Вирок № 7257464, 17.12.2009, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 1-28/2009 рік

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2009 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої-судді: ОСОБА_1

секретаря: Борикіної Л.В.

з участю прокурора: Стецюка П.П.

захисника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки м. Старокостянтинів, вулиця Грушевського, 21/6, Хмельницької області, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, яка працює на посаді начальника Старокостянтинівського БТІ ОР, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3, являючись службовою особою - начальником Старокостянтинівського БТІ ОР Хмельницької області, будучи наділена повноваженнями щодо реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, в тому числі житла, використовуючи своє службове становище, вчинила ряд злочинів у сфері службової діяльності.

Так, ОСОБА_3, в силу службових обов’язків, достовірно знаючи, що процедура приватизації квартири АДРЕСА_1 завершена не була, умисно, використовуючи своє службове становище та зловживаючи ним, діючи в інтересах ОСОБА_4, з метою надання останньому можливості в порядку спадкування отримати у власність житло, після смерті наймача квартири ОСОБА_5, який помер 18.03.2006 року, в порушення вимог ст. ст. 4 п. 1, 5 п. 3, 8 п.п. 3, 5 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року, п.п. 14, 24, 26, 30 «Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян», п. 4.7. постанови КМУ від 26.03.1996 року «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків», в першій декаді травня 2006 року, шляхом надання вказівок, переконавши реєстратора БТІ ОСОБА_6, на підставі неіснуючого розпорядження Старокостянтинівської міської ради народних депутатів від 25.11.1996 року, на бланку зразка 1998 року, задніми числами, підготувала проект свідоцтва від 23.12.1996 року про право власності на житло на ім’я померлого, провівши реєстрацію останнього за № 3776 в книзі реєстрації, скріпивши його своїм підписом, мокрою печаткою установи та передала до відділу приватизації виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради.

З метою доведення злочинних намірів до кінця та завершення процедури визнання права власності на житло за померлим ОСОБА_5, ОСОБА_3, шляхом надання порад та роз’яснень, переконала ОСОБА_7, відносно якої кримінальна справа закрита на підставі Закону України «Про амністію», у законності вчинених дій щодо приватизації житла померлим, домоглася завершення процедури приватизації квартири АДРЕСА_2 на ім’я ОСОБА_5

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_3, 17.05.2006 року, в денну пору, шляхом надання вказівок реєстратору БТІ ОСОБА_6, забезпечила виготовлення та надання державному нотаріусу, на запит останнього, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 10661895, відповідно до якого ОСОБА_5 на день смерті являвся власником квартири АДРЕСА_2, на підставі свідоцтва на право власності від 23.12.1996 року, скріпивши його своїм підписом та мокрою печаткою установи.

Внаслідок вказаних противних дій ОСОБА_3, ОСОБА_4, після смерті ОСОБА_5 18.03.2006 року, незаконно отримав 20.12.2006 року в державній нотаріальній конторі м. Старокостянтинова свідоцтво про право на спадщину за законом та отримав в спадщину майно останнього, а саме квартиру АДРЕСА_2, вартістю 75541 грн., чим інтересам держави, в особі Старокостянтинівської міської громади були спричиненні тяжкі наслідки, у вигляді матеріальних збитків на загальну суму 75541грн. В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів, не заперечуючи факту вчинення дій по оформленню правовстановлюючих документів на спірну квартиру, не визнала та показала, що виконала лише технічну роботу щодо підготовки всіх необхідних документів для приватизації житла. Ствердила, що жодних протиправних дій не чинила та в злочинну домовленість з будь-якими особами не вступала.

Однак, покази підсудної ОСОБА_3 спростовуються і її вина у вчиненні злочинів повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказам, зокрема, показаннями свідків:

- показаннями свідка ОСОБА_7, даними на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні, де вона показала, що у 2006 році працювала на посаді завідуючої відділом приватизації Старокостянтинівської міської ради. 4.05.2006 року для неї з Старокостянтинівського БТІ принесли справу щодо приватизації квартири АДРЕСА_3 на ім’я ОСОБА_5 тоді ж звернулась ОСОБА_8, яка показала свідоцтво про смерть ОСОБА_5 та сказала, що оформляє спадщину. Оглянувши надані їй документи, вона виявила проект розпорядження відділу приватизації Старокостянтинівської міської ради від 23.12.1996 року № 2244 на ім’я ОСОБА_5 на АДРЕСА_4. У вказаному розпорядженні в графі "завідуючий відділом приватизації міської адміністрації", підпису не було, а лише кульковою ручкою було написано прізвище ОСОБА_9 Крім цього, в інвентарній справі містились два свідоцтва про право власності на вищевказану квартиру на ім’я ОСОБА_5, обидва свідоцтва були без підписів, тільки так саме як в розпорядженні було записане прізвище ОСОБА_9 Побачивши, що вищевказані документи були датовані 1996 роком, та враховуючи те, ОСОБА_5 на той час вже помер, вона в присутності ОСОБА_8 зателефонувала до ОСОБА_3, яку спитала чи вона має право підписувати розпорядження та свідоцтво про право власності, датовані 1996 роком, якщо на той час начальником відділу приватизації не працювала. На її запитання ОСОБА_3 відповіла, що приватизація даної квартири ОСОБА_5 відбулась в 1996 році, але оскільки за документами він не звернувся, розпорядження та свідоцтво тодішнім начальником відділу приватизації ОСОБА_9 підписані не були. Крім цього сказала, що оскільки вона на даний час являється начальником відділу приватизації, може дані документи підписати, що вона і зробила

Коли їй були надані документи на квартиру, свідоцтво про право власності та техпаспорт на квартиру, які підлягали видачі на руки, були підписані начальником БТІ ОСОБА_3 та завірені печаткою БТІ із відміткою про проведення реєстрації права власності в БТІ. Також перед видачею свідоцтва та техпаспорта вона спитала ОСОБА_8 чи погашались приватизаційні житлові чеки на дану квартиру, на що та відповіла, що ніяких документів з цього приводу не знайшла. Крім цього зазначила, що приватизаційні платіжні доручення на погашення житлових чеків видає БТІ, де і знаходиться журнал реєстрації видачі доручень, тому подумала, що в БТІ, які прислали їй дані документи все перевірено і житлові чеки погашені.

- показаннями свідка ОСОБА_10, яка показала, що з березня 2003 року проживала з ОСОБА_5 у його квартирі №38, що по вул. Миру 3/19 м. Старокостянтинів. В березні 2006 року ОСОБА_5 помер і вона звернулась в нотаріальну контору для оформлення спадщини, достовірно знаючи, що його квартира не приватизована. Коли вона збирала документи на приватизацію, вона зверталась із заявою та отримала дозвіл від голови житлової комісії Старокостянтинівського гарнізону ОСОБА_11 на приватизацію квартири по вул. Миру 3/19 кв.38. На час подачі заяви, а саме 18.12.2006 року ОСОБА_11 перевірив документи і встановив, що дана квартира була не приватизована.

- показаннями свідка ОСОБА_6 - реєстратора Старокостянтинівського БТІ, яка показала, у 2006 року начальник Старокостянтинівського БТІ ОСОБА_3 принесла їй виписані свідоцтва на право власності на житлову квартиру на ім’я ОСОБА_5 з виправленнями та дала вказівку їх переписати. Представлені на той час старі свідоцтва були не підписані, лише в графі підпис, було написано прізвище ОСОБА_9. За вказівкою ОСОБА_3 вона переписала дані документи і аналогічно написала прізвище ОСОБА_9. Після цього старі свідоцтва, які принесла ОСОБА_3 викинула.

- показаннями свідка ОСОБА_8, де вона показала, що після смерті ОСОБА_5, який помер 18.03.2006 року в м. Старокостянтинові, її батько ОСОБА_4 вирішив оформити спадщину і дав їй необхідні доручення. Вона звернулась в Старокостянтинівський БТІ щоб знайти документи на квартиру дядька, їх довго не могли знайти і через деякий час документи знайшли в архіві БТІ.

Крім того, факт вчинення підсудною злочинів стверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 від 27.03.2006 року, журналом обліку знищених паспортів та карткою обліку, з яких вбачається, що останній 18.03.2006 року помер, тобто до складання, оформлення та видачі правовстановлюючих документів на приватизацію житла органами БТІ, яке відбулося в травні 2006 році (а.с. 16, 19-20, 33, т. 1); листом Старокостянтинівської філії-відділення Ощадбанку України № 2888 з доданими списками стверджується, що житлові чеки, використання яких згідно вимог закону при приватизації житла є обов’язковими, ОСОБА_5 не використовувалися (а.с. 30-32, т. 1; 205, т. 2).

Як стверджується колективним договором, статутом Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, реєстраційними документами та контрактом № 1 від 02.01.2006 року, ОСОБА_3 являлася керівником останнього, тобто наділена та здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції в установі, в тому числі скріплення підписами офіційних документів та їх посвідчення мокрою печаткою (а.с. 120-134, 135-142, т. 1; 72-77, 208-211, т. 2).

Правовстановлюючими документами на квартиру АДРЕСА_5 та витягом з реєстрової книги № 19-А вбачається, що дана квартира передана у приватну власність ОСОБА_5 шляхом приватизації, на підставі документів оформлених Старокостянтинівським БТІ, в тому числі свідоцтва про право власності (а.с. 167-195, т. 1; 42-45, т. 2).

Даними спадкової справи за смертю ОСОБА_5 стверджується, що підставою оформлення спадкових прав на квартиру АДРЕСА_2 є надання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно скріплене підписом підсудної та мокрою печаткою установи (а.с. 197-200, 204-279, т. 1; 11, т. 2).

Книгами реєстрації заяв громадян стверджується, що ОСОБА_5 звертався в органи БТІ щодо приватизації житла, однак ця процедура завершена не була (а.с. 292-295, т. 1; 196-197, т. 3).

Виділення в користування квартири АДРЕСА_6 П.Д. стверджується рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради народних депутатів № 25 від 19.02.1992 року та інформацією КЕЧ м. Хмельницького № 737 від 10.05.2007 року (а.с. 301-302, т. 1; 71, т. 2).

Факт незаконної передачі у власність ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_7 шляхом приватизації стверджується, чинним, не скасованим рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради № 454 від 26.09.2007 року (а.с. 15, т. 2).

Даними висновку експерта № 38 від 29.09.2007 року вбачається, що бланк свідоцтва про право власності на житло, виданий 23.12.1996 року на ім’я ОСОБА_5, який як встановлено судом підготовлений та оформлений службовими особами органів БТІ, в тому числі підсудною піддавався механічній дії – обрізанню в нижній частині (а.с. 24-29, т. 2).

Даними протоколів очних ставок між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також ОСОБА_7 та ОСОБА_3, стверджується, що ОСОБА_7 прямо вказала на ОСОБА_3, як на особу, яка шляхом надання порад та роз’яснень, переконала її у законності вчинених дій щодо приватизації житла померлим та домоглася завершення процедури приватизації квартири АДРЕСА_1 (а.с. 113-114, 116-119, 122-124, т. 2).

Аналогічними протоколами очних ставок між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_12, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відповідно до яких вбачається, що за твердженнями свідків, показання яких в цій частині повністю узгоджуються з показаннями інших осіб, допитаних судом, саме підсудна, як керівник органу БТІ приймала активну участь у оформленні документів на приватизацію квартири АДРЕСА_5 за померлим ОСОБА_5 (а.с. 127-129, 131-132, 135-137, т. 2).

Спричинення тяжких наслідків інтересам держави, в особі Старокостянтинівської міської громади протиправними діями ОСОБА_3 по оформленню приватизації житла задніми числами на померлого ОСОБА_5 стверджується, звітом про визначення ринкової вартості однокімнатної квартири АДРЕСА_8, спадковою справою за смертю ОСОБА_5, свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20.12.2006 року, з яких вбачається, що у випадку відсутності приватизації житла та його фальсифікації, квартира за смертю останнього, у встановленому законом порядку перейшла б до Старокостянтинівської міської громади, тобто остання недоотримала 75541 грн., які належали б їй за законом (а.с. 81-111, 197-200, 204-279, т. 1).

Для визначення тяжких наслідків інтересам держави, в особі Старокостянтинівської міської громади у вигляді заподіяння матеріальних збитків суд використовує звіт про визначення ринкової вартості однокімнатної квартири АДРЕСА_8, оскільки саме останнім, на відмінну від інших даних, які містяться в матеріалах справи визначена реальна ринкова вартість майна, а не балансова, як те стверджує сторона захисту.

Суд відхиляє покази підсудної, які вона давала в процесі судового розгляду в тій частині, що до вчинення злочинів не причетна, оскільки вони є не послідовними, суперечливими, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищенаведеними, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, жодним чином не спростованими послідовними показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_13, які повністю узгоджуються між собою, відповідно до яких саме за сприяння та безпосередньої участі підсудної, яка чинила активні дії використовуючи своє службове становище, в тому числі відносно підписання та скріплення мокрою печаткою офіційних документів, задніми числами була проведена процедура приватизації квартири АДРЕСА_9 за померлим ОСОБА_5

Тобто, фактично всі дії щодо незаконного оформлення приватизації житла на померлого ОСОБА_5, вчинила саме ОСОБА_3, в тому числі забезпечила видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, показань свідків та самої ОСОБА_3, остання, достовірно знаючи, що ОСОБА_14 помер, оскільки бачила первинні документи, вчинила всі залежні від неї дії спрямовані на виготовлення та оформлення правовстановлюючих документів щодо приватизації померлим квартири задніми числами, завіривши їх своїм підписом та мокрою печаткою установи.

Факту підписання вищеназваних документів підсудна не заперечує, не здобуто протилежних доказів і в процесі судового розгляду.

Названими документами та показами свідків повністю стверджуються ті обставини, що саме ОСОБА_3, приймала активну та безпосередню участь у спонуканні для оформлення документів, їх оформленні та видачі.

Жодним чином не заслуговують на увагу, не впивають на кваліфікацію, не звільняють від кримінальної відповідальності та підлягають відхиленню твердження ОСОБА_3, що незаконні дії вона вчинила внаслідок практики, яка склалася в установі, яку вона очолювала.

Протиправні дії ОСОБА_3 щодо виготовлення, оформлення та підписання документів, спонукання до вчинення цих дій тривали на протязі значного часу і як стверджується дослідженими судом доказами, вона приймала в цих діях безпосередню та активну участь.

Однак, на протязі названого періоду, підсудна, жодних дій щодо припинення злочинних діянь, усунення негативної практики, яка начебто склалася, якими могли бути звернення до правоохоронних органів, державних органів чи органів місцевого самоврядування, скликання загальних зборів трудового колективу та навіть звільнення з установи, ОСОБА_3 не вчинила, а продовжувала умисно, послідовно чинити активні дії направлені на завершення процедури приватизації житла за померлим, задніми числами, даючи вказівки, скріплюючи документи своїми підписами та мокрою печаткою установи.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_3 має біля 30 років стажу роботи в БТІ, в тому числі на протязі півтора десятка років на керівні посаді, а тому остання не могла не усвідомлювати та повністю усвідомлювала протиправний характер своїх дій та можливі наслідки.

Доказів, які б стверджували протилежне ні підсудною, ні її захисником суду не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду, а ті на які вони посилаються носять надуманий характер і ґрунтуються виключно на їх міркуваннях щодо процесів в державі, практики роботи органів БТІ та місцевого самоврядування, що не можна визнати належними та допустимими доказами.

Аналізуючи всі дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудна ОСОБА_3, зловживала своїм службовим становищем, тобто умисно, в інтересах третіх осіб використовувала службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто, вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 364 КК України.

Крім того, підсудна ОСОБА_3, як службова особа Старокостянтинівського БТІ ОР вчинила службове підроблення, склала та видала офіційні документи – правовстановлюючі документи на приватизацію квартири АДРЕСА_8, внісши до них завідомо неправдиві відомості, що спричинило тяжкі наслідки, тобто, вчинила злочин передбачений ст. 366 ч. 2 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 вмінена така кваліфікуюча ознака злочину, як інше підроблення документів, однак суд вважає, що її слід виключити з обвинувачення, як зайвовмінену виходячи з таких підстав.

Кваліфікуючи дії підсудної за ч.2 ст.366 КК України, органи досудового слідства, перенесли в обвинувачення усю диспозицію даної норми закону, не звіривши та не звернувши жодної уваги на протиправні дії ОСОБА_3

Такі ж висновки фактично вбачаються і з постанови прокурора про зміну обвинувачення підсудній від 27.05.2008 року.

В той же час, ОСОБА_3, вчиняла службове підроблення, склавши та видавши офіційні документи, внісши до них завідомо неправдиві відомості, що спричинило тяжкі наслідки.

За таких обставин, протиправні дії підсудної по даних фактах повністю охоплюються вищеназваними обставинами і додаткової кваліфікації, як інше підроблення документів не потребують. Ні органи досудового слідства, ні прокурор не навели суду жодних фактів і обставин, що то за «інше підроблення документів» та в чому воно полягає, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.

Таким чином, названу кваліфікуючу ознаку злочину, як «інше підроблення документів» слід виключити з обвинувачення, як зайвовмінену.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх особливості, особу підсудної, зокрема характеристики, сімейний стан, її роль у вчиненні злочинів, а саме те, що фактично ініціатором їх вчинення була остання, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 раніше не судима, по місцю проживання характеризується посередньо, являється інвалідом ІІІ-ї групи загального захворювання, зі слів є працездатною.

Обставин, що обтяжують та пом’якшують покарання підсудної, судом не встановлено.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання і вона може бути звільнена від нього з випробуванням.

В той же час, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, суд вважає, що відносно підсудної слід встановити ряд обмежень передбачених ст. 76 КК України, з метою належного контролю за її поведінкою, попередження скоєння нових злочинів та перевиховання.

Речовий доказ – книга реєстрації отриманих технічних паспортів на приватизацію житлового фонду м.Старокостянтинова підлягає поверненню в Старокостянтинівський БТІ.

Арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_8 підлягає зняттю.

Судові витрати по справі за проведення криміналістичної експертизи підлягають стягненню з підсудної ОСОБА_3 в повному обсязі, оскільки повністю стверджуються дослідженими судом доказами (а.с. 23, т. 2).

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України і призначити їй покарання:

- за ч.2 ст.364 КК України - 3(три) роки позбавлення волі, з позбавленням права займати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 2(два) роки;

- за ч.2 ст.366 КК України – 2(два) роки позбавлення волі, з позбавленням права займати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 1(один) рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання обрати за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого більш суворим – 3(три) роки позбавлення волі, з позбавленням права займати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 2(два) роки.

На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання, в частині покарання у виді позбавлення волі – звільнити, якщо вона протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов’язки - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Речовий доказ – книгу реєстрації отриманих технічних паспортів на приватизацію житлового фонду м.Старокостянтинова повернути в Старокостянтинівський БТІ.

Зняти арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_8.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області банк Управління Державного казначейства у Хмельницької області на р/р 35228001000040, МФО 815013, код ЕДРОПОУ 25575309 , призначення платежу : “За дослідження – код 12” – 381 грн. 10 коп. (триста вісімдесят одну грн. 10коп.) - вартість проведеної експертизи.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області.

Головуюча /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Старокостянтинівського районного суду

Хмельницької області ОСОБА_1