Ухвала суду № 72549699, 07.02.2018, Старобільський районний суд Луганської області

07.02.2018431/1910/16-к/1916/2018

ЄУН 431/1910/16-к

Провадження 1-кп/431/17/18

У Х В А Л А

07 лютого 2018 року Старобільський районний суд Луганської області

В складі: головуючого - судді Ткач О.В.,

при секретарі: Кустовій О.О.,

прокурора: Кузьміна А.В.,

захисника: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

обвинувачених: ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні м. Старобільська Луганської області кримінальне провадження за № 42015130610000406 від 29.10.2015 року відносно ОСОБА_5, обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ст. 368 КК України, ОСОБА_4, обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, суд –

В С Т А Н О В И В :

Під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України; ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України захисниками обвинувачених – ОСОБА_6, ОСОБА_1В заявлено клопотання в порядку ст.ст. 87, 89 КПК України про визнання доказів очевидно недопустимими, а саме, захисники просили визнати очевидно недопустимими доказами:

- інформацію, яка зібрана, зафіксована та збережена в кримінальному провадженні № 42015130610000406 від 29.10.2015 року в томах № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10;

- інформація, яка міститься на електронних носіях: DVD дисках, картах пам’яті з негласними слідчими й розшуковими діями, СD диски, інші носії інформації з негласними слідчими, розшуковими діями, які містять аудіо-записи телефонних перемов інших клієнтів з іншими абонентами, аудіо-відео записи, аудіо-відео-контроль, аудіо-відео контроль, аудіо-відео спостереження, слідчий експеримент, інші негласні слідчі (розшукові дії) під час яких здійснювались аудіо-відео спостереження тощо, а також інформацію, яка зібрана, зафіксована та оформлена протоколами за результатами проведення таких НСРД. Сторона захисту обґрунтовує таке клопотання тим, що їм, в порушення вимог ч.ч. 1-3 ст. 290 КПК України не було надано доступу до цієї інформації, у зв’язку з чим, були порушені права їхніх клієнтів на захист.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_6, ОСОБА_1 своє клопотання підтримали, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з ним погодились, просили задовольнити.

Прокурор вважав заявлене клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки 22.04.2016 року підозрюваним ОСОБА_5, ОСОБА_4 та захиснику ОСОБА_2 було надано для ознайомлення матеріали кримінального провадження. Про це свідчать запити старшого слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_7, за якими захисникам та підозрюваним повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування й ці запити отримали підозрювані й захисник - адвокат ОСОБА_2 Про обсяг матеріалів кримінального провадження, з якими ознайомлені підозрювані та захисник ОСОБА_2 свідчать розписки ОСОБА_5 й ОСОБА_4 від 24.04.2015 року.

Суд, з’ясував позицію сторін, перевірив доводи заявленого клопотання, дійшов наступного висновку:

Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані докази під час досудового розслідування достатніми для складання обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, прокурор, або слідчий за його дорученням зобов’язані повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

За ч. 2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням, зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.

За ч. 3 ст. 290 КПК України прокурор, або слідчий за його дорученням, зобов’язаний надати доступ та можливість скопіювання або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази.

З повідомлення про завершення досудового розслідування (а.с. 208, 209 том 2 судового провадження) вбачається, що захисник ОСОБА_2 був повідомлений 21.04.2016 року про завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню й визначено час й вказане місце для прибуття підозрюваного ОСОБА_4, ОСОБА_5 й його захисників ОСОБА_1 й ОСОБА_6 для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Згідно до розписки ОСОБА_5 (а.с. 212 том 2 судового провадження) 22.04.2016 року з 11 години він здійснив фотографування 1,2 томів кримінального провадження та першого та другого томів матеріалів НСРД.

ОСОБА_4 22.04.2016 року з 11 години здійснював разом з ОСОБА_5 фотографування 1,2 томів кримінального провадження та 1,2 томів НСРД (а.с. 213 том 2 судового провадження).

24.04.2016 року ОСОБА_5 фотографував разом з ОСОБА_4 3,4 том кримінального провадження (а.с. 214 том 2 судового провадження).

24.04.2016 року ОСОБА_4 фотографував разом з ОСОБА_5 3,4 том кримінального провадження (а.с. 215 том 2 судового провадження).

Згідно до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування (а.с. 46,47 том 1 судового провадження) ОСОБА_4, ОСОБА_5 надано доступ до 10 томів кримінального провадження.

В судовому засіданні з цього приводу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що ознайомлені з томами 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10. Матеріалами кримінального провадження, а з матеріалами НСРД в 2 томах ознайомлені частково, ця обставина підтверджена відеозаписом, наданим адвокатом ОСОБА_2

За ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду, суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочато.

Оцінюючи доводи клопотання та дослідивши письмові обґрунтування позиції прокурора, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання.

З дослідженого вбачається, що підозрювані ОСОБА_4 й ОСОБА_5, а також захисник ОСОБА_2 ознайомлені з матеріалами кримінального провадження, зокрема, доказами, що містяться в томах: 1,2,3,4,5,6,7 кримінального провадження й частково з 1,2 томом НСРД.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку, ознайомлення з боку обвинувачених з матеріалами кримінального провадження мало місце, визначити обсяг документів та інформації, з якими обвинувачені та захисники не були ознайомлені в порядку ст. 290 КПК України не виявилось можливим. На цій підставі суд вважає що немає підстав вважати всі докази, які містяться у вказаних в клопотанні томах кримінального провадження очевидно недопустимими, що не позбавляє права сторону захисту заявляти таке клопотання при вивченні кожного доказу окремо в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за необхідне вирішувати питання про допустимість чи недопустимість доказів при їх дослідженні, за вимогами ч.ч. 1,2 ст. 89 КПК України.

Керуючись ст.ст. 87, 89, 369 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Відмовити захисникам ОСОБА_1, ОСОБА_6 в задоволенні клопотання про визнання доказів у кримінальному провадженні очевидно недопустимими.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Ткач