Постанова № 7258087, 25.12.2009, Хмельницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Копія :

25 грудня 2009р. Справа № 2а - 9598/09/2270/15

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Майстер П.М.,

при секретарі судового засідання: Ковальчук О.А.,

за участю представників сторін:

позивача :Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат»- Кармаліти Т.В. за довіреністю,

відповідача : представника ДПІ м. Хмельницького - Мельника О.Г.- за довіреністю,

розглянувши матеріали справи

за позовом: субєкта підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат »,

до: ДПІ м. Хмельницького

про: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень ДПІ у м. Хмельницькому від 10.08.09р. № 130507103/0/5986, скасування першої податкової вимоги від 21.10.09р. № 1/1037, зобовязання Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому утриматись від вчинення дій щодо звернення стягнення на майно ,-

ВСТАНОВИВ :

12.11.09 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Карат» заявлено адміністративний позов до суду, до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому, про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень ДПІ у м. Хмельницькому від 10.08.09р. № 130507103/0/5986, скасування першої податкової вимоги від 21.10.09р. № 1/1037, зобовязання Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому утриматись від вчинення дій щодо звернення стягнення на майно.

Представник позивача на судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та надав пояснення.

Позивач вказує , що з рішеннями ДПІ м. Хмельницького не погоджується, так як вони прийняті неправомірно, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», заробітна плата, яка виплачувалась працедавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Карат », іноземним громадянам, оподатковувалась за такими самими ставками , що застосовуються до громадян України, зокрема в період з 01.01.04р по 31.12.06р. ставка 13 %, а в період з 01.01.07р. 15% обєкта оподаткування.

Представник відповідача на судовому засіданні проти позову заперечував. Послався на акт та висновки перевірки вказав , що ТОВ «Карат» під час перевірки не предявило повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою іноземцем резидентського статусу, в такому випадку будь який податковий агент повинен утримувати з такого іноземця податок за ставкою подвійного розміру до 2007 року 26%, а з 2007 року 30%.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази в їх сукупності , дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією в м. Хмельницькому відповідно до плану перевірки та на підставі направлень на перевірку від 16.06.09р. № 001500 та від 14.07.09р. №001587 проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат», (м. Хмельницький вул. Театральна, 12, ідентифікаційний код 21328928) з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.06 р. по 31.03.09р.

За наслідками перевірки складено акт від 28. 07.09р. № 7106/23-4/21328928

Начальником ДПІ у м. Хмельницькому на підставі висновків акту перевірки винесено податкове повідомлення рішення від 10.08.09р. № 1305071703/0/5986, яким визначили зобовязання Товариству з обмеженою відповідальністю «Карат» в сумі 16503,00грн.

21.10.09р. ДПІ у м. Хмельницькому винесла Першу податкову вимогу № 1/1037, якою попередила керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат» про наявність податкового боргу.

Як встановлено в судовому засіданні Товариство з обмеженою відповідальністю «Карат» прийняло на роботу громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 на посаду дизайнера килимових виробів, громадян ОСОБА_5 : ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на посади - ткачів, та видало накази відповідно № 1 від 28.07.08р., №38-к від 20.03.09р. Вказані іноземні громадяни у встановленому законодавством України порядку отримали дозвіл на офіційне працевлаштування в Україні. Заробітна плата, яка виплачувалась працедавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Карат », іноземним громадянам оподатковувалась за такими самими ставками , що застосовується до громадян України, зокрема в період з 01.01.04р по 31.12.06р. ставка 13 %, а в період з 01.01.07р. 15% обєкта оподаткування, що відповідає вимогам п.п 9.11.1 п.9.1 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.

П.1.3.Ст. 1 Зкону передбачає: дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

а) процентів за борговими вимогами чи зобов'язаннями, випущеними (емітованими) резидентом;

б) дивідендів, нарахованих резидентом - емітентом корпоративних прав;

в) доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах;

г) доходів у вигляді роялті, іншої плати за використання прав інтелектуальної (у тому числі промислової) власності, отриманих від резидента;

д) доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також заробітної плати, нарахованої особі за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України;

е) доходів від надання в оренду (лізинг):

нерухомості, розташованої на території України;

рухомого майна, якщо орендодавець є резидентом України, або якщо користування таким майном здійснюється на території України, незалежно від того, чи є орендодавець резидентом чи нерезидентом;

є) доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України;

ж) доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України;

з) доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України;

и) доходів, що виплачуються (надаються) резидентами у вигляді виграшів і призів, у тому числі у лотерею (крім державної); благодійної допомоги, подарунків;

і) доходів у вигляді активів, що передаються у спадщину, якщо такі активи або джерело їх виплати знаходяться на території України;

ї) інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).

Додатково до визначень пункту 1.3 статті 1 цього Закону доходами з джерелом їх походження з України вважаються доходи, нараховані нерезидентам, які:

а) працюють на об'єктах, розташованих на території України, у тому числі у представництвах нерезидентів - юридичних осіб, незалежно від джерел виплати таких доходів;

б) є членами керівних органів резидентів - юридичної особи чи фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або їх представництв за кордоном та отримують у цьому зв'язку заробітну плату, інші виплати та винагороди за рахунок таких резидентів;

в) є суб'єктами підприємницької діяльності або здійснюють незалежну професійну діяльність на території України, незалежно від джерел виплати таких доходів.

7.1. Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.

7.3. Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.

Відповідно до п.п 9.11.3. п.9.11 ст. 9 Закону , якщо зазначені у підпункті 9.11.1 цього пункту доходи виплачуються нерезиденту резидентом - фізичною або юридичною особою, то такий резидент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно таких доходів. При укладенні договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження з України, резидент зобов'язаний зазначити у такому договорі ставку податку, яка буде застосована до таких доходів.

При нарахуванні на користь нерезидента доходів у вигляді процентів, дивідендів або роялті застосовується відповідна ставка податку, встановлена цим Законом для нарахування таких доходів резиденту.

Іноземні громадяни відповідно до контрактів № 176 від 28.07.08р. та №4 від 20.03.09р., №5 від 20.03.09р., №6 від 20.03.09р., складених з Товариством з обмеженою відповідальністю «Карат » та виданих наказів були працевлаштовані та за виконану роботу отримували доход у вигляді заробітної плати. Товариство з обмеженою відповідальністю «Карат », як податковий агент, вказаних іноземних громадян, утримувало та сплачувало до державного бюджету податок як із заробітної плати за ставкою визначеною ст.7.1 Закону, оскільки , доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.

Із системного аналізу норм законодавства слідує, що ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону, а не доход у вигляді заробітної плати.

П.п.9.11.3 п.9.1 ст.9 передбачає застосування відповідної ставки податку при нарахуванні на користь нерезидента доходів у вигляді процентів, дивідендів або роялті в такому випадку застосовується відповідна ставка податку , встановлена Законом для нарахування таких доходів резиденту. Ця норма Закону не вказує на застосування подвійної ставки оподаткування для нерезидента який отримав доход у вигляді заробітної плати.

В такому випадку суд приходить до висновку, що до отриманих доходів іноземних громадян у вигляді заробітної плати слід застосовувати вимоги п.п 9.11.1 п.9.1 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме : доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, оскільки особливості, визначені окремими нормами цього Закону, не стосуються доходів у вигляді заробітної плати отриманих іноземними громадянами і не являються іншими доходами в розумінні Закону.

На підставі аналізу норм законодавства та наданих на судове засідання доказів, суд вважає, що є всі підстави позов задовольнити.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чинном, позивачем доведено правомірність позовних вимог, також в судовому засіданні, здобуто підтвердження підстав скасування винесеного податкового повідомлення рішення ДПІ у м. Хмельницькому.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 186 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому, від 10.08.09р. № 130507103/0/5986, скасувати першу податкову вимогу від 21.10.09р. № 1/1037, та зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому утриматись від вчинення дій щодо звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат» (м. Хмельницький вул. Проскурівська, 20, код - 21328928).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 28.12.09р.

Суддя підпис

З оригіналом згідно :

Суддя Майстер П.М.