Рішення № 72554710, 22.01.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/326/15-ц Номер провадження 88-ц/786/1/18Головуючий у 1-й інстанції Миронець О.К. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Панченка О.О., Обідіної О.І.

за участю секретаря: Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року, ухваленого за наслідками розгляду апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради про визнання протиправними дій Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради та визнання видачі охоронного свідоцтва незаконним, з участю третіх осіб: ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати дії Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради щодо видачі ОСОБА_4 охоронного свідоцтва (броні) на квартиру АДРЕСА_1 – протиправними, а видачу охоронного свідоцтва (броні) за № 1 від 25 вересня 2009 року – незаконним.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що охоронне свідоцтво (бронь) за № 1 від 25 вересня 2009 року було видане виконкомом ОСОБА_4, яка є громадянкою ОСОБА_5 Федерації та вибула на постійне місце проживання до іншого населеного пункту іншої країни, у зв’язку з чим втратила право на бронювання спірної квартири. Охоронне свідоцтво було видане відповідачем на підставі трудового договору, укладеного з Обласною державною установою Углегорський лісгосп, який станом на 26 вересня 2008 року був ліквідований, а отже, відомості, що відображені у наданому ОСОБА_4 трудовому договорі не відповідають дійсності. Вказуючи на те, що відповідач видав охоронне свідоцтво (бронь), не перевіривши належним чином дійсність трудового договору ОСОБА_4, позивач просив задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено з тих підстав, що на день подачі позову позивач ОСОБА_2 не являвся власником квартири АДРЕСА_2, яка була ним відчужена на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.2014 р. ОСОБА_3, отже, видача охоронного свідоцтва 25.09.2009 року виконавчим комітетом Київської районної в м. Полтаві ради його матері ОСОБА_4 на строк до 06.11.2012 року жодним чином не порушила його прав.

В апеляційному порядку дане рішення було оскаржене позивачем ОСОБА_2 та третьою особою ОСОБА_3, які посилаючись в апеляційних скаргах на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просили рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року апеляційній скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2015 року змінено в частині підстав відмови у задоволенні позовних вимог, в іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2017 року касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилено, рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2015 року в незмінній при апеляційному перегляді частині та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року залишено без змін.

В травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Апеляційного суду Полтавської області із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року у зв'язку із нововиявленими обставинами, посилаючись на істотні для справи обставини, які не були і не могли бути відомі позивачу під час розгляду справи в суді, а саме факт смерті директора ОДУ «Углегорський лісгосп» ОСОБА_6 у 2007 році.

Зазначає, що вказана обставина є нововиявленою та впливає на об’єктивне вирішення спору та висновки суду про роботу ОСОБА_4 на підприємстві, яке знаходиться у місцевості, що прирівнюється до районів Крайньої Півночі, за строковим трудовим договором, укладеним 01 листопада 2009 року з директором Углегорського лісгоспу ОСОБА_6, та відповідно правомірності видачі їй охоронного свідоцтва (броні) за № 1 від 25.09.2009 року на квартиру АДРЕСА_3.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 9 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 р. справа розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Ухвалюючи нове рішення по справі про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 з інших правових підстав, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області дійшла висновку, що розпорядженням адміністрації Сахалінської області від 09 листопада 2007 року № 656-ра «Про ліквідацію обласних державних підприємств, підвідомчих департаменту лісів і особливо охоронюваних природних територій Сахалінської області» було ліквідовано Обласне державне підприємство «Углегорський лісхоз», розпорядженням адміністрації Сахалінської області від 08 жовтня 2007 року № 563-ра «Про створення обласного державного підприємства «Сахалінскі лісництва» створено ОДП «Сахалінське лісництво» і йому були передані функції державного управління, контролю і надзору в сфері лісового господарства, до складу якого увійшли філіали підприємства (лісництва), у числі яких і Углегорське лісництво. Вбачається, що Углегорське лісництво ОДП «Сахалінське лісництво» існує на базі ОДП «Углегорський лісгосп», в свою чергу позивачем неналежним чином доведено факт надання ОСОБА_4 підроблених документів, а саме: трудового договору від 01 листопада 2009 року.

Разом з тим, як вбачається з Трудового договору про роботу на підприємстві (в організації, установі), що знаходиться у районі Крайньої Півночі або в місцевості, що прирівняна до районів Крайньої Півночі, укладеного в м. Углегорськ Сахалінської області 01 листопада 2009 року, ОСОБА_4, проживаюча у ІНФОРМАЦІЯ_1, як працівник, та ОСОБА_6 – директор від імені Углегорського лісгоспу, що знаходиться в м. Углегорськ, 3-й Красноармейський пров. 5 Сахалінської області уклали трудовий договір, за яким працівник зобов’язалась пропрацювати на підприємстві протягом трьох років, починаючи з 06 листопада 2009 року по 06 листопада 2012 року в якості помічника лісничого.

Даний трудовий договір став підставою для видачі ОСОБА_4 25 вересня 2009 року виконавчим комітетом Київської районної в м. Полтаві ради оспореного позивачем охоронного свідоцтва (броні) № 1 на жиле приміщення у квартирі за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, б. № 145АДРЕСА_4, на строк до 06 листопада 2012 року.

В порядку виконання судового доручення відповідно до Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини по цивільних, сімейних і кримінальних справах» від 22 січня 1993 року Агентством запису актів громадянського стану Сахалінської області було надано копію актового запису про смерть № 143 від 06 червня 2007 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 помер 05 червня 2007 року в м. Углегорськ, Углегорського району, Сахалінської області, Росія, що унеможливлює підписання ним трудового договору з ОСОБА_4 01 листопада 2009 року.

Аналогічну інформацію було надано на адвокатський запит адвоката третьої особи ОСОБА_3 – ОСОБА_7 Міністерством лісного та мисливського господарства Сахалінської області про виключення ОСОБА_8 з облікового складу установи 05 червня 2007 року у зв’язку зі смертю.

Вказані обставини є істотними для справи, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу ОСОБА_2 на час розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 73, 75, 77 ЖК України, п.п. 2, 4 Правил бронювання жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 9 вересня 1985 р. № 342 (далі - Правила), що встановлюють єдиний порядок бронювання жилих приміщень на території України, жилі приміщення бронюються за наймачами та членами їх сімей у будинках державного і громадського житлового фонду: при направленні на роботу за кордон - на весь час перебування за кордоном; при виїзді на роботу в райони Крайньої Півночі і в прирівняні до них місцевості - на весь час дії трудового договору, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР, - на весь час перебування в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях; при виїзді на роботу в трудонедостатню сільську місцевість - на обумовлений договором строк.

У разі бронювання жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради за місцем знаходження приміщення, що бронюється, видає наймачеві або членові його сім'ї охоронне свідоцтво (броню). У разі виникнення спору питання вирішується в судовому порядку.

Згідно Указів Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільги щодо бронювання жилого приміщення надаються працівникам, що прибули на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни (включаючи осіб, які прибули з власної ініціативи), за умови укладення ними трудових договорів, про роботу в цих районах і місцевостях на термін три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 січня 1997 року № 44-р «Про бронювання та придбання жилих приміщень для осіб, які мають право на громадянство при поверненні в Україну» визначено центральним та місцевим органам виконавчої влади, виконавчім органам місцевих рад забезпечити в установленому порядку бронювання жилих приміщень для осіб, що постійно проживали в Україні, а нині проживають і працюють в районах Крайньої Півночі ОСОБА_5 Федерації і прирівняних до них місцевостях.

Таким чином, право на бронювання жилого приміщення за особами, які вибули до районів Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостей, зберігається лише за умови укладення ними строкового трудового договору про роботу в цих районах і місцевостях.

Як встановлено по справі, трудовий договір про роботу ОСОБА_4 в Углегорському лісгоспі в с. Углегорськ Сахалінської області з 06 листопада 2009 року по 06 листопада 2012 року не міг бути укладений з директором ОСОБА_6 у зв’язку із смертю останнього на дату укладення договору – 01 листопада 2009 року, тому охоронне свідоцтво (бронь) № 1 від 25 вересня 2009 року було видане виконкомом Київської районної в м. Полтава ради ОСОБА_4 безпідставно, а отже, дії відповідача є неправомірними, а саме охоронне свідоцтво (бронь) є незаконним.

Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність нововиявлених обставин, що є підставою для перегляду рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року та ухвалення за наслідками розгляду апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2015 року нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 423, 429 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року за нововиявленими обставинами задовольнити.

Скасувати рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2015 року, ухвалене за наслідками розгляду апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2015 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради про визнання протиправними дій Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради та визнання видачі охоронного свідоцтва незаконним, за участю третіх осіб: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та ухвалити нове рішення.

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 березня 2015 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Виконавчого комітету Київської районної в м. Полтави ради щодо видачі ОСОБА_4 охоронного свідоцтва (броні) за № 1 від 25 вересня 2009 року, охоронне свідоцтво (бронь) № 1 від 25 вересня 2009 року визнати незаконним.

Рішення набирає законної сили з дня його прийняття та може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя підпис ОСОБА_1

Судді: підпис ОСОБА_9

підпис ОСОБА_10

Повне судове рішення складено 13 лютого 2018 року.

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1