Рішення № 72581455, 02.03.2018, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/1154/17

2/458/117/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року Турківський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Федитник І.Д.

при секретарі: Матківській Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Турка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Турківської комунальної центральної районної лікарні про скасування накладеного дисциплінарного стягнення та поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даними позовами посилаючись на те, що 03.10.2000 року був призначений на посаду заступника головного лікаря Турківської центральної районної лікарні. Наказом в.о. головного лікаря Турківської комунальної центральної районної лікарні ОСОБА_2 від 08.11.2017 року за № 348 ,,Про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб згідно рекомендації Департаменту охорони здоров"я Львівської обласної державної адміністрації №01-12-11/3257/01/офпу від 01.11.2017 року, відповідно до результатів організації експертизи тимчасової непрацездатності та відповідності надання медичної допомоги вимогам чинного законодавства" йому оголошено дисциплінарне стягнення - сувору догану. Накладене на нього дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани є незаконним та безпідставним, оскільки не передбачене чинним законодавством. У висновках та пропозиціях комісії по перевірці організації експертизи тимчасової непрацездатності та відповідності надання медичної допомоги до вимог чинного законодавства в Турківській КЦРЛ, не вказано накласти безпосередньо на нього дисциплінарне стягнення, а вказано притягнути винних осіб до відповідальності, а щодо нього розглянути питання про відповідність займаній посаді ( але не вказано, що не відповідає займаній посаді), тому посилання на рекомендації комісії щодо накладення взагалі будь-якого дисциплінарного стягнення на нього є необгрунтованим і безпідставним. Крім того, у наказі стягнення застосовано не до нього, а до неіснуючої особи - ОСОБА_3, а він по-батькові Юрійович, що підтверджується копією паспорта громадянина України.

09.11.2017 року, наказом в.о. головного лікаря ОСОБА_2 за №349 від 09.11.2017 року він був звільнений із займаної посади заступника головного лікаря по лікувальній роботі Турківської комунальної центральної районної лікарні, на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України, тобто, у зв"язку із виявленою

невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, який грунтується на тому, що в.о. головного лікаря ОСОБА_2 взято до уваги як підставу для звільнення наказ №348 від 08.11.2017 року ,,Про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб згідно рекомендації Департаменту охорони здоров"я Львівської обласної державної адміністрації №01-12-11/3257/01/офпу від 01.11.2017 року,

відповідно до результатів організації експертизи тимчасової непрацездатності та відповідності надання медичної допомоги вимогам чинного законодавства".

При вирішенні питання про звільнення його за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України, в.о. головного лікаря ОСОБА_2 вийшов за межі своєї компетенції, оскільки:

- будь-яких доказів невідповідності займаній посаді в наказі №349 (про звільнення) не наведено;

-для звільнення працівника за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України важливо, щоб неналежне виконання працівником трудових обов"язків було результатом недостатньої кваліфікації або стану здоров"я, що свідчить про відсутність вини працівника в неналежному виконанні трудових обов"язків і не може бути підставою для його звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України. Обставини, які свідчать про вину працівника, не можуть наводитися як аргумент, що обгрунтовує необхідність звільнення за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України. З метою встановлення кваліфікації, лікарі підлягають атестації відповідно до Положення про порядок проведення атестації лікарів. Назване Положення передбачає атестацію на присвоєнння (підтвердження) кваліфікаційної категорії за бажанням лікарів, якщо лікар протягом одного року після закінчення 5-річного строку з дня останньої атестації не виявив бажання і не подав документи на чергову атестацію, він підлягає атестації на підтвердження звання "лікар-спеціаліст" лише після проходження стажування. При відмові в підтвердженні звання лікаря-спеціаліста працівник підлягає звільненню на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України. Звільнення з цієї підстави можливе також, якщо лікар при черговій атестації не підтвердив кваліфікаційну категорію, що необхідна для зайняття відповідної посади відповідно до кваліфікаційних характеристик, затверджених Міністерством охорони здоров"я України. Згідно посвідчення №59/314-к від 14.05.2013 року, яке дійсне до 14.05.2018 року, він пройшов атестацію на відповідність займаній посаді, тобто рішення в.о. головного лікаря ОСОБА_2, яке нічим не обгрунтоване, не може спростувати висновок атестаційної комісії. Наказ не відповідає КЗпП України, а саме: ч.2 ст.149, яка закріплює норму щодо вимоги застосування лише одного дисциплінарного стягнення за одне порушення трудової дисципліни. Однак, в наказі є посилання на висновок комісії (зазначений вище) і на наказ №348 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, а у наказі №348 від 08.11.2017 року підставою для накладення суворої догани в.о. головного лікаря застосовано цей же самий висновок комісії ( тобто застосовано двічі, що суперечить чинному законодавству). Незаконність наказу №349 від 09.11.2017 року про звільнення з займаної посади полягає ще й у тому, що наказ виданий щодо неіснуючої особи ОСОБА_3, а він є ОСОБА_1.

Просить визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов"язки головного лікаря Турківської комунальної центральної районної лікарні ОСОБА_2 за №348 від 08.11.2017 року про притягнення ОСОБА_3 - заступника головного лікаря по лікувальній роботі до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.

Визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов"язки головного лікаря Турківської комунальної центральної районної лікарні ОСОБА_2 за №349 від 09.11.2017 року про притягнення ОСОБА_3 - заступника головного лікаря по лікувальній роботі до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника головного лікаря по лікувальній роботі Турківської комунальної центральної районної лікарні.

Стягнути з Турківської комунальної центральної районної лікарні в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 26.02.2018 року справи за позовом ОСОБА_1 до Турківської комунальної центральної районної лікарні про скасування накладеного дисциплінарного стягнення №458/1154/17 та № 458/1162/17 за позовом ОСОБА_1 до Турківської комунальної центральної районної лікарні про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу об"єднати в одне провадження, присвоївши справі №458/1154/17, провадження 2/458/117/2018.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і дав пояснення посилаючись на ті ж обставини і докази, що викладені у позовній заяві, доповнивши, що його не ознайомлювали з довідкою перевірки за перше півріччя 2017 року і перед звільненням з посади не пропонували іншу роботу, оскільки є інші вільні ваканції. Представлене відповідачем у судовому засіданні повідомлення від 10.11.2017 року після звільнення про наявність вакантних посад і, якщо бажає зайняти, то звернутись до адміністрації лікарні не одержував по пошті. З висновками ,,Про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб згідно рекомендації Департаменту охорони здоров"я Львівської обласної державної адміністрації №01-12-11/3257/01/офпу від 01.11.2017 року, відповідно до результатів організації експертизи тимчасової непрацездатності та відповідності надання медичної допомоги вимогам чинного законодавства" не згідний, оскільки відносно організації експертизи тимчасової непрацездатності відповідає сам ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 згідно договору про надання правової допомоги, позовні вимоги підтримав і дав пояснення посилаючись на ті ж обставини і докази, які зазначені і подані до позовної заяви, доповнивши, що виявлені порушення підлягають дослідженню та оцінці з іншими доказами і не впливають на звільнення з посади.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 згідно довіреності позов не визнала та дала пояснення, посилаючись на відзив на позовну заяву, який поданий до суду про те, що у першому півріччі 2017 року

було проведено перевірку та складено довідку з висновками ,,Про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб згідно рекомендації Департаменту охорони здоров"я Львівської обласної державної адміністрації №01-12-11/3257/01/офпу від 01.11.2017 року, відповідно до результатів організації експертизи тимчасової непрацездатності та відповідності надання медичної допомоги вимогам чинного законодавства". Було виявлено значну кількість суттєвих порушень у роботі лікарні та наданні медичної допомоги, контролю та забезпечення якості яких були основними функціональними обов'язками позивача який обіймав посаду заступника головного лікаря по лікувальній роботі. Наявність посвідчення у позивача №59/314-к від 14.05.2013 року, яке дійсне до 14.05.2018 року проте, що він пройшов атестацію на відповідність займаній посаді з присвоєнням вищої категорії не може бути достатнім доказом відповідності займаній посаді, оскільки має рекомендаційний характер і підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами по справі. Слід звернути увагу на те, що перевіркою було виявлено далеко не одне порушення позивачем на займаній посаді, яку обіймав і не є порушенням трудової дисципліни. Відносно притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани, то законодавством не заборонено. Позивачу по пошті було надіслано повідомлення про наявність вільних ваканцій і якщо бажає одну з них, то звернутись до адміністрації в письмовій формі.

Заслухавши пояснення сторін, представника позивача ОСОБА_4 дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає до задоволення за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці. З диспозиції даної норми права вбачається, що для звільнення працівника за п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України важливо, щоб неналежне виконання працівником трудових обов'язків було результатом недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що свідчать про відсутність вини працівника в неналежному виконанні трудових обов'язків, оскільки якщо власник має докази винного неналежного виконання працівником трудових обов'язків з його вини, то він вправі притягнути його до дисциплінарної відповідальності аж до звільнення з роботи на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Відповідно до роз'яснень, наданих у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року (із змінами) "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді справ про звільнення за п.2 ст.40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних,

які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я бо небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв'язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.

Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна

власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст.141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Судом встановлено, що позивач після звільнення з посади головного лікаря Турківської комунальної центральної районної лікарні 04.02.2009 року на підставі наказу за № 16 від 04.02.2009 року прийнятий на посаду заступника головного лікаря по лікувальній роботі Турківської комунальної центральної районної лікарні, що підтверджується трудовою книжкою позивача БТ -1 №8551106. У Турківській комунальній центральнній районній лікарні у 2017 році було проведено перевірку за 1-ше півріччя 2017 року по організації експертизи тимчасової непрацездатності та відповідності надання медичної допомоги вимогам чинного законодавства і за цей період було виявлено відсутність належного контролю за якістю надання медичної допомоги позивачем та рекомендовано розглянути питання щодо відповідності займаній посаді позивача на посаді заступника головного лікаря по лікувальній роботі Турківської комунальної центральної районної лікарні відповідно до довідки по перевірці організації експертизи тимчасової непрацездатності та відповідності надання медичної допомоги вимогам чинного законодавства .

На підставі результатів матеріалів наказом в.о. головного лікаря Турківської комунальної центральної районної лікарні ОСОБА_2 за № 348 від 08.11.2017 року ,,Про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб згідно рекомендації Департаменту охорони здоров"я Львівської обласної державної адміністрації №01-12-11/3257/01/офпу від 01.11.2017 року, відповідно до результатів організації експертизи тимчасової непрацездатності та відповідності надання медичної допомоги вимогам чинного законодавства" на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

09.11.2017 року, наказом в.о. головного лікаря ОСОБА_2 за №349 від 09.11.2017 року позивача звільнено із займаної посади заступника головного лікаря по лікувальній роботі Турківської комунальної центральної районної лікарні, на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України, враховуючи наказ №348 від 08.11.2017 року ,,Про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних

посадових осіб згідно рекомендації Департаменту охорони здоров"я Львівської обласної державної адміністрації №01-12-11/3257/01/офпу від 01.11.2017 року,

відповідно до результатів організації експертизи тимчасової непрацездатності та відповідності надання медичної допомоги вимогам чинного законодавства".

Згідно посвідчення №59/314-к від 14.05.2013 року, яке дійсне до 14.05.2018 року позивач пройшов атестацію і присвоєно лікаря ,,Організація і управління охороною здоров'я" з присвоєнням вищої категорії.

На час звільнення позивача із займаної посади заступника головного лікаря по лікувальній роботі Турківської комунальної центральної районної лікарні відповідач у порушення вимог ч.2 ст.40 КЗпП України відповідач не запропонував позивачу про переведення на іншу роботу, хоч згідно представленого штатного розпису на 1 січня 2017 року вбачається, що були вільні посади у виді головного лікаря сільської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, що підтверджується повідомленням від 10.11.2017 року за №387/02 наданим суду відповідачем проте, що є вакантні посади станом на 10.11.2017 рік і якщо бажає отримати одну з них то звернутись до адміністрації в письмовій формі.

Зі змісту наказу в.о. головного лікаря Турківської комунальної центральної районної лікарні ОСОБА_2 за № 348 від 08.11.2017 року ,,Про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб згідно рекомендації Департаменту охорони здоров"я Львівської обласної державної адміністрації №01-12-11/3257/01/офпу від 01.11.2017 року, відповідно до результатів організації експертизи тимчасової непрацездатності та відповідності надання медичної допомоги вимогам чинного законодавства" на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани не вбачається і не зазначено, відповідачем які порушення трудової дисципліни вчинив позивач із зазначенням часу вчинення. Даний наказ, крім того не відповідає вимогам закону, оскільки відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Зі змісту наказу в.о. головного лікаря ОСОБА_2 за №349 від 09.11.2017 року про звільнення позивача із займаної посади заступника головного лікаря

по лікувальній роботі Турківської комунальної центральної районної лікарні, на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України, враховуючи наказ №348 від 08.11.2017 року ,,Про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних

посадових осіб згідно рекомендації Департаменту охорони здоров"я Львівської обласної державної адміністрації №01-12-11/3257/01/офпу від 01.11.2017 року,

відповідно до результатів організації експертизи тимчасової непрацездатності та відповідності надання медичної допомоги вимогам чинного законодавства" не вбачається і не зазначено, відповідачем які порушення трудової дисципліни вчинив позивач із зазначенням часу вчинення та проведено на підставі яких фактичних даних. Враховуючи, що відповідачем при звільненні позивача з посади наказ №348 від 08.11.2017 року,,Про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб згідно рекомендації Департаменту охорони здоров"я Львівської обласної державної адміністрації №01-12-11/3257/01/офпу від 01.11.2017 року, відповідно до результатів організації експертизи тимчасової непрацездатності та відповідності надання медичної допомоги вимогам чинного законодавства" про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у вигляді суворої догани, яке не передбачене законом та інших порушених вимог, суд приходить до висновку, що накази слід визнати незаконними та підлягають скасуванню.

Представником відповідача не подано доказів порушення трудової дисципліни позивачем відповідно до наказів і в судовому засіданні не представлено даних доказів і у винесених наказах не зазначено, оскільки не встановлено.

Враховуючи подані сторонами докази, суд приходить до висновку, що наказ в.о. головного лікаря Турківської комунальної центральної районної лікарні ОСОБА_2 за № 348 від 08.11.2017 року ,,Про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб згідно рекомендації Департаменту охорони здоров"я Львівської обласної державної адміністрації №01-12-11/3257/01/офпу від 01.11.2017 року, відповідно до результатів організації експертизи тимчасової непрацездатності та відповідності надання медичної допомоги вимогам чинного законодавства", де на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани та наказ в.о. головного лікаря ОСОБА_2 за №349 від 09.11.2017 року, де позивача звільнено із займаної посади заступника головного лікаря по лікувальній роботі Турківської комунальної центральної районної лікарні, на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України, враховуючи наказ №348 від 08.11.2017 року ,,Про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб згідно рекомендації Департаменту охорони здоров"я Львівської обласної державної адміністрації №01-12-11/3257/01/офпу від 01.11.2017 року, відповідно до результатів організації експертизи тимчасової непрацездатності та відповідності надання медичної допомоги вимогам чинного законодавства" слід визнати незаконним та скасувати.

При таких представлених сторонами доказів, суд приходить до обгрунтованого висновку про звільнення позивача з роботи з численним

порушенням чинного трудового законодавства, а тому підлягає поновленню на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Частиною 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України ,,Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Згідно абз. 4 п. 2 Порядку якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (п. 5 абз. 3 п. 8 Порядку).

За таких обставин, підлягають стягненню з Турківської комунальної центральної районної лікарні в користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 листопада 2017 року по 28 лютого 2017 року в сумі 51534 грн.08 коп. з відрахуванням обов"язкових платежів і зборів. (Розрахунок: заробітна плата за 2 останні місяці вересня і жовтня 2017 року (14216,45 грн. + 14273,30 грн. = 28489,75 грн.) поділити на 42 робочих днів ( у вересні 2017 р.- 21 робочих днів, у жовтні 2017 р. - 21 робочих днів і становить 678 грн.07 коп. середньоденна заробітна плата. З 10.11.2017 року по 28.02.2018 року становить 76 робочих днів ( у листопаді 2017 р.- 15 робочих днів, у грудні 2017 р. - 20 робочих днів, у січні 2018 р.- 21 робочих днів, у лютому 2018 р. - 20 робочих днів) помножити (х) на 678 грн.07 коп. середньоденної заробітної плати, що

дорівнює ( = ) 51534 грн.08 коп ).

Згідно ст.141 ЦПК України з Турківської комунальної центральної районної лікарні на користь позивача стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн..

За подання позову до суду першої інстанції стягнути з Турківської комунальної центральної районної лікарні судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. +1762 грн., а всього разом 2466 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 137,141, 263-265,274 ЦПК України, ч. 1 п.2 ст.40, 139, 147, 148, 150 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задоволити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов"язки головного лікаря Турківської комунальної центральної районної лікарні ОСОБА_2 за №348 від 08.11.2017 року про притягнення ОСОБА_3 Юрійовича- заступника головного лікаря по лікувальній роботі до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.

Визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов"язки головного лікаря Турківської комунальної центральної районної лікарні ОСОБА_2 за №349 від 09.11.2017 року про притягнення ОСОБА_3 Юрійовича- заступника головного лікаря по лікувальній роботі до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника головного лікаря по лікувальній роботі Турківської комунальної центральної районної лікарні з 10.11.2017 року.

Стягнути з Турківської комунальної центральної районної лікарні (82540, с.Завадівка, вул. Військове містечко,8а Турківського району Львівської області,

ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01997030) в користь ОСОБА_1 ( 82544, с. Ільник, вул.Центральна,157/2 Турківського району Львівської області, РНОКПП - НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року в сумі 51534 грн.08 коп. з відрахуванням обов"язкових платежів і зборів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць в сумі 14273 грн.30 коп..

Стягнути з Турківської комунальної центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн..

Стягнути з Турківської комунальної центральної районної лікарні судовий збір за подання позову до суду першої інстанції в розмірі 704 грн. 80 коп. +1762 грн., а всього разом 2466 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів із дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 02.03.2018 року.

Головуючий:

02 березня 2018 року