Постанова № 72555939, 03.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2018 року

м. Харків

справа № 644/7811/14-ц

провадження № 22-ц/790/261/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Бровченка І.О., Швецової Л.А.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

імена (найменування) сторін:

позивач - Харківська міська рада,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2015 року в складі судді Саркісян О.А.,

у с т а н о в и в:

В серпні 2014 року Харківська міська рада звернулася у суд із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

На обгрунтування вимог позивач вказав, що відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 15 березня 2014 року серія ХК 142140830033, реконструйовані квартири № 62 та № 63 під нежитлові приміщення (салон краси) загальною площею 31,2 кв. м., у житловому будинку по АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію. Замовником будівництва за декларацією є ОСОБА_1

Зазначав, що листами відповідача повідомлено про необхідність виконання вимог Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-У1 «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-У1), Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804 та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Однак останній, у порушення вимог закону не уклав з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради договір про пайову участь до прийняття вищевказаного об'єкта будівництва в експлуатацію.

На думку позивача, такими діями забудовника порушуються права та інтереси територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради на отримання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова. Крім того, оскільки до Харківської міської ради відповідачем не надано документів про кошторисну вартість будівництва об'єкта, департаментом економіки та комунального майна був проведений розрахунок величини вартості будівництва, а саме: здійснено розрахунок загальної кошторисної вартості будівництва виходячи з показників опосередкованої вартості. Відповідно до проведеного розрахунку кошторисна вартість реконструкції склала 286 634 грн. 40 коп. Ромір пайової участі, що підлягала б перерахуванню до місцевого бюджету, становив 10% від вказаного розміру кошторисної вартості будівництва, тобто 31 529 грн. 78 коп.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 31 529 грн. 78 коп. згідно з розрахунком величини пайового внеску, виконаного за показниками опосередкованої вартості будівництва на підставі статей 22, 623 ЦК України.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь бюджету м. Харкова збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 31 529 грн. 78 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок неукладення замовником будівництва договору пайової участі, невиконання зобов'язань, що прямо встановлені законом, Харківській міській раді заподіяно збитків у вигляді неодержаних доходів. Харківською міською радою з метою попередження збитків було вжито всіх заходів, направлених на одержання коштів пайової участі.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2016 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідно до положень статей 23, 623 ЦК України та Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова участь замовників у розвитку інфраструктури населеного пункту можлива лише на підставі відповідного договору, в якому сторони визначають, зокрема, розмір пайової участі та строк (графік) сплати пайової участі. Оскільки між сторонами відсутній такий договір, відсутнє і зобов'язання за договором. А тому не підлягають стягненню з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди за відсутності зобов'язань за договором.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року рішення Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2016 року скасовано, справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (частина 1 статті 417 ЦПК України).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема зазначає, що він не мав можливості укласти договір про пайову участь у зв'язку з невизначеністю витрат на будівельні роботи на початку здійснення реконструкції; лист-повідомлення щодо підписання проекту договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова він не отримував, що виключає можливість застосування статті 22 ЦК України до спірних правовідносин.

В запереченнях на апеляційну скарги Мельник Тетяна Володимирівна - представник Харківської міської ради просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначені вимоги закону залишились поза увагою суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Також для такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність сукупності елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між ними, вини. Позивачем не доведено наявність шкоди, її розміру та причинний зв'язок з діями відповідача.

Згідно з частинами 1, 2 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

При визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина 4 статті 623 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804 затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (зі змінами від 22 травня 2013 року № 319), який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску, та який було оприлюднено Харківською міською радою на офіційному сайті Харківської міської ради (www.citi.kharkov.ua), на офіційному сайті комунального підприємства «Харківській міський інформаційний центр» (www.citynet.kharkov.ua) та у газеті «Харьковские известия».

Цим рішенням затверджено Порядок пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова, а саме: згідно з пунктом 15 вказаного Порядку пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова. Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради. Для укладення такого договору замовник зобов'язаний звернутися з відповідною заявою до Департаменту не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до статті 40 Закон № 3038-У1 замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування.

Законом встановлено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону № 3038-У1 порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 15 березня 2014 року за № ХК 142140830033, ОСОБА_1 введено в експлуатацію реконструйовані квартири № 62 та № 63 під нежитлові приміщення (салон краси) загальною площею 31,2 кв. м., у житловому будинку по АДРЕСА_1 (а. с. 19-21).

Листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 14 квітня та 19 травня 2014 року повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виконання вимог закону та направлено йому на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Матеріали справи не містять доказів отримання вказаних листів відповідачем.

Разом з тим, пропозиція юридичної або фізичної особи укласти певний договір цивільно-правового характеру - є публічною офертою. Вона має на увазі адресовану конкретним суб'єктам пропозицію, чітко виражає наміри цієї юридичної або фізичної особи, яка пропонує товар чи послугу.

Таким чином, з моменту отримання ОСОБА_1 позовної заяви Харківської міської ради (а. с. 27), відповідач ознайомлений з необхідністю укладення договору та сплати коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Згідно з частиною 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних умовах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова однакові для всіх замовників, цей договір є відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання.

Однак з висновком суду першої інстанції про розмір оплати, необхідної для перерахування відповідачем до бюджеті м. Харкова, погодитись не можна.

Відповідно до частини 6 Закону № 3038-У1 встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки за загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

В Декларації зазначено, що кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає суму в розмірі 7 500 грн. 00 коп.

Отже відповідачем надана технічна документація, яка свідчить про розмір затрат на реконструкцію, що і є базою для визначення розміру внеску.

З урахуванням граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, встановленого частиною 6 Закону № 3038-У1, до бюджету м. Харкова підлягає перерахуванню сума в розмірі 750 грн. 00 коп. із розрахунку: 7 500 грн. 00 коп. : 100 х 10%.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 - представник відповідача не заперечував проти сплати суми в розмірі 750 грн. 00 коп. до бюджету м. Харкова.

Рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру збитки у вигляді упущеної вигоди, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь бюджету м. Харкова з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України.

Керуючись статтями 374, 376 ч. 1 п. 1, п. 4, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2015 року змінити в частині визначення розміру збитки у вигляді упущеної вигоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету м. Харкова збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 750 грн. 00 коп. (сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 03 березня 2018 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді І.О.Бровченко

Л.А.Швецова