Ухвала суду № 72540746, 03.03.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2262/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2018 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., при секретарі судового засідання Гайданці Г.В., з участю прокурора Соколова А.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_4, погоджене прокурором відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Закарпатської області радником юстиції ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, що працює на посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ в Закарпатській області, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 42017070000000456, відомості про яке 17.11.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області радник юстиції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Закарпатської області радником юстиції ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 42017070000000456, відомості про яке 17.11.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, працюючи на посаді головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ в Закарпатській області в період з 23.02.2018 року по 01.03.2018 року вчинив умисний корупційний злочин у сфері службової діяльності, при наступних обставинах.

Так, 23.02.2018 року, приблизно о 17.00 год., в м. Хуст, в приміщенні невстановленого досудовим розслідуванням кафе, на об’їзній дорозі вказаного міста, до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ в Закарпатській області ОСОБА_1 звернувся представник забудовника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 щодо порядку отримання містобудівних документів на будівництво гаража.

При цьому, ОСОБА_1, вирішивши використати ситуацію у власних корисливих цілях, керуючись метою протиправного збагачення, поставив перед ОСОБА_7 вимогу про передачу йому неправомірної вигоди в сумі 5000 грн. за сприяння з використанням свого службового становища в отриманні будівельного паспорту та реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт на будівництво гаража за адресою: смт. Вишково, вул. Нова, б/н, Хустського району.

У свою чергу ОСОБА_7, усвідомлюючи те, що ОСОБА_1 є службовою особою державного органу в сфері архітектурно-будівельного контролю, від якої залежить отримання вищенаведених містобудівних документів на гараж, був вимушений погодитись на вимогу ОСОБА_1 про передачу йому грошових коштів як неправомірної вигоди.

У подальшому, 01.03.2018 року, о 16.40 год., ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, попередньо домовившись про зустріч, зустрівся з ОСОБА_7 на парковці магазину «Універсам 2000» за адресою: м. Хуст, вул. Свободи, 13, де одержав від останнього грошові кошти в сумі 5000 грн., як обумовлену ним суму неправомірної вимоги за сприяння з використанням свого службового становища в отриманні будівельного паспорту та реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт на вказаний об'єкт будівництва.

Слідчий вказує, що цими умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України (із змінами внесеними згідно із Законами № 1698-VІІ від 14.10.2014 року, № 770-VІІІ від 10.11.2015 року, № 889-VІІІ від 10.12.2015 року), тобто одержання неправомірної вигоди, кваліфікуючими ознаками якого є одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, поєднане з вимаганням такої неправомірної вигоди.

01.03.2018 року о 16.48 год. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України відразу після вчинення злочину.

02.03.2018 року о 11.03 год. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

За твердженням слідчого обґрунтованість підозри ОСОБА_1 в інкримінованому злочині підтверджується протоколом огляду місяця події, заявою про злочин ОСОБА_8 та його показаннями, речовими доказами, вилученими (виданими) у ході проведення огляду, в тому числі предметом хабара – грошовими коштами у сумі 5000 грн., які вилучені під час огляду місця події у ОСОБА_1, протоколами отримання, ідентифікації та вручення грошових коштів з додатками, та іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який належить до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом залучення інших осіб з метою направлення органу слідства на хибний шлях.

З огляду на те, що чинним КК України у корупційних злочинах виключена можливість застосування судами звільнення від кримінальної відповідальності, призначення відбування покарання з випробуванням, та призначення більш м’якого покарання, ніж передбаченого законом, орган досудового розслідування має обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, слідчий у клопотанні вказує, що у кримінальному провадженні наразі ще не встановлені та не допитані як свідки працівники Управління ДАБІ в Закарпатській області, працівники архітектурно-планувальних підприємств Хустського району, працівники архітектури, відділу земельних ресурсів Хустської РДА, які можливо володіють інформацією, щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також безпосередньо не допитано забудовника ОСОБА_9, а тому орган досудового розслідування не виключає можливості, що ОСОБА_1 безпосередньо чи за посередництва інших осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності буде незаконно впливати на вказаних осіб.

З метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_1 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому слідчий вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного. Крім того, на думку слідчого, за допомогою застосування до ОСОБА_1 заходу забезпечення кримінального провадження – запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з’ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема впливати на свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитані, слідчий вказує, що стосовно ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, а застосування більш м’якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти вказаним ризикам.

З посиланням на викладене слідчий просить застосувати щодо ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також слідчий просить у випадку внесення визначеної судом застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; з метою уникнення будь-якого тиску на свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_7, спілкуватися з таким лише з дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

У даному судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваному ОСОБА_1 обґрунтовано інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які наведені у клопотанні.

Захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні просила задовольнити внесене клопотання із застосуванням домашнього арешту, зауваживши, що її підзахисний не має наміру ухилятися від досудового розслідування та суду, буде сприяти слідству, а також просила врахувати, що він позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.

Захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позицію іншого захисника, пояснивши, що у матеріалах клопотання відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України, а тому просив розглянути можливість застосування відносно його підзахисного альтернативного запобіжного заходу, а саме, у виді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позиції своїх захисників.

Заслухавши позиції прокурора з приводу внесеного клопотання, підозрюваного та його захисників, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що згідно з даними з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформованого станом на 02.03.2018 року, прокуратурою Закарпатської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42017070000000456, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У рамках даного кримінального провадження 02.03.2018 року повідомлено про підозру ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження.

Статтею 177 КПК України регламентовано, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як роз’яснено у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з норм КПК України, і його належної поведінки. У п. 13.3 даної постанови зазначено, що обов’язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м’які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв’язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов’язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим – тримання під вартою.

За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який відносяться до категорії тяжкого злочину та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_7 від 27.02.2018 року, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_7 від 27.02.2018 року; протоколом огляду місяця події від 01.03.2018 року та речовими доказами, вилученими у ході проведення огляду, а саме, грошовими коштами у сумі 5000 грн.; протоколом про результати отримання грошових коштів від 01.03.2018 року; протоколом про ідентифікацію (помічення) та вручення грошових коштів від 01.03.2018 року; протоколом затримання ОСОБА_1 01.03.2018 року.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та долучених до клопотання.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину на даній стадії досудового розслідування.

Водночас, слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 3 ст. 368 КК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_1, який раніше не судимий, його вік та стан здоров’я, наявність у нього постійного місця проживання, сімейний стан підозрюваного, який має досить міцні соціальні зв’язки, оскільки одружений, за місцем роботи та за місцем проживання характеризується з позитивної сторони.

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя також враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Оцінюючи доводи сторони кримінального провадження з боку обвинувачення про необхідність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя констатує, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Виходячи з встановлених слідчим суддею обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється ОСОБА_1, та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, прокурором доведено обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, необхідність запобігання ризику незаконно впливу на свідка у цьому кримінальному провадженні, але не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту слід відмовити.

Разом з тим, приймаючи до уваги наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: м. Хуст, вул. Жайворонкова, 46А/10, Закарпатської області, з 23.00 год. до 06.00 год. наступної доби, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігти вищезазначеному ризику.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; з метою уникнення будь-якого тиску на свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_7, спілкуватися з таким лише з дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Згідно з протоколом затримання, що долучений до клопотання, ОСОБА_1 було затримано 01.03.2018 року під час вчинення злочину.

За приписами п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий, негайно звільняється з-під варти та зобов’язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.

Відтак, підозрюваного ОСОБА_1, якого було затримано 01.03.2018 року, слід негайно звільнити з-під варти та зобов’язати невідкладно прибути до місця свого проживання.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 186, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: м. Хуст, вул. Жайворонкова, 46А/10, Закарпатської області, з 23.00 год. до 06.00 год. наступної доби.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні процесуальні обов’язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

з метою уникнення будь-якого тиску на свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_7, спілкуватися з таким лише з дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 01 травня 2018 року, включно.

Підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, було затримано 01.03.2018 року, негайно звільнити з-під варти та зобов’язати невідкладно прибути до місця свого проживання.

Згідно з ч. 6 ст. 194 КПК України обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з’являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на нього зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_5

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 03 березня 2018 року о 16 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_10