Постанова № 72567203, 28.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: І.С. Шевяков

28 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1696/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2017, повний текст складено 23.11.17 по справі № 816/1696/17

за позовом приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації від 06.07.2017 року № 1028/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2017р. позовні вимоги задоволено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм процесуального та матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те: що норми статті 39 ПК України в редакції Закону №1797 зазнали змін лише щодо методики коригування ціни контрольованої операції; що ненадання повної чи неконкретної відповіді на запитувану інформацію не є в розумінні Податкового кодексу України підставою для визнання податкової консультації недійсною; що податкова консультація за своїм змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не має сили нормативно-правового акту, не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а є лише допомогою контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону; що жодних управлінських висновків оскаржувана податкова консультація не містить та не приписує позивачу вчинити будь-які обов'язкові дії, а тому не порушує права, свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, листом від 08.06.2017 року №4641/6078 позивач звернувся до ДФС України із запитом про отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування норми підпункту 39.5.4.1 пункту 39.5 статті 39 Податкового кодексу України з наступних питань:

- чи застосовуються норми підпункту 39.5.4.1 пункту 39.5 статті 39 Податкового кодексу України в редакції Закону № 1797 до проведеного платником податків після 01.01.2017 року самостійного коригування ціни контрольованих операцій і сум податкових зобов'язань щодо контрольованих операцій, здійснених у 2016 році;

- якщо норми підпункту 39.5.4.1 пункту 39.5 статті 39 ПК України в редакції Закону №1797 не застосовуються до проведення платником податків після 01.01.2017 року самостійного коригування ціни контрольованих операцій і сум податкових зобов'язань щодо контрольованих операцій, здійснених у 2016 році, то чи вправі такий платник податків під час самостійного коригування у 2017 році ціни контрольованих операцій і сум податкових зобов'язань щодо контрольованих операцій, здійснених у 2016 році, застосовувати нечинну норму Податкового кодексу України, а саме пункт 39.5.4.1 статті 39 в редакції, що діяла до 01.01.2017 року;

- чи можливо застосовувати норми підпункту 39.5.4.1 пункту 39.5 статті 39 ПК України в редакції Закону №1797 для контрольованих операцій, здійснених у 2015 році? Якщо ні, то яку редакцію підпункту 39.5.4.1 статті 39 ПН України слід використовувати платнику податків у 2017 році, для самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов'язань щодо контрольованих операцій, здійснених у 2015 році.

Листом від 06.07.2017 року №1028/6/99-99-15-02-02-15/ІПК ДФС України надала ПрАТ "Полтавський ГЗК" індивідуальну податкову консультацію, якою роз'яснила позивачу наступне:

- враховуючи, що зміни до статті 39 Кодексу, внесені Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі - Закон № 1797), набули чинності з 01.01.2017 року, самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов'язань відповідно до п.п. 39.5.4.1 п.п 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу у редакції Закону №1797 застосовується до контрольованих операцій, здійснених починаючи з 01 січня 2017 року.

Позивач не погодився із цією індивідуальною податковою консультацією та оскаржив її до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надана податкова консультація не відповідає передбаченим для неї законом критеріям та нею неможливо керуватися, оскільки відсутня будь-яка вказівка на спосіб дій, про роз'яснення яких просив позивач, зазначена консультація не містить чітких відповідей на поставлені запитання та викладених у ній роз'яснень норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Пунктом 52.1 статті 52 ПК України встановлено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Пунктом 52.3 статті 52 ПК України визначені обов'язкові вимоги до змісту індивідуальної письмової податкової консультації, що надається контролюючим органом платнику податків, згідно якого індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Отже, платник податків має право на отримання роз`яснень на поставленні у зверненні питання, а тому податкова консультація повинна містити чіткі відповіді на поставлені питання, які не допускають двозначного трактування норми податкового законодавства.

Надана податкова консультація не відповідає визначеним для неї законом критеріям та нею неможливо керуватися, оскільки відсутня будь-яка вказівка на спосіб дій, про роз`яснення яких просив платник податків - ПрАТ "Полтавський ГЗК", та не містить роз'яснень і відповідей на два останні запитання, поставлені позивачем.

Таким чином, в даному випадку зміст податкової консультації протирічить описаним вище правовим нормам.

Відповідно до пункту 53.2 статті 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Окрім того, згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Згідно ч. 2 ст. 53.2 Податкового кодексу України, скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Таким чином, у разі якщо платник не отримав у оскаржуваній податковій консультації роз'яснення застосування норми податкового законодавства, про яке просив, то порушене право платника на належне роз'яснення застосування податкового законодавства може бути забезпечене лише за умови скасування судом попередньої податкової консультації, внаслідок чого відповідач має надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду з даного приводу.

Твердження апелянта, що ненадання повної чи неконкретної відповіді на запитувану інформацію не є в розумінні Податкового кодексу України підставою для визнання податкової консультації недійсною, що податкова консультація за своїм змістом не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не створює та не припиняє прав та обов`язків особи, не є підставами для задоволення апеляційної скарги, оскільки матеріалами справи підтверджено, що надана податкова консультація не відповідає нормам Податкового кодексу України і з цих підстав платник податків вправі оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії.

Посилання апелянта, що норми статті 39 ПК України в редакції Закону №1797 зазнали змін лише щодо методики коригування ціни контрольованої операції, а тому не пом'якшують та не скасовують відповідальність юридичних осіб, також не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки таке посилання відповідача не зазначено в податковій консультації.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення .

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 по справі № 816/1696/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення - з 05.03.2018 року.

Головуючий суддя (підпис)М.І. СтаросудСудді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.М. Яковенко