Постанова № 72566793, 26.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 539/1057/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21.11.2017, суддя Даценко В.М., м. Лубни, Полтавська область по справі № 539/1057/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області третя особа Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з приводу ненадання встановленого Законом повідомлення про прийняте рішення про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження неправомірними; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надати повідомлення про прийняте рішення про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21.11.2017 року частково задоволено позов.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.03.2017 року.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.03.2017 року в порядку встановленому, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про пенсійне забезпечення", постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.200 року за № 1566/11846 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 11, 86, 159 КАС України (в редакції чинній на момент подачі апеляційної скарги), Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності та не задовольняти апеляційну скаргу.

Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області подало клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 16.03.2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ в Полтавській області з заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням 5 % за втрату працездатності відповідно до п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (а.с. 16).

Листом від 04.04.2017 року № 158/70-03 ГУПФУ в Полтавській області повідомив позивача, що обчислення його пенсії із застосуванням п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» буде проведено лише після внесення змін у свідоцтво про його хворобу (а.с. 17).

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що за результатами розгляду заяви про перерахунок пенсії відповідач повинен прийняти рішення про її задоволення, відмову або ж повідомити заявника про недоліки поданої заяви. Всупереч вказаним нормам, відповідач не прийняв жодного з цих рішень, а з власної ініціативи розглянув її в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до п. 4.1 розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (з наступними змінами та доповненнями) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Частиною 5 ст. 45 Закону 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Про відсутність на даний час підстав для проведення перерахунку пенсії позивач повідомлений пенсійним органом листом від 04.04.2016 року № 158/70-03 (а.с. 17).

Абзацом 2 п. 4.7 Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Зважаючи на те, що в листі відповідача від 04.04.2016 року № 158/70-03 відсутнє будь - яке посилання на прийняте рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку, що всупереч нормам діючого законодавства, відповідач не прийняв жодного з цих рішень, а з власної ініціативи розглянув заяву в порядку Закону України "Про звернення громадян".

Колегія суддів зазначає, що на момент вирішення спору регулювання порядку призначення пенсій з коштів Пенсійного фонду здійснювалось відповідно до Закону № 1058-1У.

Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 63 Закону № 1058-1У, п.п. 1, п. 10 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за № 41/26486, начальник управління керує діяльністю управління, персонально відповідає за виконання покладених на управління завдань. Таким чином від імені територіального органу Пенсійного фонду приймає рішення його начальник.

Згідно з п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію (ст. 58 зазначеного Закону) він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонду України, яке затверджує Кабінет Міністрів України.

Прийняття рішення начальником управління в межах спірних відносин є способом реалізації владних повноважень в розумінні вищенаведених конституційних принципів.

При цьому, колегія суддів зауважує, що пункт 4.3 Порядку доповнено абзацом шостим згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 року N 13-2 (зміни набрали чинності 08.09.2015 року).

Згідно п. 4.3 Порядку № 22-1 рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.

Таким чином, дана норма регламентує порядок підписання рішень пенсійного органу про призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший.

Верховний Суд України у своїх висновках викладених у постанові від 22 квітня 2014 року (Справа №21-484а13) зазначив, що за результатами розгляду заяви з доданими до неї документами пенсійний орган ухвалює рішення про перерахунок чи про відмову в перерахунку раніше призначеної пенсії.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що прийняття рішення начальником управління в межах спірних відносин є способом реалізації владних повноважень в розумінні вищенаведених конституційних принципів.

Отже, абзац шостий пункту 4.3 Порядку не визначає порядок підписання рішень пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії. При цьому, колегія суддів звертає увагу на приписи ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-1У, які встановлюють, що пенсійний орган приймає рішення як про перерахунок пенсії, так і про відмову в перерахунку пенсії.

Суду відповідачем не надано беззаперечних доказів щодо повноважень працівників пенсійного органу на прийняття та підписання відмови в перерахунку пенсії від 04.04.2017 року № 158/70-03.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що лист відповідача від 04.04.2017 року № 158/70-03 про відмову в перерахунку пенсії позивача не відповідає критеріям, встановленим п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21.11.2017 по справі № 539/1057/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)В.А. КалиновськийСудді(підпис) (підпис) О.М. Калитка В.О. Бондар Повний текст постанови складено 05.03.2018.