Постанова № 72580818, 27.02.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 333/3655/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Дмитрієва М.М.

Номер провадження 22-ц/778/580/18 Суддя-доповідач Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27лютого 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Дашковської А.В.,

Кримської О.М.,

за участю секретаря Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі ПАТ «Банк Форум») до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

В позові позивач зазначав, що 12.07.2007 року Акціонерний комерційний банк «Форум» (правонаступник - ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 116/07/07-CL. Кредит було надано у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 37740,00 доларів США, строком до 10 липня 2017 року.

Згідно з умовами з п. 2.3 Кредитного договору Позичальник зменшує ліміт кредитування за кредитною лінією щомісячно на 315,00 доларів США, починаючи з місяця наступного за місяцем користування кредитними коштами. Повернення позичальником коштів здійснюється на відкритий йому позичковий рахунок. Сплату процентів в розмірі 13 процентів річних за користування кредитними коштами ОСОБА_3 зобов'язався проводити щомісячно згідно з п. 2.6 Кредитного договору. Несплата позичальником процентів в терміни, встановлені п. 2.6 кредитного договору є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, процентів за їх користування та сплати неустойки.

Позичальник зобов'язався у разі несвоєчасного повного чи часткового неповернення кредитних коштів та несплати процентів, платити на вимогу Банку штрафні санкції, передбачені розділом 4 Кредитного договору.

В забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та можливої неустойки (штраф, пеня) ОСОБА_5 виступила поручителем і уклала з банком договір поруки від 12.07.2007 року.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав: відкрив необхідні рахунки обліку на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності здійснив видачу кредитних коштів у межах ліміту у сумі 36800,00 доларів США, шляхом видачі коштів через касу банку.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_3 умов Кредитного договору, банк на підставі пункту 3.2.2 Кредитного договору пред'явив відповідачам вимогу про усунення порушення умов договору (вимоги №429/1700, №430/170 від 06.03.2014 року, яке Відповідачі отримали особисто), однак ніяких пропозицій по погашенню заборгованості від Відповідачів позивач не отримав.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 14.03.2014 року прийнято рішення № 14 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Форум» тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Форум» запроваджено строком на 3 місяці з 04.03.2014 року по 13.06.2014 рік.

На підставі викладеного, позивач просив суд, стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість по кредитному договору № 0116/07/07-CL від 12 липня 2007 року, а саме: 347075,23 грн., що еквівалентно 30486,28 доларів США - сума заборгованості по кредиту; 31182,97 грн., що еквівалентно 2739,04 доларам США - нараховані та несплачені проценти за користування кредитом; 28552,67 грн., що еквівалентно 2508,00 доларів США - пеня з несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату процентів; а всього 406810,88 грн., що еквівалентно 35733,32 доларів США згідно офіційного курсу долара США, встановленого Національним банком України станом на 25 квітня 2014 року, згідно якого 1 долар США дорівнює - 11,384637 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2014 року позов ПАТ «Банк Форум» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором в розмірі 406810,88 грн., що еквівалентно 35733,32 доларів США.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 1827,00 грн., з кожного.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 375 ЦК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 12.07.2007 року Акціонерний комерційний банк «Форум» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ») та ОСОБА_3, уклали кредитний договір № 16/07/07-CL. Кредит було надано у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 37740 доларів США 00 центів, строком по 10 липня 2017 року.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3. кредитного договору № 0116/07/07-CL від 12.07.2007 року, Банк відкриває Позичальнику відкличну відновлювану кредитну лінію для споживчих цілей з лімітом кредитування 37740,00 дол. США. Кредитні кошти надаються строком по 10.07.2017 року. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13% річних.

В забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та можливої неустойки (штраф, пеня) ОСОБА_5 виступила поручителем і уклала з банком договір поруки від 12.07.2007 року.

ОСОБА_3 було порушено умови кредитного договору № 0116/07/07-CL від 2.07.2007 року, внаслідок чого утворилась заборгованість а саме: 347075,23 грн., що еквівалентно 30486,28 доларів США - сума заборгованості по кредиту; 31182,97 грн., що еквівалентно 2739,04 доларам США - нараховані та несплачені проценти за користування кредитом; 28552,67 грн., що еквівалентно 2508,00 доларів США - пеня з несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату процентів; а всього 406810,88 грн., що еквівалентно 35733,32 доларів США згідно офіційного курсу долара США, встановленого Національним банком України станом на 25 квітня 2014 року, згідно якого 1 долар США дорівнює - 11,384637 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з порушенням ОСОБА_3 умов Кредитного договору, банк на підставі пункту 3.2.2 Кредитного договору пред'явив відповідачам вимогу про усунення порушення умов договору (вимоги №429/1700, №430/170 від 06.03.2014 року, яке Відповідачі отримали особисто) ( а.с. 18-19), однак ніяких пропозицій по погашенню заборгованості від Відповідачів позивач не отримав.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, суд першої інстанції, встановив наявність заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ « Банк Форум», на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши положення ст. ст. 251, 252, чч. 1, 2 ст. 554, ч. 4 ст. 559 ЦК України, врахувавши умови кредитного договору та договору поруки, дійшов до правильного висновку про те, що банк зобов'язаний був пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців від дати порушення встановленого ПАТ «Банк Форум» строку для дострокового повернення кредиту, якою є 06 березня 2014 року по кредитному договору від 12 липня 2007 року.

Отже, пред'явивши вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, п. 3.2.2 кредитного договору від 12 липня 2007 року змінив строк виконання основного зобов'язання (а.с. 18-19) й протягом шести місяців, починаючи від цієї дати був зобов'язаний пред'явити позов до ОСОБА_5 як до поручителя.

Таким чином, якщо кредитор на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, то передбачений ч. 4 ст. 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року № 6-249цс15, від 27 січня 2016 року № 6-990цс15, від 22 червня 2016 року № 6-368цс16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України ( діяла на час ухвалення судового рішення) є обов'язковою для судів.

При цьому з огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов'язання застосоване в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-2662цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України ( діяла на час розгляду справи) є обов'язковою для судів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0116/07\07-СL від 19 квітня 2010 року 06.05.2014 року ( а.с. 1), тобто протягом шести місяців починаючи з дня зміни строку виконання основного зобов'язання - 06.03.2014 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд мав би застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення розмір неустойки, не заслуговують на увагу.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

Оскаржуваним рішенням на користь позивача стягнута сума заборгованості за кредитом в розмірі - 347075,23 грн. та нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом - 28552,67 грн., що загалом становить - 378258,20 грн., пені - 28552,67 грн., тобто розмір пені не перевищує розміру збитків.

Інших істотних обставин, які мають істотне значення для зменшення розміру пені відповідач суду не навів та на підтвердження таких обставин доказів суду не надав.

Таким чином підстав для застосування положень ч. 3 ст. 551 ЦК України у суду першої інстанції не було.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Виходячи з наведеного, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, тому підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає, вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 05.03. 2018 р.

Головуючий

Судді: