Рішення № 72580994, 02.03.2018, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/49/18

Провадження № 2/456/585/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2018 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Ковалишин Н. І.

при секретарі Кміть Х.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Стрийського району Львівської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради, та уточнивши позовні вимоги просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3, яка померла 31 липня 2008 року була рідною сестрою ОСОБА_4, яка померла 20 червня 1996 року.

Визнати за ним право власності на земельну ділянку (пай) площею 1,72 умовних кадастрових гектарів, вартістю 10550,62 грн., та яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Стрийського району, Львівської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 31 липня 2008 року.

В обґрунтування позову покликається на те, що його мати ОСОБА_3, яка померла 31 липня 2008 року була рідною сестрою ОСОБА_4, яка померла 20 червня 1996 року у віці 81 рік. ОСОБА_4 дітей не мала, жила разом зі своїми рідними братами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та його мамою ОСОБА_3 Після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6, він успадкував житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: с. Йосиповичі вул. Шевченка, 137.

За життя його покійній тітці ОСОБА_4 належала на праві власності земельна ділянка (частки-паю) розміром 1,72 в умовних кадастрових гектарах вартістю 10550,62 грн., яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Стрийського району Львівської області на підставі рішення Стрийської районної державної адміністрації № 375 від 04 липня 1996 року, зареєстроване в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку ( пай) за № 3016. Після смерті тітки відкрилась спадщина у вигляді вищевказаної земельної ділянки. Так, тітка, не мала своїх дітей, її сім’єю була його мати. Жили вони у житловому будинку своїх батьків, його мама доглядала за сестрою, вела її господарство, поховала її та фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, а саме швейною машинкою, старовинними образами, посудом, а також земельною ділянкою (пай) площею 1,72 га, яку обробляла та в подальшому здавала в оренду фермерам. Відтак відповідно до ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, як спадкоємець першої черги його мама ОСОБА_3 прийняла спадщину. Після смерті його матері відкрилась спадщина у вигляді спірної земельної ділянки. Відповідно до ст. 1261 ЦК України, діючої редакції, він є спадкоємцем першої черги після смерті моєї мами ОСОБА_3 Його мати ОСОБА_3 хворіла, він проживав разом з нею без реєстрації у селі Йосиповичі по вул. Сагайдачного, 20, Стрийського району Львівської області, так як вона потребувала догляду, обробляв її земельну ділянку, яку вона успадкувала після смерті своєї сестри ОСОБА_4, поховав матір за власні кошти. Відтак враховуючи той факт, що на день смерті його матері - ОСОБА_3, а саме 31 липня 2008 року, він, як єдиний спадкоємець першої черги, постійно проживав з нею, а тому, в порядку ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину у вигляді земельної ділянки (пай) площею 1,72 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Стрийського району, Львівської області, та просить визнати за ним право власності на вищевказану земельну ділянку.

В позасудовому порядку оформити спадщину не може, оскільки приватним нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7 підтримали уточнені позовні вимоги покликаючись на викладені в них обставини.

В судовому засіданні представник відповідача, ОСОБА_2 сільської ради, позов визнала, не заперечила проти задоволення позовних вимог, додатково пояснила, що їй відомо, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були рідними сестрами, а позивач доглядав як тітку так і матір до їх смерті.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6), яка померла 20.06.1991 року була рідної сестрою матері позивача - ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6), яка померла 31.07.2008 р., та відповідно - тіткою позивача. ОСОБА_4 не мала своїх дітей, була одинокою і проживала разом із сестрою ОСОБА_3, яка доглядала її. Після смерті ОСОБА_4 її рідна сестра ОСОБА_3 обробляла спірну земельну ділянку. Позивач ОСОБА_1 теж проживав з своєю матір’ю та тіткою, допомагав та доглядав за ними, здійснював поховання.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Ст. 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку.

Відповідно до п.1 ч.1 даної статті суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до довідки № 650 від 27.12.2017 року виданої виконкомом сільської ради ОСОБА_3 здійснював постійний догляд до дня смерті за тіткою ОСОБА_4.

Враховуючи пояснення представника позивача, свідка, які пояснили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3, були рідними сестрами, а також беручи до уваги думку відповідача який не оспорює даний факт, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні здобуто достатньо доказів які вказують на те, що ОСОБА_3, яка померла 31 липня 2008 року була рідною сестрою ОСОБА_4, яка померла 20 червня 1996 року.

Так як, встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки дає йому право на отримання свідоцтва про прийняття спадщини, то позовна заява в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (Пай) серія ЛВ № 065656 ОСОБА_4 на підставі рішення Стрийської районної державної адміністрації № 375 від 04 липня 1996 року, зареєстроване в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку ( пай) за № 3016 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності АВСГП «Відродження» розміром 1,72 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.

Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть від 20.12.2017 року ОСОБА_4 померла 20.06.1996 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді спірної ділянки.

Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до роз'яснення в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне та той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР / далі - ЦК УРСР/.

Таким чином, спірні правовідносини регулюються нормами ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст.524 ЦК України в ред. 1963 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно зі ст. 525 ЦК України в ред. 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 534 ЦК України в ред. 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

Відповідно до ст. 548 ЦК України в ред. 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 549 ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_4 яка померла 20 червня 1996 року, була одинокою та проживала з рідною сестрою ОСОБА_3, яка її доглядала та поховала. Після смерті ОСОБА_4- ОСОБА_3 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки забрала її особисті речі, зокрема швейну машинку, старовинні образи, посуд, а також доглядала за земельною ділянкою (пай) площею 1,72 га, яку обробляла та в подальшому здавала в оренду. Відтак,суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, як спадкоємець першої черги, відповідно до вимог ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, прийняла спадщину, у вигляді спірної земельної ділянки, після смерті рідної сестри ОСОБА_4, однак за життя оформити право власності не встигла.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії СГ № 143737 виданого 01.08.2008 року ОСОБА_2 сільською радою, ОСОБА_3 померла 31.07.2008 року.

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді спірної земельної ділянки.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.02.2018 року приватний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії ІІІ-УР №295268, що видане Дашавською селищною радою 16.09.1961 року, його матір’ю записана ОСОБА_3.

Відтак, позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем першої черги.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З довідки ОСОБА_2 сільської ради № 78 від 14.02.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 на день смерті його матері - ОСОБА_3, а саме 31.07.2008 року, проживав разом з нею без реєстрації у с.Йосиповичі по вул. Сагайдачного, 20, Стрийського району Львівської області, здійснював за нею постійний догляд, проводив поховання за власні кошти і обробляв земельну ділянку.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на те що ОСОБА_3 при житті не склала заповіт, позивач фактично прийняв спадщину після її смерті і є її єдиним спадкоємцем, відповідач позовні вимоги визнав, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині визнання за ним права власності на земельну ділянку (пай) площею 1,72 умовних кадастрових гектарів в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 31 липня 2008 року.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 12, 13, 81, 229, 247, 258, 259, 263-265, 293, 315, 316 ЦПК України 524, 525, 529, 548, 549 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, ст. ст. 1258, 1265, 1268 ЦК України, суд-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Встановити фактродинних відносин, а саме, що ОСОБА_3, яка померла 31 липня 2008 року та ОСОБА_4, яка померла 20 червня 1996 року,були рідними сестрами.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку (пай) площею 1,72 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Стрийського району, Львівської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 31 липня 2008 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_9