Ухвала суду № 72567918, 02.03.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7394/17

2/214/1107/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Прасолова В.М.

при секретарі – Усік М.О.

за участю позивача – ОСОБА_1В

за участю представника позивача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті ОСОБА_3 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про покладення зобов’язання, суд,-

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2018 року у судовому засіданні представник позивача подав до суду позовну заяву, в якій змінив позовні вимоги. Одночасно представник позивача подав заяву з клопотанням про поновлення процесуального строку для подачі зміненого позову.

В обґрунтування клопотання зазначив наступне. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 127 ЦПК України). Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина 2 статті 127 ЦПК України). Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина 3 статті 127 ЦПК України). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк (частина 4 статті 127 ЦПК України). Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов’язку вчинити відповідну процесуальну дію (частина 5 статті 127 ЦПК України). 5 лютого 2018 року, проводилося судове засідання по розгляду його позовної заяви, предметом якого було позовна заява про визнання рішення незаконним та скасування і надання звільненої кімнати. Вказує, що після з’ясування обставин, що призвели до зміни фактичних обставин справи, а саме: наявність рішення суд від 8 травня 1997 року, про існування якого стало відомо лише 5 лютого 2018 року, а саме, у зв’язку із знайденням його позивачем в особистих речах померлого батька ОСОБА_4, у відповідності до змісту якого. Згідно цього рішення суду трикімнатна квартира, що знаходилася, що знаходиться за адресою: Україна, 50057, АДРЕСА_1, була видана його, позивача, померлому батьку ОСОБА_4, разом з яким проживала його, позивача, бабуся по матерії ОСОБА_5, яка була зареєстрована та проживала по день своєї смерті. У зв’язку із суперечками між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, останньою було подано при житті, а саме, 19 березня 1997 року позовну заяву суду, в результаті чого було прийнято рішення 8 травня 1997, а й відповідно розділено квартиру № 40 в будинку № 45 на мікрорайону Гірницький в місті ОСОБА_3, шляхом виділення в користування ОСОБА_5 окремої ізольованої кімнати розміром 12,7 квадратних метрів, а ОСОБА_4 було залишено в користуванні кімнату розміром 17,00 квадратних метрів, 9,4 квадратних метрів. На підставі цього відбулася зміна фактичних обставин справи – надання ордеру на кімнату розміром 12,7 квадратних метрів не може відбутися, оскільки ордер на трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: Україна, 50057, АДРЕСА_1 було видано з самого початку на його, позивача, покійного батька - ОСОБА_4, а після відбувся її розділ за кімнатами в судовому порядку. Враховуючи факт проведення першого судового засідання по справі, вважаю що було пропущено процесуальний строк на зміну предмету самого позову з поважної причини, а саме, знайдення лише 5 лютого 2018 року доказів, що фактично призвело до суттєвої зміни обставин по вирішенню самої справи.

У судовому засіданні представник позивача клопотання підтримав повністю та підтвердив його зміст. Крім того, пояснив, що строк пропущений у зв’язку із змінами законодавства. Під час подання позову, сподівався, що в подальшому можливо буде змінити позов, але внаслідок змін в ЦПК України на даний час строк для цього пропущений.

Позивач підтримав дане клопотання.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про поновлення строку є обґрунтованим та підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Як передбачено ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Відповідно до ст.49 ЦПК України, позивач у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше як за п’ять днів до початку першого судового засідання.

Відповідно до ст. 31 ЦПК України (в редакції 2004) року, який втратив чинності 15 грудня 2017 року, позивач до початку розгляду справи за суттю має право змінити предмет або підставу позову.

Судом встановлено, що у судовому засіданні 2 березня 2018 року позивач подав змінену позовну заяву, в якій змінив вимоги та заявив клопотання про поновлення процесуального строку на подачу уточненого позову. Перше судове засідання по справі було проведено 19 січня 2018 року. Таким чином, позивач пропустив встановлений ст. 49 ЦПК України строк для зміни позовних вимог. Також судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом 14 грудня 2017 року. На той час, відповідно до положень ст.31 ЦПК України (в редакції 2004 року), він мав інші права для зміни позову. 15 грудня 2017 року набрав чинності ЦПК України в іншій редакції, яким право позивача змінювати позовні вимоги, порівняно з ЦПК України (в редакції 2004 року), було обмежено. Суд вважає причину пропуску строку поважною, оскільки прийняття нових законів не залежить від позивача, наявність інших доказів, які потягли зміну позовних вимог, позивачу не були відомі, а тому приходить до переконання про необхідність поновлення процесуального строку.

Керуючись ст.ст. ст.49, 127, 258-260 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку - задовольнити

Поновити позивачу строк для подання зміненого позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов