Постанова № 72575170, 26.02.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 644/51/16-ц

Провадження № 22ц/790/154/17

26 лютого 2018 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Колтунової А.І.,

Пилипчук Н.П.,

секретаря Прологаєвої А.Д.

учасники справи:

позивач: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»

відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 14 липня 2016 року, ухваленого суддею Бабенко Ю.П.

в с т а н о в и в :

У січні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів солідарно на свою користь заборгованість за кредитним договором №11303302000 від 22.02.2008 в сумі 35 164,68 доларів США та пеню в розмірі 15 147,21 грн., а також просив суд стягнути з відповідачів в частковому відношенні судові витрати по справі у розмірі 12 431,54 грн.

Позов мотивовано тим, що позивач свої зобов'язання виконав і надав ОСОБА_3 кошти в розмірі 69 000 доларів США. В той же час ОСОБА_3 не виконує свої зобов'язання і не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачкою 22.02.2008 було укладено договір поруки №181910, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язалася відповідати за виконання позичальником усіх своїх зобов'язань перед кредитором. На адресу відповідачів 08.10.2015 банком направлялись вимоги щодо погашення заборгованості, які були залишені відповідачами без задоволення. Таким чином, станом на 28.12.2015 сума заборгованості за вказаним кредитним договором склала: пеня за порушення строків повернення кредитних коштів та сплати відсотків - 15 147,21 грн.; заборгованість за кредитом - 31 669,66 доларів США; заборгованість за процентами - 3 495.02 доларів США, у тому числі прострочена заборгованість - 3180,96 доларів США.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 14 липня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за кредитним договором №11303302000 від 22.02.2008 заборгованість в розмірі 35 164,68 доларів США та пеню в розмірі 15 147 грн. 21 коп. Стягнуто в частковому відношенні з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» витрати на оплату судового збору в розмірі по 6 215 грн. 77 коп. з кожного.

Рішення мотивоване тим, що відповідно до вимог кредитного договору і вимог ст.ст. 525, 611 Цивільного кодексу України термін повернення кредиту позичальником настав в листопаді 2015 року, а відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 вимоги банку про повернення кредиту в повному обсязі і погашення заборгованості по процентам за користування кредитом не виконали, тому позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 35164.68 доларів США, що складається з заборгованості за кредитом - 31669.66 доларів США, заборгованості по процентах - 3495.02 доларів США і пені в розмірі 15147 грн. 21 коп. підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, порушені норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини у справі, системно проігноровано дослідження саме оригіналу кредитного договору для встановлення автентичності підпису позичальника або його відсутності. Необґрунтовано без дослідження змісту умов кредитного договору, суд прийшов до невірного висновку, про те що такий договір є укладеним та сторонами погоджено всі істотні умови договору.

Ухвалене рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, обставини справи позивачем не доведені належними та допустимими доказами.

В апеляційному суді за клопотанням представника відповідачів призначалась судова почеркознавча експертиза, але не була проведена, оскільки відповідачем ОСОБА_3 з грудня 2016 року не було надано до суду необхідних для проведення експертизи вільних зразків підпису і почерку наближених до 2008 року, як того вимагав експерт.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, що між ОСОБА_3 і Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (нині - ПАТ «УкрСиббанк») 22 лютого 2008 року було укладено договір про надання споживчого кредиту №11303302000 (а.с.119-132), відповідно до якого банк за заявою на видачу готівки (а.с.134) надав ОСОБА_3 кредитні кошти в розмірі 69000 доларів США (а.с.27) під 11.9 % річних з можливістю перегляду відсоткової ставки для придбання квартири на строк до 22.02.2038 року, а ОСОБА_3 зобов'язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитом в термін та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту. Вказаний кредитний договір недійсним не визнано, не розірвано і цей договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Між ОСОБА_2 і Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (нині - ПАТ «УкрСиббанк») 22 лютого 2008 року було укладено договір поруки №181910 (а.с.133), відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язалася перед банком відповідати по всім борговим зобов'язанням ОСОБА_3, які виникають із вказаного вище кредитного договору.

ОСОБА_3 30 липня 2008 року достроково виплатив ПАТ «УкрСиббанк» 34900 доларів США основного зобов'язання за кредитом, внаслідок чого простроченої заборгованості за кредитом до теперішнього часу він не має (а.с.40,144).

Відповідно довідки розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом, починаючи з 29.12.2014 року має місце прострочення відповідачем ОСОБА_3 сплати процентів за користування кредитом, тобто з цього часу виникла заборгованість про процентам за користування кредитом.

Станом на 30.11.2015 року заборгованість по процентам за користування кредитом склала - 3495.02 доларів США, в тому числі прострочена заборгованість 3180.96 доларів США (а.с.41-47,145-146).

8 жовтня 2015 року відповідач у зв'язку з виникненням простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом, направив ОСОБА_3 (а.с.28-29) та поручителю ОСОБА_2 письмову вимогу (а.с.30-31) в якій зазначив про розмір простроченої заборгованості за процентами та звернув увагу на те, що у разі непогашення простроченого зобов'язання протягом 31 дня з дня отримання цієї вимоги, банк визнає термін повернення кредиту таким, що настав та вимагає від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати за кредит. У вимозі до поручителя зазначив, що у разі непогашення поручителем простроченого зобов'язання протягом встановлених в вимозі строків, банк буде змушений вимагати від поручителя ОСОБА_2 як погашення заборгованості за відсотками, так і повернення кредиту в повному обсязі.

Вказана вимога була отримана ОСОБА_3 20.10.2015 року, про що свідчить розписка (а.с.32). Вимога надіслана поручителю за адресою, зазначеною в договорі поруки, за тією ж адресою ОСОБА_2 є зареєстрованою відмовилась отримувати вказану вимогу банку, що підтверджується повідомленнями органів зв'язку (а.с.33-34).

Після отримання вказаної вимоги, ОСОБА_3 заборгованість по процентам за користування кредитом не погасив, вимоги банку не виконав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи суд першої інстанції не виконав всі вимоги цивільного судочинства, постановив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно із частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, установлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора на задоволення його вимог. Останнє означає, що строк поруки належить до преклюзивних строків, основна властивість яких, крім того, що їх сплив, на відміну від строків позовної давності, припиняє суб'єктивне право, полягає в тому, що вони не можуть бути призупинені, перервані чи відновлені. Такі строки також не можуть бути змінені за домовленістю сторін договору та їх настання припиняє права кредитора та обов'язок боржника за договором.

Правила частини четвертої статті 559 ЦК України встановлюють припинення поруки як за договором із визначеним строком дії поруки, так і за договорами, в яких строк дії поруки або строк основного зобов'язання встановлений не був.

На вказані строки не поширюється положення частини п'ятої статті 267 ЦК України про захист судом порушеного права у разі, коли строк позовної давності пропущений із поважних причин.

Разом із тим позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Якщо договір поруки припинився (у тому числі й на підставі непред'явлення кредитором відповідної вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання), інститут позовної давності застосовано бути не може, тому що всі права та обов'язки сторін за цим договором слід вважати припиненими.

З огляду на вищенаведені норми матеріального права, судом помилково було задоволено позовні вимоги і стягнуто з відповідачів заборгованість в повному обсязі за весь період в солідарному порядку, тоді як вимогу до поручителя слід пред»являти в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом 6 місяців з дня настання строку погашення чергового платежу.

З позовом позивач звернувся 29.12.2015 і стягненню солідарно з боржника ОСОБА_3 і поручителя ОСОБА_2 підлягає прострочена заборгованість по процентах за користування кредитом за період з 5 липня 2015 року по 30 листопада 2015 року в сумі 1601 дол. 71 цент США і пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 5 липня 2015 року по 28 грудня 2015 року в сумі 14059 грн 05 коп., а заборгованість по процентах за користування кредитом за період з 1 січня 2015 року по 5 липня 2015 року в сумі 1893 дол. 31 цент США і пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 21 січня 2015 року по 5 липня 2015 року в сумі 1088 грн 16 коп. підлягає стягненню лише з боржника ОСОБА_3

Крім того, судом помилково було стягнуто достроково заборгованість по тілу кредиту.

Згідно ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, ще 30.07.2008 відбулось часткове дострокове погашення ОСОБА_3 тіла кредиту у розмірі 34900 доларів США, залишок строкової заборгованості за кредитом склав 33141,65 доларів США, що за графіком відповідає даті чергового платежу на погашення кредиту 22.09.2013 .

Отже, на думку судової колегії, станом на момент звернення позивача з позовом у нього не було права достроково вимагати у відповідачів повернення тіла кредиту.

За таких обставин ухвалене судове рішення не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення із ухваленням нового про часткове задоволення позову.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог частин 1 та 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитотавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1.3. кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,90 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем були нараховані проценти саме в такому розмірі і не підвищувались, тому доводи відповідачів, що незрозумілим є розрахунок процентів судовою колегією не приймаються.

Аргументи відповідача ОСОБА_3, що ним не підписані наявні в матеріалах справи сторінки кредитного договору, судовою колегією відхиляються, оскільки позивачем було надано апеляційному суду оригінал кредитного договору, який досліджено апеляційним судом і на всіх його сторінках вчинено підписи сторін договору.

Той факт, що у відповідача відсутній примірник кредитного договору не спростовує його обов»язку сплачувати строкові проценти.

Судова почеркознавча експертиза призначалась судом апеляційної інстанції з огляду на доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції без наведення будь-яких мотивів відхилив таке клопотання.

Але, з грудня 2016 року вона так і не була проведена. Представник відповідача двічі звертався до суду апеляційної інстанції з клопотанням про призначення відповідної експертизи в різних експертних установах, що задовольнялось судом, але з причин виключно залежних від відповідача, експертиза так і не була проведена по причині ненадання відповідачем необхідних примірників зразків підпису і почерку.

За таких обставин, судова колегія виходячи з принципу рівності сторін перед законом, дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Доводи апеляційної скарги щодо заперечення відповідачами змісту кредитного договору, не знайшли свого підтвердження в результаті судового розгляду справи.

На підставі ст.141 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати в наступному порядку. З ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 668 грн, а з кожного окремо з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках на користь позивача по 367 грн з кожного з врахуванням того, що задоволено позовні вимоги лише на 11,44% (104 270,22 грн) від загальної суми позову (911 846,55 грн). Судовий збір позивачем сплачено в сумі 12431,54 грн, відшкодуванню підлягає 1422,17 грн (12431,54х11,44%).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 379, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 14 липня 2016 року - скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 09807750 прострочену заборгованість по процентах за користування кредитом за період з 1 січня 2015 року по 5 липня 2015 року в сумі 1893 (одна тисяча вісімсот дев"яносто три) дол. 31 цент США і пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 21 січня 2015 року по 5 липня 2015 року в сумі 1088 (одна тисяча вісімдесят вісім) грн 16 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка проживає за адресою АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» прострочену заборгованість по процентах за користування кредитом за період з 5 липня 2015 року по 30 листопада 2015 року в сумі 1601 (одна тисяча шістсот один) дол. 71 цент США і пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 5 липня 2015 року по 28 грудня 2015 року в сумі 14059 (чотирнадцять тисяч п"ятдесят дев"ять) грн 05 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 668 (шістсот шістдесят вісім) грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 в рівних частках на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір по 367 (триста шістдесят сім) грн з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.І. Колтунова

Н.П. Пилипчук

повний текст постанови

складено 28 лютого 2018 року