Рішення № 72569917, 20.02.2018, Вишгородський районний суд Київської області

20.02.2018 Справа № 363/1600/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гавриленко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачами договірних зобов’язань по сплаті коштів за наданий кредит, а тому порушує питання про стягнення з відповідачів заборгованості по кредиту в розмірі 48 772,80 швейцарських франків.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Відповідачі, будучи повідомленими про розгляд справи через оголошення в пресі «Урядовий кур’єр», до суду не прибули.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи, на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів у заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Так, 20 серпня 2007 року позивач ПАТ «Універсал Банк» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 005-2900/756-0074, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 142 068,00 швейцарських франків, а той зобов’язався його повернути у повному обсязі до 10 серпня 2037 року, разом зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 10,45% річних. Цільове призначення кредиту – на придбання майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1.

10 грудня 2009 року, 24 грудня 2009 року, 10 січня 2011 року, 03 лютого 2011 року, 10 січня 2012 року, 25 січня 2012 року, 10 січня 2013 року, 10 січня 2014 року, 12 травня 2014 року, 27 жовтня 2015 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткові угоди б/н до Кредитного договору, якими змінювався розмір плати за користування кредитом:

- у період з 10 грудня 2009 року по 09 грудня 2010 року встановлювалася ставка за користування кредитом на рівні 5,31% річних;

- з 10 грудня 2010 року по 09 січня 2011 року -12,68% річних;

- з 10 січня 2011 року по 09 січня 2012 року - 6,88% річних;

- з 10 січня 2012 року по 09 січня 2013 року - 7,50% річних;

- з 10 січня 2013 року по 09 січня 2014 року - 9,79% річних;

- з 10 січня 2014 року по 11 травня 2014 року - 10,77% річних;

- з 12 травня 2014 року по 24 травня 2015 року - 4,94% річних;

- з 25 травня 2015 року по 26 жовтня 2015 року - 12,42% річних;

- з 27 жовтня 2015 року по 24 квітня 2016 року - 3,00% річних;

- а починаючи з 25 квітня 2016 року - 12,42% річних.

Для забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1за вказаним кредитним договором 27 жовтня 2015 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки б/н, та окремо з ОСОБА_3 договір поруки б/н. Згідно п. 1.1. Договорів поруки, ст. 553 ЦК України - поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

На виконання кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти.

Відповідачі взяті на себе зобов’язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором не виконують, термін сплати коштів порушено.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а в разі порушення боржником цих вимог той, згідно зі статтями 625, 1048 і 1050 ЦК України, повинен сплатити кредиторові суму боргу та проценти встановлені за умовами кредитного договору.

Вимогами ст. 549 ЦК України, передбачено обов’язок боржника в разі порушення зобов’язання передати кредиторові грошову суму штрафу у вигляді процентної ставки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Відповідно до частини третьої статті 554 ЦК України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У випадках укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того ж зобов’язання, між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

Зазначений висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-185цс14.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, станом на 26.01.2017 року вона складає 159 356,44 швейцарських франків, з яких:

-заборгованість по кредиту - 138 066,63 шв.франків;

-відсотки - 21 220,32 шв.франків;

-підвищені відсотки - 69,49 шв.франків.

ПАТ «Універсал Банк» просить стягнути 48 772,80 швейцарських франків, з яких:

- прострочена заборгованість за тілом кредиту - 1 517,15 шв.франків;

- частка достроково стягуваного тіла кредиту - 47 255,65 шв.франків.

Крім того, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, – стягнути грошову суму в іноземній валюті.

У той же час ВАТ «Банк Універсальний» правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» має право на здійснення операцій в іноземній валюті, згідно банківської ліцензії №92 від 04 грудня 2001 року у відповідності до вимог ст. 5 Декрету КМУ Про валютне регулювання.

Таким чином зазначений кредит правомірно наданий в іноземній валюті, а тому заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню в іноземній валюті, як про це просить позивач, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 533 ЦК України.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно роз’яснень даних в п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.

У разі пред’явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

При ухваленні судом рішення потрібно перерахувати суму боргу з іноземної валюти на національну, урахувати офіційний курс гривні до іноземної валюти, установлений Національним банком України на день ухвалення судового рішення (правова позиція ВСУ в постанові від 18 травня 2016 року в справі №6-474цс16).

Відтак, вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить з основної суми заборгованості 48 772,80 швейцарських франків, яка станом на час розгляду справи згідно ст. 533 ЦК України за курсом НБУ України еквівалентна 1 419 776,20 грн. (48 772,80 швейцарських франків * 29,11).

Отже, суд доходить висновку, що в зв’язку з тим, що між позивачем та поручителями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено окремі договори поруки на виконання одного й того ж зобов’язання, а тому між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

Таким чином, пред’явлений позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Крім того, представником позивача представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які слід стягнути з відповідачів.

Керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити повністю.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №005-2900/756-0074 від 20 серпня 2007 року в розмірі 48 772,80 швейцарських франків, що еквівалентно 1 419 776 (один мільйон чотириста дев’ятнадцять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 20 (двадцять) коп.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №005-2900/756-0074 від 20 серпня 2007 року в розмірі 48 772,80 швейцарських франків, що еквівалентно 1 419 776 (один мільйон чотириста дев’ятнадцять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 20 (двадцять) коп.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 19 512 (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот дванадцять) грн. 64 (шістдесят чотири) коп.

Повне судове рішення складено 28 лютого 2018 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його підписання.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його підписання.

Суддя