Рішення № 72545350, 13.02.2018, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/556/17

Провадження № 2/486/31/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді Савіна О.І.

при секретарі – Архіповій К.В.,

з участю представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 07.03.2013 р., який представляє собою анкету-заяву відповідача від 07.03.2013 р., Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, ОСОБА_3 отримав в ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит в розмірі 300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В порушення умов договору відповідач зобов’язання належним чином не виконав у зв’язку з чим у нього перед банком утворилася заборгованість, яка станом на 16.03.2017 р. складає 21 462,52 гривень, з яких: тіло кредиту – 5 181,12 гривень, відсотки за користування кредитом – 4 869,41 гривень, пеня – 9 913,77 гривень, штраф (фіксована частина) – 500 гривень, штраф (процентна складова) – 998,22 гривень. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 21 462,52 гривень та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з’явився, однак в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю (а. с. № 31).

Відповідач позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на те, що строк дії, виданої йому кредитної картки закінчився в квітні 2016 року, на час укладання кредиту діяла базова процентна ставка по кредиту – 30% на рік, але в подальшому згідно вказаних Тарифів обслуговування кредитних карток процентну ставку було збільшено та введено нові тарифи: з 07.03.2013 р. до 01.09.2014 р. процентна ставка зросла до 34,80 %, з 01.04.2015 р. до 43,20 %, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 1056 -1 ЦК України, оскільки позивач не мав права в односторонньому порядку підіймати процентну ставку та нараховувати процент за підвищеною ставкою. Також банком порушено застосування строків позовної давності щодо нарахування пені, а тому нарахування пені за період від 07.03.2013 р. по 16.03.2017 р. є незаконним. Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Нарахована банком сума пені складає 9 913,77 гривень, а сума кредиту 4 869,41 гривень. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 13.02.2018 р. не з’явилася, відповідач виявив бажання розглядати справу без участі його представника.

Вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що 07 березня 2013 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір б/н, який представляє собою анкету-заяву відповідача від 07.03.2013 р. про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. (а.с. № 7, 8, 9-23).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, підписавши 07 березня 2013 року анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_3 був повідомлений про зміст цих Умов та Правил та про розміщення їх тексту на офіційному сайті ПАТ КБ «ПриватБанк», зобов’язався виконувати вимоги Правил надання банківських послуг , а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті ПАТ КБ «ПриватБанк», про що зазначено у самій анкеті-заяві (а. с. № 7).

Відповідно до п. 1.1.3.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому банк, з винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком, згідно з п. 1.1.3.1.9 договору. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків/вкладів не звільняє клієнта від виконання його зобов’язань за даним договором (п. 1.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг).

Згідно п. 1.6.1, п.1.6.2 Умов та Правил надання банківських послуг зміни до цих Умов та Правил надання банківських послуг вносяться банком щомісяця в односторонньому порядку у випадках не заборонених чинним законодавством України. У тих випадках коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнта про внесенні зміни шляхом використання наступних каналів зв’язку: 1.1.6.2.1.

При незгоді зі змінами Правил та/або Тарифів банку клієнт зобов'язаний звернутися в банк для розірвання цього договору та погасити перед банком заборговність, у тому числі і заборговність, що утворилася протягом 30 днів з моменту повернення карток, виданих держателю і його довіреним особам (п. 2.1.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг).

Таким чином, твердження відповідача про те, що банк не мав права в односторонньому порядку підіймати процентну ставку та нараховувати процент за підвищеною ставкою, а також посилання на ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України, якою передбачено, що встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку, є безпідставними.

До того ж, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. За змістом ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, якщо сторони кредитного договору досягнули домовленості щодо всіх його умов, у тому числі щодо збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитом з дотриманням певної процедури, то таке збільшення може відбуватись виключно в разі дотримання передбаченої договором процедури.

Будь-яких доказів про звернення відповідача до позивача з повідомленнями про незгоду зі змінами тарифів або розірвання кредитного договору відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З урахуванням вказаних норм ЦК України та факту пред'явлення ПАТ КБ «ПриватБанк» позову лише у травні 2017 року, на користь позивача підлягає стягненню нарахована ним пеня за період з травня 2016 року по 16.03.2017 року (по дату, станом на яку здійснений банком розрахунок заборгованості). Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача становить 1050 гривень (а. с. № 6).

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу (фіксованої частини) – 500 гривень та штрафу (процентної складової) – 998,22 гривень, то вони задоволенню не підлягають, оскільки неустойка, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання, підлягає стягненню у вигляді вищезазначеної пені.

Таким чином, стягненню з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає заборгованість за кредитним договором б/н від 07.03.2013 р. в розмірі 11 100,53 гривень, з яких: тіло кредиту – 5 181,12 гривень; відсотки за користування кредитом – 4 869,41 гривень; пеня – 1050 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 832 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом. але пропорційно задоволених вимог (а. с. № 29).

Керуючись ст.ст. 207, 256, 267, 526, 527, 530, 612, 625, 629, 634, 642, 651, 653, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 141, 229, 258, 259, 263 -265, 273, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1,на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 07.03.2013 р. в розмірі 11 100,53 гривень (одинадцять тисяч сто гривень п’ятдесят три копійки).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1,на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) судовий збір в розмірі 832 (вісімсот тридцять дві) гривні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_4