Ухвала суду № 72579587, 02.03.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 02.03.2018

Справа № 320/7367/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.

при секретарі – Макаренко В.В.,

за участю представника заявника – ОСОБА_1,

зацікавленої особи – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_4» на рішення та дії державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 під час виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 815/11353/2012,

в с т а н о в и в:

ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірним і скасувати рішення (повідомлення) державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 від 19.09.2017 про повернення стягувачу виконавчого листа № 815/11353/2012, виданого 05 лютого 2013 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з боржника ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» заборгованості за кредитним договором № 010/02-2/327 від 13.06.2007 в розмірі 385988 грн. 24 коп. на користь АТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4»; зобов’язати державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 відкрити виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_4 за виконавчим листом № 815/11353/2012, виданого 05 лютого 2013 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з боржника ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» заборгованості за кредитним договором № 010/02-2/327 від 13.06.2007 в розмірі 385988 грн. Свою скаргу мотивує тим, що 03.10.2012 Мелітопольським міськрайонним судом ухвалено заочне рішення за позовом ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором. 05.02.2013 на підставі вказаного рішення видано виконавчі листи. Банк звернувся до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження для примусового виконання виконавчого листа, виданого 05.02.2013 Мелітопольським міськрайонним судом у справі № 815/11353/2012 на виконання зазначеного заочного рішення суду про стягнення боргу за кредитним договором із солідарного боржника ОСОБА_4 До заяви банк додав оригінал платіжного доручення № 619621 від 12.09.2017 про сплату авансового внеску в сумі 7719,76 та розрахунок заборгованості станом на 17.07.2017 за кредитним договором № 010/02-2/327 від 13.06.2007. Однак 28.09.2017 банк отримав повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття документа до виконання, оскільки стягувач сплатив авансовий внесок менш ніж 2% від суми боргу за виконавчим документом. Проте, ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» вважає, що вірно вирахував 2% авансового внеску від суми зазначеного в заяві існуючого боргу, тому просить визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати його рішення щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 19.09.2017. Крім того, заявник зауважує на тому, що державним виконавцем у повідомленні від 19.09.2017 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання не зазначено: в якому саме розмірі повинен сплатити стягувач авансовий внесок; на скільки менше сплачено стягувачем авансовий внесок; який розмір сплаченого авансового внеску підлягає поверненню.

Представник ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» в судовому засіданні підтримав заявлені в скарзі вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Мелітопольського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області – ОСОБА_2 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні скарги ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4», посилаючись на обставини, що викладені в наданих суду письмових запереченнях /а.с. 71/.

Згідно цих заперечень державний виконавець скаргу стягувача за виконавчим документом не визнає, вважає її безпідставною, необґрунтованою й такою, що не підлягає задоволенню. Свої заперечення обґрунтовує тим, що на виконання до Мелітопольського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області 15.09.2017 надійшло чотири виконавчих листи у відношенні кожного вищевказаного боржника окремо, відповідно до кожного виконавчого документа було додано відповідну заяву стягувача згідно вимог ЗУ «Про виконавче провадження», але підтверджуючий сплату авансового внеску документ було додано в розмірі 7719,76 (платіжне доручення № 619621 від 12.09.2017), в якому було зазначено боржників: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, як солідарних боржників. Згідно виписки, наданої Мелітопольським ГУДКСУ у Запорізькій області від 12.09.2017 на рахунок з обліку авансових внесків від платника – стягувача за виконавчими документами ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» надійшла сума в розмірі 7719,76 грн., тобто що складає 2% від залишку суми боргу за одним виконавчим документом. Таким чином, ЗУ «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень не передбачено сплати авансового внеску в солідарному порядку, авансовий внесок сплачується за кожним виконавчим документом окремо, що стягувачем не було виконано в повному обсязі, оскільки суму авансового внеску сплачено лише за одним виконавчим документом, на підставі чого державним виконавцем Рибченко В.В. було винесено постанову «Про відкриття виконавчого провадження» 18.09.2017 ВП № 54723827 за заявою стягувача ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» на підставі виконавчого листа № 815/11353/2012, виданого 05.02.2013 Мелітопольським міськрайонним судом, солідарним боржником за яким є ОСОБА_7 За іншими виконавчими листами було направлено відповідні повідомлення про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання, а саме: державним виконавцем Коренченко Н.В. за ВП № 54723729 від 19.09.2017, солідарним боржником за яким є ОСОБА_4 та ВП № 54723630 від 19.09.2017, солідарним боржником за яким є ОСОБА_5; та державним виконавцем Буряк Н.С. за ВП № 54723342 від 19.09.2017, солідарним боржником за яким є ОСОБА_6, у зв’язку з відсутністю підтверджуючих сплату авансових внесків документів у повному обсязі за кожним окремим виконавчим документом. Також, зазначає, що 01.12.2017 державним виконавцем винесено постанову відповідно до ч. 3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» про виправлення помилки при винесенні виконавчого документа, в якій, зокрема, зазначено про відсутність документального підтвердження сплати авансового внеску за виконавчим документом, боржником за яким є ОСОБА_4

Заінтересовані особи в судове засідання не з’явились, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Неявка заінтересованих осіб відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали скарги, вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

03 жовтня 2012 року заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду позов ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором № 010/02-2/327 від 13.06.2007 та судовий збір в сумі 441823 грн. 98 коп.; солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 – 441823 грн., 98 коп.; солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 – 441823 грн. 98 коп. /а.с. 6-7/.

05 лютого 2013 року на підставі вказаного рішення Мелітопольським міськрайонним судом було видано виконавчий лист, солідарним боржником за яким є ОСОБА_4 /а.с. 8/.

Банк звернувся до виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом /а.с. 9/.

19 вересня 2017 року державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а в даному випадку до виконавчого документу додано квитанцію про сплату авансового внеску менш, ніж 2 % від суми боргу за виконавчим документом /а.с.15/.

01 грудня 2017 року державним виконавцем Коренченко Н.В. винесено постанову відповідно до ч. 3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» про виправлення помилки при винесенні виконавчого документа, в якій, зокрема, зазначено про відсутність документального підтвердження сплати авансового внеску за виконавчим документом, боржником за яким є ОСОБА_4 /а.с.74/.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно зі ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно п. 8 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим.

Судом встановлено, що на виконання до Мелітопольського міськрайонного відділу ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області 15.09.2017 надійшло чотири виконавчих листи у відношенні кожного вищевказаного боржника окремо, відповідно до кожного виконавчого документа було додано відповідну заяву стягувача згідно вимог ЗУ «Про виконавче провадження», але підтверджуючий сплату авансового внеску документ було додано в розмірі 7719,76 грн.: платіжне доручення 619621 від 12.09.2017, в якому було зазначено боржників: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, як солідарних боржників, що є неприпустимим згідно вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Тобто, на кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачем повинна подаватися окрема заява про примусове виконання рішення та відповідно окремий документ про сплату авансового внеску.

На підставі викладеного, суд вважає, що оскаржувані рішення та дії державного виконавця були прийняті відповідно до закону та в межах повноважень державного виконавця, тому скарга ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» на рішення та дії державного виконавця не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд

у х в а л и в:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_4» на рішення та дії державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 під час виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 815/11353/2012 – відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 15 днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 02.03.2018.

Суддя: