Рішення № 72561439, 02.03.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року ЛуцькСправа № 803/2010/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.12.2017 № UA205110/2017/000138/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з фактурою від 31.01.2017 № VF50/03/17 ОСОБА_2 було придбано у компанії «SASCHA SP.Z О.О.» автомобіль марки Toyota Camry, 2016 року випуску, який транспортувався з США перевізником (експедитором) Atlantic Express CORP, за ціною 5900,00 доларів США, включаючи вартість доставки. З метою митного оформлення вказаного товару позивачем подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію (далі - МД) від 08.12.2017 № UA205090/2017/058404 та документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), із заявленою митною вартістю за ціною договору.

Проте, позивачу було безпідставно відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.12.2017 № UA205090/2017/00384, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.12.2017 № UA205110/2017/000138/1.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів від 21.12.2017 № UA205110/2017/000138/1 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки декларантом надано всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом). При цьому, відповідачами письмово не повідомлено підстави для витребування додаткових документів, не зазначено, які саме складові частини митної вартості необхідно підтвердити та якими саме документами, передбаченими МК України, крім того, не проведено процедуру консультацій в письмовій формі, не дотримано послідовності застосування методів визначення митної вартості із письмовим повідомленням про це декларанта, а також не надано декларанту письмової інформації про причини невизнання митної вартості та письмового обґрунтування розрахунку числового значення скоригованої митної вартості.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 21.12.2017 № UA205110/2017/000138/1.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 22.01.2018 № 71/03-70-10/14 (а. с. 43-48) представник відповідача Волинської митниці ДФС Борсук С.А. адміністративний позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що у зв'язку невиконанням декларантом у повному обсязі законних вимог митниці про надання додаткових документів митну вартість товару правомірно було визначено за резервним методом.

У поданій до суду відповіді на відзив від 29.01.2017 (а. с. 135-136) позивач не погодилася з відзивом на позовну заяву, вважає рішення про коригування митної вартості товарів від 21.12.2017 № UA205110/2017/000138/1 протиправним з підстав, викладених в позовній заяві.

Станом на 01.03.2018 заперечень на відповідь на відзив відповідач не подав.

Крім того, 12.02.2018 за вх. № 1863/18 позивач подала письмове клопотання про стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат, пов'язаних з правничою допомогою, в сумі 4933,60 грн. (а. с. 141-142).

26.02.2018 за вх. № 2566/18 представник відповідача Борсук С.А. подала до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (а. с. 151-154).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2018 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, далі - КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (а. с. 1).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд даної справи в судовому засіданні (а. с. 139).

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 08.12.2017 для митного оформлення товару - бувшого у використанні, пошкодженого автомобіля Toyota Camry, номер кузова НОМЕР_2, 2016 року випуску, декларантом (ПП «Прайд Сервіс») на митний пост «Луцьк» було подано МД № UA205090/2017/058404 (а. с. 49-50) та комплект документів (а. с. 10, 18-22, 30-33). Вказаний товар надійшов на адресу ОСОБА_2 згідно з фактурою від 31.03.2017 № VF50\03\17, від компанії «SASCHA SP.Z О.О.» (а. с. 10). При цьому, як вбачається із графи 43 зазначеної МД № UA205090/2017/058404, вказаний товар був задекларований за першим методом, тобто за ціною договору.

Мотивуючи тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості (декларантом до митного оформлення не надано документів, що підтверджують витрати понесені на транспортування та страхування оцінюваного транспортного засобу до моменту перетину митного кордону України, та яким чином здійснено перевезення товару до митного кордону України та ким відправлено імпортований товар; дане переміщення транспортного засобу є вантажним відправленням, згідно Salvage Certificate продавцем транспортного засобу є Suffolk Total Loss Allstate Insuranse Company, покупцем - SASCHA SP.Z О.О., однак інформацію щодо продавця Suffolk Total Loss Allstate Insuranse Company декларантом до митного оформлення не надано; відповідно до фактури від 31.03.2017 № VF50\03\17 термін оплати 120 днів - 29.07.2017, проте декларантом не надано платіжне доручення банку (чек на оплату імпортованого товару), що містить реквізити, необхідні для ідентифікації товару; наданий звіт від 11.08.2017 № 637/6 про визначення ринкової вартості транспортного засобу проведений експертом ОСОБА_4, не може бути взятим до уваги, оскільки експерт ОСОБА_4 не внесений до Реєстру атестованих судових експертів) 11.12.2017 посадовою особою митного органу декларанту було підготовлено та направлені електронні повідомлення та запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару; за наявності - інші платіжні документи та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копію митної декларації країни відправлення; рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов купівлі імпортованого транспортного засобу; рахунки на здійснення платежів третім особам (Suffolk Total Loss Allstate Insuranse Company); догорів на перевезення товару; морський страховий поліс; коносамент; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовані спеціалізованими експертними організаціями; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості (а. с. 16 зворот -17).

У відповідь на вказане повідомлення декларантом ПП «Прайд Сервіс» було надіслано лист від 20.12.2017 № 40-вих. (а. с. 14-15), в якому повідомлено про те, що продавцем транспортного засобу є компанія «SASCHA SP.Z О.О.», а тому в декларанта відсутня будь-яка інформація чи документи щодо взаємовідносин Suffolk Total Loss Allstate Insuranse Company з будь із ким, а також про відсутність у декларанта декларації країни відправлення, будь-яких рахунків про сплату Suffolk Total Loss Allstate Insuranse Company, оскільки товар купувався позивачем у польської фірми, підтвердженням чого є фактура від 31.03.2017 № VF50\03\17 та про не понесення позивачем комісійних витрат, крім того декларантом надано митному органу додаткові документи (висновок № 111 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Toyota Camry LE vin-НОМЕР_2 від 18.12.2017; коносамент № 1704006/1, лист від фірми Atlantic Express Corp. від 12.09.2017 з перекладом; лист від фірми - продавця фірми «SASCHA SP.Z О.О.» про проведення розрахунку із покупцем в повному обсязі; цінову інформацію по лотах №№ 46338407, 40784097, 41016597, 39754927, 30218036). Разом з тим, в даному листі декларантом зазначено прохання про чітке зазначення митницею причин та підстав витребування додаткових документів, а також чітке зазначення, які саме складові частини митної вартості потрібно підтвердити та якими саме документами передбаченими відповідною частиною статті 53 МК України, а також зазначено прохання врахувати даний лист та проводити консультації виключно в письмовій формі, дотримуватись послідовності застосування методів визначення митної вартості із письмовим повідомленням про це декларанта, надавати декларанту письмову інформацію про причини невизнання митної вартості, в разі коригування митної вартості надати письмове обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості (а. с. 11-15, 23-28, 31-33).

21.12.2017 посадовою особою митниці у відповідь на лист декларанта від 20.12.2017 № 40-вих було підготовлено та направлено електронне повідомлення (а. с. 17 зворот), в якому було зазначено, що під час здійснення контролю правильності митної вартості встановлено, що імпортований транспортний засіб громадянкою України ОСОБА_2 ввезено морським транспортом, країною відправки транспортного засобу є Сполучені Штати Америки, митниця на кордоні «Одеський морський торговельний порт», декларантом до митного оформлення надано документи, в яких вказані витрати, понесені на транспортування оцінюваного транспортного засобу до моменту перетину митного кордону України, довідка, видана компанією Atlantic Express Corp, штат Texas порт Norfolk. Згідно з Salvage Certificate продавцем транспортного засобу є Suffolk Total Loss Allstate Insuranse Company, покупцем - SASCHA SP.Z О.О., однак інформації щодо продавця Suffolk Total Loss Allstate Insuranse Company про взаємозв'язок між даними компаніями декларантом не надано, також не надано документів, які засвідчують факт оплати транспортування. Крім того, зазначено, що декларантом не надано рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов купівлі імпортованого транспортного засобу, рахунки про здійснення платежів третім особам, декларацію країни відправлення та платіжне доручення банку (чек на оплату імпортованого товару), що містить реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару, а дані наведені у експертному висновку прийняті до уваги митницею виключно як джерело довідкової інформації і носять консультаційний характер, та не можуть бути використані для підтвердження вартості на даний товар. Разом з тим, посадовою особою митного органу проінформовано декларанта, що митницею буде прийнято рішення про коригування митної вартості, оскільки документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: підтвердження витрат, понесених покупцем на транспортування та здійснення платежів третім особам на користь продавця та відомостей про оплату комісійних, посередницьких послуг, а також, зазначено що митну вартість буде визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України (а. с. 17 зворот).

21.12.2017 позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205090/2017/00384. Як зазначено у вказаній картці відмови, м/п «Луцьк» повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: у зв'язку з прийняттям спеціалізованим підрозділом рішення про коригування заявленої митної вартості від 21.12.2017 № UA205110/2017/000138/1. У цій же Картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості від 21.12.2017 № UA205110/2017/000138/1 (а. с. 8).

21.12.2017 Волинська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товару № UA205110/2017/000138/1, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару «автомобіль легковий, бувший у використанні. пошкоджений марки Toyota Camry, номер кузова 4T1BF1FК6GU183974, 2016 року випуску» за ціною 13025,00 доларів США (замість 5900,00 доларів США, що була заявлена декларантом). У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Для підтвердження заявленої митної вартості декларанту було запропоновано надати документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно статті 53 та статті 54 МК України: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, копію митної декларації країни відправлення, рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов купівлі імпортованого ТЗ, рахунки про здійснення платежів третім особам (Suffolk Total Loss Allstate Insuranse Company), договір на перевезення товару; морський страховий поліс, коносамент, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням), висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовані спеціалізованими експертними організаціями. Під час здійснення контролю правильності митної вартості встановлено, що імпортований транспортний засіб громадянкою України ОСОБА_2 ввезено морським транспортом, країною відправки транспортного засобу є Сполучені Штати Америки, митниця на кордоні «Одеський морський торговельний порт», декларантом до митного оформлення надано документи, в яких вказані витрати понесенні на транспортування оцінюваного транспортного засобу до моменту перетину митного кордону України. Довідка видана компанією Atlantic Express Corp, штат Texas порт Norfolk. Згідно Salvage Certificate продавцем транспортного засобу є третя особа - Suffolk Total Loss Allstate Insuranse Company, покупцем - SASCHA SP.Z О.О., а інформації щодо продавця (Suffolk Total Loss Allstate Insuranse Company) декларантом до митного оформлення не надано. У зв'язку з чим відповідно до пункту 3.3 статті 53 МК України було витребувано рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов купівлі імпортованого транспортного засобу та рахунки про здійснення платежів третім особам (Suffolk Total Loss Allstate Insuranse Company), проте їх декларантом не надано. Копію митної декларації країни відправлення було витребувано згідно з пунктом 3.7 статті 53 МК України. Висновки про вартісні та якісні характеристики товару, надані спеціалізованими експертними організаціями було витребувано згідно з пунктом 3.8 статті 53 МК України. Відповідно до пункту 21 статті 58 МК України використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватись документально. У висновку експерта №110 від 18.12.2017 не вказана конкретна визначена ним вартість автомобіля, а визначена тільки вартість відновлювальних робіт на території України та вартість утилізації. Також зазначено, що відповідно до наданої фактури від покупця Sascha Spolka zoo № VF50\03\17 від 31.03.2017 термін оплати складає 120 днів - 29.07.2017. Декларантом до митного оформлення не надано платіжне доручення банку (чек на оплату імпортованого товару), що містить реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару та для підтвердження заявленої митної вартості згідно з пунктом 4 частини другої статті 53 МК України. Крім того, декларантом подані наступні додаткові документи: висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 111 від 18.12.2017, коносамент № 1704006/1, лист від фірми Atlantic Express Corp № 138 від 12.09.2017, лист від продавця фірми Sascha Spolka zoo, цінова інформація. Митним органом встановлено, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме підтвердження витрат, понесених покупцем на транспортування та здійснення платежів третім особам на користь продавця та відомостей про оплату комісійних, посередницьких послуг. У зв'язку з вищевикладеним та керуючись вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно статтею 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної в довіднику NADA, використання якого передбачене Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159) і акту митного огляду № 500650/2017/001955 від 05.12.2017 з врахуванням технічного стану автомобіля становитиме 13025,00 доларів США (а. с. 7).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару «автомобіль легковий бувший у використанні марки Toyota Camry, номер кузова НОМЕР_2, 2016 року випуску» за основним методом (за ціною договору, що складає 5900,00 доларів США) та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларантом надано не усі документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в довіднику NADA (а. с. 123), використання якого передбачене Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159) і акту митного огляду № 500650/2017/001955 від 05.12.2017 з врахуванням технічного стану автомобіля, на рівні 13025,00 доларів США.

Статтею 49 МК України від 13.03.2012 № 4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти таких висновків.

На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. Крім того, МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджувати розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Вказана правова позиція висловлена у пунктах 2 - 4, 14, 16, 18, 22 розділу «Висновки» Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу (в редакції від 13.03.2012) - додатку до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» № 2 від 13.03.2017.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених під час судового розгляду доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з такого.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 21.12.2017 № UA205110/2017/000138/1 вбачається, що додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта у зв'язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

Разом з тим, у цьому рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару. При цьому, суд звертає увагу, що, як уже зазначалося вище, розбіжності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Крім того, суд також враховує, що декларант виконав вимоги митниці в частині подання документів щодо оплати товару та коносаменту, а витребувані митницею інші документи (договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, та рахунки на здійснення платежів третім особам на користь продавця) не були подані у зв'язку з їх відсутністю, та, на думку суду, їх неподання декларантом з об'єктивних причин не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення. При цьому, поданий лист від фірми - продавця «SASCHA SP.Z О.О.» від 12.12.2017 (а. с. 13) є, на думку суду, належним доказом, що підверджує проведення розрахунку із покупцем в повному обсязі, згідно з фактурою від 31.03.2017 № VF50\03\17, в якій вказано вартість транспортного засобу в розмірі 5900,00 доларів США, включаючи транспортування (а. с. 10) .

При вирішенні спору суд також враховує, що відповідачем були порушені вимоги частин п'ятої, шостої статті 55 МК України, оскільки відповідач не надав доказів проведення письмових консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, незважаючи на письмову вимогу декларанта, викладену у листі від 20.12.2017 № 40-вих. (а. с. 14-15), безпідставно вказавши в оскаржуваному рішенні про проведення письмових консультацій.

Суд звертає увагу на приписи пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, відповідно до яких прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

На думку суду, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

При вирішенні даного спору суд також виходить з того, що відповідачем безпідставно не взято до уваги висновок експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Toyota Camry LE vin-НОМЕР_2 від 18.12.2017 № 111 з додатками (а. с. 23-28), яким визначено вартість спірного автомобіля у розмірі 141435,50 грн. (з врахуванням відновлювального ремонту), відповідач без належного обґрунтування взяв до уваги цінову інформацію з довідника NADA, не врахувавши належним чином при цьому, що наявність ушкоджень автомобіля після ДТП, що підтверджується актом про проведення митного огляду від 05.12.2017 з додатковим аркушем, матеріалами фотозйомки висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 18.12.2017 № 111 (а. с. 26-27, 29, 29 зворот) та необхідність проведення його відновлювального ремонту впливають на митну вартість вказаного товару.

На думку суду, подані позивачем до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару «автомобіль легковий бувший у використанні марки Toyota Camry, номер кузова НОМЕР_2, 2016 року випуску» за МД № UA205090/2017/058404 від 08.12.2017 у розмірі 5900,00 доларів США, а відповідач належними та допустимими доказами не довів неправильність заявленої митної вартості, відтак, оскаржуване рішення Волинської митниці ДФС підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги - до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 640,00 грн., сплачений квитанцією від 28.12.2017 № 4516 (а. с. 2, 37).

При вирішенні клопотання позивача за вх. № 1863/18 від 12.02.2018 про стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат, пов'язаних з правничою допомогою, в сумі 4933,60 грн. (а. с. 141-142) та клопотання за вх. № 2566/18 від 26.02.2018 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (а. с. 151-154) суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається із доданих до клопотання письмових доказів (договору про надання правничої допомоги від 26.12.2017 № 26/12/17, наказу від 26.12.2017 № 26/12/17, акту від 01.02.2018 приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги № 26/12/17 від 26.12.2017, рахунку-фактури від 08.02.2018 № 08/02/18-2, квитанції від 09.02.2018 № ПН459349) (а. с. 143-148), позивач сплатила на рахунок Адвокатського об'єднання «Преміум Сервіс» 4933,60 грн. правничої допомоги, яка складається з: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з питань правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів - 1409,60 грн. (2 год. х 704,80 грн.); складання позовної заяви про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів - 2114,40 грн. (3 год. х 704,80 грн.); складання відповіді на відзив - 1409,60 грн. (2 год. х 704,80 грн.).

У клопотанні представник відповідача просить зменшити витрати на оплату правничої допомоги, зокрема, у зв'язку із наявною судовою практикою у даній категорії справ, невеликого обсягу часу для надання послуг з правової допомоги (а. с. 151-154).

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд виходить також із положень договору про надання правничої допомоги № 26/12/17 від 26.12.2017, укладеного між позивачем ОСОБА_2 та Адвокатським об'єднанням «Преміум Сервіс», розділом 4 якого врегульовані питання здійснення розрахунків, та яким передбачено, що розмір винагороди адвокатського об'єднання за представництво інтересів клієнта в суді становить 3000,00 грн., при цьому, не вказано про оплатність послуг з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень та їх розмір.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розмір витрат на правничу допомогу, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2114,40 грн., що становить вартість послуг із складання позовної заяви. При цьому, суд враховує, що розгляд цієї справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, оскільки дана справа є справою незначної складності, позивач не надала детального опису послуг щодо надання правової інформації, консультацій і роз'яснень, оплата яких договором про надання правничої допомоги № 26/12/17 від 26.12.2017 не передбачена, а складена відповідь на відзив не містить нових доводів, які б не були зазначені у позовній заяві, тому решту витрат у сумі 2819,20 грн. (а саме: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень в розмірі 1409,60 грн. та складання відповіді на відзив в розмірі 1409,60 грн.) повинен понести позивач.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 21 грудня 2017 року № UA205110/2017/000138/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, ідентифікаційний код 39472698) на користь ОСОБА_2 (43000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 640 гривень 00 копійок (шістсот сорок гривень нуль копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2114 гривень 40 копійок (дві тисячі сто чотирнадцять гривень сорок копійок), а всього стягнути судових витрат в розмірі 2754 гривні 40 копійок (дві тисячі сімсот п'ятдесят чотири гривні сорок копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх