Ухвала суду № 72581234, 02.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 452/1313/14-к Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.

Провадження № 11-кп/783/27/18 Доповідач: Березюк О. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року у місті Львові.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

під головуванням судді Березюка О.Г.,

суддів: Галапаца І.І., Романюка М.Ф.,

при секретарі судового засідання Стойко Р.З.,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2017 року про відмову у зміні примусового заходу медичного характеру,

з участю прокурора Ванчака А.Л.,

захисника ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 26.12.2017 року відмовлено в задоволенні заяви Комунального закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про зміну примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

На вказану ухвалу суду захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задоволити заяву Комунального закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про зміну примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

На підтримання своїх апеляційних вимог захисник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги висновок комісії лікарів, згідно з яким ОСОБА_2В не проявляв жодних антисоціальних проявів. Захисник ОСОБА_1 вважає некоректними висновки суду про те, що ОСОБА_2 продовжує хворіти, та судом не врахованого того, що територіальною громадою створено соціально-побутові умови для проживання ОСОБА_2, зокрема укладено договір найму житла, встановлено опіку над останнім. А тому захисник вважає, що зазначене свідчить про наявність достатніх підстав для продовження лікування ОСОБА_2 в амбулаторних умовах.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник підтримав подану апеляційну скаргу з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, прокурор заперечив вимоги апеляційної скарги захисника, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення захисника та прокурора, вивчивши матеріали провадження, встановила наступне.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14.05.2015 року за вчинення суспільно-небезпечних діянь, передбачених п.п.4, 6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194 КК України, до ОСОБА_2 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом (а.с.20-21).

01.06.2017 року заступник головного лікаря з експертиз Комунального закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_3 та лікуючий лікар-психіатр ОСОБА_4 подали до Франківського районного суду м. Львова заяву про зміну примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів №23 від 19.05.2017 року ОСОБА_2 страждає хронічним психіатричним захворюванням у вигляді простої шизофренії у розумово відсталої особи, стан ремісії. Враховуючи, що ОСОБА_2 в даний час антисоціальних та суспільно-небезпечних тенденцій не виявляє, а також у зв’язку з покращенням і стабілізацією його психічного стану та досягнення стану ремісії, а також вирішення його соціальних питань, застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом не потребує. Рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку (а.с.5-13).

Згідно з рішення виконавчого комітету Трушевицької міської ради №22 від 18.11.2016 року ОСОБА_5 призначено піклувальником над племінником ОСОБА_2, інвалідом ІІІ групи (а.с.26) і дані про скасування цього рішення відсутні.

З комісійного акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_5 від 18.05.2017 року вбачається, що житлово-побутові умови для утримання та проживання ОСОБА_2 цілком задовільні. (а.с.28)

Під час апеляційного розгляду представник психіатричного закладу, а саме лікуючий ОСОБА_2 лікар ОСОБА_6 пояснила, що стан ремісії у хворого вдалось досягти завдяки постійному медикаментозному лікуванню, яке надається ОСОБА_2 у психіатричному медичному закладі. При припиненні постійного лікування вона не може виключити погіршення стану хворого.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вищезазначений висновок лікарської комісії є передчасним, оскільки із встановлених обставин не вбачається, що внаслідок здійсненого лікування у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом стан здоров’я ОСОБА_2 настільки змінився, що останній не становитиме суспільної небезпеки для оточуючих,- адже стан ремісії є тимчасовим станом і не є синонімом видужання особи.

Таким чином, колегія суддів вважає, апеляційну скаргу захисника необґрунтованою та не вбачає законних підстав для її задоволення, а тому оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити в законній силі, оскільки вона є законною, обґрунтованою та вмотивованою.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 419, 539 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 26 грудня 2017 року про відмову у зміні примусового заходу медичного характеру щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – без задоволення.

Ухвала остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :