Окрема думка судді № 72566003, 01.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/26293/15

ОКРЕМА ДУМКА

01 березня 2018 року м. Київ

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2017 року - скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.

Вважаю, що у даній справі Київський апеляційний адміністративний суд дійшов помилкових висновків з огляду на наступне.

Під час вирішення спору встановлено, що між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) від 22.01.2015 «Лояльний» у гривнях №009-16537-220115, умовами якого передбачено залучення від ОСОБА_2 вкладу у розмірі 200 000,00 грн. на строк до 21.02.2015 (включно) на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1.

Також, між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» підписана додаткова угода №1 від 22.01.2015 до договору банківського вкладу (депозиту) від 22.01.2014 №009-16537-220115, згідно якої сторони домовились викласти п.1.8 договору в такій редакції «Зарахування Вкладнику на Рахунок здійснюється з власного поточного або власного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п.5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього Договору, не застосовуються.

У разі, якщо в день укладення Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладеним».

Згідно з наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення від 22.01.2015 №44773502, на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_1 зараховано грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн.

У той же час, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», яким з 03.03.2015 розпочато процедуру виведення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 до 02.06.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

В подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» від 08.04.2015 №71 до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 внесено зміни, а саме: викладено пункт 2 цього рішення у такій редакції: « 2. Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» від 03.08.2015 №147 строки здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» продовжено до 02.10.2015 включно.

На підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» від 02.10.2015 №664, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 02.10.2015 №181.

Відповідно до вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з 05.10.2015 по 04.10.2017 та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Листом від 23.09.2015 №8821/721 ОСОБА_2 повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 22.01.2015 «Лояльний» у гривнях №009-16537-220115, з огляду на пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, єдиною підставою, з якої позивача не визнано особою, яка набула право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та не було включено до відповідного переліку, є визнання укладеного між позивачем і Банком договору банківського вкладу (депозиту) нікчемним саме з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд фактично визнав правомірними такі дії та висновки Уповноваженої особи Фонду.

З цього приводу вважаю необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

На мою думку, відповідачем не надано беззаперечних доказів наявності підстав, які наведені у статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для визнання нікчемним правочину у випадку, який розглядається.

Так, у частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У силу вимог частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Разом із тим відповідачами не наведено доказів наявності підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу у досліджуваному випадку; відповідачами також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Відповідно до копії платіжного доручення № 44773502 від 22.01.2015 на депозитний рахунок позивача надійшли кошти у розмірі 200 000 грн.

Отже, кошти було перераховано до запровадження тимчасової адміністрації, при цьому факт зарахування коштів відповідач не заперечує, а назване платіжне доручення є належним і допустимим доказом на підтвердження цієї обставини.

З урахуванням наведеного, вважаю, що у межах спірних правовідносин відповідачем не доведено існування підстав, передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону 4452-VI, для віднесення спірного правочину до нікчемних. Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

За таких обставин, на мою думку, твердження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» щодо нікчемності договору банківського вкладу є припущенням, яке не доведено належними доказами у встановленому законом порядку.

Вважаю, що у межах спору відповідачем не доведено наявність правових підстав стосовно невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду як вкладника відповідно до договору банківського вкладу, а тому така бездіяльність уповноваженої особи суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною.

Ураховуючи викладене, правильним був би висновок про те, що ОСОБА_2 є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому вона протиправно не була включена до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів. Отже, бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є протиправною, а тому, суд попередньої інстанції, на моє переконання, обґрунтовано зобов'язав уповноважену особу Фонду подати до ФГВФО інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, що має право на відшкодування коштів за рахунок ФГВФО.

Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 13.06.2017 № К/800/15157/16, К/800/17232/16, від 29.06.2017 К/800/21889/16.

Відповідно до ч.3 ст.34 КАС України, суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.

Користуючись таким правом, не погоджуюся з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у зв'язку з недотриманням при її прийнятті принципів законності та рівності вкладників банку перед законом.

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду О.А. Губська

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Ключкович В.Ю.

Беспалов О.О.