Постанова № 72547060, 27.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 583/2284/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, представника позивача ОСОБА_1 на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області, Сумська область, від 27.11.2017, суддя Плотникова Н.Б., , повний текст складено 27.11.17 по справі № 583/2284/17

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати бездіяльність (дії) Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_2 максимальним розміром протиправними; зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 09.02.2015 р.; здійснити виплату ОСОБА_2 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2015 р.; подати протягом п’ятнадцяти днів з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст. 267 КАС України.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України та згідно наказу Міністра оборони України від 26.07.2005 року № 453 був звільнений у запас. Перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як особа звільнена з військової служби. Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2016 року по справі №583/1452/16-а, зміненою постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 року, зокрема, зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати ОСОБА_2 пенсію, обчисливши розмір пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до довідок Сумського обласного військового комісаріату від 09.02.2016 року за №11/317 та від 09.02.2016 року за № 11/318 з 09.02.2015 року та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2015 року. На виконання судового рішення головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області 29.12.2016 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 09.02.2015 року. Відповідно до зазначеного перерахунку його (ОСОБА_2С.) пенсія з 09.02.2015 року складає 35871,20 грн. ОСОБА_3 відповідач з 09.02.2015 року виплачує позивачу пенсію в розмірі 9490 грн., обмеживши розмір пенсії максимальним розміром 9490 грн. Вважає такі дії відповідача протиправними. Відповідно до положень другого речення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-12 тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, обмежено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) сумою, що не може перевищувати 10740 грн. Норми-принципи ч. 5 ст. 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто, заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв’язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» оскільки Конституція України, як зазначено в ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі коли закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй. Вважає, що відповідач не має підстав обмежувати розмір пенсії позивачу максимальним розміром. Крім того вважає, що пенсія, як щомісячна пенсійна виплата здійснюється на постійній основі один раз на місцяь протягом невизначеного періоду, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. Тобто, виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком. В зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.11.2017р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_2 максимальним розміром. Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 09.02.2015 року. Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити виплату ОСОБА_2 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2015 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначають, що судом першої інстанції не з'ясовані фактичні обставини справи, а постанова суду першої інстанції прийнята з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо необхідності проведення перерахунку та виплати пенсії позивача без обмеження максимальним розміром і 09.02.2015 та здійснити виплату позивачу суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2015. Оскільки, головне управління не порушує права позивача і згідно статті 19 Конституції України діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначають, що висновок суду першої інстанції про те, що „при вирішенні спору не може бути застосовано ОСОБА_4 України від 06.12.2016 № 1774 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", оскільки дані зміни стосуються статті 43 Закону України України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка регулює призначення, а не перерахунок пенсії-" є помилковим. Зазначають, що стаття 43 Закону України України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» № 1774 від 06.12.2016(далі - ОСОБА_4 №2262), має назву „ заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсій", міститься у розділі закону - „Обчислення пенсій". Термін „обчислення пенсій", визначений статтею 43 Закону № 2262 стосується і обчислення розміру при призначенні пенсії, так і обчислення розміру при перерахунку пенсії. Тому при перерахунку пенсії позивача головним управлінням правомірно враховано положення статті 43 Закону № 2262, згідно якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Таким чином, головне управління правомірно на виконання постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2016 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 у справі № 583/1452/16-а здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням чинної статті 43 Закону № 2262.1 сьогодні виплата пенсії позивача здійснюється з урахуванням положень статті 43 Закону № 2262 в редакції Закону № 1774, які є діючими, рішенням Конституційного Суду України чи іншим законом скасовані не були. Також посилаються на те, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення до суду. Вважають, що судом не досліджено питання початку перебігу шестимісячного строку для звернення до суду під час винесення оскаржуваної постанови. Оскільки, позивач щомісячно отримував пенсію, а тому кожного разу при отриманні пенсії в неналежному, на його думку, розмірі позивач мав змогу звернутись до суду за захистом порушеного, на його думку, права. Крім того, сам позивач у своїй позовній заяві від 28.08.2017 зазначає, що „ перебіг бездіяльності розпочався 29.12.2016". На підставі вищевикладеного просять скасувати постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.11.2017 у справі № 583/2284/17, провадження 2-а/583/89/17 та прийняти нову постанову суду, якою відмовити ОСОБА_2 в задоволенні його вимог в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що постанова підлягає скасуванню частково в частині відмови в зобов’язанні ГУ ПФУ подати протягом п’ятнадцяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України. Звертає увагу суду, що постанова суду яка оскаржується, вимагає відповідача вчинити певні дії. Таким чином постанова суду, яка оскаржується, повинна містить встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання зазначеної постанови. Але всупереч нормі процесуального права яку містить п. 4 ч.1 ст. 163 КАС України суд першої інстанції в постанові, яка оскаржується не встановив строк подання відповідачами по справі до суду звіту про виконання зазначеної постанови суду. У зв’язку з тим, що для усунення порушення прав позивача відповідачі зобов’язані вчинити певні дії, то позовна вимога щодо встановлення судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачами до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення є цілком законним. На підставі викладеного вважає, що суд першої інстанції дійшов не вірних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і не правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права в частині яка оскаржується. Тобто постанова суду першої інстанції, яка оскаржується не відповідає вимогам ст. 159 КАС України в частині, яка оскаржується, а тому підлягає скасуванню в частині яка оскаржується. Скасувати постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 27.11.2017 р. по справі № 583/2284/17 в частині яка оскаржується та прийняти в цій частині нову постанову якою задовольнити позовні вимоги щодо зобов’язання головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати протягом п’ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять апеляційну скаргу представника позивача залишити без задоволення.

Від представника позивача до суду надійшла заява про проведення судового засідання без участі позивача та його представника.

Позивач та представник позивача в судове засідання про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в своїй апеляційній скарзі та проти задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 заперечував, просив залишити її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_2 з 01.01.2007 року перебуває на пенсійному обліку у головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсія позивачу призначена Сумським обласним військовим комісаріатом з 17.08.2005 року. Станом на 01.11.2017 року розмір пенсійної виплати становить 10740,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 року частково скасовано постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2016 року по справі №583/1452/16-а , прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати ОСОБА_2 пенсію, обчисливши розмір пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до довідок Сумського обласного військового комісаріату від 09.02.2016 року №11/317 та від 09.02.2016 року №11/318 з 09.02.2015 року та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2015 року.

На виконання постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2016 року та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області 29 грудня 2016 року проведено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_2 з 09 лютого 2015 року на підставі довідок Сумського обласного військового комісаріату від 09.02.2016 року № 11/317 та від 09.02.2016 року № 11/318.

Як вбачається з перерахунку пенсії з 09.02.2015 року ОСОБА_2 підсумок пенсії (з надбавками) становить 35817,20 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії визначено ОСОБА_2 пенсію в розмірі 9490,00 грн. тобто фактично позивачу обмежували розмір пенсії згідно Закону України від 8 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - ОСОБА_4 №3668-VI).

В подальшому відповідач обмежував позивачу розмір пенсії відповідно до Закону України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - ОСОБА_4 №911-VIII).

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Обмеження граничного розміру пенсії військовослужбовців розміром 10740 грн. було введено відповідно до Закону України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – ОСОБА_4 №911-VIII).

Цим Законом були внесені зміни до Закону України від 8 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі – ОСОБА_4 №3668-VI), відповідно до яких максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи те, що пенсія позивачу була призначена у вересні 2005 року, а ОСОБА_4 №3668-VI набрав чинності лише з 01.10.2011 року, то до спірних правовідносин застосовується лише той закон, який врегульовує спірні правовідносини, тим більш, що дія закону про реформування пенсійної системи прямо прописана в цьому законі.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні спору не може бути застосовано ОСОБА_4 України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, оскільки дані зміни стосуються статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка врегульовує призначення, а не перерахунок пенсій та виходячи з вищенаведених перехідних положень ОСОБА_4 №3668-VI та рішення Конституційного суду № 7-рп/2016 від 20.12.2016 р.

Проте колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 09.02.2015 року, з огляду на наступне.

На час спірних правовідносин, строки звернення до адміністративного суду були унормовані ст.99 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року).

Згідно ч.ч. 1, 2 вищенаведеної статті Кодексу встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень частин 1-3 статті 122 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 року) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч.3 ст.99 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року) та ч. 3. ст. 122 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 року), для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Щодо посилань представника позивача на ст. ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку предметом спору є не перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, а обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суми пенсії позивачу не були нараховані, пенсія позивачу виплачувалась з урахуванням максимального розміру пенсії для даної категорії осіб, а отже до даних правовідносин ст. ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може бути застосована.

Також в даному випадку не підлягає застосуванню ч.2 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" яка передбачає, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, враховуючи наступне.

В даному випадку, як вбачається з рішень про перерахунок пенсій позивачу розмір пенсії визначався з урахуванням максимального розміру пенсії, відповідно саме з цього розміру відповідач виходив при щомісячному її нарахуванні. Розмір пенсії в більшому ніж максимальний розмір передбачений Законом України №3668-VI та Законом України №911-VIII позивачу не призначався, він лише використовувався, як розрахункова величини при встановленні розміру пенсії позивачу.

Оскільки пенсія позивачу була призначена та виплачувалась у максимальному розмірі, суми що перевищували максимальний розмір не є нарахованими.

Позивач вірно в своїх позовних вимогах просить здійснити саме перерахунок пенсії тобто її встановлення та виплату без обмеження максимальним розміром.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду лише 29.08.2017 року.

Колегія суддів зазначає, що позивач не був позбавлений права звернення до суду з позовом щодо перерахунку його пенсії без обмеження її максимальним розміром за період з 09.02.2015 р. протягом шести місяців починаючи з 09.02.2015р.

Законодавство України не обмежувало позивача в праві одночасно з позовом з яким він звертався в 2016 р. щодо перерахунку пенсії відповідно до довідок СОВК 09.02.2016 № 11/317 та від 09.02.2016 № 11/318 заявити вимогу щодо виплати пенсії без застосування максимального розміру.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку підлягає застосуванню загальна норма, а саме ст. 99 КАС України ( в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги за період з 09.02.2015 по 28.02.2017 року, включно, підлягають залишенню без розгляду.

Також колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 09.02.2015 року.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Верховний Суд України, розглядаючи справу № 21-438а12, у своїй постанові від 26 березня 2013 року прийшов до правового висновку про те, що відповідно до ч. 1 статті 2, п.п. 6, 8 ч. 1 статті 3, ч. 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.

Щодо посилань в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на значний розмір пенсії позивача, колегія суду зазначає наступне. В даному випадку розмір пенсії позивача не є предметом спору. Предметом спору в даному випадку є обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Щодо вимог апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача подати протягом п’ятнадцяти днів з дня набрання постановою законної сили звіту про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на дату ухвалення судового рішення) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що питання про надання звіту про виконання постанови вирішує суд, який прийняв судове рішення по суті спору не на користь суб'єкта владних повноважень.

Цій нормі кореспондують положення абзацу 6 п. 4 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на дату ухвалення судового рішення), згідно з яким постанова складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Покладення на відповідача обов’язку надати звіт є можливим, але не є обов’язковим.

Враховуючи вищенаведене, та те, що позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про можливість ухилення відповідача від виконання даного судового рішення, суд не вбачає підстав для застосування положень ч. 1 ст. 267 КАС України (в редакції, чинній станом на дату ухвалення судового рішення) .

Проте колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 09.02.2015 року.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Крім того, Верховний Суд України, розглядаючи справу № 21-438а12, у своїй постанові від 26 березня 2013 року прийшов до правового висновку про те, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню на підставі ч.1, 4 ст.317 КАС України з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області задовольнити частково.

Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.11.2017 по справі № 583/2284/17 скасувати в частині зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 09.02.2015 року.

В цій частині прийняти нову постанову якою :

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 01.03.2017 року;

- позовні вимоги в частині періоду з 09.02.2015 по 28.02.2017 року залишити без розгляду;

- в іншій частині цих вимог відмовити.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 03.03.2018.