Постанова № 72544488, 01.03.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2018 справа № 905/2315/17

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: ОСОБА_2 Ф.(доповідач) ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АВ Трейд Груп”, м. Краматорськ, Донецька область, на рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2017 (повний текст 18.12.2017) ухвалене в м. Харковіпо справі№ 905/2315/17 (суддя – Ю. О. Паляниця)за позовом до проПублічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ, в особі Регіональної філії “ОСОБА_1 залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Лиман, Донецька область, Товариства з обмеженою відповідальністю “АВ Трейд Груп”, м. Краматорськ, Донецька область, стягнення 44 095,00 грн. без виклику учасників справи В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “ОСОБА_1 залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Лиман звернувся до господарського суду Донецької області з позовом №2022/316 від 05.10.2017 р. до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “АВ Трейд Груп”, м. Краматорськ про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у перевізному документі у розмірі 44 095,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що інформація про масу вантажу у вагоні №66934324, визначена Товариством з обмеженою відповідальністю “АВ Трейд Груп” у накладній №49400716 від 08.04.2017р., не відповідала масі, встановленій внаслідок проведення контрольної перевірки станцією Покровськ ОСОБА_1 залізниці, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 44 095,00 грн. (а.с.3-4).

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.12.2017р. (повний текст підписано 18.12.2017р.) у справі №905/2315/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “ОСОБА_1 залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Лиман до Товариства з обмеженою відповідальністю “АВ Трейд Груп”, м. Краматорськ про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у перевізному документі в розмірі 44 095,00 грн, задоволено частково. Зменшено розмір стягуваної суми штрафу до 26 457,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “АВ Трейд Груп” (на користь Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “ОСОБА_1 залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” штраф у розмірі 26 457,00 грн., а також судовий збір в сумі 1600,00 грн.(а.с.105-108).

Рішенням місцевого суду встановлено невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні тій масі вантажу, яка зазначена відправником у накладній №49400716, а тому, було відмовлено у задоволенні позовних вимог частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “АВ Трейд Груп”, м. Краматорськ, Донецька область, звернулось до суду з апеляційною скаргою №2 від 04.01.2018, в якій останній просить рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2017 по справі № 905/2315/17 скасувати частково (а.с.119-121).

Апелянт вважає оскаржуване рішення необгрунтованим та таким, що прийнято судом з порушенням норм матеріального права, при неповному з’ясуванні обстави, що мають значення для вирішення справи по суті.

Так скаржник зазначає, що місцевим судом не прийнято до уваги його доводи стосовно суперечливості даних в поданих позивачем доказах, зокрема, в акті загальної форми №32175 від 11.04.2017 та в комерційному акті №482004/129/23 від 12.04.2017 зафіксовано різні дані щодо встановленої при контрольному переважуванні невідповідності фактичної ваги вантажу заявленій вантажовідправником.

Також вказує про неврахування судом похибки у різних засобах вимірювальної техніки при визначенні маси вантажу, показники засміченості та норми природної втрати. Зокрема, скаржник пов’язує виникнення невідповідності маси вантажу визначеної вантажовідправником масі, визначеній при переважуванні на ст. «Покровськ» ОСОБА_1 залізниці через похибку засобів вимірювальної техніки, оскільки зважування відбувалось на різних вагах.

Крім того, на думку відповідача, розрахований судом першої інстанції розмір штрафу суперечить вимогам ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України та не відповідає засадам добросовісності, розумності та справедливості, на яких ґрунтується зобов’язання, оскільки за приписами ст. 122 Статуту та ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України має визначатись виходячи з вартості плати надлишку (недостачі) вантажу. У зв’язку з чим розмір штрафу, що підлягає стягненню з відправника через неправильне зазначення у накладній маси вантажу на 1 680 кг, має складати 1 166, 60 грн.

Також, місцевим судом не враховано проведення господарської діяльності скаржником в м. Слов’янськ та направлення вантажу в м. Курахове, що згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 № 1275 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» є населеними пунктами, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Вважає, що ТОВ «АВ ТРЕЙД ГРУП» не було допущено порушень вимог статей 180,122 Статуту залізниць України, оскільки у повному обсязі було сплачено провізну плату (сплачено вартість вантажу за більшу вагу), відтак діями відповідача на його погляд, не було завдано жодних збитків позивачу, при перевезенні вантажу за даними ПАТ «Укрзалізниця» мало місце недовантаження, а не перевантаження, а тому така обставина не призвела і не могла призвести до більшого зношення рухомого складу або наприклад до руйнації чи пошкодження вагону, нее мало місце й порушення безпеки під час перевезення вантажу.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя – доповідач) Татенко В.М., судді Радіонова О.О., Попков Д.О. (а.с.113).

Відповідно до приписів п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, що вступила в силу 15.12.2017р. згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017р., розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

Розпорядженням керівника апарату суду №75/2018 від 22.01.2018 р. з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду справи, на підставі службової записки головуючого судді-доповідача ОСОБА_5 від 22.01.2018 р. у зв»язку з перебуванням у відпустці судді зі складу колегії суддів Попкова Д.О., для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.01.2018 р. було сформовано колегію: ОСОБА_5 – головуючий суддя, судді: Радіонова О.О., Стойка О.В. (а.с.114-115).

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 22.01.2018 р., керуючись ст.ст. 174, 234,258,260 Господарського процесуального кодексу України апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Трейд Груп», м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2017 р. у справі №905/2315/17 було залишено без руху. Зобов»язано Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ Трейд Груп» усунути недоліки, впродовж 10-ти днів з моменту отримання даної ухвали. Роз»яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «АВ Трейд Груп» що у разі не усунення зазначених недоліків в установлений строк, апеляційна скарга згідно з ч.2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України, буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню заявнику (а.с.116-117).

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ Трейд Груп» виправив вказаний недолік надіславши до суду оригінал платіжного доручення №3981 від 04.01.2018 р. про сплату судового збору у розмірі - 2643,00 грн. (а.с.129).

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 13.02.2018р. було відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду. Встановлено учасникам справи строк до 28.02.2018р. включно надати до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи.

Розгляд справи №905/2315/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Трейд Груп», м. Краматорпськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2017 р. розпочато з 01.03.2018 р. без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату суду №166/2018 від 19.02.2018 р. у зв’язку з прийняттям 15.02.2018 р. Вищою радою правосуддя рішення про звільнення у відставку судді Татенка В.М., який є головуючим суддею-доповідачем у справі, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.02.2018 р. сформовано колегію суддів (за нявності): головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді – Попков Д.О., Зубченко І.В. (а.с.143-144).

Частиною 10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що відповідного клопотання від учасників справи не надходило, а судова колегія з власною ініціативи не вбачає необхідності розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Трейд Груп», м. Краматорськ, Донецька область з повідомленням учасників справи.

Враховуючи положення ч.ч.13, 14 ст.8 Господарського процесуального кодексу України фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. “Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах” (який набрав чинності 16.01.2018р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” було постановлено про ліквідацію, зокрема, ОСОБА_1 апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає ОСОБА_1, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

08.04.2017 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “АВ Трейд Груп” зі станції Слов’янськ-Гілка ОСОБА_1 залізниці на станцію ОСОБА_1 залізниці було направлено за залізничною накладною №49400716 у вагоні №66934324 вантаж – лом чорних металів, вантажоодержувач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Електросталь”, маса вантажу – 65180 кг, зазначено у п.24; спосіб визначення маси – на автомобільних вагах зазначено у п.26; ким завантажено вантаж у вагон (контейнер) – вантажовідправником, зазначено у п.28. На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень та заперечень. Належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи (а.с.10).

З оформленням та підписанням накладної №49400716 Товариство з обмеженою відповідальністю “АВ Трейд Груп” погодилось та засвідчило, зокрема, що маса вантажу (нетто) у вагоні №66934324 становила 65180 кг, згідно п.24 вищенаведеної накладної.

Частиною 1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, згідно з ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.307 Господарського кодексу України.

За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Частиною 3 ст.909 Цивільного кодексу України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

За приписами ст.6 глави 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній, згідно ст. 37 вказаного Статуту.

Пунктом 1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000 р. Міністерства транспорту України, а також ст.23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до п.п.2.1, 2.2 цих Правил графи “Маса вантажу, визначена відправником, кг”, “Спосіб визначення маси” заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно із ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом №644 від 21.11.2011р. Міністерства транспорту України, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Частиною 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції), передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємній звязок доказів у їх сукупності. Надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пункт 2 стаття 129 Статуту та Правил складання актів містять перелік обставин, за наявності яких залізниця повинна скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач чи відправник вантажу. Форму такого акта визначено у додатку 1 до Правил складання актів.

Обов'язок скласти комерційний акт виникає у залізниці лише у випадках, коли вона згідно зі статтею 52 Статуту зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу.

Судом вірно встановлено, що комерційний акт складений у відповідності з Правилами складання актів. Вирішуючи питання щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд дослідив комерційний акт, акти загальної форми та акт про технічний стан вагону, надавши їм належну юридичну оцінку.

У даному випадку, на підставі акту загальної форми №32175 від 11.04.2017р. станції Покровськ ОСОБА_1 залізниці, при проходженні вагону через вказану станцію залізницею було виявлено комерційну несправність вагону №66934324, а саме виявлено невідповідність маси вантажу, яка вказана у документах та подано зазначений вагон на ваги для контрольного переважування.

За змістом акту загальної форми №709 від 12.04.2017 р. (а.с.19) проведено контрольне переваження вагону №66934324, за результатами якого виявлено невідповідність фактичної маси вантажу тій масі вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №49400716.

Відповідно до комерційного акту №482004/129/23 від 12.04.2017р. (а.с.18) за результатами переважування на 150-тонних статичних вагах (повірені 27.01.2017р.) виявилось, що фактична маса брутто – 88500, тара вагона з ПД – 25000 кг, маса вантажу нетто – 63500 кг, що менше документу на 1680 кг; поверхня вантажу на рівні бортів, пакетовано, зазори між пакетами до 15 см, маркування вапном – не порушено. Вагон прибув у технічному стані справний.

В матеріалах справи мститься копія технічного паспорту №82 засобу ваговимірювальної техніки станції Красноармійськ (Покровськ) ОСОБА_1 залізниці, (а.с.20-22), в якому передбачено, що державна повірка вказаних ваг здійснювалась 27.01.2017р., ваги були визнані придатними для застосування.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що вищенаведений комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, тому, правомірно прийнятий місцевим судом в якості належного доказу.

Стосовно твердження відповідача, що акт загальної форми №32175 від 11.04.2017р. та комерційний акт №482004/129/23 від 12.04.2017р. містять суперечливі дані щодо різниці маси вантажу у спірному вагоні, внаслідок чого не є належними та допустимими доказами у справі судова колегія зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що акт загальної форми складався залізницею для засвідчення обставин виявлення комерційної несправності спірного вагону, та подання останнього для контрольного зважування. Внаслідок контрольного переважування станцією Покровськ ОСОБА_1 залізниці вагону №66934324, вказаною станцією було складено акт загальної форми №709 від 12.04.2017р., на підставі даних якого оформлено комерційний акт №482004/129/23 від 12.04.2017р. Тому, судова колегія дійшла висновку, що дані твердження відповідача є необґрунтованими.

Щодо твердження відповідача стосовно того, що комерційний акт №482004/129/23 від 12.04.2017р. складено з порушенням п.12 Правил складання актів, затверджених наказом №334 від 28.05.2002р. Міністерства транспорту України також судова колегія зазначає наступне:

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Як свідчать матеріали справи, на станції призначення ОСОБА_1 залізниці був заповнений розділ “Є. Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції” комерційного акта №482004/129/23 від 12.04.2017р. про те, що вантаж було видано відповідно до комерційного акту. Зазначений розділ засвідчений штемпелем станції призначення та підписами уповноважених осіб (а.с.18).

У зв»язку із цим, твердження Товариства з обмеженою відповідальністю “АВ Трейд Груп” про те, що зважування перед відправкою було здійснене на автомобільних вагах підприємства відповідача для статичного зважування модифікації АКВ-80-18, серія №1214039, дозвіл на використання яких надано станцією ОСОБА_6 залізниці (телеграма від 31.03.2017р.) судом першої інстанції правомірно не прийняті, оскільки залізниця не брала участі у зважуванні вагону з вантажем перед його відправкою, а визначені відправником відомості щодо маси вантажу у вагоні спростовані комерційним актом №482004/129/23 від 12.04.2017р.

Також, правомірно не прийняті зауваження відповідача стосовно того, що маса тари становила 23050 кг, а не 25000 кг, як про це зазначено у комерційному акті №482004/129/23 від 12.04.2017р. Крім того, відомості про тару містяться у графі 19 накладної №49400716 від 08.04.2017р., яка заповнюється безпосередньо відправником, згідно п.19 додатку №3 Правил оформлення перевізних документів, які затверджені наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства інфраструктури України.

У зв’язку із цим, керуючись ст.74,76,77,91 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної з 15.12.2018 р.) судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, про невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №66934324 тій масі вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній №49400716.

За приписами п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Приписами ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України унормовано, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 вищевказаного Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Судова колегія дійшла висновку що, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

У даній справі, заявлена до стягнення сума штрафної санкції не є договірною, а випливає із зазначених вище положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою №457 від 06.04.1998р. Тому, необхідність з’ясування наявності або відсутності складу цивільного правопорушення у даному випадку відсутня, оскільки позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу, а не про стягнення збитків.

Розрахунок позивача, який відповідачем в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної з 15.12.2017 р.) не спростований, провізна плата у вагоні №66934324 складала 8819 грн, внаслідок чого з урахуванням приписів ст.118 Статуту залізниць України розмір штрафу становить 44095 грн.

Частиною ч.1 ст.233 Господарського кодексу України врегульовано, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, згідно ч.4 ст.551 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної на момент прийняття рішення), господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Керуючись нормами вищенаведеної статті, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної з 15.12.2018 р.) передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Судова колегія дійшла висновку, про відсутність в чинному законодавстві України вичерпного переліку виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши матеріали справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, з урахуванням того, що завантаження відправником вагону №66934324 не перевищувало його вантажопідйомність та не перешкоджало безпеці руху на залізниці, господарський суд Донецької області дійшов правомірного висновку про наявність підстав для зменшення штрафу за неправильно зазначено масу вантажу у вагоні №66934324 до трьох провізних плат, а саме до 26457 грн.

Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинної з 15.12.2017р.) визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Трейд Груп» залишається без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що введена в дію 15.12.2017р.), ОСОБА_6 апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Трейд Груп», м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2017р. (повний текст підписано 18.12.2017р.) у справі №905/2315/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2017р. (повний текст підписано 18.12.2017р.) у справі №905/2315/17 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через ОСОБА_6 апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 01.03.2018 р.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді І.В.Зубченко

ОСОБА_4

Надруковано примірників 4:

1 – позивачу;

1 – відповідачу ;

1 – у справу;

1 – ГСД О;