Постанова № 72542746, 02.03.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/137/18

Єдиний унікальний № 337/4212/17 Головуючий в 1-й інстанції – Гнатик Г.Є.

Категорія - ст. 124, 130 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4, яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2018 року,

в с т а н о в и в:

постановою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2018 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не працює, зареєстрована та мешкає АДРЕСА_1, із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.

Як зазначено в постанові суду, ОСОБА_2, 23.10.2017 року, о 16 годині 50 хвилин, рухаючись по вул. Новгородській, 8 у м. Запоріжжі, керувала автомобілем «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номерний знак (PL) DW 243 VE, не впевнилася у безпеці руху, недотрималася безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустила наїзд на перешкоду - будівлю № 8 по вул. Новгородській у м. Запоріжжі. В наслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні ушкодження, пошкоджений будинок № 8 по вул. Новгородській у м. Запоріжжі.

Крім того, ОСОБА_2 23.10.2017 року, о 16 годині 50 хвилин, рухаючись по вул. Новгородській, 8 у м. Запоріжжі, керувала автомобілем «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номерний знак (PL) DW 243 VE, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_2 відмовилася у присутності двох свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, чим порушила вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху. Протокол складено за ст.130 ч.1 КУпАП України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3, яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, з таким рішенням категорично не погоджується, вважає, що дана оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає вимогам, зазначеним ст.ст. 280, 283 КУпАП, судом неповно досліджено та не перевірено всіх обставин справи, не допитано всіх свідків, і не надано належної оцінки всім доказам, у зв'язку з чим суд дійшов помилкового висновку про її винуватість.

По-перше, дані, зазначені судом першої інстанції в оскаржуваній постанові, а саме в її описовій частині, абсолютно не відповідають, навіть, містять протиріччя, даним, зазначеним в протоколі БР № 270764, та безпосередньо, матеріалам адміністративної справи. Так, судом зазначається, що «ОСОБА_2 керувала автомобілем ДЄУ т\з DW 243 VE, з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_2 відмовилася у присутності двох свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6.» А відповідно до протоколу: «водій ОСОБА_2 керував Т/3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку з використанням спеціального технічного приладу Драгер алкотест, результат 1,52%, тест №516.3 результатом погодився. Від керування ТЗ відсторонений.» До матеріалів також долучено ОСОБА_7 огляду на стан сп’яніння з використанням технічних засобів, роздрукївка до протоколу, тест №516 від 23.10.2017 отриманий о 17.48. (а.с.9), пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили, що в їхній присутності проводилось тестування. Але ніде не зазначено, що ОСОБА_2 відмовилась від проходження зазначеного тестування.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 складений з порушенням вимог ст.ст.254-257 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року (далі Інструкція №1395).

Так, у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №270764 не міститься відомостей про те, яким саме транспортним засобом керувала ОСОБА_2 під час правопорушення.

На викладене суд першої інстанції уваги не звернув та під час підготовки до розгляду справи, всупереч вимогам ст.278 КУпАП, не вирішив питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, тощо.

Окрім зазначеного, суд, визнаючи ОСОБА_8 винною у правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП України, спирається на покази свідків ОСОБА_5, зазначеної у протоколі, та інспекторів поліції ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11, які були допитані в судовому засіданні, та підтвердили лише факт застосування в їхній присутності алкотестеру Драгер ОСОБА_2 Жодних свідчень стосовно того, що ОСОБА_2 в їхній присутності керувала будь-яким транспортним засобом, або що вона підтвердила факт керуванням автомобілем, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, зазначені свідки не надали.

Інспектори поліції, допитані в судовому засіданні, лише пояснили, що прибули на місце ДТП після виклику і засвідчили факт перебування ОСОБА_8 з ознаками алкогольного сп'яніння, яка о 17.48 пройшла алкотестер, що показав позитивний результат, та на ОСОБА_2 було складено протокол.

Інспектор Шапран І.В. пояснив, що зробив висновок про керування автомобілем ОСОБА_2 у стані алкогольного сп’яніння, спираючись на покази свідків, анкетні дані яких надати не взмозі, та на запис з камери відеоспостереження, яку переглядав у приміщенні фітнес центру. Жодного процесуального документу про факт вилучення зазначеного відеозапису ним не складалось, а також даних, де, коли, у кого, яким чином було нібито вилучено відеозапис, він надати не може.

Під час перегляду відеозаписів, долучених до адміністративної справи, встановлено лише факт керування автомобілем особою, схожою на ОСОБА_2,ні дати, ні часу запису не міститься.

В ході розгляду справи нею було заявлено клопотання про допит свідків, зазначених в матеріалах справи, а саме:

1 .ОСОБА_12, 19.02.1979р.н., мешкає: АДРЕСА_2;

ОСОБА_13, АДРЕСА_3;

ОСОБА_14 ОСОБА_15, АДРЕСА_4;

4.Мілошніченко ОСОБА_11, мешкає: АДРЕСА_5;

5.Інспектор 1 р. 1б. УПП в м. Запоріжжі лейтенант поліції ОСОБА_16;

6.Поліцейский УПП в ОСОБА_17 сержант поліції ОСОБА_18.

Однак, судом було допитано лише ОСОБА_5, з якою, як підтвердила сама свідок, та ОСОБА_19, існують несприятливі стосунки, в зв’язку з побутовими проблемами.

Жоден з безпосередніх свідків, пояснення та дані яких містяться в справі, судом допитані не були.

Факт керування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп’яніння, нібито, встановлено зі слів свідка ОСОБА_12, пояснення якої долучено до матеріалу. Але, свідок так і не з,явилась для дачі пояснень до суду, хоча неодноразово викликалась належним чином. Тому з’ясувати, коли саме, за яких обставин, яким чином Інспектором 1 р. 1 б. УПП в м. Запоріжжі лейтенант поліції ОСОБА_16, яка складала протокол, зроблено висновок про факт управління транспортним засобом ОСОБА_2 в стані алкогольного сп’яніння, суду не вдалося.

До речі, сама інспектор Савченко А.Ю. до суду не з’явилась без поважної причини, а лише додала заяву, що ніяких свідчень суду дати не може.

Встановлені судом обставини, у тому числі, з пояснень ОСОБА_2, свідків, допитаних в судовому засіданні, свідчать про те, що ОСОБА_2 не керувала транспортним засобом у той період, коли на місце прибули співробітники поліції та в який їй пропонувалося пройти огляд на стан сп’яніння. ОСОБА_2 не зупинялася працівниками поліції під час керування транспортним засобом, поліцейські не були свідками факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом. А з показів свідків вбачається, що після керування та до пропозиції їй пройти огляд на стан сп’яніння пройшло чимало часу. Вказаний розрив у часі дає можливості зробити суду висновок про неможливість приймати до уваги факт того, що ОСОБА_2 керувала автомобілем, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння. Таке керування транспортним засобом не має відношення до часу пропозиції ОСОБА_2 з боку поліцейських пройти огляд на стан сп’яніння, та ці дві обставини неможливо звести в єдину за часовим виміром подію.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, після керування транспортним засобом та до моменту прибуття поліцейських та надання ними пропозиції пройти огляд на стан сп’яніння, ОСОБА_2 декілька разів уходила від місця стоянки автомобілю, після чого здійснювала дії, не пов’язані із керуванням автомобілем.

Всупереч вказаним вимогам закону, суд, маючи відверто протилежні свідчення, в достатній мірі не з’ясував всіх обставин справи, не перевірив докази, які наявні в матеріалах справи та не дав їм належної оцінки. Свої висновки, викладені у постанові, суд належним чином не вмотивував, та не навів об’єктивних доказів перебування за кермом ОСОБА_2 23.10.2017р. о 16-50, яка пройшла огляд на стан сп’яніння алкотестером Драгер о 17.48хв.

З огляду на встановлені обставини та правові положення, в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Просить постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2018р. відносно ОСОБА_2, скасувати, провадження по справі закрити.

Заслухавши в судовому засіданні особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справі.

Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Всупереч вказаним вимогам закону, суд в достатній мірі не з'ясував всіх обставин справи, не перевірив докази, які наявні в матеріалах адміністративної справи, та не дав їм належної оцінки. Свої висновки, викладені у постанові, суд належним чином не вмотивував.

Доводи захисника ОСОБА_3 щодо того, що дані, зазначені судом першої інстанції в оскаржуваній постанові, а саме в її описовій частині, абсолютно не відповідають, навіть, містять протиріччя, даним, зазначеним в протоколі БР № 270764, та безпосередньо, матеріалам адміністративної справи заслуговують на увагу, є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, а саме з постанови суду першої інстанції, в описовій її частині зазначається, що «ОСОБА_2 23.10.2017 року, о 16 годині 50 хвилин, рухаючись по вул. Новгородській, 8 у м. Запоріжжі, керувала автомобілем «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номерний знак (PL) DW 243 VE, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_2 відмовилася у присутності двох свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, чим порушила вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху. Протокол складено за ст.130 ч.1 КУпАП України».

А відповідно до протоколу: «водій ОСОБА_2 керував Т/3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку з використанням спеціального технічного приладу Драгер алкотест, результат 1,52%, тест № 516.3 результатом погодився. Від керування ТЗ відсторонений.»

До матеріалів також долучено ОСОБА_7 огляду на стан сп’яніння з використанням технічних засобів, роздрукївка до протоколу, тест №516 від 23.10.2017 отриманий о 17.48. (а.с.9), пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили, що в їхній присутності проводилось тестування. Але ніде не зазначено, що ОСОБА_2 відмовилась від проходження зазначеного тестування.

Так, на підставі п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а н а підставі п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, встановлені суддею суду першої інстанції обставини скоєного ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, які викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають встановленим фактичним даним, які ОСОБА_2 були висунуті в протоколі про адміністративне правопорушення БР № 270764.

З цього вбачається, що суд першої інстанції визнав винною ОСОБА_2 в скоєнні дій, які співробітниками патрульної поліції, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 270764, її не висували, тобто суд вийшов за межі висунутих ОСОБА_2 встановлених фактичних даних, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому висновок суду про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є неправомірним.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі в цій частині закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП.

Разом з тим, суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП за правилами ст.36 КУпАП за більш суворе правопорушення.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин вказаних у постанові, ґрунтується на досліджених судом доказах та в апеляційній скарзі не оспорюється, ОСОБА_2 вину за ст. 124 КУпАП визнав повністю, тому постанова в цій частині необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2018 року щодо ОСОБА_2, змінити.

Скасувати постанову в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП справу у цій частині закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вважати притягнутою ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накласти на неї штраф у розмірі 340 грн. на користь держави (розрахунковий рахунок 31116106700007, банк: ГУДКСУ в Запорізькій області МФО 813015, одержувач: УК у м. Запоріжжі (Орджонікідзевського району), код отримувача: 38025409, код платежу: 21081100).

Роз’яснити ОСОБА_2, що відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1