Рішення № 72540297, 02.03.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/6331/17

2/303/189/18

Номер рядка стат. звіту - 26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2018 року м. Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі: головуючого – судді Довжанин В.М.

секретар судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовною заявою ПАТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2017 року ПАТ «КРЕДОБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1 від 14 травня 2009 року в розмірі 5181,44 гривень.

Позов мотивують тим, що 14.05.2009 року між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1, згідно з яким відповідачу було встановлено ліміт кредитування в сумі 4940,95 гривень, що підтверджується випискою руху коштів по рахунку від 15.09.2017 року. Кредитні кошти надавалися в безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача. Відповідно до п.3.1договору за користування кредитом відповідач сплачує позивачу відсотки у розмірі 29 % річних. Станом на 15.09.2017 року загальна сума заборгованості по договору становить 5 181,44 гривень, з яких: 4940,95 гривень – неповернута сума кредиту, 240,49 – прострочена сума комісії за адміністрування кредиту.

17 листопада 2017 року ОСОБА_2 подав заперечення на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позову, застосувати наслідки спливу позовної давності, оскільки з 2011 року по день звернення до суду позивач йому претензій не пред’являв.

29 листопада 2017 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання договору недійсним.

29 листопада 2017 року на адресу суду надійшло клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про забезпечення доказів.

Ухвалою суду від 05 грудня 2017 року об’єднано в одне провадження первісний позов публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання договору недійсним.

Ухвалою суду від 05 грудня 2017 року зобов’язано публічне акціонерне товариство «Кредобанк» надати до 20 грудня 2017 року на адресу суду оригінал договору про встановлення кредитного ліміту № 1 від 14 травня 2009 року, укладеного між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_3

16 лютого 2018 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про залишення зустрічного позову до публічного акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання договору недійсним без розгляду.

Ухвалою суду від 02 березня 2018 року зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання договору недійсним залишено без розгляду.

В судове засідання представник позивача не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні первісного позову із застосуванням строків позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 14 травня 2009 року між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1, згідно з яким відповідачу було встановлено ліміт кредитування в сумі 7500,00 гривень на строк до 14 серпня 2009 року (а.с.5-6).

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. При цьому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок.

У відповідності ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2.ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За договором про надання банківських послуг (позичальник отримав кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії на платіжну картку), яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст. 261 ЦК України) (Правова позиція ВС України у справі 6-61 цс - 14).

Як вбачається з п.2.1 кредитного договору, банк видав відповідачу ОСОБА_2 кредит на строк до 14.08.2009 (а.с.5).

З огляду на вище наведене, на час звернення ПАТ КБ «КредоБанк» до суду з позовом до ОСОБА_2 строк позовної давності сплив. Обставин, які б свідчили про зупинення чи переривання перебігу строку позовної давності судом не встановлено.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, як вбачається з роз'яснень пленуму Верховного Суду України, наданих у п.11 Постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Банк з заявою про поновлення пропущеного строку позовної давності до суду не звертався та на поважні причини пропуску строку не посилався.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що позивачем пропущено строк позовної давності визначений ст.257 ЦК України, поважності причин пропуску такого строку позивачем не наведено, відповідач просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вказаного і керуючись ст.ст. 253, 256, 257, 258, 261, 266, 267 ЦК України, ст. ст. 19, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позову ПАТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором № 1 від 14.05.2009 року в розмірі 5181,44 гривень - відмовити за пропуском строку позовної давності.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий В.М. Довжанин