
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2018 року
місто Дніпро
єдиний унікальний номер судової справи 201/15389/17
номер провадження 2/201/709/2018
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі судді Ходаківського М.П.,
секретаря судового засідання – Пісчанської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
у судовому засіданні брали участь:
представник позивача – ОСОБА_3,
відповідач – ОСОБА_2, представник відповідача – ОСОБА_4,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищенаведеним позовом до ОСОБА_2, в якому просить змінити розмір аліментів, стягнутих на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 жовтня 2009 року у цивільній справі № 2-8769/09, з 1/4 частини заробітку (доходів) на 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування доводів позову позивач посилається на те, що рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 жовтня 2009 року у цивільній справі № 2-8769/09 стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини щомісячного заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 17 серпня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття. На момент ухвалення рішення він мав постійне місце роботи та з його заробітної плати регулярно відраховувалися аліменти у відповідному розмірі. Проте 09 серпня 2017 року його було звільнено та на даний час він не має постійного місця роботи. 11 травня 2013 року він уклав шлюб з ОСОБА_6 (після укладення шлюбу ОСОБА_5), від шлюбу з якою має двох малолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3. При цьому його дружина на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Також на його утриманні перебувають його непрацездатні батьки, які мають хронічні захворювання та потребують постійного лікування. У зв’язку з викладеним позивач не має можливості сплачувати аліменти у розмірі, що був визначений рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 жовтня 2009 року і тому просить змінити цей розмір.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 13 жовтня 2017 року указана позовна заява передана для розгляду судді Ходаківському М.П. (а.с.1)
Ухвалою судді від 06 листопада 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів (а.с.29).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не надав доказів, які б свідчили про погіршення його матеріального становища. Зменшена сума аліментів не зможе задовольнити потреби дитини і забезпечити її нормальне існування та гармонійний розвиток. Окрім того, твердження позивача, що він не має постійного місця роботи є безпідставними, оскільки з 11 серпня 2017 року позивач працює у ТОВ «Сингента» у Російській Федерації на посаді керівника інституту захисту насіння країн СНД.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 жовтня 2009 року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2010 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини щомісячного заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 17 серпня 2009 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.9-12).
Також судом установлено, що 11 травня 2013 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_6 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_5), що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданого 11 травня 2013 року виданим Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (а.с.22). Від цього шлюбу вони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.23), та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.24).
Згідно з довідкою № 533 від 28 листопада 2017 року ОСОБА_1 з 11 серпня 2017 року і по теперішній час працює в ТОВ «Сінгента» у відділі територіального маркетингу (а.с.50). Отже, доводи позивача про те, що він на даний час не має постійного місця роботи спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому такий обов'язок є особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Частиною 1 ст. 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із пунктами 17, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв’язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я когось із них. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Малолітня донька ОСОБА_5 Луна потребує матеріальної допомоги, а відповідач працює, має постійний заробіток і має змогу надавати таку матеріальну допомогу, хоча його матеріальний та сімейний стан змінився після одруження та народження ще двох дітей.
Вирішуючи позовні вимоги про зменшення розміру аліментів, що стягуються щомісячно з ОСОБА_1, суд враховує наявність на утриманні позивача дружини, з якою він на теперішній час проживає, та їх спільних двох дітей, які також потребують матеріального забезпечення, і приходить до висновку щодо можливості часткового задоволення позову та зменшення розміру аліментів, що стягуються щомісячно з позивача на користь відповідача на утримання дитини ОСОБА_5, 23 серпня 2008 року, з 1/4 частини доходу (заробітку) до 1/6 частини доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, з вищезазначених підстав.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, у зв’язку із частковим задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 192 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, стягнутих на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 жовтня 2009 року, і стягувати з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 640 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 01 березня 2018 року.
Суддя М.П. Ходаківський
Судове рішення № 72539376, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 26.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 201/15389/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: