Ухвала суду № 72578261, 01.03.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/1224/18-к

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

01.03.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - судді Стана І.В.,

суддів - Крегула М. М., Животова Є, Г,,

за участю секретаря судових засідань Юрочко А.П.,

та учасників судового розгляду : прокурора Попович І.І. та особи, яка подала

апеляційну скаргу - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження № 11-сс/777/132/18, за апеляційною скаргою, яку подав ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ :

ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 лютого 2018 року відмовлено у відкритті провадження за поданою ОСОБА_2 скаргою на постанову про закриття кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12016070110000504.

З матеріалів за скаргою вбачається, що 06 лютого 2018 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області Рачкулинець Б. С. про закриття кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому 25.10.2016 внесені до ЄРДР за № 12016070110000504. У скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що 25.10.2016 прокуратурою Закарпатської області внесено відомості до ЄРДР за поданою ним заявою, а кримінальне провадження скеровано до Хустської місцевої прокуратури, яка у свою чергу направила його до СВ Міжгірського ВП. У подальшому, вказане кримінальне провадження було об'єднано із кримінальним провадженням № 12014070110000021 та направлено до СУ ГУНП в Закарпатській області. 27.12.2017 Ужгородським міськрайонним судом повторно скасовано постанову про закриття кримінального провадження № 12014070110000021, після чого, 26.01.2018 він подав заяву про надання йому відомостей про хід розслідування кримінального провадження № 12016070110000504за ознаками передбаченого ст. 197- 1 КК України кримінального правопорушення, а 02.02.2018 під час перебування на прийомі в заступника начальника СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5, останній повідомив йому про те, що в даному кримінальному провадженні є постанова про його закриття. Разом із тим, скаржник вказує на те, що вказана постанова слідчого є незаконною та передчасною, оскільки він жодного разу не бачив слідчого і не надавав будь-яких показів у рамках кримінального провадження, а також не мав можливості надати докази в підтвердження фактів вчинення злочину, а копії постанови взагалі не отримував. Просить постанову слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області Рачкулинець Б. С. про закриття кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому 25.10.2016 внесені до ЄРДР за № 12016070110000504, скасувати.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що право ОСОБА_2 на оскарження постанови про закриття кримінального провадження не підтверджено, оскільки ОСОБА_2 не додано до скарги доказів про те, що він є потерпілим у кримінальному провадженні, зокрема, процесуального документу про визнання його потерпілим. Крім того, вказується на те, що ОСОБА_2 до скарги не додано й копії постанови, про скасування якої ним порушується питання, у зв'язку з чим, слідчий суддя позбавлений можливості вирішити питання щодо правомірності розгляду скарги в порядку ст. 303 КПК України. Тому, врахувавши те, що ОСОБА_2 до скарги не додано оскаржуваного рішення про закриття кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність повернення ОСОБА_2 скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, і відмовив у відкритті провадження за поданою ОСОБА_2 скаргою, роз'яснивши ОСОБА_2, що повернення скарги не позбавляє його права повторного звернення до слідчого судді в передбаченому КПК України порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною. Посилається на те, що подана ним заява повинна була бути розглянута до 10.02.2018, однак, постанову про результат розгляду його заяви він отримав 13.02.2018. Крім того, вказує на те, що, відмовивши у відкритті провадження за поданою ним скаргою та, не розглянувши суті, слідчий суддя позбавив його можливості обґрунтувати свою позицію в судовому засіданні та права на судовий захист своїх інтересів, і у свою чергу, порушив передбачені ст. ст. 9, 21 та 24 КПК України загальні засади кримінального провадження. Разом із тим, посилається на те, що ним оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у не вчиненні такої процесуальної дії, яку він зобов'язаний вчинити відповідно до кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим, слідчий суддя відмовив у відкритті провадження безпідставно та в порушення вимог ст. 303 КПК України. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та призначити новий розгляд провадження за скаргою в Ужгородському міськрайонному суді.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора Попович І. І., яка судове рішення вважає законним та обґрунтованим і заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з таких підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що ухвала слідчого судді від 07.02.2017 була постановлена без участі ОСОБА_2, а її копію ОСОБА_2 отримав 13.02.2018, що підтверджується його розпискою, яка міститься на форзаці справи. Крім того, з матеріалів судового провадження вбачається, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 подав до апеляційного суду 15.02.2018, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду, тобто в межах передбаченого ч. 3 ст. 395 КПК України п'ятиденного строку з дня отримання копії ухвали, що у свою чергу свідчить про те, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді ним не пропущений.

Як убачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя відмовив у відкритті провадження за поданою ОСОБА_2 скаргою, посилаючись на те, що право ОСОБА_2 на оскарження постанови про закриття кримінального провадження не підтверджено, оскільки ОСОБА_2 не додано до скарги доказів про те, що він є потерпілим у кримінальному провадженні, зокрема, процесуального документа про визнання його потерпілим, а також на те, що ОСОБА_2 до скарги не додано й копії постанови, про скасування якої ним порушується питання, у зв'язку з чим, слідчий суддя позбавлений можливості вирішити питання щодо правомірності розгляду скарги в порядку ст. 303 КПК України.

Однак, колегія суддів не погоджується з вищенаведеним висновком слідчого судді з огляду на таке.

Як убачається зі змісту скарги, яку подав ОСОБА_2, слідчому судді, така подана на постанову слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області Рачкулинець Б. С. про закриття кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому 25.10.2016 внесені до ЄРДР за № 12016070110000504, однак, дата винесення вказаної постанови йому не відома, оскільки її копії він не отримував.

Прийшовши до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 з підстав не надання останнім доказів про те, що він є потерпілим у кримінальному провадженні, а також копії постанови, про скасування якої ним порушується питання, і при цьому, розглянувши скаргу без участі скаржника, слідчий суддя належним чином не перевірив наведені в скарзі доводи, не з'ясував чи ОСОБА_2 є заявником чи потерпілим у кримінальному провадженні, чи виносилаль слідчим СУ ГУНП в Закарпатській області Рачкулинець Б. С. постанова про закриття кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому 25.10.2016 внесені до ЄРДР за № 12016070110000504, що у свою чергу дає підстави вважати, що висновок слідчого судді в цій частині ґрунтується на припущеннях, є передчасним, і не свідчить про те, що скарга подана особою, яка не має на це право, у зв'язку з чим, не може бути визнаний законним та обґрунтованим.

Крім того, проаналізувавши зміст оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів виявила суперечності в мотивувальній та резолютивній частинах ухвали, зокрема, як убачається зі змісту ухвали, слідчий суддя з наведених в ухвалі підстав прийшов до висновків як про повернення скарги, так і про відмову у відкритті провадження за вказаною скаргою одночасно, при цьому, не врахувавши, що відповідно до ст. 304 КПК України повернення скарги та відмова у відкритті провадження за скаргою є різними правовими інститутами, які застосовуються слідчим суддею при встановленні в ході перевірки чи розгляду скарги різних передбачених кримінальним процесуальним законом обставин (ч. ч. 2, 4 ст. 304 КПК України).

При оцінці тверджень про те, що ОСОБА_2 до скарги не додано процесуального документа про визнання його потерпілим, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог КПК України слідчий за результатами подання заяви про вчинений злочин не зобов'язаний постановляти процесуальне рішення про визнання тієї чи іншої особи потерпілим у справі.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що, відмовивши у відкритті провадження за поданою ОСОБА_2 скаргою та повернувши її скаржнику з наведених в ухвалі підстав, слідчий суддя не врахував положення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у частині права на справедливий судовий розгляд справи; ст. 21 КПК України щодо доступу особи до правосуддя; ст. 24 КПК України щодо права, що регламентує можливість оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що неухильне дотримання передбаченої законом процесуальної форми є неодмінною умовою повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин справи, встановлення істини в справі й прийняття законного та обґрунтованого судового рішення. При цьому, конкретне порушення кримінального процесуального закону може бути визнано апеляційною інстанцією істотним чи неістотним залежно від обставин кримінального провадження.

Підставами для скасування чи зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є такі порушення чи не врахування слідчим суддею, судом першої інстанції норм кримінального процесуального закону, які шляхом позбавлення чи обмеження гарантованих КПК України прав учасників кримінального провадження, недотримання процедури судочинства чи іншим шляхом вплинули чи могли вплинути на винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що, відмовляючи у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2з наведених в ухвалі підстав і прийнявши рішення без участі скаржника, при цьому, допустившись суперечності у мотивувальній та резолютивній частинах ухвали, слідчий суддя порушив передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 КПК України загальні засади кримінального провадження, зокрема, верховенство права та законність, зміст яких розкрито в ст. ст. 8, 9 цього Кодексу, порушив право особи на доступ до правосуддя, що у свою чергу перешкодило слідчому судді повно та всебічно розглянути подану ОСОБА_2 скаргу, перевірити зазначені в ній доводи, а також вплинуло на постановлення законного й обґрунтованого судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді знайшли своє підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги апеляційним судом, що у свою чергу зумовлює скасування постановленого слідчим суддею судового рішення.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення, колегія суддів також враховує положення ст. 404 КПК України щодо розгляду апеляційної скарги в межах заявлених вимог, зокрема, те, що ОСОБА_2 просить призначити новий розгляд скарги в Ужгородському міськрайонному суді, що у свою чергу свідчить про те, що, скасовуючи ухвалу слідчого судді, апеляційний суд не вправі розглядати подану ОСОБА_2 скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження по суті, у зв'язку із чим, приходить до висновку про необхідність нового розгляду скарги в суді першої інстанції.

При розгляді скарги слідчому судді необхідно ретельно перевірити її доводи й у залежності від здобутого, прийняти законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що оскаржувана ухвала постановлена слідчим суддею з порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_2, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 лютого 2018 року, якою відмовлено у відкритті провадження за поданою ОСОБА_2 скаргою на постанову про закриття кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070110000504, - скасувати, призначивши новий розгляд скарги в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до положень ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: