Постанова № 72546240, 28.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1808/17 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кобаля М.І.,

Суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Алексанян Л.М.

за участю:

представника позивача: Реутова О.Є.

представника відповідача: Єфіменко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі по тексту - Позивач, ПАТ «Укрсиббанк») звернулося до суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач, Офіс ВВП) в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо повернення переплати з податку на прибуток у розмірі 8 235 410,50 грн.;

- зобов'язати відповідача подати Головному управлінню Державної казначейської служби України в місті Києві висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 8 235 410,50 грн., що обліковується на рахунку бюджету за кодом платежу 11020600, на рахунок банку № 3520300006 (МФО 351005).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПАТ «УкрСиббанк» як великий платник податків до 16.09.2016 перебував на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові МГУ ДФС.

Починаючи з 16.09.2016 ПАТ «УкрСиббанк» знаходиться на обліку у Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВВП).

Як зазначає позивач, щомісяця протягом 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» сплачувались авансові внески з податку на прибуток у строки, встановлені законодавством.

Сума щомісячних авансових внесків визначена у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток за попередній звітний податковий 2014 рік.

Таким чином, станом на 10.03.2016 року, за результатами подання податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік, у ПАТ «УкрСиббанк» виникла переплата з податку на прибуток у розмірі 8 235 410.50 грн., що обліковується на рахунку бюджету за кодом платежу 11020600.

Листом від 28.03.2016 №11-42/9844 на адресу СДПІ ОВІІ у м. Харкові Банком направлено заяву про повернення переплати з податку на прибуток на рахунок ПАТ «УкрСиббанк», на яку отримано лист-відповідь №87/10/28-09-43-20 від 08.04.2016, що інформацію щодо погодження повернення з бюджету переплати направлено на адресу Міжрегіонального головного управління - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДФС України. Відповідь з Офісу ВПП не отримано.

Листом від 08.09.2016 №11-42/28372 на адресу СДПІ ОВП у м. Харкові ПАТ «УкрСиббанк» вдруге направлено заяву з проханням здійснити перенесення переплати з податку на прибуток на рахунок з обліку ПДФО, на яку отримано лист-відповідь №522/10/28-09-07- 02-41 від 21.09.2016 про передачу ПАТ «УкрСиббанк» на облік до Офісу ВПП, в зв'язку з чим заяву залишено без виконання.

Листом від 22.09.2016 №11-42/29362 на адресу Офісу ВПП ДФС ПАТ «УкрСиббанк» направлено заяву з проханням здійснити перенесення переплати з податку на прибуток на рахунок з обліку ПДФО. Відповідь на лист не отримано.

Листом від 09.12.2016 №11-42/33621 на адресу Офісу ВПП ДФС ПАТ «УкрСиббанк» вдруге направлено заяву з проханням здійснити перенесення переплати з податку на прибуток на рахунок з обліку ПДФО, на яку отримано лист-відповідь №13210/10/28-10-43-01-18 від 21.12.2016, що діючим бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення надміру сплачених сум податку на прибуток підприємств та враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено велику кількість соціально-важливих програм, реалізація яких пов'язана з виконанням дохідної частини бюджету та напруженість планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету, запропоновано позивачу розглянути питання щодо можливості зарахування зазначених сум переплат в рахунок майбутніх платежів по результатам декларування в наступних звітних податкових періодах.

Тобто, факт наявної переплати ПАТ «УкрСиббанк» з податку на прибуток у розмірі 8 235 410.50 грн. не є спірним, адже відповідач не заперечує щодо наявності зазначеної вище переплати та її розміру. При цьому, відповідного висновку про повернення коштів контролюючим органом складено не було.

Зазначена протиправна бездіяльність відповідача змусила позивача звернутися з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом протиправно не складено відповідний висновок, адже чинним законодавством покладено обов'язок на останнього у визначений строк підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який відповідно здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15.12.2015 затверджений Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі по тексту - Порядок № 1146).

Цей Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 ПК України, ч.2 ст. 45 та ч.2 ст. 78 Бюджетного кодексу України.

Дія цього Порядку не поширюється на: 1) відшкодування податку на додану вартість; 2) повернення авансових платежів (передоплати), помилково та/або надміру внесених платниками податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім'я відповідних органів ДФС, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів до/або під час митного оформлення, та грошової застави; 3) повернення помилково та/або надміру перерахованих (унесених) платниками коштів, сплачених шляхом надання при митному оформленні податкового векселя; 4) повернення суми акцизного податку, внесеної в рахунок погашення податкових векселів; 5) виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів.

Згідно з положеннями п. 5-8 Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються:

1) на поточний рахунок платника податку в установі банку;

2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету;

3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;

4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;

5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку;

6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:

- на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві;

- банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує:

- висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

- два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку;

- три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1242 (із змінами).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Тобто, законодавчо встановленою умовою повернення коштів, вказаних в позовній заяві, є ухвалення контролюючим органом висновку про повернення надмірно сплачених платежів.

Як вбачається з листа від 21.12.2016 № 13210/10/28.10-43-01-18, що діючим бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення надміру сплачених сум податку на прибуток підприємств та враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено велику кількість соціально-важливих програм, реалізація яких пов'язана з виконанням дохідної частини бюджету та напруженість планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету, запропоновано позивачу розглянути питання щодо можливості зарахування зазначених сум переплат в рахунок майбутніх платежів по результатам декларування в наступних звітних податкових періодах.

Отже, лист відповідача від 21.12.2016 № 13210/10/28.10-43-01-18 не містить в собі викладення фактичних та обґрунтованих обставин відмови в складенні висновку про повернення коштів позивачу, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.

Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму N 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням того, що фактично предмет спору у цій справі зводиться до протиправної бездіяльності Офісу великих платників податків ДФС щодо складення висновку про повернення надміру сплачених коштів, з метою повного, всебічного захисту прав позивача, суд першої інстанції правомірно вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо складення висновку про повернення ПАТ «УкрСиббанк» переплати з податку на прибуток в розмірі 8 235 410,50 грн.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення, щоб не виникала необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, існує факт протиправної бездіяльності контролюючого органу у складенні відповідного висновку про повернення коштів позивачу, а тому колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що зобов'язання відповідача підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення ПАТ «УкрСиббанк» суму надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 8 235 410,50 грн. є належним способом захисту порушеного права останнього.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.03.2016 №21-4564а15.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, Офісом великих платників податків ДФС України, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій та не надано обґрунтованих доводів щодо неподання до відповідного органу казначейства висновку про повернення ПАТ «УкрСиббанк» суми надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 8 235 410,50 грн., відповідно до норм чинного законодавства.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пп. «в» п. 4 ч.1 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, під час подання апеляційної скарги податковим органом не було сплачено судовий збір, який становив 4800,00 грн. Між тим, останнім подано заяву про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4800,00 грн. підлягає стягненню під час постановлення рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України шляхом їх безспірного списання несплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в розмірі 4800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень) рахунок Київського апеляційного адміністративного суду - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 329 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя-доповідач: М.І. Кобаль

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.