Постанова № 72567129, 28.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 р. Справа № 646/7117/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковська А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.10.2017 (суддя Сорока О.П., 6100, м. Харків, м-н. Героїв Небесної Сотні, 36, повний текст складено 13.10.17) по справі № 646/7117/17

за позовом ОСОБА_1

до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з березня 2016 року та сплатити виниклу заборгованість з березня 2016 року на рахунок №26257502791463, відкритий у в філії Харківське обласне управління АТ « Ощадбанк»;

- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з 01 березня 2016 року по день стягнення компенсації.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.10.2017 року залишено без розгляду адміністративний позов в частині вимог ОСОБА_3 до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії щодо відновлення виплат пенсії, стягнення заборгованості та компенсації втрати частини грошових доходів з 01.03.2016 року по 06.04.2017 року.

Відповідно до 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без розгляду в частині вимог з 01.03.2016 року по 06.04.2017 року виходив з того, що позивачем оскаржуються бездіяльність відповідача з березня 2016 року, саме з цього моменту починає обчислюватися шестимісячний строк звернення до суду, який сплинув у вересні 2016 року.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства (в редакції чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до п. 9 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції), суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції передчасно прийняв рішення про залишення позову в частині вимог з 01.03.2016 року по 06.04.2017 року без розгляду, оскільки позивач не може бути позбавлений свого права на розгляд даної справи та встановлення або спростування порушення його права на виплату пенсії, яка є основним джерелом його існування.

Отже, з березня 2016 року відповідач припинив виплачувати позивачу належну пенсію. Будь-які повідомлення позивачу від Управління про підстави призупинення виплат пенсії на адресу позивача не надходили.

Таким чином, суд першої інстанції не надав належної оцінки, зокрема, не врахував, що пенсія позивачу призначена довічно і визначених ст. 49 Закону № 1058-ІV у пенсійного органу в даному спірному випадку - не було.

Судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції про обчислення такого строку з 07.04.2017, та звертає увагу на тому, що в даному спірному випадку позивачем не пропущено строк звернення до суду за захистом свої пенсійних прав, допущених пенсійним органом при припиненні виплати пенсії з 01.03.2016.

Так, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги у даному випадку, що спір у цій справі пов'язаний з невиплатою пенсійним органом сум пенсійного забезпечення ОСОБА_1, які є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції). Цей довід випливає з наступних положень законодавства, і відповідно строк звернення до адміністративного суду за відновленням порушених пенсійних прав може обмежуватися лише спеціальною нормою Закону № 1058-IV, що не суперечить положенням частини першої статті 99 КАС України (в редакції, що діяла на час ухвалення місцевим судом оскаржуваного рішення), яка не виключає можливості розгляду спорів у справах, пов'язаних з пенсійними виплатами за минулий час поза межами шестимісячного строку.

Зокрема, відповідно до частини другої статті 46 Закону № 1058-IV, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви в частині вимог з 01.03.2016 року по 06.04.2017 року без розгляду.

За викладених обставин, а також враховуючи те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду від 13.10.2017 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. 245, 246, 250, 308, 310, 312, п. 4 ч. 1, ст. 320, ст. 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.10.2017 по справі № 646/7117/17 скасувати.

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії та зобов'язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.О. Бондар В.А. Калиновський Постанова складена в повному обсязі 05.03.18.