Рішення № 72582495, 05.03.2018, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2458/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді – Масленикова О.А.

за участю секретаря судового засідання – Скрипкіної А.Ю.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

за наявними у справі матеріалами

цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 кредит»

до

ОСОБА_2

про

стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 кредит» /надалі - ПАТ «ОСОБА_1 кредит»/ звернулось 27.12.2017 р. до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві представник позивача зазначив, що відповідно до укладеного договору № КК – 205 - М від 30.12.2013 року, банк надав ОСОБА_2 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 4 200 грн., відкривши картковий рахунок № 26253033067001, строком до 29.12.2014 р. включно.

Отримавши кредитні кошти, відповідач ОСОБА_2 неналежним чином виконував свої зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом, яка складається з: - 8508,25 гривень заборгованості за тілом кредиту; - 13063,06 гривень заборгованості за нарахованими та несплаченими в строк процентами, - всього 21571, 31 гривень заборгованості, яку представник позивача просив суд стягнути з відповідача.

Ухвалою судді від 25 січня 2018 року відкрито провадження у справі призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження на 15 лютого 2018 року, про що повідомлені сторони.

Враховуючи, що представник позивача в позові зазначив, що не заперечує проти заочного вирішення справи, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про строк подання відзиву та не подав відзив, суд ухвалює заочне рішення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв’язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З досліджених доказів суд встановив наступні фактичні обставини:

30.12.2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «ОСОБА_1 кредит» було укладено кредитний договір № КК – 205 - М, згідно умов якого банк зобов’язався надати кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 4 200 грн., відкривши картковий рахунок № 26253033067001, строком до 29.12.2014 р. включно.

Згідно п. 1.2.4 кредитного договору – клієнт самостійно слідкує за коштами на картковому рахунку та не допускає виникнення заборгованості перед банком, яка перевищує залишок по картковому рахунку або ліміт овердрафту. У разі виникнення надлімітної суми на неї нараховуються Проценти у розмірі 60 % річних.

Відповідно п. 1.2.5 кредитного договору, клієнт щомісячно протягом 25 днів від дати нарахування процентів, сплачує мінімальний платіж у розмірі 5 % від суми заборгованості зафіксованої на цю дату. Проценти нараховуються за поточний місяць щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця.

З п. 1.2.6 кредитного договору, клієнт використовує частково або повністю суму Овердрафту, повертає грошові кошти в рамках Овердрафту та сплачує Банку проценти за використання грошовими коштами у строки та на умовах, передбачених цим Договором. В разі непогашення в строк мінімального платежу, сума платежу вважається простроченою та стає Надлімітною сумою.

Згідно наданої довідки ПАТ «ОСОБА_1 кредит» № 06.2-10/1955 від 19.12.2017 р. заборгованість ОСОБА_2 за договором № КК – 205 – М від 30.12.2013 р. станом на 19.12.2017 р. складає: - 8508,25 гривень заборгованості за тілом кредиту; - 13063,06 гривень заборгованості за нарахованими та несплаченими в строк процентами, - всього 21571, 31 гривень заборгованості.

На підставі постанови Правління ОСОБА_1 банку України від 05.06.2015 року № 358 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 національний кредит» до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.06.2015 року № 114 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «ОСОБА_1 національний кредит», згідно з яким з 08.06.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здіцснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ОСОБА_1 національний кредит».

Постановою Правління НБУ від 28.08.2015 р. № 563 розпочата процедура ліквідації ПАТ «ОСОБА_1 національний кредит».

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 159 від 28.08.2015 р. на виконання постанови Правління НБУ від 28.08.2015 р. № 563, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ОСОБА_1 національний кредит» та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_3.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1554 від 18.08.2016 року строк здійснення процедури ліквідації продовжено до 31.08.2018 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2222 від 31.05.2017 р. «Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ «ОСОБА_1 національний кредит» з 06.06.2017 р. уповноваженою особою фонду на ліквідацію ПАТ «ОСОБА_1 національний кредит» призначено ОСОБА_4.

При ухваленні рішення судом застосовано наступні норми права:

Як зазначено в п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, серед іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши з наданих позивачем та досліджених і оцінених в порядку ст. 89 ЦПК України доказів фактичні обставини та беручи до наведені норми права, суд вважає достовірно встановленим існування обов’язку відповідача повернути позивачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного між ними договору, а порушене право позивача внаслідок невиконання відповідачем даного обов’язку таким, що підлягає захисту згідно ст. ст. 15, 16, 1048-1049 ЦК України.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК, ст. ст. 526, 530, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії КК 600490, виданий Кілійським РВ УМВС України в Одеській області від 13.02.2001 р., що зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 кредит» 01032, м. Київ вул. Т. Шевченка, 35, ЄДРПОУ 20057663, розрахунковий рахунок № 32078111701026, банк отримувача ОСОБА_1 України, МФО 300001, – 21571,31 гривень заборгованості за кредитним договором та 1 600 гривень судових витрат, всього 23 171,31 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_5