Ухвала суду № 72536513, 01.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

01 березня 2018 р. Справа №805/335/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача прокуратури Донецької області про скасування наказу Генерального прокурора України № 99-к від 21 квітня 2017 року, суд -

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2018 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Генеральної прокуратури України про скасування наказу Генерального прокурора України № 99-к від 21 квітня 2017 року.

Позивач в судове засідання не прибув, хоча повідомлявся про дату, час і місце судового засідання належним чином.

Від прокуратури 01 березня 2018 року через канцелярію суду надійшло клопотання про залишення вказаної позовної заяви без розгляду в письмовому провадженні.

Відповідно до ч.3 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з такого.

Ухвалою суду від 15 січня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 31 січня 2018 року.

31 січня 2018 року позивач у судове засідання прибув. Однак не з'явився представник прокуратури.

Ухвалою суду від 31 січня 2018 року розгляд справи відкладено до 14 лютого 2018 року.

14 лютого 2018 року позивач у судове засідання не прибув, надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з важкими погодними умовами, однак доказів поважності не прибуття у судове засідання на адресу суду не надходило.

Розгляду справи було відкладено до 26 лютого 2018 року.

26 лютого 2018 року позивач у судове засідання знов не прибув, надав клопотання про відкладення розгляду справи, однак доказів про причини поважності не прибуття у судове засідання на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 26 лютого 2018 року розгляд справи відкладено до 01 березня 2018 року.

01 березня 2018 року позивач у судове засідання знов не прибув, надав клопотання про відкладення розгляду справи, однак доказів про причини поважності не прибуття у судове засідання на адресу суду не надходило.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, при цьому був повідомлений про розгляд справи належним чином та така неявка перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Таким чином, підставою для залишення позовної заяви без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивача без поважних причин та відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, вимоги частини п'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України перешкоджають позивачеві зловживати своїми процесуальними правами та штучно затягувати розгляд справи. Можливість неприбуття у судове засідання без поважних причин призводитиме до порушення законодавчо встановлених строків розгляду справ та матиме негативний вплив на ефективність судочинства.

Відповідно до ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства. (ч.1, 2 ст.45 КАС України).

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

При цьому, суд враховує, що за приписами Кодексу адміністративного судочинства адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку. В розумінні п. 11 ч.1 ст. 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Залишення позову без розгляду на підставі статті 240 частини 1 пункту 4 КАС України, не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (стаття 240 частина 4 КАС України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду.

Керуючись статтями 205, 229, 240,243, 248, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача прокуратури Донецької області про скасування наказу Генерального прокурора України № 99-к від 21 квітня 2017 року - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Галатіна О.О.