Рішення № 72537663, 02.03.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2018 року м. Рівне №817/361/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВолодимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 02.02.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 21.12.2017 року .

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивачу призначена та виплачується пенсія за віком з урахуванням того, що він є особою, потерпілою від Чорнобильської катастрофи. Зазначив, що в грудні 2017 року звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак відповідач листом №3844/05-01 від 29.12.2017 року відмовив йому в такому перерахунку пенсії. За таких обставин, звернувся до суду з даним позовом та просить задовольнити його повністю.

Представник відповідача позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.24), в якому зазначив, що ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки 10 років і більше, жінки 7 років 6 місяців і більше не вище 85% заробітку. Пояснив, що розрахунок та підвищення до пенсії позивача за понаднормовий стаж проведено на підставі ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, 11.10.2017 року у відповідній частині набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148, згідно з п.2 п.п.3 розділу І якого норму ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доповнено словами і цифрами «у разі призначення пенсії на умовах частини другої ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З огляду на це стверджує про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу. За таких обставин, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши у визначений частиною другою статті 263 КАС України строк в письмовому провадженні позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення Серії Б №399568, виданого 16.08.1996 року (а.с.13).

Перебуваючи на обліку у Володимирецькому об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зниженням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.5).

Як свідчить зміст розпорядження Володимирецького ОУ ПФУ Рівненської області №135972 від 29.12.2017 року загальний стаж позивача становить 32 роки 10 міс. 16 днів, загальний стаж після 2004 року – 6 років 4 міс.26 днів, страховий стаж з 01.07.2000 року – 9 років 10 міс. 26 днів, військова служба – 2 роки 6 днів (а.с.6).

21.12.2017 року позивач звернувся з заявою до відповідача з проханням провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку (а.с.8).

29.12.2017 року Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області листом №3844/05-01 (а.с.5) на звернення позивача від 21.12.2017 року у перерахунку пенсії відмовило з тих підстав, що розрахунок та підвищення до пенсії позивача за понаднормативний стаж проведено відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 року, який набрав чинності 01.01.2004 року, передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року.

Згідно зі статтею 55 цього Закону, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Також цією статтею передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Статтею 56 цього Закону встановлені пільги щодо обчислення стажу роботи (служби). Так, згідно з частиною другою цієї статті, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

11.10.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» №2148-VIII від 03.10.2017 року, згідно із п.3 ч.2 розділу І якого ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року, доповнено словами і цифрами: «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 року, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Абзацом 2 цієї частини встановлено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить на користь того, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 року і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.

Відповідно до цього, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина, визначена у абзаці 2 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 року (понаднормовий страховий стаж) має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 року (справа №560/675/17).

Наявними матеріалами справи підтверджено, що позивач віднесений до потерпілих від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), перебуває на обліку у Володимирецькому об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 року із зниженням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року. Відповідно до цього, позивач не лише має право на пенсію в повному розмірі як громадянин, віднесений до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 3, а й право на збільшення такої пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений в ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року, тобто понад 20 років.

Відтак, суд вважає протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку.

При цьому, суд зауважує, що за правилами частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В даній справі відповідачем не доведено, що пенсія позивачу призначена на умовах, інших ніж передбачені у частині другій статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 року.

Крім цього, суд зазначає, що частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 року закріплено правило за яким, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Разом з тим, факт невиплати з вини відповідача позивачу нарахованої їй суми пенсії, судом не встановлено.

Відповідно ж до статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 року, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 4 статті 45 цього Закону зазначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії 21.12.2017 року, то відповідно до вимог ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» його права, свободи та інтереси підлягають судовому захисту, починаючи з 01.01.2018 року.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою цієї статті встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що дії відповідача по відмові позивачу в здійсненні з 01.01.2018 року перерахунку та виплаті пенсії із врахуванням пільг, встановлених частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим у частині другій статті 2 КАС України, порушують права та законні інтереси особи, а тому позовні вимоги про зобов’язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з урахуванням його права на збільшення такої пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений в пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підлягають до задоволення частково,- тобто не з 21.12.2017 року, а з 01.01.2018 року.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задовольнити частково.

Зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити ОСОБА_1, починаючи з 01.01.2018 року, перерахунок та виплату його пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75 % заробітку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (34350, вул.Обшарна, 8, с.Кругле, Володимирецький район, Рівненська область, РНОКПП 20677003352) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Володимирецького управління Пенсійного фонду України Рівненської області (34300, вул.Соборна, 30а, смт.Володимирець, Рівненська область, код ЄДРПОУ 40377142) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 704,80 грн.

У задоволенні позову в частині зобов'язання Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити ОСОБА_1, перерахунок та виплату його пенсії за віком з урахуванням частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 21.12.2017 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (у письмовому провадженні - з дня. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Суддя Гудима Н.С.