Постанова № 72540961, 01.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6668/16-ц 22-ц/774/232/К/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 березня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 182/6668/16-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар судового засідання - Євтодій К.С.,

сторони:

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк” на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2017 року, яке ухвалене суддею Кобеляцька-Шаховал І.О. у м. Нікополь Дніпропетровської області,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» ( надалі – ПАТ КБ«ПриватБанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно договору № б/н від 05.09.2010 року, відповідач отримав в кредит кошти у розмірі 2700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв’язку з тим, що відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав і станом на 31.10.2016 року має заборгованість в сумі 19508,77 грн., яку ПАТ КБ «ПриватБанк» просив суд стягнути з відповідача та судові витрати у розмірі 1378 грн.

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2017 року позов ПАТ КБ«Приват Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 6538,08 грн., яка складається із: 918,21 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 918,21 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3296,48грн. – пені за прострочення зобов’язання; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 905,18 грн. – штраф (процентна складова).

В апеляційній скарзі представник позивача ПАТ КБ«ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність рішення суду обставинам справи, ставить питання про зміну рішення суду в частині визначеного судом розміру відсотків та збільшити їх з 918,21 грн. до 13888,90 грн.

Зокрема вважає, що суд в порушення вимог ст.ст.625,1048,1054 ЦК України дійшов необґрунтованого висновку про можливість зменшення розміру відсотків за користування кредитними коштами.

Відзив на апеляційні скарги не подавався.

Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_2.

За частиною 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_2.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін та їх представників в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині зменшення розміру стягнутих судом першої інстанції відсотків за користування кредитними коштами.

Судом встановлено, що згідно умов укладеного кредитного договору б/н у вигляді Анкети-заяви від 05 вересня 2010 р. ПАТ КБ«ПриватБанк» надав ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 2500 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36 відсотків річних за користування кредитними коштами ( а.с. 5-6).

Відповідач своїх обов’язків по своєчасному погашенню кредиту та по сплаті відсотків належним чином не виконував, у результаті чого станом на 31.10.2016 року утворилась заборгованість в сумі 19 508 грн. 77 коп яка складається з: 918, 21 грн. – заборгованість за кредитом; 13 888, 90 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 296, 48 грн. – заборгованість по пені за користування кредитом; 500, 00 грн. – штраф (фіксована частина); 905, 18 грн. – штраф (процентна складова) ( а.с.3-4).

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив із обов’язку відповідача ОСОБА_1 погасити кредитну заборгованість у зв’язку із неналежним виконанням договірних зобов’язань, проте зменшив розмір заборгованості по відсоткам, з огляду на дії позивача, які сприяли збільшенню розміру збитків.

Однак, колегія суддів не може у повному обсязі погодитися із висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов’язаний з’ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов’язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Однак, повністю зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Між сторонами виникли правовідносини стосовно виконання належним чином боржником кредитних зобов’язань.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині безпідставного зменшення судом першої інстанції розміру нарахованих позивачем відсотків за користування кредитними коштами, із застосуванням положення ст.616 ЦК України.

Колегія суддів приходить до висновку, що застосування судом першої інстанції положення ст.616 ЦК України до зменшення розміру відсотків за користування кредитними коштами є помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 616 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Положення ст. 616 ЦК передбачають право суду при певних умовах зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Простроченим у розумінні ст. 616 ЦК України може були лише зобов'язання.

Судом установлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором і у визначений термін грошові кошти позивачу не повернув, тому порушив грошове зобов'язання і позивач має право на отримання грошових коштів із урахуванням положень ст. 549, 625 ЦК України.

Право ПАТ КБ «ПриватБанк» на звернення із даним позовом передбачено нормами законодавства та умовами договору.

Судом першої інстанції не встановлено, які зобов’язання порушив позивача, як підставу для зменшення розміру відсотків. Крім того,відсотки за користування кредитними коштами, передбачені умовами договору та ( або) закону не відносяться до збитків а є складовою частиною основного зобов’язання.

Проте, колегія суддів також не може погодитися із наданим позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунком заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами згідно договору № б/н від 05.09.2010 року.

Як видно згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитної картки «універсальна», що підписані боржником ОСОБА_1 базова відсоткова ставка в місяць становить 3%. Строк оплати щомісячних платежів до 25 числа, кожного місяця.( а.с.6).

Як видно з тексту Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач своїм особистим підписом підтвердив, що Умови та Правила надання банківських послуг, а також тарифи банківських послуг складають договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді ( а.с.5 на звороті).

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений кредитний договір шляхом приєднання (ч. 1 ст. 634 ЦК України), який відповідає вимогам чинного законодавства та волі сторін.

Згідно з пунктом 9.12 Правил надання банком послуг договір діє протягом місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не заявить про припинення його дії, договір вважається пролонгованим на такий самий строк. Строк дії кредитного договору відповідає строку дії картки.

Згідно з пунктом 3.1.1 Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на її лицевій стороні (місяць і рік); вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця (а.с. 14, а.с 14 зворот).

Згідно відомостей . що надані суду позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» за ім’я відповідача ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок «карта універсальна» зі строком дії до 08/14 , тобто серпня 2014 року.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що у період строку дії кредитного договору, що відповідає строку дії картки позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» має право на отримання від відповідача відсотків за користування кредитними коштами, передбачених умовами укладеного договору. Після зазначеного строку з 01 вересня 2014 року позивач має право на отримання відсотків за користування коштами, виходячи з розміру, передбаченого законодавством, оскільки умови укладеного договору не містять положення про розмір відсотків після закінчення строку його дії.

Суд вказав, що згідно із статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищезазначені положення закону та у випадку не встановлення договором розміру процентів після спливу визначеного у договорі строку їх повернення, слід дійти висновку про визначення розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України.

Окрім того, підлягають застосуванню положення статті 625 ЦК України із поєднанням зі статтею 1048 ЦК України у разі прострочення виконання боржником грошового зобов’язання.

З урахуванням розміру кредитної заборгованості 918,21 грн. та ураховуючи розмір облікової ставки НБУ, яка є інформацією загально відомою та доступною у період з 01 вересня 2014 року по 31 жовтня 2016 року з відповідача підлягають стягненню відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 409,31 грн.

Підсумовуючи заборгованість по відсоткам за період з грудня 2013 року по 28 серпня 2014 рік, в межах строку позовної давності заборгованість за відсотками становить 513,19 грн. додаючи заборгованість за відсотками за період з вересня 2014 року по 31 жовтня 2016 року у розмірі 409,31 грн. загальний розмір відсотків, що підлягає стягненню з відповідача становитиме 922,50 грн.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції – зміні в частині стягнутого судом першої інстанції розміру заборгованості відсотків, на підставі положення п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, у зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, з ухваленням в цій частині нового рішення про збільшення розміру відсотків, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ Кб «Приват Банк» з 918,21 грн. до 922,50 грн.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383,386 ЦПК України Апеляційний суд Дніпрпетровської області,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”- задовольнити частково.

Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2017 року змінити в частині стягнутого судом з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк” розміру відсотків за користування кредитними коштами збільшивши його з 918,21 грн. до 922,50 грн. відповідно збільшити розмір загальної заборгованості з 6538,08 грн. до 6542,37 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: