Рішення № 72561442, 05.03.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року ЛуцькСправа № 161/19454/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Луцьке об'єднане управління ПФУ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 17 листопада 2017 року №43 щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язання призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши у пільговий стаж роботи періоди з 01 січня 1992 року по 10 грудня 2001 року у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» та з 24 жовтня 2002 року по 14 грудня 2005 у ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» календарно, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії до Луцького об'єднаного управління ПФУ, а саме, з 19 вересня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 вересня 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії на підставі пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки має достатній пільговий стаж роботи та досягла відповідного віку для призначення пільгової пенсії.

17 листопада 2017 року Луцьким об'єднаним управлінням ПФУ прийнято рішення №43, яким ОСОБА_1 було відмовлено у призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу з тих підстав, що пільговий стаж становить 18 років 23 дні замість необхідних 20 років.

Зі змісту вказаного рішення випливає, що до пільгового стажу роботи були зараховані періоди роботи позивача з 17 липня 1980 року по 31 грудня 1991 року - календарно, а з 01 січня 1992 року по 10 грудня 2001 року та 24 жовтня 2002 року по 14 грудня 2005 за фактичною тривалістю на посадах рівничниці стрічко-рівничного цеху, оператора рівничного обладнання (устаткування) на ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» та ЗАТ «Волинський шовковий комбінат».

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що порушує її законні права та інтереси, оскільки періоди роботи на відповідній посаді (рівничниці стрічкарки, оператор рівничного обладнання (устаткування)), що дає право на пільгову пенсію, підтверджуються записами у трудовій книжці, а на день подання заяви відповідачу вона досягла пенсійного віку, має пільговий стаж роботи більше 20 років, а тому має право на пенсію згідно пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, позивач вважає помилковими висновки відповідача про те, що за періоди з 01 січня 1992 року по 10 грудня 2001 року та з 24 жовтня 2010 року по 14 грудня 2005 року до пільгового стажу зараховуються лише фактично відпрацьовані дні, оскільки законодавець не пов'язує обчислення пільгового стажу із зайняттям на цих роботах повний робочий день.

З наведених вище підстав позивач просила позов задовольнити повністю.

Відповідно до ухвали судді від 08 лютого 2018 року розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно із частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.

У відзиві на позов від 16 лютого 2018 року за вих. №2089/06-14 (а. с. 45-48) відповідач позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що згідно з рішенням комісії про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області від 07 листопада 2017 року №80/960 ОСОБА_1 зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 114 Закону України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 17 липня 1980 року по 31 грудня 1991 року - календарно, а з 01 січня 1992 року по 10 грудня 2001 року за фактичною тривалістю. При цьому, згідно з поданими ОСОБА_1 документами пільговий стаж позивача становить 18 років 23 дні, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництва, робіт, професій, посад і показників, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Відповідач також наголошує, що Порядком №383 передбачено, що у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 19 жовтня 2017 року звернулась до Луцького об'єднаного управління ПФУ із заявою про призначення їй пенсії за віком на підставі пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.28).

Рішенням комісії питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - комісія з питань підтвердження стажу роботи) про результати розгляду заяви від 07 листопада 2017 року №80/960 зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 17 липня 1980 року по 31 грудня 1991 року календарно та з 01 січня 1992 року по 10 грудня 2001 року за фактичною тривалістю (а. с. 29).

Як слідує з вказаного рішення, комісією з питань підтвердження стажу роботи відповідно до записів трудової книжки, довідки від 04 вересня 2017 року №2678/01.20, виданої Державним архівом Волинської області, довідок від 11 вересня 2017 року №2155/1-11 - №2160/1-11, копій наказів від 16 липня 1980 року №1912, від 10 грудня 2001 року №349, копії особової картки форми Т-2, виданих комунальною установою Луцький міський трудовий архів Луцької міської ради, було встановлено, що ОСОБА_1 з 17 липня 1980 року по 10 грудня 2001 року працювала рівничницею стрічко-рівняльної дільниці підготового цеху прядильної фабрики на ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс». Наказом від 10 жовтня 1982 року №989 ОСОБА_1 присвоєна суміжна професія - «ленточница 3 разряда». Також комісією було встановлено, що позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_2, до виповнення їй півторарічного віку в період з 28 жовтня 1984 року по 02 березня 1986 року, а у період з 14 квітня 1992 року по 17 квітня 1992 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати без зазначення причини.

17 листопада 2017 року Луцьке об'єднане управління ПФУ Волинської області прийняло рішення №43 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 вересня 2017 року, яким їй відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки пільговий стаж роботи позивача становить 18 років 23 дні (а. с. 30).

З вказаного рішення вбачається, що загальний трудовий стаж ОСОБА_1 становить 26 років 03 місяців 25 дні, а до пільгового стажу роботи позивача (18 років 23 дні) зараховано такі періоди роботи: з 01 вересня 1979 року по 14 липня 1980 року - навчання за спеціальністю рівняльниця вмінням обслуговувати стрічкарні машини, що становить 10 місяців 1 день; з 17 липня 1980 року по 05 вересня 1996 року - робота на посаді рівничниці стрічко-рівняльної дільниці підготовного цеху прядильної фабрики на ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» на підставі довідки №2160/1-11 від 11 вересня 2017 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, та №2158/1-11, №2159/1-11 від 11 вересня 2017 року про фактично-відроблені дні протягом яких працівник працював повний робочий день із шкідливими умовами праці при 5-ти денному робочому тижні, що становить 16 років 01 місяць 19 днів; з 24 жовтня 2002 року по 14 грудня 2005 року - робота на посаді оператора рівничного устаткування у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» на підставі довідки №01-9/55 від 18 вересня 2017 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та №01-9/56 від 18 вересня 2017 року про фактично-відроблені дні протягом яких працівник працював повний робочий день із шкідливими умовами праці при 5-ти денному робочому тижні, що становить 1 рік 00 місяців 20 днів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) визначено категорії осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зокрема, відповідно до пункту «є» статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Отже, робота на виробництві та за професією, зазначеними в названому пункті, на підставі закону виокремлена в окрему категорію робіт та професій серед восьми інших, передбачених статтею 13 Закону №1788-ХІІ, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

До набрання чинності Законом №1788-XII діяв Список виробництв і професій, робота на яких дає право робітницям текстильної промисловості право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року №1021, який включає виробництва: бавовняне, ватне, льняне, вовняне, шовкове, конопле-джутове, трикотажне, текстильно-галантерейне і валяльно-повстяне; текстильні цехи у виробництвах штучного та синтетичного волокна. Професії: рівничниці стрічкарки.

Після набрання чинності Законом №1788-XII діє Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення», згідно якого право на отримання пільгової пенсії за віком після досягнення 55-річного віку мають жінки, які пропрацювали на виробництвах: бавовняне, ватне, льняне, вовняне, шовкове, конопле-джутове, трикотажне, текстильно-галантерейне і валяльно-повстяне, текстильні цехи (дільниці, відділення) у виробництвах штучного та синтетичного волокна, виготовлення металевих сіток. Професії: оператори рівничного обладнання.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що призначення пільгової пенсії робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, залежить від наявності підстав та умов, передбачених саме цією нормою права, і не пов'язано з законодавчими передумовами, встановленими для інших категорій осіб, визначених статтею 13 цього Закону, які мають право на пільгову пенсію, але за умов і в порядку, передбачених окремо для кожної категорії таких осіб. Тобто, для призначення пенсії за пунктом «є» статті 13 Закону №1788-ХІІ особа мала бути робітницею не будь-якого текстильного виробництва, а текстильного виробництва за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, бути зайнятою (працювати) на верстатах і машинах, мати відповідні стаж роботи (не менше 20 років) та вік (50 років).

Нормативні положення щодо обліку, тривалості чи режиму робочого часу, як-от перебування на роботі повний/неповний робочий день (наприклад, як це визначено пунктами «а», «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ), застосування яких приписано до інших категорій осіб, перелік яких наведений у статті 13 цього Закону, до осіб, які заявлять про право на пенсії за пунктом «є» статті 13 зазначеного Закону, не мають застосовуватися.

Таку правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 29 червня 2017 року у справі №161/19344/13-а.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок): основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_2 усі записи внесені відповідно до норм чинного законодавства, засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою роботодавця (а. с. 8-10).

Як слідує із трудової книжки, ОСОБА_1 17 липня 1980 року прийнята рівничницею четвертого розряду стрічко-рівничного цеху Луцької меланжевої прядильно-ткацької і оздоблювальної фабрики імені 60-річчя Радянської України; 01 жовтня 1982 року позивачу присвоєна суміжна професія стрічкарки третього розряду; 01 січня 1988 року у зв'язку з вдосконаленням структури виробництва посаду позивача вважають оператором рівничного обладнання четвертого розряду; 02 жовтня 1995 року на основі реорганізації структури виробництва посаду позивача вважають оператором рівничного обладнання четвертого розряду стрічко - рівничної дільниці підготовчого цеху прядильної фабрики; 10 грудня 2001 року позивач звільнена з ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін; 24 жовтня 2002 року прийнята оператором рівничного устаткування четвертого розряду до підготовчого цеху прядильного виробництва ЗАТ «Волинський шовковий комбінат»; 14 грудня 2005 року звільнена з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності. Із записів внесених до трудової книжки ОСОБА_1 також слідує, що підприємство неодноразово перейменовувалось.

Відтак, безперервні періоди роботи позивача на даному підприємстві з 17 липня 1980 по 10 грудня 2001 року та з 24 жовтня 2002 року до 14 грудня 2005 року підтверджуються записами внесеними до її трудової книжки та не потребують додаткового відокремлення та підтвердження довідками, оскільки законодавством визначено, що право на пільгову пенсію мають робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах (професія оператори рівничного обладнання).

На думку суду, відповідач дійшов помилкового висновку, що за періоди роботи позивача з 01 січня 1992 року по 10 грудня 2001 року та з 24 жовтня 2002 року по 14 грудня 2005 року до пільгового стажу зараховуються лише фактично відпрацьовані дні, оскільки законодавець не пов'язує обчислення пільгового стажу згідно з пунктом «є» статті 13 Закону №1788-XII із зайняттям на цих роботах повний робочий день.

Таким чином, пільговий стаж роботи ОСОБА_1 за періоди роботи з 17 липня 1980 року по 10 грудня 2001 року та з 24 жовтня 2002 року по 14 грудня 2005 року сукупно становить понад 20 років і підтверджується належними і достатніми доказами, в зв'язку з чим висновок відповідача про неможливість його зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, на думку суду, є протиправним.

Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), який набув чинності з 01 січня 2004 року, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Як визначено статтею 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Такими чином, за період з 01 січня 2004 року до страхового стажу зараховуються періоди діяльності залежно від факту та суми сплачених внесків.

Проте, як визначено частиною четвертою статті 24 Закону №1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. За період до 01 січня 2004 року обчислення трудового стажу здійснювалось відповідно до статей 56-63 Закону №1788-XII.

Згідно зі статтею 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Отже, незалежно від того, коли призначатиметься пенсія, робота до 01 січня 2004 року, як постійна, так і тимчасова, як з повним, так і з неповним робочим днем, незалежно від суми сплачених внесків зараховується до страхового стажу в повному обсязі.

Слід також зауважити, що відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на порядок підтвердження стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці, що визначений Порядком №383. Пунктом 7 Порядку №383 встановлено, що у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні.

Проте даний Порядок №383 не може застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки, як визначено пунктом 1 цього Порядку, він регулює застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відтак не поширює свою дію на обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту «є» статті 13 №1788-XII.

Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Таким чином, періоди роботи ОСОБА_1 на посаді оператора рівничного обладнання (устаткування) з 01 січня 1992 року по 10 грудня 2001 року у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» та з 24 жовтня 2002 року по 14 грудня 2005 року у ЗАТ «Луцький шовковий комбінат» є періодами, які включається до спеціального стажу та повинні зараховуватися календарно.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відтак, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, оскільки на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону №1788-XII позивач досягла 55 років, її пільговий стаж становив більше 20 років, тому рішення від 17 листопада 2017 року №43 про результати розгляду заяви від 19 вересня 2017 року про призначення пенсії на пільгових умовах, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 01 січня 1992 року по 10 грудня 2001 року у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» та за період з 24 жовтня 2002 року по 14 грудня 2005 року у ЗАТ «Луцький шовковий комбінат» календарно, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто, з 19 вересня 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 17 листопада 2017 року №43 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 вересня 2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити та виплачувати з 19 вересня 2017 року ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 01 січня 1992 року по 10 грудня 2001 року у Відкритому акціонерному товаристві «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» та з 24 жовтня 2002 року по 14 грудня 2005 у Закритому акціонерному товаристві «Волинський шовковий комбінат» календарно.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (43024, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 40370530) судові витрати у розмірі 640 грн 00 коп. (шістсот сорок грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк