Постанова № 72533842, 28.02.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/157/18

пр.№ 3/464/157/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2018 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м. Львова Рудаков І.П., за участю захисника – ОСОБА_1, розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м.Львові, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН – НОМЕР_1, громадянина України, студента, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

передбаченої ст.124, ст.122-4, та ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

20.12.2017 року о 06 годині 40 хвилин у м.Львові на перехресті вул. Стрийська-Наукова, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом – автомобілем НОМЕР_2, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, який зупинився попереду, в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушив вимоги п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху; після чого водій ОСОБА_2 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний, чим порушив вимоги п.2.10 (а, в, д) Правил дорожнього руху; крім того, 20.12.2017 року о 06 годині 40 хвилин у м.Львові на перехресті вул. Стрийська-Наукова, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом – автомобілем НОМЕР_2, з ознаками алкогольного сп’яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

До суду надійшло три справи про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.124, ст.122-4, та ч.1 ст.130 КУпАП та такі розглядаються одним і тим же органом, (посадовою особою), а відтак, згідно з ст.36 КУпАП вважаю за необхідне об’єднати справи №464/157/18, №464/268/18, №464/269/18 в одне провадження та присвоїти №464/157/18.

Під час розгляду протоколу ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень не визнав, додатково пояснив, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння, оскільки транспортним засобом не керував, а прийшов до автомобіля із будинку, де фактично проживає. За кермом автомобіля перебував його брат-близнюк ОСОБА_3, однак затримали саме його, оскільки він знаходився поблизу автомобіля та неадекватно поводився. Про те, що саме його брат ОСОБА_3 керував транспортним засобом він не повідомляв працівників поліції, оскільки розгубився. Також ОСОБА_2 повідомив суду, що заподіяну потерпілому ОСОБА_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду він особисто відшкодував сплативши останньому 800 доларів США, та постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП не оскаржував, та призначений згідно неї штраф у розмірі 425 грн. добровільно сплатив.

Захисник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 під час розгляду протоколу просив суд направити матеріали справи про адміністративні правопорушення на доопрацювання в Управління патрульної поліції у м.Львові, оскільки такі містять недоліки та істотні суперечності, зокрема: у протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП невірно зазначено дату вчинення правопорушення та дату складання самого протоколу; у схемі із місця дорожньо-транспортної пригоди не зазначено про зафіксовані пошкодження транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_2.

Допитаний під час розгляду протоколу свідок ОСОБА_3, який є братом-близнюком ОСОБА_2 показав суду, що 20.12.2017 року близько 06.00 год. саме він керував автомобілем НОМЕР_2, та за його участю відбулась дорожньо-транспортна пригода на перехресті вулиць Стрийська-Наукова у м.Львові, після якої місце події він покинув. Коли приїхав додому, припаркувався біля будинку, вийшов із автомобіля, приїхав автомобіль патрульної поліції, та затримали його брата ОСОБА_2, оскільки хтось на нього вказав як на водія транспортного засобу, за участю якого відбулась дорожньо-транспортна пригода. Також свідок зазначив, що намагався на місці затримання брата пояснити працівникам поліції, що саме він керував транспортним засобом, однак його не слухали та просили відійти.

Допитаний під час розгляду протоколу свідок ОСОБА_5 показав суду, що являється другом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та 20.12.2017 року близько 06.00 год. їхав разом із ОСОБА_3, який керував автомобілем НОМЕР_2, на перехресті вул. Стрийська-Наукова відбулась дорожньо-транспортна пригода, з місця події якої ОСОБА_3 поїхав. Коли вони приїхали до будинку, де проживає ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, автомобіль залишили та пішли у квартиру, випили чаю, лежали і дивились фільм, після чого заснули та з квартири не виходили до вечора. В подальшому свідок змінив свої показання та повідомив, що через 2 год. по приїзді вони разом із ОСОБА_3 вийшли з квартири на вулицю до автомобіля, пояснивши зміну своїх показань тим, що він перехвилювався.

Оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, та ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена та його дії необхідно кваліфікувати за ст. 124 КУпАП, як порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, вулиць чи іншого майна, за ст.122-4 КУпАП, як залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, та за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.

Факт вчинення та вина даної особи в скоєнні правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, та ч.1 ст.130 КУпАП стверджується належними і допустимими доказами у відповідності ст.251 КУпАП, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 20.12.2017 року серії БД №138009;

- протоколом про адміністративне правопорушення від 20.12.2017 року серії БР №204117;

- протоколом про адміністративне правопорушення від 20.12.2017 року серії БР №008405 ;

- схемою із місця дорожньо-транспортної пригоди;

- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_4;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7;

- наданими під час розгляду протоколу поясненнями інспектора патрульної поліції ОСОБА_8, який повідомив суду, що 20.12.2017 року ним складався протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно водія ОСОБА_2, оскільки у нього були виявлені ознаки алкогольного сп’яніння, на пропозицію пройти огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння ОСОБА_2 відмовився у присутності двох свідків; факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом підтвердив потерпілий ОСОБА_4, який впізнав останнього у приміщенні Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області;

- долученим до матеріалів справи відеозаписом із місця події, на якому зафіксовано, що потерпілий ОСОБА_4 вказує на ОСОБА_2 як особу, яка перебувала за кермом автомобіля марки «TOYOTA AURIS» та вчинила дорожньо-транспортну пригоду за його участю; а також, що ОСОБА_2 на пропозицію поліцейських відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння;

- протоколом АА №041034 про адміністративне затримання ОСОБА_2;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АР №547333 від 20.12.2017 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.126 КУпАП.

Пунктом 2 роздіду І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 3 розділу І вищезазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп’яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

В ході розгляду справи судом не встановлено належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп'яніння в момент його перевірки працівниками поліції 20.12.2017 року, тим самим не спростовано правомірності дій інспектора патрульної поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, та відповідно дійсності допущення водієм порушення п.2.5 ПДР України, яким закріплений обов'язок водія на вимогу працівника поліції пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Сам факт відмови на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння становить закінчений склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Посилання правопорушника на те, що він не керував транспортним засобом не заслуговують на увагу, оскільки він не надав на підтвердження даного факту належних доказів, а також спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_4, зафіксованими на відеозаписі із місця події, який у приміщенні Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області підтвердив, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом.

Показання свідка ОСОБА_2, який під час розгляду протоколу повідомив суду, що 20.12.2017 року близько 06.00 год. саме він керував автомобілем марки «TOYOTA AURIS», суд розцінює критично як такі, що спрямовані на уникнення від притягнення до адміністративної відповідальності його брата, оскільки на момент з’ясування на місці події працівниками патрульної поліції особи, яка керувала автомобілем, ОСОБА_2 не повідомляв працівників поліції, що автомобілем керував його брат ОСОБА_3, та на відеозаписі із місця події не зафіксовано намагання ОСОБА_3 повідомити, що саме він керував транспортним засобом, хоча на місці затримання ОСОБА_2 його брат ОСОБА_3 був присутній. З огляду на вище наведене, поява та існування на момент розгляду протоколу іншої особи, яка могла керувати транспортним засобом ставиться під сумнів.

Також провина ОСОБА_2 не спростовується показаннями свідка ОСОБА_5, оскільки такий являється другом правопорушника, а його показання містять істотні суперечності та змінювались під час розгляду протоколу без належних на те причин.

Крім того, факт керування 20.12.2017 року о 06 годині 40 хвилин ОСОБА_2 транспортним засобом – автомобілем НОМЕР_2, у м.Львові на перехресті вул. Стрийська-Наукова, встановлено постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АР №547333 від 20.12.2017 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.126 КУпАП, яку останній не оскаржив, призначений згідно неї штраф сплатив в добровільному порядку, тим самим погодившись із зазначеною постановою.

Щодо заявленого захисником клопотання про направлення матеріалів про адміністративні правопорушення на доопрацювання, оскільки такі містять недоліки та істотні суперечності, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки зазначені захисником порушення спростовуються матеріалами справи та не унеможливлюють розгляд справи по суті. Згідно рапорту інспектора патрульної поліції ОСОБА_8 від 20.12.2017 року під час складання ним протоколу серії БД №138009 за ч.1 ст.130 КУпАП допущено описку у даті вчинення правопорушення та даті складання протоколу, а саме вірною слід вважати дату 20.12.2017 року. Крім того, посилання захисника на те, що у схемі із місця дорожньо-транспортної пригоди не відображено пошкодження обох транспортних засобів, а огляд транспортного засобу – автомобіля НОМЕР_2, не проводився, не заслуговують на увагу, оскільки водій вказаного транспортного засобу залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний.

Таким чином у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 та ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, вулиць чи іншого майна; залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні; та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Беручи до уваги обставини скоєння правопорушення, характер вчиненого та його суспільну небезпеку, враховуючи, що правопорушник не визнав вини у вчиненні правопорушення, та не розкаявся у вчиненому, враховуючи також особу правопорушника, вважаю, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення, відповідно до вимог ст.36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення, у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде справедливим та достатнім для покарання порушника за скоєне правопорушення, та для попередження скоєння ним правопорушень у майбутньому.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника слід стягнути 352 грн. 40 коп. судового збору.

На підставі ст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130 КУпАП, та керуючись ст. 36, 40-1, 279, 280, 283, 284 КпАП України,

П О С Т А Н О В И В :

Об’єднати справи №464/157/18, №464/268/18, та №464/269/18 в одне провадження та присвоїти № 464/157/18.

Визнати ОСОБА_2 (ІПН – НОМЕР_1) винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_2 (ІПН – НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів ГУК у Львівській обл./м.Львів/21081300, р/р 31112149700001, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській обл., код ЄДРПОУ: 38008294, ЗКПО 21081300 (призначення платежу) МФО (код банку) 825014; (у порядку виконавчого провадження: стягувач – Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, р/р 31215256700001, банк: ГУ Державної казначейської служби України у м.Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, дохід бюджету: 22030106, МФО (код банку) 820019; (у порядку виконавчого провадження: стягувач – Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

У випадку несплати штрафу у п’ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя