Ухвала суду № 72546421, 26.01.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/19229/17

Провадження 1-кс/522/1673/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду міста Одеси Терзі І.Г., при секретарі Пешко Я.С., розглянувши клопотання старшого слідчого - криміналіста слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_1 погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання слідчого, у провадженні слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 22017160000000183 від 11.10.2017, за підозрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 2583,ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 у період з грудня 2014 року по червень 2015 року приймав участь в бойових діях у районі проведення антитерористичної операції проти регулярних підрозділів ЗС України у складі т. зв. «розвідувальної роти 7 окремої мотострілкової бригади 1 АК ДНР (7 ОМСБр, в/ч 08807)», яка дислокувалась в районі населених пунктів Торез, Росзипне, Кіровське та Шахтарськ Донецької області та приймала безпосередню участь у бойових діях в районі м. Дебальцеве, Донецької області.

Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3, за місцем свого фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, без передбаченого дозволу, зберігав попередньо придбані бойові припаси.

Так, під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22017160000000183, а саме 12.10.2017 ОСОБА_3 повідомлено про підозру та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім цього, 19.12.2017, в рамках кримінального провадження № 22017160000000234, ОСОБА_3 повідомлено про підозру та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 2583 КК України.

05.01.2018 прокуратурою Одеської області матеріали кримінального провадження № 22017160000000234 об’єднані із матеріалами кримінального провадження № 22017160000000183.

Згідно листа КП «Білгород – Дністровське БТІ» № 63 від 17.01.2018 – ОСОБА_3, належить 1/5 частка квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому, відповідно до матеріалів кримінального провадження підозрюваний ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 111436611 від 23.01.2018 встановлено, що на 1/5 частки квартири ОСОБА_4, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 – накладено арешт.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України – арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно положенню п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України – арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

При цьому, санкція ч. 1 ст. 2583 КК України, за якою ОСОБА_3 повідомлено про підозру, передбачає конфіскацію майна.

Відповідно до ч. 7 ст. 170 КПК України - арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Крім того, згідно ч. 10 ст. 170 КПК України - арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Водночас, розглядати дане клопотання доцільно без повідомлення підозрюваного ОСОБА_3, іншого власника майна, їх захисників, представників чи законних представників, у зв’язку з реальною загрозою відчуження такого майна до постановлення ухвали слідчого судді про його арешт.

Таким чином, слідчий зазначає, що для забезпечення можливої конфіскації майна, яке належить підозрюваному ОСОБА_3 на праві приватної власності, за вироком суду, необхідно накласти арешт на 1/5 частини вищевказаної квартири.

На підставі викладеного, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, яке належить підозрюваному ОСОБА_3К на праві приватної власності, за вироком суду, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт вищевказаного майна.

Крім цього, слідчий зазначає, що згідно ч. 2 ст. 172 КПК України - клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, у зв’язку з чим просив розглянути клопотання без виклику підозрюваного ОСОБА_3

Прокурор до суду не з’явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності та просив задовольнити його у повному обсязі.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання проведено за відсутності учасників судового провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів, оскільки всі особи, які беруть участь у судовому провадженні до суду не з’явилися.

Розглянувши клопотання, вивчивши надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити його з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п.3, ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

Прокурором доведено, що вищевказане майно належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_3 та у відповідності до ст. 170 КПК України на неї може бути накладено арешт. При цьому відповідно до ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене розглядається без повідомлення підозрюваного з метою забезпечення арешту майна.

За таких обставин, є підстави, передбачені ст.170-173 КПК України, для накладення арешту на майно підозрюваного зазначеного у клопотанні.

Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на 1/5 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить підозрюваному у кримінальному провадженні № 22017160000000183 від 11.10.2017, громадянину України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності.

Копію ухвали про арешт майна направити слідчому, прокурору та іншим зацікавленим особам.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя:

26.01.2018