Ухвала суду № 72534542, 01.03.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1214/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01березня 2018 року м. Львів

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова Едер П.Т. за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1 розглянув клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України підполковника юстиції ОСОБА_2 погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017140400000106 від 20.10.2017 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, -

у с т а н о в и в :

26 лютого 2018 року слідчий в ОВС слідчий відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, про про накладення арешту на майно, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017140400000106 від 20.10.2017 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування клопотання посилається на наступне.

ОСОБА_5, , являючись заступником командира з тилу – начальником тилу військової частини А2738, перебуваючи у військовому званні «підполковник», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, став на шлях злочинної діяльності за таких обставин.

Так, у серпні 2017 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), ОСОБА_6 розпочав займатися підприємницькою діяльністю, зокрема: роздрібною торгівлею (з автотранспортного засобу), без відповідних на те дозволів, поблизу контрольно-технічного пункту військової частини А2738.

У середині серпня 2017 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), заступник командира військової частини А2738 підполковник ОСОБА_5 за попередньою змовою з командиром вказаної військової частини полковником ОСОБА_4, під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 попередили останнього про його незаконну діяльність на території військової частини без відповідних на те дозволів з сторони командування вказаної військової частини, а також переслідуючи злочинний умисел на вимагання та отримання неправомірної вигоди, надали йому, ОСОБА_6, час для роздумів щодо вирішення питання задля отримання вказаних дозволів.

У подальшому, 13.10.2017 під час особистої зустрічі ОСОБА_6 з командиром військової частини А2738 полковником ОСОБА_4 у службовому кабінеті вказаної військової установи, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам’янець-Подільський, вул. Гагаріна, 56, останній, переслідуючи єдиний злочинний умисел на вимагання та отримання неправомірної вигоди, за попередньою змовою групою осіб, висунув ОСОБА_6 заздалегідь обумовлену з заступником командира військової частини А2738 підполковником ОСОБА_5, незаконну вимогу про надання їм, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, щомісячної неправомірної вигоди в розмірі 3000 грн., за не перешкоджання йому, ОСОБА_6, у здійсненні підприємницької діяльності та надання дозволу на зайняття роздрібною торгівлею на території військової частини А2738 та прилеглій території.

При цьому, ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_6, що у разі його відмови від надання їм вказаної неправомірної вигоди, вони перешкоджатимуть йому, ОСОБА_6 у здійсненні підприємницької діяльності.

За таких обставин, ОСОБА_6 будучи поставленим у становище, згідно якого відмова від надання неправомірної вигоди командуванню військової частини А2738, зокрема полковнику ОСОБА_4 та підполковнику ОСОБА_5, зашкодить його інтересам, оскільки унеможливить здійснення ним підприємницької діяльності, останній упродовж листопада 2017 року – січня 2018 року надавав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 6000 грн.

22.02.2018 ОСОБА_6, за попередньою вимогою ОСОБА_5 та ОСОБА_4, перебуваючи поблизу контрольно-пропускного пункту військової частини А2738, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Кам’янець-Подільський, вул. Гагаріна 56 близько 12 год. передав останнім через діловода тилу військової частини А2738 ОСОБА_7 чергову частину неправомірної вигоди в розмірі 3000 грн.

Цього ж дня, близько 12 год. 06 хв. Указана неправомірна вигода у сумі 3000 грн. виявлена та вилучена у ОСОБА_7 працівниками військової прокуратури Західного регіону України під час проведення огляду місця події на території військової частини А2738.

Загалом, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 упродовж листопада 2017 року – лютого 2018 року отримали від ОСОБА_6Г неправомірну вигоду на загальну суму у розмірі 9000 грн. за не перешкоджання у здійсненні підприємницької діяльності останнього на території військової частини А2738, за адресою: Хмельницька область, м. Кам’янець-Подільський, вул. Гагаріна 56 та прилеглій території.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення від 19.10.2017, протоколами допитів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколом обшуку від 22.02.2018, протоколом огляду місця події від 22.02.2018, протокол огляду та вручення грошей від 30.11.2017, протоколом огляду, обробки та вручення грошей від 22.02.2018, протоколами затримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також іншими матеріалами кримінального провадження №42017140400000106 від 20.10.2017.

Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу ОСОБА_4 має у приватній власності автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 109 CDI 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2..

На адресу суду поступила заява від слідчого військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_2 про розгляд справи у його відсутності в якій також зазначає, що клопотання підтримує та просить його задовольнити.

Враховуючи що існує реальна загроза відчуження майна, відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання здійснюється у відсутністю особи у якої орган досудового розслідування просить накласти арешт.

Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється

Оглянувши клопотання та додатки до нього, приходжу до висновку, що таке є обґрунтованим, вищенаведені доводи викладені у ньому підкріплені доданими письмовими доказами та матеріалами кримінального провадження, зокрема реєстраційну картку транспортного засобу «MERCEDES-BENZ VITO 109 CDI» 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2. а тому таке підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає конфіскацію майна та з метою забезпечення кримінального провадження слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання слід задовольнити.

Згідно ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, та заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого є підстави вважати, що воно підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Положеннями ч. 3, 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.

Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Керуючись ст. ст.170,171, 172, 173 КПК України, -

у х в а л и в:

клопотання задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль «MERCEDES-BENZ VITO 109 CDI» 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, шляхом заборони відчуження, розпорядження майном.

Ухвала про накладення арешту на майно виконується негайно.

Виконання ухвали покласти начальника слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_10, начальника слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_11, слідчих вказаного відділу ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_2, начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_3, прокурорів вказаного відділу ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_19