Постанова № 72553932, 26.02.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року Справа № 903/837/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, паспорт серія № НОМЕР_1 від 13.05.14,

представника позивача: ОСОБА_2, ордер на надання правової допомоги серія ВЛ № 000,020286 від 18.01.18

представника відповідача 1: ОСОБА_3, № б/н від 30.11.17

відповідача 2: ОСОБА_4, паспорт серія НОМЕР_2 від 07.02.97

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області, ухваленого 07.12.17р. суддею Шум М.С. о 16.00 у м.Луцьку, повний текст складено 12.12.17р.

у справі № 903/837/17

за позовом ОСОБА_1

до відповідача 1.Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" відповідача 2. Фізична особа підприємець ОСОБА_4

про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги та договору іпотеки

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (відповідач 1) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" (надалі - відповідач 2) з позовною заявою (т.1, а.с. 8-15) про визнання недійсними договору поворотної фінансової допомоги від 21.06.2017р. та договору іпотеки №6843 від 04.08.2017р.

Рішенням господарського суду Волинської області від 07 грудня 2017 року у справі №903/837/17, у задоволенні позову відмовлено (т.2, а.с. 30-32).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами порушення його корпоративних прав у зв'язку із укладанням між відповідачами договору поворотної фінансової допомоги від 21.06.2017р. та договору іпотеки №6843 від 04.08.2017р., доводи позивача базуються на припущеннях останнього.

Також суд першої інстанції, беручи до уваги наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо СГ ТОВ "Агропродторг" станом на 15.11.2017р., в якому серед учасників Товариства значиться ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного капіталу - 7411,25 грн.), дійшов до висновку, що на час розгляду справи ОСОБА_1 не виключений з реєстраційних документів СГ ТОВ "Агропродторг", а частка його корпоративних прав є незмінною.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою (т.2, а.с.38-47) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 07.12.2017 року у даній справі і прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, визнати недійсними договір поворотної фінансової допомоги від 21.06.2017р. та договір іпотеки №6843 від 04.08.2017р.

У апеляційній скарзі позивач посилається на те, що рішення суду першої інстанції суперечить закону і фактичним обставинам справи, зокрема висновок суду про те, що права позивача не порушуються оспорюваними договорами; суд неправильно визначив правовідносини позивача з товариством. Так, під час судового розгляду судом не з'ясовувалось питання про те, які саме корпоративні права та інтереси позивач вважає порушеними.

Скаржник не погоджується із аргументами суду про те, що порушене право, яке потребує судового захисту, підтверджується крім іншого, наявністю певних негативних наслідків для особи, яка звертається із позовом. При цьому посилається на те, що суд не взяв до уваги ризик втрати майна товариством, зокрема на день розгляду справи товариство не повернуло і 10% позики.

Зазначає, що суд усунувся від питання законності спірних договорів, не дав оцінки доводам позивача стосовно підстав їх недійсності. При цьому апелянт посилається на наступні підстави недійсності оспорюваних договорів: оспорювані договори є укладеними без згоди вищого органу товариства; укладені у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною; оспорювані договори не могли укладатися без наявності у ОСОБА_4 відповідної ліцензії на надання фінансових послуг; договори порушують публічний порядок, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім того, апелянт вказує, що суду апеляційної інстанції слід додатково з'ясувати питання отримання товариством позики, дослідити рішення зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг».

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 903/837/17 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Розізнана І.В. (т.2, а.с. 33).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.12.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 24 січня 2018 р. на 10:00 год. (т.2, а.с. 34-35).

19.01.2018 на електронну пошту Рівненського апеляційного господарського суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній заперечує її вимоги, вважає доводи апелянта безпідставними та необґрунтованими, а рішення господарського суду Волинської області - законним та обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню (т.2, а.с. 55-76).

Зазначає, що рішення загальних зборів товариства №44 від 27.01.2017 року, яким ОСОБА_1 виключено зі складу засновників (учасників) та яке зареєстровано 02.02.2017, є чинним, відтак ОСОБА_1 не є учасником СГ ТОВ «Агропродторг».

Крім того, вказує, що ОСОБА_1 не є стороною спірних договорів, тому оскарження ним договорів суперечить п.26 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недісними», згідно якого особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Заперечуючи доводи позивача про порушення його корпоративних прав, відповідач 2 зазначає, що не можна ототожнювати власні права та інтереси учасника товариства з правами та інтересами самого товариства. Законом не передбачено право учасника господарського товариства звертатись до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. Жодних довіреностей на ОСОБА_1 в розумінні статей 237, 244, 245, 246 ЦК України СГ ТОВ «Агропродторг» не видавало, що свідчить про відсутність у останнього повноважень на представництво інтересів товариства.

У своєму відзиві відповідач 2 також вказує, що ОСОБА_1 не надав доказів, які свідчать про те, що товариство припиняє існування чи/або господарську діяльність, а також відчужує власне майно (активи). При цьому посилається на те, що розмір поверненої фінансової допомоги жодним чином не впливає на дійсність чи недійсність оспорюваних договорів, і твердження позивача щодо можливого стягнення на майно є лише його припущенням, на якому не може базуватись доказування.

Щодо доводів позивача про відсутність у ОСОБА_4 ліцензії для укладення договору поворотної фінансової допомоги, відповідач 2 вказує, що відповідно до вимог статей 1046-1053 ЦК України не передбачають необхідності мати ліцензію позикодавцям-фізичним особам.

23.01.2018 на адресу суду надійшло клопотання СГ ТОВ «Агропродторг», підписане ОСОБА_1 (позивачем) як в.о. директора СГ ТОВ «Агропродторг», уповноваженим рішенням зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» від 18.01.2018, про долучення документів, які підтверджують факт скасування довіреностей і відкликання повноважень (т.2, а.с. 78-99). Зокрема, у даному клопотанні ОСОБА_1 зазначає, що 18.02.2018 відбулися збори учасників СГ ТОВ «Агропродторг», на яких рішенням зборів відкликано та скасовано всі довіреності та будь-які інші повноваження, надані товариством будь-яким іншим третім особам до 18.01.2018 включно, у тому числі ОСОБА_4 і ОСОБА_3 Крім того, на підписання необхідних для цього документів уповноважено ОСОБА_1 Крім того, як на підставу відкликання довіреностей та прийняття рішення зборів ОСОБА_1 посилається на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.01.2018 та 19.01.2018, згідно яких ОСОБА_1 є одним із засновників (учасників) товариства.

Крім того, 23.01.2018 на адресу суду від ОСОБА_1, як в.о. директора СГ ТОВ «Агропродторг», уповноваженого рішенням зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» від 18.01.2018, надійшов відзив на апеляційну скаргу (т.2, а.с. 113-114), яким останній повідомляє, що в повному обсязі визнає як вимоги позову та апеляційної скарги, так і викладені в них обставини.

23.01.2018 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які підтверджують відсутність повноважень представників СГ ТОВ «Агропродторг» (т.2, а.с. 137-171). Вказує, що збори учасників СГ ТОВ «Агропродторг» 18.02.2018, на яких прийнято рішення про відкликання довіреностей, були правомочні.

24.01.2018 на адресу суду від позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі (т.2, а.с. 173-177), у якому позивач, посилаючись на ст.227 ГПК України, зазначає, що на даний час судами розглядаються три інші справи, у яких беруть участь ОСОБА_1 і СГ ТОВ «Агропродторг», і результат яких може істотно вплинути на рішення у даній справі.

Зокрема, зазначає, що ухвалою господарського суду Волинської області від 02.01.2018 відкрито провадження у справі № 903/980/17 за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» від 21.06.2017 (протокол №45 від 21.06.2017), на підставі якого укладено іпотечний договір. Тобто, в ході розгляду справи № 903/980/17 буде з'ясовано законність однієї із підстав позову у справі № 903/837/17, відтак має місце об'єктивна неможливість вирішити дану справу і дати оцінку всім її обставинам.

Крім того, ухвалою господарського суду Волинської області від 10.02.2017 у справі № 903/128/17 відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до СГ ТОВ «Агропродторг» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» від 21.06.2017 №44 щодо виключення ОСОБА_1 з числа учасників товариства та скасування державної реєстрації нової редакції Статуту. Враховуючи те, що статус позивача досі є невизначеним, є необхідність зупинити провадження у даній справі.

Обгрунтовуючи підстави зупинення, ОСОБА_1 також посилається на ту обставину, що на розгляді Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває справа № 2-а/161/17549/17 за позовом СГ ТОВ «Агропродторг» до державного реєстратора, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, про визнання протиправними дій та скасування запису у Єдиному державному реєстрі щодо включення ОСОБА_1 до складу учасників товариства.

У судовому засіданні, яке відбулось 24 січня 2018 року, представник апелянта (позивача) та апелянт (позивач) підтримали вимоги апеляційної скарги з підстав, зазначених у ній. Просили задоволити клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, зазначених у даному клопотанні.

Крім того, просили взяти до уваги клопотання СГ ТОВ «Агропродторг», підписане ОСОБА_1 як в.о. директора СГ ТОВ «Агропродторг», уповноваженим рішенням зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» від 18.01.2018, про долучення документів, які підтверджують факт скасування довіреностей і відкликання повноважень.

Представник відповідача 2 - СГ ТОВ «Агропродторг» у судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, надав усні пояснення по суті справи.

Крім того, зазначає, що отримав від позивача як учасника товариства повідомлення про скликання загальних зборів СГ «ТОВ «Агропродторг». У зв'язку з чим, просить долучити до матеріалів справи заяву (т.2, а.с. 211-212), у якій вказує, що остання діюча редакція статуту товариства затверджена рішенням зборів (засновників), оформлене протоколом №44 від 27.01.2017. Даним рішенням ОСОБА_1 виключено із складу учасників товариства, на даних зборах останній був присутній із своїм представником за нотаріальною довіреністю, судового рішення по справі №903/128/17 щодо визнання недійсним даного рішення зборів на даний час немає. Дані, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, із зазначенням ОСОБА_1 учасником справи, є недостовірними та протиправними, у зв'язку з чим товариство подало до правоохоронних органів заяву про злочин. Крім того, відповідач 2 посилається на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 16.11.2017 у справі №161/17549/17, якою встановлено заборону державним реєстраторам Державної реєстраційної служби України, іншим органам державної реєстрації прав та нотаріусам як спеціальним суб'єктам, на які покладаються функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії щодо СГ ТОВ «Агропродторг» до ухвалення судом рішення у даній адміністративній справі.

Відтак, відповідач 2 вказує на об'єктивні сумніви з приводу достовірності та можливе підроблення ОСОБА_1 документів від імені зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» чи самого товариства, починаючи із 18.01.2018, а також про необхідність виключення цих документів (якщо такі будуть подані ОСОБА_1.) з числа доказів і розгляд справи на підставі інших доказів. Вказує, що ОСОБА_1 не є учасником товариства, тому не має права відкликати довіреності, визнавати позов і клопотати про зупинення провадження у справі.

Відповідач ОСОБА_4 заперечив вимоги апеляційної скарги та вказав, що ним не отримано примірник апеляційної скарги. Щодо клопотання ОСОБА_1 як представника товариства, щодо відкликання довіреностей, ОСОБА_4 зазначив, що даний протокол загальних зборів є сумнівним.

Враховуючи те, що представникам позивача необхідний час для подачі своїх міркувань чи заперечень щодо відзиву на апеляційну скаргу, а представникам відповідача 1 та відповідача 2 - для подачі своїх міркувань чи заперечень щодо долучених документів та клопотання позивача про зупинення провадження у справі, у судовому засіданні від 24.01.2018 оголошено перерву до 07 лютого 2018 року до 12.00 год. (т.2, а.с. 246).

07 лютого 2018 року судове засідання у справі № 903/837/17 не відбулось у зв'язку із відпусткою судді - члена колегії Розізнаної І.В., тому на підставі пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 3 березня 2016 року № 21 та погодженого наказом Державної судової адміністрації України 3 березня 2016 року №41 складено довідку про неможливість проведення судового засідання, про що повідомлено сторони у справі у телефонному режимі, а також відповідна інформація щодо слухання даної справи, 07.02.2018 р. була розміщена на офіційному веб-порталі Рівненського апеляційного господарського суду (т.3, а.с. 1).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 розгляд апеляційної скарги призначено на 26 лютого 2018 року на 12.30 год. (т.3, а.с. 2-3).

21.02.2018 на електронну адресу суду надійшло заперечення відповідача 2 на відзив від 22.01.2018, підписаний ОСОБА_1 від імені СГ ТОВ «Агропродторг». Зокрема, відповідач 2 вважає протокол зборів учасників від 18.01.2018 таким, що викликає обґрунтований сумнів у його достовірності та є підробленим, а дії ОСОБА_1 та інших залучених ним осіб такими, що містять ознаки кримінальних правопорушень , у зв'язку з чим відповідач 2 звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів, що стверджується витягом від 07.02.2018 із ЄДРДР за № 12018030010000528. Зазначає, що дійсним директором є ОСОБА_5, будь-яких реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі по зміні директора не проведено. Відтак, даний документ на підставі ч.11 ст. 80 ГПК України має бути виключений із числа доказів.

З аналогічних підстав відповідач 2 заперечує повідомлення ОСОБА_1 про скасування довіреностей і відкликання повноважень .

Крім того, відповідач 2 вважає безпідставним клопотання позивача про зупинення справи, зазначає, що усі три справи, які розглядаються судами, не свідчать про об'єктивну неможливість розгляду даної справи, адже зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Доводи ОСОБА_1 базуються на припущеннях.

26.02.2018 на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження з додаткових підстав, окрім вже заявлених. Зокрема, позивач як на підставу зупинення провадження у справі посилається на те, що відсторонений керівник СГ ТОВ «Агропродторг» ОСОБА_5 оскаржив рішення загальних зборів товариства від 18.01.2018 до господарського суду Волинської області (справа №903/102/18), справа призначена до розгляду на 14 березня 2018 року. Враховуючи те, що рішення у справі №903/102/18 безумовно стосуватиметься і справи № 903/837/17, просить зупинити провадження у справі.

Крім того, 26.02.2018 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, які мають значення для справи. Зокрема, вказує, що в ході розгляду справи №903/980/17 товариством подано баланси (звіти про фінансові результати) товариства за 2016 рік та три квартали 2017 року, з яких вбачається, що у підприємства був наявний нерозподілений прибуток в розмірі 1035 тис.грн, що у свою чергу підтверджує безпідставність необхідності отримання товариством позики від ОСОБА_4 Відтак, дії товариства про укладенню договору позики та договору іпотеки свідчать про те, що метою оспорюваних договорів є незаконна передача активів відповідачу, виведення майна з власності товариства та позбавлення позивача можливості отримати свою частку у майні товариства.

У судовому засіданні 26 лютого 2018 року представник апелянта (позивача) та апелянт (позивач) підтримали вимоги апеляційної скарги з підстав, зазначених у ній. Просили задоволити клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, зазначених у даному клопотанні, а також у додатковому клопотанні. Вказали, що статус апелянта - учасник, який виключений з товариства.

Представник відповідача 2 - СГ ТОВ «Агропродторг» у судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, надав усні пояснення по суті справи. Крім того, заперечив вимоги клопотання позивача щодо зупинення провадження у справі з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Відповідач ОСОБА_4 заперечив вимоги апеляційної скарги та клопотання позивача щодо зупинення провадження у справі, надав письмові пояснення. Зазначив, що не все майно перебуває в іпотеці за оспорюваним договором, у товариства наявні основні засоби, за допомогою яких здійснюється господарська діяльність підприємства. Договір іпотеки є звичайним у даному випадку господарським договором, не суперечить вимогам Цивільного кодексу.

Колегія суддів, розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, обставини справи, заслухавши думку представників представників сторін, вважає дані клопотання такими, що не підлягає задоволенню, у зв'язку із наступним.

Відповідно до ч.5 статті 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справ; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Колегія суддів вважає, що у матеріалах справи достатньо доказів, на підставі яких можливо встановити правовідносини, що склалися у даній справі та обставини укладення спірних договорів. Доводи позивача про те, що рішеннями у вищезазначених справах № 903/980/17, № 903/128/17 та № 2-а/161/17549/17 буде з'ясовано законність підстав позову у даній справі, є необґрунтованими, оскільки підстави позову позивач визначав на дату звернення до суду, зокрема ОСОБА_1 на час звернення з позовом вважався учасником, що вибув з товариства за рішенням загальних зборів від 27.01.2017. Дане рішення оскаржується позивачем. Водночас, розглядаючи вимоги ОСОБА_1 у справі суд першої інстанції враховував факти, якими позивач обгрунтовував вимогу про захист свого порушеного майнового права, що виникло з корпоративних відносин, виходячи з обставин, які існували під час провадження у справі. Зміна таких обставин, зокрема статусу позивача у відносинах з товариством, визнання недійсним рішення загальних зборів від 21.06.2017 про надання згоди товариством на укладення оспорюваних правочинів, вчинення реєстраційних дій щодо відновлення реєстраційного запису про участь позивача в товаристві, не може змінити вже визначені підстави позовних вимог чи бути доказами, на їх обгрунтування, оскільки суперечитиме ч. 3 ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та відповідача 2, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та про скасування рішення місцевого господарського суду із закриттям провадження у справі, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до статуту СГ ТОВ "Агропродторг", затвердженого зборами засновників, протокол №13 від 17.10.2008р., зареєстрованого 22.12.2008р., засновниками (учасниками) товариства були: ОСОБА_5 з часткою у статутному фонді - 12%, ОСОБА_6 - 18%, ОСОБА_1 - 35%, ОСОБА_7 - 35%.

27.01.2017р. рішенням загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг", яке оформлене протоколом зборів учасників №44 від 27.01.2017р. ОСОБА_1 було виключено з числа учасників товариства, змінено склад учасників товариства, зокрема: СГ «ТОВ «Агропродторг» (35 % голосів), ОСОБА_5 (12% голосів), ОСОБА_6 (18% голосів) та ОСОБА_8 (35% голосів). Затверджено нову редакцію статуту товариства. Вказані зміни зареєстровані 02.02.2017 приватним нотаріусом Грушицькою В.В. за № 11871020017000327, 11871070018000327, 1187107021000327. Дане рішення оскаржується в судовому порядку (справа №903/128/17 перебуває на розгляді в господарському суді Волинської області).

21.06.2017р. між СГ ТОВ "Агропродторг" та ОСОБА_4, укладено договір поворотної фінансової допомоги, за яким ОСОБА_4 надає Товариству поворотну фінансову допомогу в розмірі 631000 грн..

04.08.2017р. було укладено договір іпотеки, за яким СГ ТОВ "Агропродторг" передало ОСОБА_4 в іпотеку об'єкти нерухомості (насосна станція, водонасосна, цех хлібобулочних виробів. цех макаронних виробів), що належали товариству, в якості забезпечення виконання договору поворотної фінансової допомоги.

Згідно платіжних доручень від 21.06.2017р. та від 22.06.2017р. ОСОБА_4 переведено на рахунок Товариства 631000 грн..

06.11. 2017 року державним реєстратором відділу реєстрації бізнесу та дозвільних процедур Департаменту «Центру надання адміністративних послуг у м.Луцьку» Луцької міської ради Маковецький В.М. вчинив реєстраційну дію № 11989990022010201 ( 11871050015000327) «скасування реєстраційної дії за судовим рішенням», яким змінив склад учасників СГ ТОВ «Агропродторг». Зокрема, після проведеної реєстраційної дії засновниками СГ ТОВ «Агропродторг» стали ОСОБА_5 (частка 2541, 00 грн), ОСОБА_6 (3811, 50 грн), ОСОБА_1 (3811,50 грн.) частка померлого учасника ОСОБА_7 (3811,50 грн.).

Дана реєстраційна дія проведена на підставі заяви ОСОБА_1 від 06.11.2017 про приведення у відповідність до постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 у справі №903/565/16 за позовом ОСОБА_1 до СГ ТОВ «Агропродторг» , за участі третіх осіб - ОСОБА_8, ОСОБА_11 про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом №37 від 21.01.2016. Дана реєстраційна дія оскаржується СГ ТОВ «Агропродторг» у судовому порядку, справа № 161/17549/17 розглядається Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Розглядаючи позовні вимоги, колегія суддів вважає за необхідне дослідити характер правовідносин, надаючи оцінку правовим підставам звернення позивача з відповідним позовом та з"ясувати факти порушення його прав.

Ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином порушення, оспорення чи невизнання суб"єктивного права є підставою для звернення особи за захистом такого права із застосуванням відповідного способу захисту.

При цьому порушення права це позбавлення його володільця можливості здійснити (реалізувати) його право повністю або частково.

Встановивши у особи, що звернулася до суду, суб"єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з"ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті.

Звертаючись до суду з позовом про визнання угод, укладених товариством, недійсними, позивач визначив порушеним своє корпоративне майнове право, аргументуючи тим, що оспорювані угоди укладені з метою зменшення активів товариства, що вплине на його частку у майні господарюючого суб"єкта.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення його корпоративних прав у зв'язку із укладанням між відповідачами договору поворотної фінансової допомоги від 21.06.2017р. та договору іпотеки №6843 від 04.08.2017р.

У відповідності до доказів, що не заперечується сторонами, рішенням загальних зборів товариства № 44 від 27.01.2017 року ОСОБА_1 виключено зі складу засновників (учасників) , змінено склад учасників товариства, зокрема: СГ «ТОВ «Агропродторг» (35 % голосів), ОСОБА_5 (12% голосів), ОСОБА_6 (18% голосів) та ОСОБА_8 (35% голосів). Затверджено нову редакцію статуту товариства. Вказані зміни зареєстровані 02.02.2017 приватним нотаріусом Грушицькою В.В. за № 11871020017000327, 11871070018000327, 1187107021000327. Внесено відповідні змиіни до статуту.

Рішення загальних зборів товариства №44 від 27.01.2017 року позивачем оскаржено в судовому порядку, рішення за результатом розгляду справи відсутнє.

Визначаючи статус ОСОБА_1 у відносинах з товариством суд виходить із презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не було встановлено інше.

А відтак, станом на час звернення до суду з даним позовом (02.11.2017) ОСОБА_1 слід вважати учасником товариства, що вибув.

У подальшому, 06.11.2017 року державним реєстратором відділу реєстрації бізнесу та дозвільних процедур Департаменту «Центру надання адміністративних послуг у м.Луцьку» Луцької міської ради Маковецьким В.М. вчинено реєстраційну дію № 11989990022010201 (11871050015000327) «скасування реєстраційної дії за судовим рішенням», якою змінено склад учасників СГ ТОВ «Агропродторг» та внесено до складу засновників ОСОБА_1 із часткою 3811,50 грн., що оскаржуєть в судовому порядку стороною відповідача.

Водночас вчинення реєстаційних дій щодо зміни складу учасників, не може спростовувати рішення органу управління товариством щодо виключення учасника, за умови його чинності.

Колегія суддів звертає увагу на те, що оспорювані договори були укладені товариством 21.06.2017р. та 04.08.2017р., тобто у проміжок часу, коли ОСОБА_1 був виключений зі складу часників товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального Кодексу України (в редакції, що діяла, на час звернення позивача до суду) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися, зокрема, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до п. 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", Законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК , якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Тобто незалежно від суб'єктного складу, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то такий спір підвідомчий господарським судам.

Обсяг прав учасника, який вийшов (виключений) з товариства, визначений ст.ст. 64, 54, 55 Закону "Про господарські товариства", а саме при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Дана норма відображена в п. 3.4 статуту ТзОВ "Агропродторг".

Позивач на підвердження порушення своїх корпоративних прав вказує, що укладені договори зменшують його часку у майні товариства. Водночас, що підтверджено матеріалами справи, договір поворотної фінасової допомоги від 21.06.2017р. та іпотечний договір від 04.08.2017р. укладені товариством після виключення з числа учасників ОСОБА_1 (рішення про виключення від 27.01.2017), а тому не можуть впливати вартість частини майна товариства, що пропорційна до його частки в статутному капіталі, оскільки така вартість визначається на дату прийняття рішення про виключення учасника та виплачується після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов.

Аргументацію позивача, що у разі визнання судом незаконними дій товариства щодо його виключення, такі угоди впливатимуть на розмір його частки в статутному капіталі, суд вважає необгрунтованою, оскільки відновлення позивача в правах учасника товариства станом на час розгляду даного спору не відбулося, а тому це є припущенням і слід виходити з фактичних обставин справи щодо статусу ОСОБА_1 у відносинах з товариством.

Водночас, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження негативного впливу угод на фінансовий стан товариства, оскільки спірні договори за своєю правовою природою не є правочинами щодо відчуження майна. Відповідно до частини 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи і за правовою природою є забезпечувальним правочином.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушення корпоративних прав позивача, що у свою чергу виключає можливість судового захисту таких прав в межах розгляду корпоративного спору, у зв"язку з чим суд звертає увагу на суб"єктний склад сторін у даній справі, а саме позивачем у справі є ОСОБА_12 фізична особа, стороною оспорюваних договорів з товариством та відповідачем є ОСОБА_4 , що у даних правовідносинах діє як фізична особа. Встановлені обставини не заперечуються сторонами у справі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір поворотної фінансової допомоги від 21.06.2017р. та договір іпотеки №6843 від 04.08.2017р., укладені між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та СГ ТОВ «Агропроторг».

Однак зі змісту оспорюваних договорів вбачається, що останні укладені між товариством та ОСОБА_4 як фізичною особою, а не суб'єктом підприємницької діяльності.

Дана обставина також підтверджується інформаційною довідкою №101276480 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка наявна у матеріалах справи, та згідно якої іпотекодержателем є фізична особа ОСОБА_4.

А відтак даний спір не підпадає під суб"єктну юрисдикцію господарського суду, що виключає можливість його розгляду в порядку господарського судочинства (ст. 1 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017, ст. 20 ГПК України в редакції на час розгляду апеляційної скарги ).

Оскільки суд прийшов до висновку, що даний спір не пов"язаний з корпоративними правовідносинами, інші підстави недійсності договорів, визначені позивачем, не підлягають дослідженню в межах даної справи.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відсутності порушених корпоративних прав ОСОБА_1, водночас не звернув увагу на суб"єктний склад учасників спору, що призвело до порушення процесуальних норм.

Рішення зборів від 18.01.2018, яке надано позивачем, яким відкликано та скасовано всі довіреності та будь-які інші повноваження, надані товариством будь-яким представникам, колегія суддів не бере до уваги з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду Луцьким міськрайонним судом справи №161/17549/17 задоволено заяву СГ ТОВ «Агропродторг» про забезпечення адміністративного позову, зокрема встановлено заборону державним реєстраторам Державної реєстраційної служби України, іншим органам державної реєстрації прав та нотаріусам як спеціальним суб'єктам, на які покладаються функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії щодо СГ ТОВ «Агропродторг» до ухвалення судом рішення у даній адміністративній справі.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, на даний час справа № 161/17549/17 не розглянута.

Відтак, вищевказане рішення зборів товариства від 18.01.2018 викликає у суду сумніви у його достовірності, і тому не може бути використано як доказ наявності повноважень щодо представництва ОСОБА_1 інтересів товариства під час розгляду даної справи. Згідно даних ЄДР зміни до осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи, не вносилися. Керівником товариства та підписантом визначено ОСОБА_5 У зв"язку з наведеним, судом не приймається заява про визнання позову та апеляційної скарги, подана 23.01.2018 на адресу суду ОСОБА_1, як в.о. директора СГ ТОВ «Агропродторг», уповноваженого рішенням зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» від 18.01.2018 (т.2, а.с. 113-114).

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції не врахував суб'єктний склад сторін та прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, в той час як провадження у справі підлягало припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України (у попередній редакції).

Слід зазначити, що 15 грудня 2017 року набрав чинності новий Господарський процесуальний кодекс України. Згідно підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (редакція від 15.12.2017р.) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із закриттям провадження у відповідній частині з підстав, передбачених ст. 231 цього Кодексу.

А тому рішення господарського суду Волинської області від 07.12.2017 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Позивачем у встановленому законом порядку не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально необґрунтованими, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено обставини справи, що призвело до порушення норм процесуального права, тому рішення господарського суду Волинської області від 07 грудня 2017 року у даній справі підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі згідно з п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно зі ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст.231, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 07 грудня 2017 у справі № 903/837/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 07 грудня 2017 року у справі №903/837/17 скасувати. Провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у двадцятиденний строк з дня складення повного тексту судового рішення в порядку, встановленому статтею 289 ГПК України.

Справу №903/837/17 повернути господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений 03.03.2018

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Розізнана І.В.