Рішення № 72536044, 02.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/269/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Куща М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таблетка А» до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправним та скасування Припису про усунення порушених вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм стандартів і правил від 19.12.2017 року Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Таблетка А» до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушених вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм стандартів і правил від 19.12.2017 року Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради.

Крім того, позивач разом з позовом направив заяву про забезпечення позову (за вх. №1546/18 від 19.01.2018 року).

Ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 року позовну заяву та заяву про забезпечення позову було залишено без руху.

25.01.2018 року за вх. № 2148/18 від представника позивача надійшла заява про видачу повторно копії ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 року.

29.01.2018 року за вх. №2540/18 від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення позову та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

22.02.2018 року за вх.№ ЕП/996/18 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження без представника відповідача. Зазначено також, що відповідача позовні вимоги не визнає. При цьому відзив або будь-які пояснення по суті спору від відповідача до суду не надходили.

22.02.2018 року за вх..№ 5148/18 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження без участі представника позивача.

Сторони про дату, час та місце судового засідання сповіщені належним чином та завчасно, про що свідчать наявні у матеріалах справи розписки про отримання копії ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року про відкриття провадження та отримання повістки представником позивача (а.с. 65-66), а також поштове повернення про вручення відповідачу копії ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року про відкриття провадження та повістки (а.с. 67).

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, враховуючи неявку всіх учасників справи та наявність письмових клопотань про розгляд справи у порядку письмового провадження, судом було прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 05.01.2018 року позивачем було отримано від відповідача ряд документів, серед яких, зокрема, містився Припис про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19.12.2017 року. З цих документів позивач дізнався, що у період з 11.12.2017 року по 19.12.2017 року Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради здійснило позапланову перевірку ТОВ «Таблетка А», результатом якого стало складення Акту №34 (а.с. 19-27), Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.12.2017 року (а.с. 28-29) та Припису про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19.12.2017 року (а.с. 30). На думку позивача, перевірка була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, а саме Конституції України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 року №553 тощо. Як наслідок, вважає виданий за результатами перевірки Припис протиправним. За захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до Одеського окружного адміністративного суду.

Від представника відповідача відзиву та жодних заперечень не надходило. У клопотанні представника відповідача від 22.02.2018 року за вх.№ ЕП/996/18 зазначено лише, що відповідач позовні вимоги не визнає, проте жодних обґрунтувань та доводів на підтвердження власної правової позиції не наводить.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Таблетка А» до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради Одеському окружному адміністративному суду.

Правові відносини, що виникають у сфері проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 року №553.

Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно ст..41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вищезазначеним порядком є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок). Так, згідно п.5, 7 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, відповідачем жодним чином не повідомлено позивача про підстави проведення перевірки. Такі підстави, зокрема, мають бути висвітлені у направленні на проведення перевірки, однак, як зазначає позивач, жодного направлення надано не було. Крім того, навіть посадова особа до місця проведення перевірки не приходила.

У матеріалах справи наявний Акт №34, який був складений за результатами здійсненої позапланової перевірки (а.с. 19-27). У ньому, зокрема, зазначається, що розпорядчий документ, на виконання якого проводиться захід державного нагляду (контролю), видано 10.12.2017 року за №333-1. Також зазначено номер посвідчення особи, яка проводила перевірку (а.с. 20).

Згідно п.7 Порядку під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Як зазначає позивач, цих дій вчинено не було, відповідач жодних пояснень чи заперечень з цього приводу не надав. Крім того, відповідачем не було надано жодних письмових доказів існування такого розпорядчого документа, а також доказів його вручення під час здійснення перевірки.

Крім того, п.п. 15, 16, 18 Порядку форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

У надісланому позивачеві примірнику акта не міститься жодних відміток про отримання такого примірника уповноваженою особою ТОВ «Таблетка А», що є прямим порушенням Порядку.

Жодних пояснень з цього приводу відповідач не надав.

Згідно Акту №34 під час здійснення перевірки було виявлено порушення, передбачені ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 року №461 - «закінчений будівництвом об'єкт, що експлуатується, не прийнятий в експлуатацію» (а.с. 24).

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно п.4 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

У Акті №34 замовником зазначено саме позивача, однак жодної заяви, як вказано у позові та не спростовується відповідачем, від позивача не надходило. Крім того, у матеріалах справи міститься договір оренди (а.с. 31-36), згідно якого приміщення площею 57, 8 кв.м. за адресою 73000, м. Херсон, вул.. І. Кулика, 137-В перебуває у позивача лише на праві користування. Жодних будівельних робіт ним не вчинялось і жодних декларацій не подавалось.

Станом на момент прийняття судом рішення від відповідача не надійшло відзиву, жодних письмових пояснень, заперечень чи доказів, які б підтверджували його правову позицію.

При цьому суд зазначає, що згідно з ч.6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а згідно ч.4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку про численні порушення відповідачем норм, що встановлюють порядок проведення заходів державного контролю у архітектурно-будівельній сфері. Недотримання встановленого законом порядку реалізації органом державної влади своїх повноважень має наслідком протиправність прийнятих за результатом такої реалізації рішень.

Відтак, позовні вимоги ТОВ «Таблетка А» є обґрунтованими та підтвердженими письмовими доказами. Відповідачем, натомість, не надано жодних доказів чи пояснень на підтвердження своєї правової позиції. За таких обставин, суд вважає, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Таблетка А» до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправним та скасування Припису про усунення порушених вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм стандартів і правил від 19.12.2017 року Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Під час подання позову позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.. 00 коп.) (а.с. 10).

Згідно ч.1. ст.. 139 при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ) судові витрати у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Таблетка А" (місцезнаходження: 65069, м. Одеса, Дніпропетровська дорога, 96; код ЄДРПОУ 40388290) до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (місцезнаходження: 73000, м. Херон, вул. Перекопська, 166; код ЄДРПОУ 40092261) про визнання протиправним та скасування Припису про усунення порушених вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм стандартів і правил від 19.12.2017 року Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодаства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19.12.2017 року Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради.

Стягнути з Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 40092261) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таблетка А" (код ЄДРПОУ 40388290) судові витрати у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.М. Тарасишина

.