Рішення № 72562596, 27.02.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/21/18

РІШЕННЯ

іменем України

27 лютого 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання Варченко В.В. представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача Ільчика О.В. представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Блідної В.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Хмельницький обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Хмельницький обласний військовий комісаріат, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 47 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 року № 121 щодо відмови у призначенні ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_4, одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", у зв'язку з встановленням ОСОБА_4 ІІІ групи інвалідності довічно, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 150-ти кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 16.11.1987 року по 02.09.1989 року проходив військову службу в республіці Афганістан, де під час виконання службових обов`язків отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови, шиї та лівої руки, а також був важко контужений.

Вказує, що згідно з рішенням військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 05.05.2014 року (витяг з протоколу № 231) наявні в нього поранення та контузія є такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

У зв'язку з цим, рішенням Хмельницької обласної МСЕК (довідка № АВ 0323649 від 02.06.2014 року) позивачу вперше була призначена ІІІ група інвалідності з 28.05.2014 року.

Зважаючи на це, пункт 47 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 року № 121 щодо відмови у призначенні ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та надав суду пояснення за змістом даного адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, та надав суду пояснення згідно відзиву поданого на даний адміністративний позов.

В обґрунтування відзиву зазначив, що позивачем було надано до Хмельницького обласного військового комісаріату неповний пакет документів, а саме останнім не було надано жодного документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Детально позиція відповідача викладена у письмовому відзиві на даний адміністративний позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Хмельницького обласного військового комісаріату в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 у період з 16.11.1987 року по 02.09.1989 року проходив військову службу в республіці Афганістан, де під час виконання службових обов`язків отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови, шиї та лівої руки, а також був важко контужений.

Зазначені поранення та контузія пов'язані з виконанням позивачем обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, внаслідок чого ОСОБА_4 в подальшому отримав інвалідність, що підтверджується витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 231 від 05.05.2014 року, а також довідкою Хмельницької обласної МСЕК № АВ 0323649 від 02.06.2014 року позивачу призначена ІІІ група інвалідності з 28.05.2014 року.

У жовтні 2017 року позивач звернувся до Хмельницького обласного військового комісаріату із заявою та усіма належними документами стосовно призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Хмельницькоий обласний військовий комісаріат направив заяву позивача та додані до неї документи за належністю до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення.

Згідно з рішенням від 24 листопада 2017 року, оформленим протоколом № 121, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відмовила позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки позивачем не було надано повного переліку документів, передбачених Порядком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року, а саме документу, який би свідчив про причини та обставини поранення, зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Не погодившись з протоколом № 121 від 24 листопада 2017 року комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині відмови щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Згідно зі статтею 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дія цього закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

У постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року по справі № 21-563а14 визначено, що право на отримання допомоги виникає у військовослужбовця з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби. Крім того, визначено, що одноразова грошова допомога є компенсаційним механізмом соціального захисту військовослужбовців, які спрямовані на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту - Порядок № 975).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, з посиланням на неподання останнім документу, що свідчить про обставини поранення.

Відповідно до пункту 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (надалі - Положення № 402), за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Згідно з пунктом 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення; г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами) надалі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Отже, посилання відповідача на те, що позивачем не було надано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження - є помилковим.

В матеріалах справи міститься витяг з протоколу засідання військово - лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 231 від 05.05.2014 року.

Як видно з даного витягу у позивача були виявлені множинні вогнепальні осколкові поранення в голову, шию та ліву руку (контузія) (1988 року), з наявністю множинних зміцнілих шкірних рубців в місцях поранення: в правій половині тім'яної ділянки голови 1 (один) рубець розміром 1,5 x 0,2 см., по задній поверхні лівої половини середньої третини шиї 1 (один) рубець розміром 1,0 x 0,3 см., в лівій завушній ділянці 1 (один) рубець розміром 1,4 x 0,5 см., по тильній поверхні лівої кисті в проекції ближнього кінця 5-ї п'ясної кістки 1 (один) рубець розміром 3,0 x 2,0 см.

Довідкою Хмельницької обласної МСЕК серії № АВ 0323649 від 02 червня 2014 року позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності з 28.05.2014 року у зв'язку із тим, що травма /контузія/ поранення та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.

Крім того, відповідно до наявного в матеріалах справи, висновку спеціаліста у галузі судово - медичної експертизи ОСОБА_5 № 395 від 15.04.2014 року встановлено, що при огляді позивача виявлено рубці м'яких тканин правої половини тім'яної ділянки голови, шиї, лівої завушної ділянки голови, лівої кисті, які можуть бути слідами загоєння осколкових поранень, що могли бути спричинені обстежуваному під час проходження військової строкової служби в період 1988 року, не виключено, за вказаних ним обставин, про це свідчить характер та локалізація рубців та дані представлених документів.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2015 року у справі № 2-а-1626/12/1370 зазначається, що документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що визначення документа про обставини поранення наведено у пункті 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530 від 14 серпня 2014 року.

Вказаним нормативним актом визначено, що для отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності особою також додається документ про обставини поранення - копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідка командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема, про те, що поранення контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Разом з тим встановлено, що такий документ подається лише у разі, якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Пунктом 21.21 Положення № 402, визначений порядок встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва) для учасників бойових дій при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби. Ці особи, незалежно від причин їх звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебуванням у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва)

Саме в такому порядку військово-лікарська комісія Західного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України встановила причинний зв'язок поранення, контузії позивача з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Тобто, за змістом вказаного Положення категорія осіб, до якої належить позивач, при зверненні за отриманням одноразової грошової допомоги - не зобов'язана надавати додатково документ про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Згідно з пунктами 12-13 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

На виконання наказу Міністра оборони України від 12 квітня 2007 року № 168 "Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби" (надалі - наказ №168) у Міністерстві оборони України створено постійно діючу комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.

Згідно з п. 2 наказу № 168 голова комісії, зокрема, забезпечує підготовку пропозицій та подає їх Міністру оборони України для прийняття рішень про призначення грошової допомоги.

Отже, з урахуванням положень наказу № 168, відповідну пропозицію для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги повинна надавати постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.

За результатами розгляду такої пропозиції комісії Міністр оборони України приймає відповідне рішення (позитивне або негативне).

Згідно пункту 15 Порядку № 975 рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач, Міністерство оборони України, за наслідками розгляду документів позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги прийняв рішення про відмову останньому у виплаті коштів.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач відмовляючи позивачу в отримані одноразової допомоги дійшов помилкового висновку, що позивач не має права на одержання такої допомоги.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи те, що Міністерство оборони України приймаючи оскаржуване рішення діяло всупереч приписів частини 2 статті 2 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним пункту 47 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 року № 121 щодо відмови у призначенні ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", а тому його слід скасувати.

Крім того, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_4, одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, у зв'язку з встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності довічно, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 150-ти кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

З врахуванням викладених обставин, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 30634) до Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Хмельницький обласний військовий комісаріат (вул. Героїв Майдану, 64, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 08202826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 47 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 року № 121 щодо відмови у призначенні ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_4, одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", у зв'язку з встановленням ОСОБА_4 ІІІ групи інвалідності довічно, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 150-ти кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 березня 2018 року

Головуючий суддя В.К. Блонський