Рішення № 72537139, 02.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6144/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Сердюк І.С.

сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Целих С.О.

представника відповідача Коротких О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Головне управління ДФС в Одеській області в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.10.2017 року № 0101851305 ГУ ДФС в Одеській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.10.2017 року №0101521305 ГУ ДФС в Одеській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.10.2017 року №0101561305 ГУ ДФС в Одеській області;

- визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.10.2017 року №Ф-0101871305 ГУ ДФС в Одеській області;

- визнати протиправним та скасувати рішення №0101891305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.10.2017 року ГУ ДФС в Одеській області;

- визнати протиправним та скасувати рішення №0101311305 про застосування штрафних санкцій за недодання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 10.10.2017 року ГУ ДФС в Одеській області.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

Актом № 1286/15-32-13-05/НОМЕР_1 від 19.09.2017 року визначено, що перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у податковій декларації ФОП ОСОБА_4 за 2016 рік, встановлено розбіжність у розмірі 2 426 614, 34 грн.

Згідно п. 2.1.2 Акту №1286 від 19.09.2017 року «під час проведення перевірки встановлено, що підприємцем у 2016 році придбано для подальшої переробки 447479,7кг свиней на загальну суму 9928681,4 грн (без ПДВ), які віднесено підприємцем до складу витрат.

Однак, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_4 у 2016 році перероблено та реалізовано м'яса та інших продуктів забою тварин (свиней) у розмірі 236173,8 кг за загальну суму 8167229,9 грн. (без ПДВ).

Відповідно до технології продуктів забою тварин, рекомендованою Міністерством аграрної політики та продовольства України (гриф Міністерства аграрної політики та продовольства України, лист від 14.04.2014 №37-128-13/4950) норми виходу свинини (у відсотках до прийнятої живої маси худоби) у свиней в шкурі складає 69,4%. У зв'язку із цим, для отримання 236173,8 кг продуктів забою свинини підприємцю потрібно переробити 340308,1 кг свиней ((236173,8*100%)/69,4%)). Середня ціна придбання свиней у 2016 році склала 22,18 грн.».

Розглядаючи детально правові підстави зменшення документально підтверджених витрат, проведених контролюючим органом, позивач вважає, що жодного нормативного акту з технології продуктів забою тварин, що передбачає норми виходу свинини у відсотках до прийнятої живої маси худоби, в чинному законодавстві не існує.

Більш того, посадова особа контролюючого органу, при проведенні розрахунку витрат ФОП ОСОБА_4, використовувала у якості обґрунтування не затверджені нормативи, нормативно-правові акти тощо, а підручник для підготовки фахівців ОКР "бакалавр" напряму 6.090102 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" у вищих навчальних закладах II- IV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики та продовольства України. Вказаний лист №37-128013/4950 від 14.04.2014 року саме: рекомендує цей посібник для навчання студентів.

Отже, якщо й можливо було б передбачити можливість застосування даних посібника для студентів у якості нормативної бази для обґрунтування норм виходу свинини після переробки, то посадовій особі контролюючого органу, окрім загальних даних щодо маси та вартості придбання свиней для подальшої переробки, мали б навести данні щодо категорії закупленої для переробки свинини, якої (за даними посібника для студентів) передбачається вісім найменувань із різними відсотками виходу свинини після переробки. До того ж, контролюючим органом під час проведення таких розрахунків було взято до уваги майже найбільший відсоток виходу сировини.

Також, контролюючим органом до складу витрат неправомірно не було віднесено витрати ФОП ОСОБА_4 на придбання скрапленого газу у кількості 4061,9м3 на загальну суму 45966,6 грн (без ПДВ) через ненадання до перевірки підтверджуючих документів: ТТН, акти списання щодо використання скрапленого газу в господарській діяльності.

Під час проведення перевірки (п. 1.20 Акту №1286 від 19.09.2017 року) податковим органом встановлено: «проведеним аналізом транспортування товарно-матеріальних цінностей (навантажувальних та розвантажувальних робіт) встановлено, що за період перевірки транспортування та вантажні роботи виконувались суб'єктом господарювання ОСОБА_4, найманими працівниками підприємця та постачальниками товару, у підприємницькій діяльності використовує 5 вантажних автомобілів».

Таким чином, виходячи з вимог чинного законодавства, за умови визнання контролюючим органом факту використання протягом періоду перевірки п'яти вантажних машин для виконання підприємцем та його робітниками навантажувальних та розвантажувальних робіт, виходячи з обов'язку ФОП ОСОБА_4 здійснювати облік своїх доходів і витрат у Книзі, згідно Порядку №481, та мати підтверджуючі документи щодо походження товару, контролюючим органом неправомірно було встановлено порушення з боку позивача вимог п.177.2 ст.177, п.177.4 ст.177 ПК України та неправомірно було зменшено валові витрати позивача у 2016 році на суму 45966,6 грн.

Крім цього, на підставі встановлених податковим органом вищевказаних порушень, було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0101851305 за податком на доходи фізичних осіб на загальну суму 646785,87 грн, що мотивоване порушенням з боку платника податків п. 164.1 ст. 164, п. 177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

Вказані розрахунки контролюючого органу стали підставою для нарахування військового збору за податковим повідомленням-рішенням №0101521305 від 10.10.2017 року та вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0101871305 від 10.10.2017 року про сплату єдиного соціального внеску та рішення №0101891305 від 10.10.2017 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Таким чином, протиправні висновки контролюючого органу стосовно зменшення документально підтверджених витрат ФОП ОСОБА_4 за 2016 рік на суму 2426614,34грн., розраховані за невідомою методикою, без вихідних даних підприємця щодо категорії сировини, її кількості, без врахування витрат позивача на закупівлю палива (газу) для вантажного транспорту, що використовується у підприємницькій діяльності, потягли за собою протиправне збільшення сум податкових зобов'язань за податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та єдиним соціальним внеском, а також відповідні штрафні (фінансові) санкції за донарахування контролюючим органом вказаних податків і зборів.

Крім цього, згідно до пп. 2.4.1 п. 2.4 Акту № 1286 від 19.09.2017 року під час проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_4 відповідно до наданих первинних документів (видаткових накладних, податкових накладних, договорів, банківських виписок та ін.) протягом жовтня 2016 року відвантажено товарів та надано послуг з забою свиней на загальну суму без ПДВ 1068884,00 грн., однак до декларації з ПДВ за жовтень 2016 року включено 1050776,00 грн. У зв'язку із викладеним контролюючий орган прийшов до висновку про порушення ФОП ОСОБА_4 вимог п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187 ПК України щодо заниження податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень 2016 року на суму 3622 грн.

Однак, встановлене податковим органом не відповідає фактичним обставинам та первинним документам ФОП ОСОБА_4

Згідно з податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2016 року, ФОП ОСОБА_4 задекларував податкових зобов'язань на суму 1068884,00 грн., сума ПДВ визначена у розмірі 213777 грн.

Отже, позивачу взагалі не зрозуміло, з яких саме вихідних даних контролюючим

органом визначено порушення з боку ФОП ОСОБА_4 стосовно заниження

податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень 2016 року на суму 3622 грн., зважаючи на дані декларації позивача з ПДВ.

Також, в п. 2.4.1 п. 2.4 Акту №1286 від 19.09.2017 року встановлено «підприємцем до податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року включено суму коригування ПДВ (р. 76) на суму (-5760) грн. Однак, відповідно до ЄРПН у травні 2016 року на адресу ФОП ОСОБА_4 виписано та зареєстровано розрахунків коригування лише на суму ПДВ (-1290,76) грн. (РК від 11.05.2016 №1 за ПН від 06.05.2016 №8).

У зв'язку з вищевикладеним ФОП ОСОБА_4 в порушення п.192.1.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) занизив податкові зобов'язання з ПДВ у травні 2016 року на суму ПДВ 4469 грн.».

Однак, з висновком податкового органу позивач не погоджується.

20.05.2017 року ФОП ОСОБА_4 була виписана податкова накладна №24 на суму 26815,90 грн., що була зареєстрована в ЄРПН 30.05.2017 року При цьому, 30.05.2017 року була помилково виписана ПН №24 на суму 26815,90 грн. та зареєстрована в ЄРПН 30.05.2017 року. Цього ж дня, після виявлення помилки, ФОП ОСОБА_4 був поданий розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до ПН №24 від 30.05.2017 року та відправлений покупцю, що за вимогами п.192.1 ст.192 ПКУ й мав зареєструвати вказані зміни.

Представник позивача в судовому засідання підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування заявленої правової позиції надав заперечення (відзив) за вхід. № 33807/17 від 07.12.2017 р., які обґрунтовані наступним.

В Суворовській ОДПІ ГУ ДФС Одеської області ФОП ОСОБА_4 зареєстрував Книгу обліку доходів та витрат №171 від 18.02.2014.

Під час перевірки встановлено неналежне ведення підприємцем книги обліку доходів та витрат чим порушено п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України в частині відображення отриманого доходу та понесених витрат у 2016 році.

Під час проведення перевірки встановлено, що підприємцем у 2016 році придбано для подальшої перероби 447479,7 кг. свиней на загальну суму 9928681,4 грн. (без ПДВ) які віднесено підприємцем до складу витрат. Однак, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_4 у 2016 році перероблено та реалізовано м'яса та інших продуктів забою тварин (свиней) у розмірі 236173,8 кг на загальну суму 8467229,9 грн. (без ПДВ).

Відповідно до технології продуктів забою тварин, рекомендованої Міністерством аграрної політики та продовольства України (Гриф Міністерства аграрної політики та Продовольства України, лист від 14.04.2014 № 37-128-13/4950) норми виходу свинини (у відсотках до прийнятої живої маси худоби), у свиней в шкурі складає 69,4%.

У зв'язку з вищевикладеним, для отримання 236173,8 кг. продуктів забою свинини підприємцем потрібно переробити 340308,1 кг свиней ((236173,8кг.*100%) 69,4%).

Середня ціна придбання свиней у 2016 році склала 22,18 грн.

Також, під час перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_4 у 2016 році до складу витрат віднесено придбання скрапленого газу у кількості 4061,9 м3 на загальну суму 45966,6 грн. (без ПДВ).

Підприємцем в порушення п. 177.2. ст.. 177, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України у 2016р. завищено валові витрати на загальну суму 2426614,34 грн. ((9928681,4грн. 340308,1кг.*22,18грн.)+45966,6грн.).

Перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в деклараціях про доходи, з даними про суму оподатковуваного доходу, визначений в ході перевірки, враховуючи порушення відображені у п. 2.1. Акту в порушення п. 177.4 ст. 177, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України занижено суму чистого оподаткованого доходу у 2016 р. на 2426614,34 грн.

А тому за порушення п.177.4 ст. 177, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2016р. (р. 1.3) у сумі 431190,58 грн.

Щодо військового збору:

В періоді з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року ФОП ОСОБА_4 є платником військового збору відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 16-11 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

У зв'язку з порушеннями, викладеними в пп. 2.1 цього акту встановлено заниження військового збору за 2016 рік на 36399,21 грн.

Щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Перевіркою встановлено, що первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок, у фізичної особи-підприємця - книга обліку доходів та витрат, відомості по нарахуванню заробітної плати найманим робітниками та інші документи, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) виплат.

01.01.2016 по 31.12.2016. - загальна система оподаткування.

Відповідно до вимог пп. 3) п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон) зі змінами та доповненнями визначено базу нарахування єдиного внеску для платників, які обрали спрощену систему оподаткування. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Щодо подання платником звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску: Перевіркою питань щодо подання звіту про суми нарахованого єдиного внеску у 2016р. встановлено несвоєчасне подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (дод.4) за червень 2016р., а саме:

15.09.2016 по терміну 20.07.2016р., чим порушено п.7. ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відображення у звітності сум, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування.

З 01.01.2016 по 31.12.2016р. фізична особа підприємець ФОП ОСОБА_4 повинен перебував на загальній системі оподаткування.

Згідно абз.1 п.2 ч. 1 ст.7 Закону № 2464- VІ для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 1цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно до Закону № 2464-VІ єдиний внесок для платників, що перебувають на загальній системі оподаткування, встановлюється у розмірі 22% з 2016р. бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону № 2464-VІ, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або, які підтверджують нарахування (обчислення) виплат доходу, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

ФОП ОСОБА_4 у 2016 р. у зв'язку з порушенням викладеним у п. 2.1 акту перевірки занижено чистий доход в сумі 2426614,34 грн.

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено порушення вимог частини 2 п.1 ст.7 Закону №2462, в частині заниження суми чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок за рахунок порушень, відображених у п.2 Акту. Відповідно до п.2 ст.9 Закону №2462 та п.3 розділу III Інструкції про порядок формування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 N449 : «сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць,- у якому отримано дохід(прибуток)».

Відповідно до п. 3 ст. 7 Закону № 2462 нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої п.4 ст.1 розд.І Закону № 2464.

Правильність нарахування та утримання єдиного внеску фізичною особою - підприємцем, яка знаходиться на загальній системі оподаткування:

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22%, встановлено порушення вимог п.8 ст.9 Закону №2462, в частині заниження суми єдиного внеску за рахунок невірного визначення бази нарахування єдиного внеску.

Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_4 частини 2 п.1 ст.7, п.8 ст.9, п.2 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальну суму 88341 грн.

Щодо ведення обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг), обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість.

За період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року ОСОБА_4 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 2664696,04 гривень.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року встановлено наступне.

Під час перевірки встановлено, що підприємцем відповідно до наданих первинних документів, (видаткових накладних, податкових накладних, договорів, банківських виписок, інше) протягом жовтня 2016 року відвантажено товарів та надано послуг з забою свиней на загальну суму без ПДВ 1068884 грн. Однак, до декларації з ПДВ за жовтень 2016 року включено лише 1050776 грн. У зв'язку з чим підприємцем в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання з ПДВ за жовтень 2016 року на 3622 грн.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України «Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних...

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу...».

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної».

Під час перевірки встановлено, що підприємцем до податкової декларації з ПДВ за травень 2016р. включено суму коригування ПДВ (р. 76) на суму (-5760) грн. Однак, відповідно до ЄРПН у травні 2016 року на адресу ФОП ОСОБА_4 виписано та зареєстровано розрахунків коригування лише на суму ПДВ (-1290,76) грн. (РК від 11.05.2016 №1 за ПН від 06.05.2016 №8).

У зв'язку з вищевикладеним ФОП ОСОБА_4 в порушення п. 192.1.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) занизив податкові зобов'язання з ПДВ у травні 2016 року на суму ПДВ 4469 грн.

Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

За період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року платником задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 18) в сумі 63262 грн.

Суми податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню ФОП ОСОБА_4 за перевіряємий період не декларував.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню та/або включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року встановлено його заниження у сумі 8091 грн.

У зв'язку з порушенням п. 192.1.1 ст. 192 п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість у 2016р. на 8091 грн.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали свою позицію і просили відмовити в задоволенні позову повністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

У період з 21.08.2017 по 05.09.2017 року, на підставі Наказу ГУ ДФС в Одеській області від 10.08.2017 року № 3487 «Про проведення планової документальної виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4», ПН НОМЕР_1, та направлення від 16.08.2017 року №5419, заступником начальника відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області Целих Сергієм Олександровичем проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, ПН НОМЕР_1, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

За результатами проведення перевірки ГУ ДФС в Одеській області 19.09.2017 року складений Акт № 1286/15-32-13-05/НОМЕР_1 «Про результати планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ПН НОМЕР_1 щодо своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, дотримання щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016», яким встановлені порушення:

- п. 192.1.1 ст. 192 п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість у 2016р. на 8091 грн.;

- ч. 2 п.1 ст.7, п.8 ст.9, п.2 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску

на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в результаті чого донараховано єдиний внесок у 2016р. на загальну суму 88341грн.;

- ст. 163, ст. 168, ст.176, пп.177.2, ст.177, пп.1.1, п.п.1.3, підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено військовий збір від підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету за 2016 року сумі 36399,21 грн.;

- п. 164.1 ст. 164, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2016р. у сумі 431190,58 грн.;

- несвоєчасне подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (дод.4) за червень 2016р., чим порушено п.7. ч.11 ст. 25 Закону України про «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

На підставі акту №1286/15-32-13-05/НОМЕР_1 від 19.09.2017 року ГУ ДФС в Одеській області були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № 0101851305 від 10.10.2017 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 646 785 грн. 87 коп., з яких 431190,58 грн. за основним платежем та 215595,29 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення № 0101521305 від 10.10.2017 року щодо збільшення суму грошового зобов'язання за військовим збором у сумі 45499 грн. 01 коп., з яких 36399,21 грн. за основним зобов'язанням та 9099,8 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №0101561305 від 10.10.2017 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість із вироблених в України товарів в сумі 12136 грн. 50 коп., з яких 8091 грн. за основним платежем та 4045,5грн. за штрафними фінансовими санкціями;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.10.2017 року №Ф-0101871305 у сумі 88341 грн.;

- рішення №0101891305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 8834.1 грн.;

- рішення №0101311305 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у розмірі 170 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Конституція України прямо вказує на законодавчу форму встановлення податку, зокрема ст. 92 ч. 2 п. 1 зазначає, що тільки законами України встановлюються система оподаткування, податків і зборів.

Стаття 19 Конституції України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо цього, ще у XVIII ст. під час дебатів у Палаті лордів (1766 р.) лорд Камден (Lord Camden) сказав наступне: «Оподаткування і представництво нероздільні… яким би не було добро (майно) людини, це абсолютно її добро; ніхто не має права забрати його у людини без її згоди… хто б не був, хто це робить, вчиняє грабіж; він зневажає і руйнує різницю між свободою і рабством».

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ст. 2 передбачає «Рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції».

При цьому варто визначити предмет розгляду справ Європейського суду. ЄСПЛ відзначає, що податкові спори виходять за межі цивільних прав і обов'язків, незважаючи на матеріальні наслідки. Таким чином, тривалий час гарантії, передбачені ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції, не поширювались на спори у сфері оподаткування, проте згодом позиція змінилась, і ЄСПЛ було підтримано, уточнено та розвинуто практику застосування ст. 6 Конвенції до податкових спорів.

За відсутності у самому тексті Конвенції згадки про податки остання з'явилась у ст.1 «Захист власності» протоколу № 1 до Конвенції, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У національному законодавстві відносини, що виникають у сфері справлення податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. ПКУ визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкове законодавство України складається, зокрема, з Конституції України, Податкового кодексу України та нормативно правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього кодексу (ст. 3 ПКУ).

Стаття 168

168.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

168.1.2. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Стаття 177

177.1. Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

177.2. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

177.3. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Стаття 185 .

185.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Стаття 187

187.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Стаття 192

192.1. Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

192.1.1. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

192.1.2. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

Стаття 7. База нарахування єдиного внеску

1. Єдиний внесок нараховується:

1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

4) для платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами.

2. Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

3. Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

4. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.

5. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

7. Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та /або введення воєнного стану.

Технічні умови ДСТУ 4718:2007 (свині для забою) Держспоживстандарт України - Національний стандарт України 2009-01-01.

Державні стандарти України (ДСТУ) - стандарти, розроблені відповідно до чинного законодавства України, що встановлюють для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості, розроблені на основі консенсусу та затверджені уповноваженим органом.

Державні стандарти України розробляються на організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти, зокрема:

- продукцію для населення та народного господарства;

- вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища, і вимоги до методів випробувань цих показників.

Обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами, їх об'єднаннями, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

Рекомендовані вимоги державних стандартів України підлягають безумовному виконанню, якщо:

- це передбачено чинними актами законодавства;

- ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;

- виготівником (постачальником) продукції зроблено заяву про відповідність продукції цим стандартам.

Державні стандарти України затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання.

Державні стандарти України підлягають державній реєстрації в центральному органі виконавчої влади з питань технічного регулювання і публікуються українською мовою.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

Суд вважає необґрунтованими та протиправним посилання відповідача на технології продуктів забою тварин, рекомендовані Міністерством аграрної політики та продовольства України (Гриф Міністерства аграрної політики та Продовольства України, лист від 14.04.2014 № 37-128-13/4950) як підручник для підготовки фахівців ОКР «бакалавр» напряму 6.090102 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» у вищих навчальних закладах II-IV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Одним з критеріїв відповідності певного заходу втручання в право власності з боку держави, принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) встановлює критерій законності втручання. Тобто, втручання має бути здійснено на підставі закону.

Принцип верховенства права, який є істотним принципом у практиці ЄСПЛ, вимагає дотримання вимог «якості» закону, яким передбачається втручання у права особи, основоположні свободи. Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року справі «Михайлюк та Петров проти України» (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява №11932/02), зазначено: «Суд нагадує, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права» (серед багатьох інших, рішення у справі «Полторацький проти України» (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29 квітня 2003 року, заява №38812/97, п. 155).

Під терміном «закон» [...] слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам «доступності» та «передбачуваності» (рішення у справі «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), заява №18139/91, рішення від 23 червня 1995 року, п. 37).

Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акту. «Доступність закону» означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. «Передбачуваність» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв'язку із застосуванням закону. Так, ведучи мову про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (рішення у справі «Шпачек s.r.o.» проти Чеської Республіки» (Љpaиek s.r.o. v. the Czech Republic), заява №26449/95, п. 54, від 9 листопад а 1999 року).

Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого законодавства, вимагаючи, щоб воно було доступним для зацікавлених осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява №33202/96, п. 109, ECHR 2000-I).

Суд застосовує певні критерії до аналізу «якості» закону. Основні з них Суд визначив у рішенні «Санді Таймс» проти Сполученого Королівства» (1979 р.): 1) закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; 2) норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку. Згодом у рішенні «Мелоун проти Сполученого Королівства» (1984 р.) Суд наголосив, що закон має з достатньою чіткістю визначати межі дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення з урахуванням законної мети відповідного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання. Таким чином, була сформульована третя складова частина законності за Конвенцією.

Суд зазначає, що «закон» повинен бути належним чином доступним: громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норму конкретному випадку. Крім того, норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку. Громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія (рішення у справі «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства»).

Таким чином, ЄСПЛ визначив основні категорії якості закону: передбачуваність, доступність і верховенство права. Ці категорії охоплюють правові стандарти, які визначають зміст і форму «закону». Зокрема, Судом виділяються змістовні характеристики (обсяг, межі, умови) владних повноважень, які з точки зору форми зовнішнього прояву визначаються законодавцем і судовою практикою. У контексті розмежування та розгляду співвідношення категорій «право» і «закон» варто зазначити, що «закон» дедалі частіше розуміють не як закон у строгому, спеціальному сенсі (як акт верховної влади і джерело вищої юридичної сили), а як офіційне джерело юридичних норм.

З огляду на викладене, технології продуктів забою тварин, рекомендовані Міністерством аграрної політики та продовольства України (Гриф Міністерства аграрної політики та Продовольства України, лист від 14.04.2014 № 37-128-13/4950) як підручник для підготовки фахівців ОКР «бакалавр» напряму 6.090102 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» у вищих навчальних закладах II-IV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики та продовольства України не є законом, на підставі якого можливе втручання держави в мирне володіння майном.

Також суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на не підтвердження витрат ФОП ОСОБА_4 при придбанні скрапленого газу через ненадання ТТН та актів списання.

06.02.2018 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в контексті справи № 816/166/15-а (ЄДРСРУ № 72029159) досліджував обставини щодо обґрунтованості посилання податкового органу на ненадання транспортної документації на перевірку, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог платника податку.

Відповідно до розділу 1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Крім цього, самим податковим органом встановлено, що за період перевірки транспортування та вантажні роботи виконувались суб'єктом господарювання ОСОБА_4, найманими працівниками підприємця та постачальниками товару, у підприємницькій діяльності використовує 5 вантажних автомобілів, що фактично спростовує висновки про допущені порушення в цій частині.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку про неправомірність:

рішення №0101311305 від 10.10.2017 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

податкового повідомлення-рішення № 0101851305 від 10.10.2017 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 646 785 грн. 87 коп., з яких 431190,58 грн. за основним платежем та 215595,29 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкового повідомлення-рішення № 0101521305 від 10.10.2017 року щодо збільшення суму грошового зобов'язання за військовим збором у сумі 45499 грн. 01 коп., з яких 36399,21 грн. за основним зобов'язанням та 9099,8 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, оскільки вони винесені внаслідок не підтвердження податковим органом витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, у розмірі 2426614,34 грн.

Крім цього, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні порушення ФОП ОСОБА_4 вимог п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187 ПК України щодо заниження податкового зобов'язання з ПДВ за жовтень 2016 року на суму 3622 грн.

Порушення, встановлене податковим органом під час перевірки, не відповідає фактичним обставинам та первинним документам ФОП ОСОБА_4

Згідно з податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2016 року, ФОП ОСОБА_4 задекларував податкових зобов'язань на суму 1068884,00 грн., сума ПДВ визначена у розмірі 213777 грн.

Також не доведено відповідачем порушення ФОП ОСОБА_4 п.192.1.1 ст.192 Податкового кодексу України, які призвели до заниження податкових зобов'язання з ПДВ у травні 2016 року на суму ПДВ 4469 грн.

В судовому засіданні встановлено, що 20.05.2017 року ФОП ОСОБА_4 виписана податкова накладна № 24 на суму 26815,90 грн., що була зареєстрована в ЄРПН 30.05.2017 року.

30.05.2017 року помилково виписана ПН №24 на суму 26815,90 грн. та зареєстрована в ЄРПН 30.05.2017 року. Цього ж дня, після виявлення помилки, ФОП ОСОБА_4 поданий розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до ПН №24 від 30.05.2017 року та відправлений покупцю, що за вимогами п.192.1 ст.192 ПКУ.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оскільки ідеологія ст.1 Першого протоколу Конвенції фактично відображена у Конституції України, національним судам варто враховувати такі правові позиції ЄСПЛ під час вирішення спорів про захист права власності, посилатися на висновки Євросуду як на безпосереднє джерело права, а також переймати притаманні його рішенням ідеї справедливості й гуманності.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.10.2017 року № 0101851305 , № 0101521305, №0101561305, визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.10.2017 року №Ф-0101871305, визнання протиправним і скасування рішення № 0101891305 про застосування штрафних санкцій від 10.10.2017 року та рішення № 0101311305 про застосування штрафних санкцій від 10.10.2017 року.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь ФОП ОСОБА_4 підлягає сума судового збору сумі 8 000 грн., яка сплачена при подачі адміністративного позову.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

В пункті 42 рішення "Бендерський проти України" від 15.11.2007 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Відповідно до прецендентного права Суду, рішення судів і трибуналів повинні бути належним чином мотивовані. Ступінь цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення, що повинно бути визначено у світлі конкретних обставин справи (справа "Гарсія Руїз проти Іспанії" § 26).

Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" від 13.05.1980р.). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (cf. "Дюлоранс проти Франції", п. 34553/97, п. 33, від 21.03.2000р.; "Донадзе проти Грузії", n 74644/01, пп. 32 et 35, від 07.03.2006р.).

З огляду на наведену практику ЄСПЛ, вмотивовувати - наводити аргументи, докази, які пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо або доводять їх необхідність. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його прийняття.

Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Головне управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.10.2017 року № 0101851305 ГУ ДФС в Одеській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.10.2017 року №0101521305 ГУ ДФС в Одеській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.10.2017 року №0101561305 ГУ ДФС в Одеській області.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.10.2017 року №Ф-0101871305 ГУ ДФС в Одеській області.

Визнати протиправним та скасувати рішення №0101891305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.10.2017 року ГУ ДФС в Одеській області.

Визнати протиправним та скасувати рішення №0101311305 про застосування штрафних санкцій за недодання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 10.10.2017 року ГУ ДФС в Одеській області.

Стягнути з Головного управління ДФС України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 суму судового збору за подання адміністративного позову за:

- квитанцією 0.0.902270860.1 від 24.11.2017 р. у сумі 8 000 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.).

Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на 01.03.2018 р. о 10 годині 00 хвилин.

Встановити для позивача п'ятиденний строк з дня ухвалення рішення для надання до суду доказів щодо розміру понесених ним витрат.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 - адреса: 65096, АДРЕСА_1, податковий номер: НОМЕР_1.

Головне управління ДФС України в Одеській області - адреса: 65044, Одеська область, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua

Суддя Потоцька Н.В.

.