Ухвала суду № 72576205, 01.03.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/14000/16-ц

Провадження № 2-п/263/86/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Хараджі Н.В., при секретарі Петровському Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, зацікавлена особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк»,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулась до суду з вищезазначеною заявою про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 07.06.2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11058356000 від 17.10.2006 року по кредиту та процентам в сумі 5 526,53 доларів США, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати у розмірі 3 200,00 грн. На обґрунтування поданої заяви зазначає, що копію заочного рішення отримав її представник у канцелярії суду 28.12.2017р., позовна заява їй не була надіслана, вона не отримала судових повісток. Також зауважує, що для підтвердження позовних вимог, банку слід було надати певні докази-документи первинного бухгалтерського обліку, а саме: виписку із поточного рахунку № 26203055752400, який банк відкрив для клієнта ОСОБА_1 за термін з 17.10.2006 р. (дата кредитного договору), по 27.01.2017 р. (дата позову), меморіальні ордера про рух коштів між сторонами кредитного договору за термін з 17.10.2006 р. (дата кредитного договору) по 27.01.2017 р. (дата позову). Оригінали цих документів банк повинен був надати сам, як єдиний доказ своїх вимог. На підтвердження того, що 17.10.2006 р. ОСОБА_1 отримала у “УкрСиббанку” суму 7000,00 доларів США банком надано лише меморіальний ордер № НОМЕР_1 від 17.10.2006 р. (у копії, оригіналу немає). При цьому, сума доларів була знята банком з рахунку НОМЕР_2, де зберігаються тільки гривні згідно плану рахунків. На цьому меморіальному ордері відсутній підпис посадової особи банку, яка зробила дію, яка відображена у меморіальному ордері, відсутній штамп банку. Також зауважує на тому, що банк багато разів зараховував кошти, які відповідачка сплачувала за користування кредитом на невідомі рахунки, які ніякого відношення до спірного кредитного договору не мають. У розрахунку боргу, який надав банк, також, відсутні посилання на номера рахунків про рух коштів між банком та клієнтом. На підставі викладеного заявниця просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Заявниця в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву з проханням про розгляд заяви за її відсутності та за участі її представника.

Представник заявниці в судовому засіданні заявлені вимоги заяви підтримали на підставах, в ній зазначених, просила скасувати заочне рішення суду, при цьому зауважила, що дійсно 17.10.2006 року ОСОБА_1 у ПАТ «Укрсиббанк» був отриманий кредит в розмірі 7000 доларів США. ОСОБА_1 своєчасно і згідно графіку сплачувала кошти по погашенню даного кредиту до березня 2016 року, проте у зв’язку зі різким підвищенням курсу долару вона не мала можливості у подальшому сплачувати кредит. Заборгованість та її суму в розмірі 5 526,53 доларів США вона не оспорює, але зазначає, що вказаний кредит був перерахований ОСОБА_1 з гривневого рахунку, відсутні докази бухгалтерського обліку вказаного рахунку. Кошти, сплачені ОСОБА_1 за кредитом, були зараховані на різні рахунки, в тому числі гривневі, що не може бути належним підтвердженням нарахованої заборгованості банком.

Представник ПАТ «Укрсиббанк» в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, при цьому спрямував на адресу суду письмові заперечення проти даної заяви про скасування заочного рішення, в яких зазначено, що у судові засідання ОСОБА_1 та її представник за довіреністю неодноразово не з’являлись, про причини своєї неявки суду не повідомили, були повідомлені належним чином про дату та час розгляду справи. При цьому, первісний позов ОСОБА_1 ухвалою суду від 07 червня 2017 року залишено без розгляду, у зв’язку із неодноразовою неявкою ані ОСОБА_1, ані її представника за довіреністю. В ході розгляду справи, погашення простроченої заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 не відбувалось, суми простроченої заборгованості ОСОБА_1 перед банком зростали, але ніяких спроб щодо їх усунення з боку позичальника не було. На підтвердження видачі кредиту та зарахування на поточний рахунок позичальника № 26203055752400 у банку до позовної заяви додано копію меморіального ордеру та виписку за 17.10.2006 року, оскільки в АТ «УкрСиббанк» облік операцій, в тому числі - внутрішньобанківських, ведеться в електронному вигляді, тому надано суду вказаний вище меморіальний ордер в завіреній копії, який є первинним документом, підтверджуючим видачу кредиту, та фіксуючим внутрішньобанківську операцію. Також заявником не надано жодних доказів щодо неврахування будь-якого платежу. Заява ОСОБА_1 не має жодного заперечення щодо суті ухваленого судом рішення, яке б спростовувало чи ставило під сумнів правильність, достовірність чи обґрунтованість доводів «УкрСиббанк» щодо стягнення заборгованості.

Суд, заслухавши думку представника заявниці, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню, за наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 07.06.2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11058356000 від 17.10.2006 року по кредиту та процентам в сумі 5 526,53 доларів США, а також судові витрати у розмірі 3 200,00 грн.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIIІ від 03.10.2017 року відповідно до якого внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п.9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, вбачається, що для скасування заочного рішення суд має встановити наявність одночасно двох обставин, наведених в ст. 288 ЦПК України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була повідомлена, що вказана справа перебувала на розгляді у суді, про що свідчать розписки як ОСОБА_1, так і її представника ОСОБА_2 про ознайомлення з датою та часом розгляду справи, а також неодноразові заяви від останніх з проханням про відкладення розгляду справи.

При цьому, будь-яких клопотань щодо доказів ані ОСОБА_1, ані її представником заявлено не було.

Що стосується посилань, зазначених у даній заяві, щодо механізму видачі ОСОБА_1 кредитних коштів та механізму зарахування коштів, сплачених останньою, в рахунок погашення кредиту, то заявницею не зазначено яким чином це впливає на розгляд справи по суті та прийняття рішення по справі.

При цьому, стороною відповідачки фактично визнано факт отримання від «Укрсиббанк» кредиту в розмірі 7000 доларів США., не виконання зобов’язаннь за кредитним договором з березня 2016 року, та наявну заборгованість в розмірі 5 526,53 доларів США.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачається наявності обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, впливають на ухвалене 07.06.2017 року заочне рішення та можуть привести до ухвалення іншого рішення.

Таким чином, суд вважає, що відсутні всі обставини, передбачені ст. 288 ЦПК України, а також обґрунтовані підстави для скасування заочного рішення суду, тому залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 287,288 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, зацікавлена особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» - залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.В. Хараджа