний судом недійсним.

Тому ОСОБА_2 просить зустрічний позов задоволити та визнати недійсним кредитний договір №1362008/5ро від 28.03.2008 року, укладений між нею та ВАТ АБ «Укргазбанк» в подальшому перейменованого на ПАТ АБ «Укргазбанк»; визнати недійсним договір іпотеки від 28.03.2008 року, зареєстрований в реєстрі №772 та посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, укладений між ОСОБА_4 (правонаступником якого являється вона) та ВАТ АБ «Укргазбанк» в подальшому перейменованого у ПАТ АБ «Укргазбанк».

Представник позивача-відповідача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, в задоволенні зустрічного позову просила відмовити. Суду пояснила, що ОСОБА_2 було видано кредит і вона зобов’язувалась сплачувати щомісячні платежі, які складаються з тіла кредиту та відсотків. ОСОБА_2 було ознайомлено з умовами кредитування, надано інформацію про тарифи банку, супутні послуги, кредитний договір надавався відповідачу для ознайомлення та був нею підписаний. В заяві про надання кредиту ОСОБА_2 підтвердила своїм підписом, що банк надав її в письмовій формі та в повному об'ємі інформацію передбачену п.2 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідач-позивач в судовому засіданні позовні вимоги банку не визнала, суду пояснила, що при одержанні кредиту їй не було повідомлено про всі ризики та умови кредитування, зустрічні позовні вимоги підтримала просила їх задоволити. В поданих суду доповненнях обґрунтувань позовної заяви також вказала, що інформація її як споживачеві, на яку посилається банк, фактично була надана її лише в суді. Банк відібрав у неї підписи про ознайомлення, не надавши її в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту. Наданий банком Додаток №1 не містить дати підписання, відомості про те, що копія вручалась її, в ньому відсутні дати платежів та інше. ІІ не було попереджено про валютні ризики та не надано інформацію щодо методики визначення банком валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання. Також банк приховав від неї повну та об'єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту та вказав в угоді занижені показники суттєвих умов договору, чим фактично ввів її в оману щодо реальної відсоткової ставки. Вважає, що спірний договір було укладено банком з використанням нечесної підприємницької діяльності.

Представник відповідача-позивача в судовому засіданні позовні вимоги АБ «Укргазбанк» не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_2 є добросовісним позичальником, вона гасила заборгованість, однак у зв’язку з підняттям курсу долара вона не змогла надалі погашати кредит. Згідно розрахунку заборгованості з липня 2014 року банк підвищив відсоткову ставку по кредиту, в зв’язку з чим підвищилась загальна сума заборгованості і пені, хоча про таке збільшення відсоткової ставки ОСОБА_2 повідомлено не було, тому підвищення відсотків є недійсним. Зустрічні позовні вимоги підтримав просив задоволити з підстав викладених у позовній заяві, пояснивши, що банком було порушено право на інформацію передбачене Законом України "Про захист прав споживачів", не попередили про валютні ризики, не було надано графіка платежів.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід задоволити, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ АБ "Укргазбанк" про визнання недісними кредитного та іпотечного договорів, слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.03.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №1362008/5ро, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 38000 доларів США на строк з 28.03.2008 року по 27.03.2023 року або по день визначений в п.3.3.11 цього договору, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,3% річних.

Пунктом 3.1.10 кредитного договору визначено, що банк зобов'язується на залишок простроченої заборгованості за кредитом проценти нараховувати, виходячи із процентної ставки зазначеної у п.1.1 збільшеної на 1%, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Згідно п.3.3.3 кредитного договору позичальник зобов'язується повернення суми кредиту здійснювати на рахунок №22036601964, відкритий у Камянець-Подільській філії ВАТ АБ "Укргазбанк" МФО 315320, щомісячно з 1-го по 10-е (десяте) число кожного місяця, починаючи з місяця, наступним за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/180 від суми отриманого кредиту, що становить 211,11 доларів США. Якщо останній день для сплати частини кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється напередодні.

Згідно п.3.3.4 кредитного договору позичальник також зобов'язується щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа наступного місяця та в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності до п.1.1 цього договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, з врахуванням п.4.1 цього договору, сплачувати: проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки зазначеної в п.1.1 цього договору, на рахунок № 22081601964, відкритий у Камянець-Подільській філії ВАТ АБ "Укргазбанк" МФО 315320. У разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої в п.3.1.10 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно п.5.3 кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності. Сплата неустойки (штрафу, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку в повному обсязі.

Згідно п.1.3 Статуту ПАТ АБ «Укргазбанк» є правонаступником ВАТ АБ "Укргазбанк".

Також, ОСОБА_2 було укладено з ВАТ АБ «Укргазбанк» додаткові угоди до кредитного договору №362008/5ро від 28.03.2008 року: №1 від 07.07.2008р.; №2 від 16.02.2009р.

28.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки з метою забезпечення виконання позичальником кредитного договору №№1362008/5ро від 28.03.2008 року за яким в іпотеку було передано житловий будинок №2/4 в м.Хмельницькому по вул.Кудрянки, а також земельну ділянку, на якій знаходиться вказаний житловий будинок.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.11.2009 року, спадкоємцем майна ОСОБА_4., який помер 30.04.2009 року стала ОСОБА_2, спадкове майно складається з: житлового будинку №2/4 з надвірними будівлями по вул.Кудрянки в м.Хмельницькому та земельної ділянки площею 0,0940га, розташованої на території Хмельницької міської ради, переданої для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) – землі житлової та громадської забудови по вул.Кудрянки,2/4.

Вказані обставини підтверджуються: кредитним договором №1362008/5ро від 28.03.2008 року; розрахунком заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором №1362008/5ро від 28.03.2008 року; додатковими угодами до кредитного договору №362008/5ро від 28.03.2008 року: №1 від 07.07.2008р.; №2 від 16.02.2009р.; договором іпотеки від 28.03.2008 року; заявою ОСОБА_2 на отримання кредиту від 14.03.2008 року; умовами кредитування по програмі «Іпотечний кредит»; Умовами кредитування.

18.12.2014 року ОСОБА_2 було направлено претензію про повернення заборгованості по кредиту в сумі 1984,75 доларів США, а також 06.04.2015 року претензія про повернення заборгованості по кредиту в сумі 3491,54доларів США.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст.599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання (п. 3 ч. 1ст. 611 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549ЦК України).

В порушення умов кредитного договору свої зобов’язання відповідач ОСОБА_2 за кредитним договором №1362008/5ро від 28.03.2008 року своєчасно не виконувала, внаслідок чого станом на 26.01.2015 року її заборгованість перед позивачем становить 23243,06 доларів США, з яких: заборгованість по кредиту строкова – 20688,98 доларів США, заборгованість по кредиту прострочена 1290,27 доларів США, заборгованість по процентах поточна – 209,08 доларів США, заборгованість по процентах прострочена – 1054,73 доларів США, а також 3984,50 грн., з яких: пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 1914,79 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів – 2069,71 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 слід стягнути на користь банку заборгованість в розмірі 23243,06 доларів США (що еквівалентно станом на 19.02.2018 року до національної грошової одиниці України за курсом НБУ 26,99 грн. за 1 долар США. - 627330,19 грн.)та 3984,50 грн., з яких: заборгованість по кредиту строкова – 20688,98 доларів США; заборгованість по кредиту прострочена – 1290,27 доларів США; заборгованість по процентах поточна – 209,08 доларів США; заборгованість по процентах прострочена – 1054,73 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності – 1914,79 грн.; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів – 2069,71 грн., а також судовий збір в розмірі 3654 грн..

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання кредитного договору №1362008/5ро від 28.03.2008 року та договору іпотеки від 28.03.2008 року недійсними слід відмовити з наступних підстав.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, а також відсутність хоча б однієї з істотних умов правочину, встановлених спеціальними законами.

У частині 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» зазначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного Банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Статтею 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що клієнт має право на доступ до інформації, а саме ціну банківських послуг.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту.

Права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення також підлягають зміні; або договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Згідно п.3.2 Правил надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у

розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих

Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

Відповідно до п.3.4 вказаних Правил, банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити: вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається

споживачу; обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові

акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень

рухомого майна, інших реєстрів тощо); про відкриття банківського рахунку, відкритого з метою зарахування на нього суми наданого кредиту або надання кредиту за

рахунком (овердрафт), умови відкриття, ведення та закриття такого рахунку, тарифи та всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у зв'язку з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням; правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки

Національного банку або в інших випадках.

Згідно п.3.6 Правил надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин

(укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Посилання ОСОБА_2, як на підставу визнання недійсним кредитного договору, на неповноту і недостовірність інформації, наданої Банком перед укладенням договору, а саме відсутність детального розпису кредиту, графіка платежів, не повідомлення реальної відсоткової ставки, загальної вартості подорожчання кредиту, не заслуговують на увагу, оскільки умови спірного договору містять інформацію щодо розміру кредиту, розміру процентної ставки, порядку погашення кредиту, розмір мінімально необхідного платежу, їх періодичність на весь час дії договору. Окрім того, додаток №1 до договору містить відомості щодо реальної відсоткової ставки - 17,65%, суму платежів за розрахунковий період та розпис кредиту із зазначенням щомісячних платежів.

Як вбачається зі змісту заяви позичальника-Фізичної особи на отримання кредиту від 14.03.2008 року, ОСОБА_2 її підписанням підтвердила, що Банк надав її в письмовій формі та повному об'ємі інформацію передбачену п.2 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів". Окрім наведеного, ОСОБА_2 14.03.2008 року підписала умови кредитування по програмі «Іпотечний кредит», а отже була з ними ознайомлена. Також до її відома було доведено загальну суму відсотків по кредиту, % подорожчання нерухомості з урахуванням відсотків по кредиту, розмір супутніх послуг (нотаріальне оформлення, послуги нотаріуса, одноразова комісія, вартість оформлення кредиту та оцінки предмета іпотеки, страхування життя та предмета іпотеки). Вказана інформація також була викладена в Додатку №1 до кредитного договору.

Враховуючи наведене, суд критично оцінює покази ОСОБА_2, як свідка, що її не повідомляли про умови кредитування.

Також слід зазначити, що на момент підписання кредитного договору №1362008/5ро від 28.03.2008 року, додаткових угод до нього позивач ОСОБА_2 була дієздатною особою, її волевиявлення було вільним і відповідало її внутрішній волі. Вона не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконувала умови кредитного договору.

При цьому ОСОБА_2 не скористалась своїм правом на відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та не просила змінити або роз'яснити окремі положення оспорюваного кредитного договору.

В обґрунтуваннях своїх позовних вимог відповідач-позивач посилається також на безпідставне збільшення банком розміру процентної ставки. Проте, аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит щодо передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Сторони у п.3.1.10 дійшли згоди щодо збільшення відсоткової ставки у разі виникнення простроченої заборгованості.

При підписанні кредитного договору сторони у п.1.3 кредитного договору також дійшли згоди щодо встановлення комісії за аналіз ліквідності забезпечення в розмірі 700грн. Вказана комісія була сплачена ОСОБА_2 за оцінку предмета іпотеки, що підтверджується висновком фахівця по оцінці майна ВАТ АБ "Укргазбанк".

Якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст. ст. 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись і свідчать про те, що момент досягнення домовленості настав.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що зазначені обставини не можуть бути підставою для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору.

Щодо доводів ОСОБА_2 та її представника про не попередження про валютні ризики, то слід зазначити, що укладаючи спірний договір в іноземній валюті відповідач-позивач погодилась з усіма його умовами та сторони брали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу і в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане. Також незмінюваність курсу гривні відносно до іноземних валют, зокрема до долара США, законодавчо не закріплена.

В своїх додаткових обґрунтуваннях зустрічних позовних вимог відповідач-позивач ОСОБА_2 також зазначає, що банк приховав від неї повну та об'єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту та вказав в угоді занижені показники суттєвих умов договору, чим фактично ввів її в оману щодо реальної відсоткової ставки. Вважає, що спірний договір було укладено банком з використанням нечесної підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

На підтвердження своїх доводів ОСОБА_2 посилається на висновок судово-економічної експертизи від 19.10.2016 року № 111/16-26, згідно якого розмір реальної відсоткової ставки за кредитним договором №1362008/5ро від 28.03.2008 року з урахуванням усіх додатків до нього, на момент укладення документально підтверджується у розмірі 17.87 процентів річних. Розбіжності даних досліджень з даними договору складають у бік збільшення на 0.22. процентів річних. Сукупна вартість кредиту складає 84073,72 дол.США. Розмір реальної відсоткової ставки за кредитним договором з урахуванням всіх додатків до нього і страхового платежу предмета застави у сумі 764 дол. США, на момент укладення договору документально підтверджується у розмірі 18,32 процентів річних. Розбіжності даних дослідження з даними договору складають у бік збільшення на 0,67 процентів річних. Сукупна вартість кредиту складає 84605,92 дол.США.

Експерт ОСОБА_7 в судовому засіданні свій висновок підтримала, суду пояснила, що збільшення реальної відсоткової ставки відбулось за рахунок заокруглень сум при розрахунку, а також першого страхового платежу, який був більшим ніж враховано банком при визначенні реальної процентної ставки.

Враховуючи пояснення експерта, а також те, що договори добровільного страхування життя та заставленого майна укладались ОСОБА_2 самостійно з ЗАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" 28.03.2008 року, і саме вказаними договорами було визначено розмір страхових платежів, які врахувала експерт при проведенні експертизи, суд вважає, що висновок судово-економічної експертизи від 19.10.2016 року № 111/16-26 не доводить факту введення банком ОСОБА_2 в оману щодо реальної відсоткової ставки та сукупної вартості кредиту.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо введення її в оману банком та укладення банком кредитного договору з використанням нечесної підприємницької діяльності, ОСОБА_2 суду надано не було.

Отже, суду не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження не відповідності умов кредитного договору №1362008/5ро від 28.03.2008 року чинному законодавству України, не підтверджує вказаного факту і наданий суду висновок експерта №111/16-26 від 19.10.2016 року за результатами проведеної судово-економічної експертизи по цивільній справі № 686/3106/15-ц.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що права ОСОБА_2 при укладенні кредитного договору не порушенні, належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів відповідач-позивач суду не надала, вимоги про визнання недійсним іпотечного договору є похідними, а тому її позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1362008/5ро від 28.03.2008 року підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання кредитного договору №1362008/5ро від 28.03.2008 року та договору іпотеки від 28.03.2008 року недійсними, слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2, слід стягнути на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судовий збір в розмірі 3654 грн..

Керуючись ст.ст.2,12,13,76,81,141,247,258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.203, 215, 526, 546, 628, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки та банківську діяльність»,суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м.Київ, вул.Єреванська,1, код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за кредитним договором №1362008/5ро від 28.03.2008 року станом на 26.01.2015 року в розмірі 23243,06 доларів США (що еквівалентно станом на 19.02.2018 року до національної грошової одиниці України за курсом НБУ 26,99 грн. за 1 долар США. - 627330,19 грн.)та 3984,50 грн., з яких: заборгованість по кредиту строкова – 20688,98 доларів США; заборгованість по кредиту прострочена – 1290,27 доларів США; заборгованість по процентах поточна – 209,08 доларів США; заборгованість по процентах прострочена – 1054,73 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності – 1914,79 грн.; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів – 2069,71 грн..

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання кредитного договору №1362008/5ро від 28.03.2008 року та договору іпотеки від 28.03.2008 року недійсними, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м.Київ, вул.Єреванська,1, код ЄДРПОУ 23697280) судовий збір в розмірі 3654 грн..

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складання повного тексту рішення – 01.03.2018 року.

Суддя: