
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2018 р. справа № 814/1431/17 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 57300
до відповідача:Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Велика Морська, 41, м. Миколаїв, 54030
треті особи:1. Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601 2. Державна казначейська служба України, вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601
про:зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулась з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області (надалі – відповідач або ТУ ДСА в Миколаївській області) з вимогою зобов’язати здійснити перерахунок і виплату заробітної плати в повному обсязі з урахуванням премій, встановлених щомісячно відповідними наказами керівника апарату Снігурівського районного сулу Миколаївської області та усіх надбавок, що нараховуються залежно від розміру посадового окладу за період з 04.11.2015 по 31.12.2015, визначеного відповідно до абз.2 ч.1 ст.144 (абз. 2 ч.1 ст.147) Закону України “Про судоустрій і статус суддів” без врахування 50-відсоткового зменшення, за участю третіх осіб – Державної казначейської служби України, Державної судової адміністрації України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в період з 04.11.2015 ій нараховувалась і виплачувалась заробітна плата з обрахунку посадового окладу 2756 гривень, а відповідно до вимог абз. 2 ч.1 ст.144 (абз.2 ч.1 ст.147) Закону України “Про судоустрій і статус суддів” повинен був обраховувати з посадового окладу 5374,20 гривень (в період з 04.11.2015-31.12.15).
Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що бюджетом на 2014 та 2015 роки, не були передбачені відповідні витрати на збільшення розміру заробітної плати працівникам апарату суду, а за таких обставин відповідач не мав можливості нараховувати їй посадовий оклад у розмірах, визначених Законом України “Про судоустрій і статус суддів”.
Третя особа, Державна судова адміністрація України підтримала позицію відповідача та просила в задоволенні позову відмовити з тих же підстав.
Третьою особою, Державною казначейською службою України пояснень не надано.
Ухвалою від 28.11.2017 р. суддею Мороз А.О. прийнято до свого провадження справу №814/1431/17.
На підставі ч.9 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.
Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
ОСОБА_1 з 14.03.2008 р. по теперішній час працює в Снігурівському районному суді Миколаївської області на посаді головного спеціаліста з інформаційних технологій, на той час мала 9 ранг державного службовця та відповідно до п.п.5 “б” п.1 розпорядження Кабінету Міністрів України “Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців” №88-р від 24.02.03 є державним службовцем 5 категорії.
Протягом періоду з 16.10.2013 р. по 03.11.2015 р. перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а з 04.11.2015 приступила до виконання обов’язків на посаді головного спеціаліста і їй відповідачем нараховувалась та виплачувалась заробітна плата в період з 04.11.15 по 31.12.15 за посадовим окладом 2756 гривень.
26.10.14 набрав чинності Закон України “Про прокуратуру”. Пунктом 5 розділу ХІІ Прикінцеві положення цього Закону було внесені зміни до ч.1 статті 144 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, а саме: її було доповнено новим абзацом другим, відповідно до якого “розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців”.
29.03.15 набрав чинності Закон України “Про забезпечення права на справедливий суд”, яким у новій редакції викладено Закон України “Про судоустрій і статус суддів”. Абзацом другим ч.1 статті 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, у цій редакції, передбачено, що “розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців”.
Пунктом 9 “Прикінцевих положень” Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” визначено, що норми та положення Закону України “Про судоустрій і статус суддів” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тобто, зазначений п. 9 є законодавчо закріплене уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України на обмеження розміру посадового окладу позивача протягом 2015 року (делеговане повноваження).
Оскільки, Кабінет Міністрів України відповідно до Закону мав право встановити посадовий окладу на 2015 рік в іншому розмірі, але скористався цим правом лише з 09.09.15, саме з цього моменту необхідно застосовувати розмір посадового окладу передбачений постановою №644 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України”, тобто ? від 30% посадового окладу судді місцевого суду.
В період з 04.11.15 по 31.12.15 позивач отримувала заробітну плату з обрахунку посадового окладу визначеного постановою №644 від 02.09.15, а тому її права не були порушені.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позову.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 57300, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. Велика Морська, 41, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 26299835) відмовити.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз
Судове рішення № 72536895, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 03.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/1431/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: