Постанова № 72547056, 26.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції : Євтіфієв В.М.,

26 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 642/4188/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

представника другого відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київського об'єднаного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України м. Харкова, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 07.11.2017 р. по справі № 642/4188/17

за позовом ОСОБА_3

до Київського об'єднаного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України м. Харкова , ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_3 звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова із адміністративним позовом до Київського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі по тексту – Київське об’єднане УПФУ, перший відповідач), ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (далі по тексту – УПСЗН адміністрації Холодногірського району ХМР, другий відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, прийнятих судом, просила суд:

- визнати дії Київського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова та ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради протиправними та дискримінаційними щодо припинення соціальних виплат (пенсії, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня) ОСОБА_3;

- зобов’язати Київське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова поновити виплату пенсії за віком та виплатити виниклу заборгованість ОСОБА_3;

- зобов’язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради поновити виплати ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та виплатити заборгованість за 2017 рік.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкові від 07.11.2017 року по справі № 642/4188/17 адміністративний позов ОСОБА_4 до Київського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправними дії Київського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова та ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради щодо припинення соціальних виплат ОСОБА_3.

Зобов’язано Київське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова поновити виплату пенсії за віком та виплатити виниклу заборгованість ОСОБА_3.

Зобов’язано ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради відновити дію довідки внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1.

Зобов’язано ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради поновити виплати ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та виплатити заборгованість за 2017 рік.

Перший відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Ленінського районного суду м. Харкові від 07.11.2017 року по справі № 642/4188/17 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що у відповідності до пп.пп.4, 5 п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/ перебування, затвердженого постановою КМУ № 365 від 08.06.2016 р. (далі по тексту Порядок № 365) соціальні виплати ОСОБА_3 були припинені у зв’язку зі скасуванням виданої позивачці довідки внутрішньо переміщеної особи. Вказав, що пенсія позивачці призначалась на підставі документів, що містять недостовірні відомості, оскільки місце проживання, заявлене позивачем при оформленні пенсії, не було підтверджено. У зв’язку з цим згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії ОСОБА_3 призупинена на підставі проведеної звірки з «Єдиною інформаційною базою переміщених осіб». На даний час у Київського об’єднаного УПФУ відсутні документи, необхідні для призначення (відновлення) позивачці соціальних виплат як внутрішньо переміщеній особі.

Другий відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Ленінського районного суду м. Харкові від 07.11.2017 року по справі № 642/4188/17 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що згідно з офіційними даними Держприкордонслужби України від 28.04.2017 року позивач була відсутня на підконтрольній Україні території більше ніж 60 календарних днів (з 27.11.2016 року по 08.03.2017 року), що не було враховано судом першої інстанції. Доводи позивачки про її виїзд на непідконтрольну Україні територію в грудні 2016 року та повернення на підконтрольну територію в лютому 2017 року в обхід офіційних пропускних пунктів, на думку другого відповідача, не заслуговують на увагу. Акти обстеження матеріально-побутових умов сім’ї ОСОБА_3 складалися ОСОБА_2 до виїзду позивачки та після її повернення (23.08.2016 р., 25.11.2016 р., 16.03.2017 р.) і не є доказами проживання позивачки на підконтрольній України території в період з 27.11.2016 р. по 08.03.2017 р. Враховуючи викладене, вважає, що у другого відповідача були наявні підстави для скасування довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3, передбачені пунктом 5 частини 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Пояснив, що рішення про припинення виплат внутрішньо переміщеним особам приймається комісією з питань призначення /відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Адміністрації Холодногірського району м. Харкова, яка є окремою юридичною особою. У зв’язку з надходженням до ОСОБА_2 завдання від Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації від 13.03.2017 р. щодо проведення роботи з опрацювання списків внутрішньо переміщених осіб, до яких потрапила ОСОБА_3, рішенням вищевказаної Комісії від 17.03.2017 р. № 11 (39) позивачці було припинено всі соціальні виплати як внутрішньо переміщеній особі до з’ясування обставин вибуття до непідконтрольної території. Рішенням Комісії від 23.06.2017 р. № 25(53) ОСОБА_3 було відмовлено у поновленні соціальних виплат до оформлення нової довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка повторно перемістилася з тимчасово непідконтрольної Україні території до м. Харкова 07.03.2017 р. Вказав, що підставою для виплати разової грошової допомоги до 5 травня є відповідні списки, які подаються до ОСОБА_2 Київським об’єднаним УПФУ. ОСОБА_2 на звернення позивача надавались роз’яснення про те, що для поновлення соціальних виплат позивачка повинна звернутися до органів Пенсійного фонду для поновлення виплати пенсії, а після цього – за призначенням допомоги до 5 травня. Однак, позивачка не оформила нової довідки внутрішньо переміщеної особи та не поновила виплату пенсії, отже, підстави для призначення допомоги до 5 травня за 2017 рік відсутні. Оскільки на підставі рішення Комісії від 23.06.2017 р. Київським об’єднаним УПФУ з 01.04.2017 року було припинено виплату пенсії ОСОБА_3, а тому її, як пенсіонера, не було включено до списку ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) військовослужбовців за квітень 2017 року, на підставі яких була передбачена виплата разової грошової допомоги. Однак, судом першої інстанції не було досліджено вказаного механізму призначення допомоги до 5 травня та не з’ясовано, з яких причин ОСОБА_3 не отримала нової довідки, тим самим позбавивши себе права отримувати соціальні виплати. Судом першої інстанції не враховано, що рішення про призначення (відновлення) будь-яких соціальних виплат приймається виключно Комісією відповідно до Порядку № 365, а тому позивачем неправомірно заявлено до ОСОБА_2 вимоги, які стосуються повноважень Комісії, яку ані ОСОБА_3, ані суд першої інстанції не визнали співвідповідачем. Крім того, пояснив, що функцію виплати державних соціальних допомог здійснює обласний Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, який є структурним підрозділом Харківської облдержадміністрації, а не відповідач по справі. Отже, ОСОБА_2 не є належним відповідачем щодо позовних вимог про поновлення виплати допомоги до 5 травня.

Представник другого відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Ленінського районного суду м. Харкові від 07.11.2017 року по справі № 642/4188/17 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач та представник першого відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на наведену норму, беручи до уваги, що позивач та другий відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі позивача та представника першого відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника другого відповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є вимушено переміщеною особою з тимчасово непідконтрольної Уряду України території.

ОСОБА_3 з 02.01.2016 р. здобула право на отримання пенсії за віком, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення серії серії ААЇ № 256101 (а.с.10).

Відповідно до посвідчення серії С № 147458, виданого 29.07.2016 року ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району, копія якого наявна в матеріалах справи, ОСОБА_3 має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей померлих ветеранів війни (а.с.21).

Позивач перебуває на обліку в Київському об’єднаному УПФУ м. Харкова та УПСЗН адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради як внутрішньо переміщена особа.

З квітня 2017 року Київським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова припинено виплату пенсії позивачці, з посиланням на Постанову Кабміну України № 365 від 08.06.2016 р. «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», та скасовано дію довідки внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1 за розпорядженням УПСЗН адміністрації Холодногірського району ХМР, з огляду на тривалу відсутність (понад 60 діб) за місцем проживання.

В травні 2017 року УПСЗН адміністрації Холодногірського району ХМР було відмовлено позивачу у виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 600 грн., згідно з Постановою Кабіну України № 365 від 08.06.2016 р.

Не погодившись з такими діями відповідачів, ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом про їх оскарження та зобов’язання Київського об’єднаного УПФУ м. Харкова поновити виплату пенсії за віком та виплатити заборгованість, що виникла, зобов’язання УПСЗН адміністрації Холодногірського району ХМР поновити виплати ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та виплатити заборгованість за 2017 рік.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, видана позивачу ОСОБА_2 соціального захисту населення Харківської міської ради, з огляду на ст. 4 Закону України Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» діє безстроково, підстави для скасування такої довідки, передбачені ст. 12 цього Закону, відсутні, а тому рішення УПСЗН адміністрації Холодногірського району ХМР про відмову у призначенні адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також рішення Київського об’єднаного УПФУ про припинення виплати пенсії позивачці, є незаконними.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

20.10.2014р. Верховною Радою України прийнято Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” № 1706-VІІ (набрав чинності з 22.11.2014р., далі по тексту – Закон України № 1706-VІІ), відповідно до ст.1 якого внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

У відповідності до ст. 4 Закону № 1706-VІІ факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України від 09.07.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту – Закон № 1058-IV).

За правилами, встановленими п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені в статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

У відповідності до ч.1 ст.4 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з ч.2 ст.45 Закону № 1058-IV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.47 Закону № 1058-IV).

Положеннями ст.49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

З огляду на вищенаведену норму права, колегія суддів вказує, що припинення виплати пенсії здійснюється або на підставі рішення органу Пенсійного фонду, або на підставі рішення суду.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ані першим відповідачем, ані судом рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_3 не приймалося.

У зв’язку з чим колегія суддів відхиляє посилання Київського об’єднаного УПФУ на те, що пенсія була призначена позивачці на підставі документів, що містять недостовірні відомості, оскільки така обставина не є самостійною підставою припинення виплати пенсії без прийняття органом Пенсійного фонду відповідного рішення.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії відповіді Київського об’єднаного УПФУ від 02.08.2017 р. № 180/П-7 на заяву ОСОБА_3, виплата пенсії ОСОБА_3 була зупинена з 01.04.2017 року з посиланням на пп.пп.4, 5 п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року № 365, у зв’язку з тим, що рішенням районної Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради від 11.03.2017 року № 11 (39) було припинено позивачеві всі соціальні виплати з 01.04.2017 року (а.с.16).

Разом з тим, закон не передбачає такої підстави для припинення виплати пенсії особі, як рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що перший відповідач у спірних відносинах щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3, діяв на не підставі та не у спосіб, що передбачені законом.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено “Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до п.1.5 якого заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Пунктом 2.8 вказаного Порядку встановлено, що поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

Беручи до уваги вищенаведені норми Порядку та встановлену під час судового розгляду справи безпідставність дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу, з урахуванням приписів ч.2 ст.49 Закону № 1058-IV колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зобов’язання першого відповідача поновити виплату пенсії ОСОБА_3

Щодо позовних вимог до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про визнання протиправними та дискримінаційними дій щодо припинення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, зобов’язання поновити виплати ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та виплатити заборгованість за 2017 рік, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 7 ст. 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 року №223 "Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що у 2017 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення).

Районні органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання) у таких розмірах: членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 600 гривень.

Особи, які не отримали грошової допомоги, зокрема ті, що набули статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10 і 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 5 травня 2017 р. включно, мають право звернутися за нею до районного органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її до 30 вересня 2017 року.

Пунктом 2 цієї постанови передбачено забезпечити подання до 12 квітня 2017 р. районним органам соціального захисту населення переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги:

Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною фіскальною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, ОСОБА_2 державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Генеральною прокуратурою України, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України;

Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

Як зазначалось вище, позивачка перебувала на обліку в Київському об’єднаному УПФУ м. Харкова, яке і було повинне надати до УПСЗН адміністрації Холодногірського району м. Харкова відомості про ОСОБА_3 як про особу, що має право на виплату допомоги до 5 травня як член сім’ї померлого ветерана війни.

Однак, першим відповідачем цього зроблено не було, що потягло за собою невиплату позивачці щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Та обставина, що позивачці з квітня 2017 року було припинено виплату пенсії, не позбавляє позивачку права на призначення разової грошової допомоги до 5 травня, оскільки позивачка не була знята з пенсійного обліку в Київському об’єднаному УПФУ та повинна була бути включеною до списків на призначення вказаної допомоги.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що Київським об’єднаним УПФУ, всупереч вимогам п.2 постанови КМУ від 05.04.2017 року №223, було допущено протиправну бездіяльність щодо ненаправлення до УПСЗН адміністрації Холодногірського району ХМР відомостей про ОСОБА_3 як про особу, яка має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік.

При цьому, виходячи зі змісту постанови КМУ № 223 від 05.04.2017 року та ст.17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», УПСЗН адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради позбавлене можливості самостійно, з власної ініціативи включити ОСОБА_3 до переліку осіб, яким призначається разова грошова допомога до 5 травня, без отримання відповідних списків від Київського об’єднаного УПФУ.

Беручи до уваги, що Київським об’єднаним УПФУ не подавались другому відповідачеві відомості про ОСОБА_3 як про особу, яка має право на вказану допомогу, у УПСЗН адміністрації Харківської міської ради були відсутні підстави для призначення позивачці вказаної вище допомоги, а отже, дії другого відповідача щодо невиплати позивачці цієї допомоги не можуть бути визнані неправомірними.

Як вбачається з матеріалів справи, дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.08.2015 року № НОМЕР_1 скасовано розпорядженням ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради від 10.05.2015 року з посиланням на п.3 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Цим же розпорядженням ОСОБА_3 знято з обліку як внутрішньо переміщену особу відповідно до п.7-1 Порядку оформлення та видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509.

Таким чином, як станом на 12 квітня 2017 року – дату, до якої органи Пенсійного фонду, відповідно до п.2 постанови КМУ № 223, повинні подати до органів соціального захисту населення списки осіб для призначення допомоги до 5 травня, так і станом власне на 5 травня, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 була чинною, а отже, позивачка мала право на призначення вказаної вище допомоги.

Згідно з ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне визнати протиправною вищевказану бездіяльність Київського об’єднаного УПФУ м. Харкова, та зобов’язати першого відповідача надіслати до УПСЗН адміністрації Холодногірського району ХМР відомості про ОСОБА_3 як про особу, яка має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік.

Колегія суддів відмічає, що відповідно до п.4 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою КМУ № 365 від 08.06.2016 року, соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

За приписами ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Разова грошова допомога не виплачується в разі смерті отримувача до 5 травня або набуття громадянином статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 11 цього Закону після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Згідно з п.1.1 Положення про ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, затвердженого рішення 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 року № 7/15, УПСЗН адміністрації Холодногірського району ХМР (ОСОБА_2) є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, який утворюється Харківською міською радою. ОСОБА_2 утримується за рахунок коштів бюджету міста Харкова (п.2.4 Положення).

У відповідності до пп.3.2.3 п.3.2 Положення основним із основних завдань ОСОБА_2 є призначення соціальних допомог та компенсацій, інших соціальних виплат, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та придбання скрапленого газу і побутового палива, а також надання встановлених законодавством пільг та гарантій за соціальною ознакою.

ОСОБА_2 відповідно до мети та покладених на нього завдань та повноважень, зокрема, забезпечує призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, особам з інвалідністю, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також інших видів державної допомоги відповідно до законодавства України та перераховує кошти за призначеними допомогами, стосовно яких визначено головним розпорядником коштів Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації для виконання ним функцій з нарахування та виплати призначених допомог (а.с.138-141).

Згідно з п.3 Положення про Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат одним з головних завдань Центру є підготовлення документів на виплату, зокрема, разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відправка документів до підприємств зв’язку та банківських установ для здійснення виплати всіх видів допомог (а.с.149).

З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення безпосередньо не здійснює виплату разової грошової допомоги до 5 травня, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови.

У відповідності до ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виплати такої допомоги здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, і головним розпорядником за цими коштами, виходячи зі змісту вищенаведених Положень про УПСЗН і Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, є саме останній.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги, що грошова допомога до 5 травня є разовою виплатою, яка виплачується один раз на рік, при цьому призначення допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення кожного року на підставі списків, які кожного року до терміну, встановленого відповідною постановою Кабінету Міністрів України, подаються управліннями Пенсійного фонду.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про зобов’язання УПСЗН адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради поновити виплату ОСОБА_3 разової грошової допомоги до 5 травня та виплатити заборгованість за 2017 рік, є недоречним, тим більше за відсутності у другого відповідача відповідних списків Київського об’єднаного УПФУ, що містять прізвище ОСОБА_3

Разом з тим, беручи до уваги, що станом на час виникнення спірних відносин позивачка мала право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, колегія суддів вважає за необхідне зобов’язати УПСЗН адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради після отримання відповідних відомостей від Київського об’єднаного УПФУ м. Харкова призначити разову грошову допомогу до 5 травня ОСОБА_3 та вчинити дії по її виплаті.

Колегія суддів відхиляє твердження відповідача про неможливість виплати ОСОБА_3 разової грошової допомоги до 5 травня з посиланням на те, що позивачкою не поновлено дію довідки внутрішньо переміщеної особи, оскільки, як зазначалось вище, станом на час складання списків осіб, які перебувають на обліку у Київському об’єднаному УПФУ, та мають право на отримання вказаної допомоги, довідка внутрішньо переміщеної особи від 28.08.2015 року № НОМЕР_1 була чинною, і позивачка мала право на отримання вказаної вище допомоги.

З приводу висновку суду першої інстанції про зобов’язання другого відповідача відновити дію довідки внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа, зокрема, повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є:

дані, отримані з відповідних державних реєстрів;

дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

Пунктом 9 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365, встановлено, що за наявності підстав для скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", що підтверджується письмовою інформацією Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Національної поліції, ДМС, Мінфіну, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, волонтерських, благодійних організацій, інших юридичних і фізичних осіб, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам, керівник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення приймає рішення про скасування такої довідки.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.05.2017 року до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради надійшов лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, разом з витягом бази даних, який містить інформацію про перетинання державного кордону України, зокрема ОСОБА_3

Зазначеним витягом підтверджено, що 27.11.2016 року позивачка залишила територію, підконтрольну Україні, і повернулася з непідконтрольної території (перетнула кордон у зворотному напрямку) лише 08.03.2017 року, тобто, була відсутня на підконтрольній Україні території більше двох місяців, що у розумінні ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", п.9 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365, колегія суддів вважає, що у другого відповідача були наявні підстави для скасування дії довідки внутрішньої особи від 28.08.2015 року № НОМЕР_1, виданої ОСОБА_3

Слід відмітити, що відповідачами позивача було поінформовано про необхідність отримання нової довідки внутрішньо переміщеної особи.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про зобов’язання УПСЗН адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради відновити дію вказаною вище довідки є безпідставним.

У відповідності до ч.1 ст.317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Ленінського районного суду м. Харкові від 07.11.2017 року по справі № 642/4188/17 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Київського об'єднаного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України м. Харкова, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 07.11.2017 по справі № 642/4188/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_3 до Київського об'єднаного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України м. Харкова, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Київського об’єднаного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України м. Харкова щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3.

Визнати протиправною бездіяльність Київського об’єднаного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України м. Харкова щодо ненаправлення до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради відомостей про ОСОБА_3 як про особу, яка має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік.

Зобов’язати Київське об’єднане ОСОБА_2 Пенсійного фонду України м. Харкова поновити виплату пенсії ОСОБА_3 з 01.04.2017 року.

Зобов’язати Київське об’єднане ОСОБА_2 Пенсійного фонду України м. Харкова надіслати до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради відомості про ОСОБА_3 як про особу, яка має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік.

Зобов’язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради після отримання вказаних відомостей призначити разову грошову допомогу до 5 травня ОСОБА_3 та вчинити дії по її виплаті.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 30 днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складений та підписаний 03.03.2018.